Рішення № 10835493, 19.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.06.10р.Справа № 33/177-10

За позовом Приватного підприємства "Науково-виробничої фірми "VD MAIS", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачання енергокомпаній", м. Дніпропетровськ

про стягнення 215 806 грн. 02 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Бойко А.В., довір. б/н від 02.02.2010 р.

Від відповідача: не з"явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Науково-виробничої фірми "VD MAIS" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Постачання енергокомпаній" про стягнення 151 616 грн. 00 коп. - основної заборгованості по договору № 090519-2 від 19.05.2009 року, 1 601 грн. 02 коп. - інфляційних втрат, 9 636 грн. 35 коп. - пені, 40 841 грн. 60 коп. - штрафу, 12 111 грн. 05 коп. –25% річних і витрат по справі.

В судове засідання 23.06.2010 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку повноважного представника в судові засідання 01.06.2010 р., 23.06.2010 р., відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2010 р., 01.06.2010 р., суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві та яка підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 11, оф. 8).

В судовому засіданні 23.06.2010 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

19 травня 2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 090519-2 (надалі –Договір).           

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов’язується поставити комплектуючі вироби, друковані плати, обладнання, матеріали і т.п., а покупець зобов’язується прийняти та оплатити вказані товари.

          Відповідно до пункту 1.2. Договору найменування, кількість та асортимент товарів визначаються сторонами у специфікаціях, що складаються на підставі конкретних заявок покупця та підписуються повноважними представниками сторін у формі додатків до Договору, які є його невід'ємними частинами.           

          Відповідно до пункту 3.1. Договору товар постачається партіями на умовах ЕХW –склад постачальника за адресою: м. Київ, вул. М.Донця, 6 або за іншою в м. Києві адресою, зазначеною продавцем.

          Згідно з пунктом 4.1. Договору покупець зобов’язується оплатити повну вартість товарів на основі рахунків для оплати протягом 30 календарних днів від дати одержання партії товару покупцем. Датою одержання партії товару покупцем є дата, зазначена у видатковій накладній постачальника.

          Згідно з пунктом 11.2. Договору, даний договір діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань і проведення розрахунків за цим Договором.

          Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, поставив відповідачу товар на загальну суму 1 185 802 грн. 00 коп., що підтверджується накладними та довіреностями на отримання ТМЦ, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 19-39).

          Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати за товар виконав частково, сплативши позивачу 1 034 186 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи, після чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 151 616 грн. 00 коп.

          Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 151 616 грн. 00 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Виконання зобов'язання (основногозобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенеюєнеустойка,що обчислюється у відсотках від суми не своєчасновиконаногогрошовогозобов'язаннязакожен день прострочення виконання (549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.2. Договору, у випадку порушення покупцем, встановлених п. 4.1. даного Договору термінів оплати, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми своєчасно неоплаченої вартості товарів за кожний день прострочення оплати, пеня складає 9 636 грн. 35 коп. та підлягає до стягнення з відповідача.

Пунктом 8.3. Договору сторонами передбачено, що у випадку несплати повної вартості товару понад 45 календарних днів від дати одержання товару покупцем, покупець сплачує постачальнику, крім передбаченої п. 8.2. даного Договору пені, штраф у розмірі 10% від вартості неоплачених товарів, штраф в розмірі 40 841 грн. 60 коп. також підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати складають 1 601 грн. 02 коп. та підлягають задоволенню.

          Згідно з пунктом 4.2. Договору у випадку несплати вартості товару у строк, зазначений в п. 4.1. даного Договору, відповідно до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, постачальник нараховує 25% річних на суму несплаченого товару з дати виникнення прострочення платежу до дати здійснення остаточного розрахунку, 25% річних складають 12 111 грн. 05 коп. та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі –151 616 грн. 00 коп. - основної заборгованості по договору № 090519-2 від 19.05.2009 року, 1 601 грн. 02 коп. - інфляційних втрат, 9 636 грн. 35 коп. - пені, 40 841грн. 60 коп. –штрафу, 12 111 грн. 05 коп. –25% річних.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Постачання енергокомпаній" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 11, офіс 8, код ЄДРПОУ 34409883) на користь Приватного підприємства "Науково-виробничої фірми "VD MAIS" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29, код ЄДРПОУ 21558350) 151 616 (сто п’ятдесят одна тисяча шістсот шістнадцять) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 9 636 (дев'ять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 35 коп. - пені, 40 841 (сорок тисяч вісімсот сорок одна ) грн. 60 коп. –штрафу, 1 601 (одна тисяча шістсот одна) грн. 02 коп. - інфляційних втрат, 12 111 (дванадцять тисяч сто одинадцять) грн. 05 коп. –25% річних, 2158 (дві тисячі сто п'ятдесят вісім ) грн. 10 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість ) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяІ.А. Рудовська

Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України –09.07.2010 р.