Рішення № 10836792, 23.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10 р.Справа № 13/138-10 За позовом приватного підприємства „Широківський елеватор”, с. Сергіївка Апостолівського району Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Зорепад”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 123 640,32 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Суровий Л. І. - керівник;

від відповідача: Устименко Р. М. - представник, доручення №5 від 01.03.2010 р.;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство „Широківський елеватор”, с. Сергіївка Апостолівського району Дніпропетровської області (надалі –позивач) звернувся до господарського суду з позовом у якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Зорепад”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (надалі –відповідач) заборгованість у розмірі 123640,32 грн., а також судові витрати у справі у розмірі 1237,00 грн. - державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором цільової позики №1 від 29.10.2009 р.

Відповідач надав відзив на позов відповідно до якого позовні вимоги визнає у повному обсязі, та повідомляє, що не може розрахуватися за договором, у зв’язку з важким фінансовим становищем.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

29.10.2009 року між приватним підприємством „Широківський елеватор” (позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Зорепад” (позичальник) було укладено договір цільової позики №1 (далі - договір) (а.с. 12-13), за умовами якого позикодавець надав у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов’язувався використати таку позику за цільовим призначенням і повернути її позикодавцеві в порядку та у строк визначений цим договором.

Встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання належно, надавши позивальнику грошові кошти в розмірі 123640,32 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру №267 від 30.10.2009 р. №272/1 від 30.10.2009 р., №280 від 06.11.2009 р.(а.с. 14).

У свою чергу позичальник зобов’язався використовувати кредит на цілі зазначені у п. 2.1 договору: погашення податкового боргу з орендної плати за земельну ділянку.

Згідно п. 4.1. договору, встановлено строк повернення позики до 15.11.2009 р.

Після закінчення строку вказаного у п. 4.1. договору, позичальник зобов’язаний протягом 10-ти календарних днів повернути позику позикодавцеві в готівковій формі ( п.п. 5.1., 5.2 договору).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Попри взяті на себе зобов'язання, позичальник не виконав умови договору стосовно своєчасного повернення сум отриманої позики у встановленні договором терміни.

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі, але повідомляє, що не може розрахуватися за договором у зв’язку з важким фінансовим становищем.

Ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач порушив договірні зобов'язання оскільки повернення суми позики в строк до 15.11.2009 р. не виконав, до того ж, в ході розгляду даного спору, доказів такого виконання не надав. Станом на дату розгляду справи відповідач не надав документи які підтверджували цільовий характер використання позики та не повернув грошові кошти.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача становить суму 123640,32 грн. непогашеної заборгованості за договором, що підтверджується також актом звірки розрахунків станом на 05.01.2010 р. підписаним представниками обох сторін.

Таким чином, факт не виконання зобов’язань за договором з боку відповідача щодо повернення суми кредиту є підтвердженим матеріалами справи та визнаний господарським судом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі.

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

За викладеного вище, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Зорепад” (50056, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, Саксаганський район, мікрорайон Сонячний, 27А; код ЄДРПОУ 32633483; р/р №26009301332 в філії „Золоті ворота”, м. Кривий Ріг, МФО 307264) на користь приватного підприємства „Широківський елеватор” (53813, с. Сергіївка Апостолівського району Дніпропетровської області, вул. Леніна, 33; код ЄДРПОУ 33557126, р/р 26005060023060 в ПАТ КБ „Приватбанк”, м. Кривий Ріг, МФО 305750) суму заборгованості 123640,32 грн.(сто двадцять три тисячі шістсот сорок грн. 32 коп.), 1 236,41 грн. (одна тисяча двісті тридцять шість грн. 41 коп.) - державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяЮ.Ю. Первушин Рішення підписано 23.07.2010 р.