Рішення № 10835496, 19.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.10р.Справа № 33/164-10

За позовом Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "ПІАНІТ", м. Дніпропетровськ

до Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер", м. Дніпропетровськ

про стягнення 49 870 грн. 20 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Соколенко С.В., довіреність № 1 від 15.01.2010 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "виробничо-комерційна фірма "ПІАНІТ" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер" про стягнення 48 480 грн. 54 коп. - основної заборгованості по договору № 33 від 10.04.2009 року, 577 грн. 68 коп. –пені , 84 грн. 55 коп. –штрафу і витрат по справі.

В судове засідання 01.06.10р., 23.06.2010 р. з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 23.06.2010 р. не з'явився, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 року, 01.06.2010 року, суду не надав.

Ухвалою суду від 01.06.2006 розгляд справи було відкладено на 23.06.2010 р. у зв"язку з ненаданням документів від відповідача. 22.06.2010 р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з відпусткою його представника. Суд вважає клопотання таким , що не підлягає задоволенню, оскільки коло представників необмежено і відповідач мав достатньо часу для вирішення цього питання, а також для надання документів витребуваних від нього, тому справа підлягає розгляду згідно 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 23.06.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 33 поставки (надалі –Договір). Відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець прийти товар та оплатити його на умовах договору.

          Відповідно до п.3.3 Договору оплата за товар здійснюється покупцем на умові оплати з відстрочкою 7-ми банківських днів після поставки товару.

Позивачем на виконання своїх договірних зобов'язань здійснив поставку товару за видатковими накладними № РН-000200 від 17.03.2010 р. на суму 20 858 грн.39 коп., довір. № 546356 від 17.03.2010 р. видаткова накладна № РН-000211 від 18.03.2010 р. на суму 9752грн. 40 коп., довір. № 546360 від 18.03.2010 р., видаткова накладна № РН-000216 від 19.03.2010 р. на суму 312грн. 60 коп. , довір. № 546361 від 19.03 2010 р., видаткова накладна № РН-000229 від 22.03.2010 р. на суму 22194 грн. , довір. № 546372 від 22.03.2010 р., видаткова накладна № РН-000268 від 31.03.2010 р. на суму 6386 грн. 40 коп., довір. № 546414 від 31.03.2010 р., видаткова накладна № РН-000278 від 06.04.2010 р. на суму 2777грн. , довір. №546435 від 06.04.2010 р. , а відповідачем було здійснено часткову оплату за платіжними дорученнями № 217 від 23.03.2010 р. та 02.04.2010 р. (а.с.17-38).

В порушення умов договору, відповідач, розрахувався з позивачем частково, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 48 480грн.54 коп.

          15.04.2010 року позивачем на адресу відповідача направлена вимога (за вих. №150410/01 ) щодо сплати існуючої заборгованості в розмірі 48 480 грн. 54 коп. (31-32).

Відповідач своїм листом від 23.04.2010 р. гарантував позивачу оплату заборгованості у сумі 48 480грн. 54 коп. у період з 26.04.2010 р. по 09.05.2010 р. по графіку.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 377 грн. 94 коп., повністю підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.6.2 Договору у разі несвоєчасного або неповного перерахунку коштів за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ і штраф 3% річні від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Позивачем нарахована пеня у сумі 577 грн. 68 коп. і штраф у сумі 84 грн. 55 коп. відповідно до розрахунку до позовної заяви яка підлягає до стягнення.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена частково заборгованість у сумі 15 000 грн. (платіжне доручення № 454 від 06.05.2010 р.), яка підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також між позивачем і відповідачем підписано і скріплено печаткою акт звірки станом на 31.05.2010 р., за яким відповідач визнав свою заборгованість у сумі 33 480 грн. 54 коп.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 33 480 грн. 54 коп., пені у сумі 577 грн. 68 коп. і штрафу у сумі 84 грн. 55 коп.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, ч.1 п. ст. 80 , 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення 15 000 грн. відповідно до ч.1 п.1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Мушкетер" (49045, м. Дніпропетровськ, вул.. Єсеніна, 24, ЄДРПОУ 20211130) на користь Приватного підприємства "Виробничо-комерційної фірми "ПІАНІТ"(49017,м. Дніпропетровськ, вул.. Новоорловська, 7 , ЄДРПОУ 19434634) 33 480 грн. 54 коп. –основного боргу, 577 грн. 68 коп. –пені, 84 грн. 55 коп.- штрафу , 498 грн. 70 коп. - державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 09.07.2010 р.