Рішення № 10835288, 16.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10р.Справа № 8/126-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група

до Дніпродзержинського державного підприємства "Екоантилід" (м. Дніпродзержинськ)

про стягнення заборгованості за договором № 178/СН від 21.09.2009р. та за договором № 182/СН від 19.10.2009р. у загальному розмірі 4 549 227,51 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Некрасова Т.В. - представник (дов. б/№ від 18.05.10р.)

від відповідача: Горенич Т.І. - представник (дов. № 124 від 17.02.10р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Макбел" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом доДніпродзержинського державного підприємства "Екоантилід" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 178/СН від 21.09.2009р. та за договором № 182/СН від 19.10.2009р. у загальному розмірі 4 549 227,51 грн.

Сума позову складається з наступних сум: за договором № 178/СН від 21.09.2009р.: 1 537 483,04 грн. - основний борг, 101 473,89 грн. - інфляційні втрати, 21 524,76 грн. - 3% річних, 146 798,03 грн. - пеня; за договором № 182/СН від 19.10.2009р.: 2 419 200,00 грн. - основний борг, 111 283,20 грн. - інфляційні втрати, 28 036,21 грн. - 3% річних, 183 428,38 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами № 178/СН від 21.09.2009р. та № 182/СН від 19.10.2009р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар - криогенний трубопровід.

Відповідачу своєму відзиві на позов визнав наявність заборгованості за договорами № 178/СН від 21.09.2009р. та № 182/СН від 19.10.2009р. у загальному розмірі 3 956 683,04 грн., але просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві.

Крім того, до матеріалів справи долучено акт звірки від 13.07.10р., підписаний позивачем та відповідачем, яким також встановлено наявність заборгованості у загальному розмірі 3 956683,04 грн.

Вислухавши позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори:

- 21.09.2009 року договір № 178/СН, за яким позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар –криогенний трубопровід, в кількості 500 погонних метрів;

- 19.10.2009 року договір № 182/СН, за яким позивач зобов'язався передати у власність відповідачеві товар - криогенний трубопровід, в кількості 750 погонних метрів.

Свої договірні зобов’язання за договорами позивач виконав своєчасно та в повному обсязі, а саме: відповідно до вказаних договорів позивачем було передано у власність відповідача:

- криогенний трубопровід в кількості 500 погонних метрів на суму 1 612 800,00 грн. (з врахуванням ПДВ), що підтверджується накладною РН-49/9 від 23.09.2009р.;

-          криогенний трубопровід в кількості 750 погонних метрів на суму 2 419 200,00 грн. (з врахуванням ПДВ), що підтверджується накладною РН-91/10 від 22.10.2009р.

Таким чином позивачем був переданий криогенний трубопровід за договором № 178/СН від 21.09.2009р. на суму 1 612 800 грн. та за договором № 182/СН від 19.10.2009р. на суму 2 419 200 грн., а всього на суму 4 032 000,00 грн.

Претензій щодо якості, кількості, комплектності та строків виконання поставки товару за договорами з боку відповідача заявлено не було.

Відповідно до п. 2.3 договору № 178/СН від 21.09.2009 р., відповідач зобов’язаний був здійснити оплату за поставлений товар шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 2.3 договору № 182/СН від 19.10.2009р., відповідач зобов’язаний був здійснити оплату за поставлений товар шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару.

Поставка криогенного трубопроводу за договором № 178/СН від 21.09.2009 року, відповідно до накладної № РН49/9, була здійснена 23.09.2009р., тому відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар до 05.11.2009р.;

Поставка криогенного трубопроводу за договором № 182/СН від 19.10.2009 року, відповідно до накладної № РН91/10, була здійснена 22.10.2009р., тому відповідач повинен був розрахуватися за поставлений товар до 04.12.2009р.

Однак, свої договірні зобов’язання за договором 178/СН від 21.09.2009 року відповідач належним чином не виконав, оскільки ним було здійснено часткову оплату в розмірі 75 316,96 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставку криогенного трубопроводу відповідно до договору № 178/СН від 21.09.2009р. складає 1 537 483,04 грн.

За договором №182/СН від 19.10.2009 р. відповідач свої договірні зобов’язання також не виконав належним чином, оскільки товар був переданий відповідачу, але жодної оплати за поставлений товар здійснено не було.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставку криогенного трубопроводу відповідно до договору № 182/СН від 19.10.2009 р. складає 2 419 200,00 грн.

26.03.2010р. відповідачу була направлена претензія, яка була залишена ним без відповіді та задоволення.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у загальній сумі 3 956 683,04 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, крім того, наявність вказаного боргу визнав у повному обсязі.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 3 956 683,04 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, стягненню підлягають також інфляційні втрати та три відсотки річних від простроченої суми на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, а також пеня, яка була нарахована позивачем на підставі п. 4.2. вказаних вище договорів.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив також з наступного:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставку криогенного трубопроводу відповідно до договору № 178/СН від 21.09.2009р. у сумі 1 537 483,04 грн. та за договором №182/СН від 19.10.2009р. у сумі 2 419 200 грн., а всього 3 956 683,04 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми, за прострочення виконання грошового зобов’язання за договором № 178/СН від 21.09.2009 року позивачем було нараховано інфляційні втрати за період з 05.11.2009 р. по 30.03.2010 р. у розмірі 101 473,89 грн.

За прострочення виконання грошового зобов’язання за договором № 182/СН від 19.10.2009 року позивачем було нараховано інфляційні втрати за період з 04.12.2009 р. по 30.03.2010 р. у розмірі 111 283,20 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме:

- за договором № 178/СН від 21.09.2009 року: за період з 04.11.2009 р. по 24.04.2010 р. у розмірі 21 524,76 грн.;

- за договором № 182/СН від 04.12.2009 року: за період з 04.12.2009 р. по 24.04.2010 р. у розмірі 28 036,21 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

Господарським судом встановлено, що розмір 3% річних за договором № 182/СН від 04.12.2009 року, розрахований позивачем в описовій частині позовної заяви (розрахунок 3% річних) та її розмір, заявлений у прохальній частині позову, не збігається. При підрахунку судом встановлено, що задоволенню підлягає 3% річних за період з 24.04.2009 р. по 24.04.2010 р. у розмірі 28 036,21 грн. (вказана сума була зазначена позивачем в описовій частині позовної заяви та у розрахунку). Отже, господарський суд, вважає, що позивачем при підготовці позовної заяви було допущено описку у заявленій до стягнення сумі 3% річних та вважає, що вказаною сумою є 28 036,21 грн. Оскільки, підсумкова сума заборгованості за договором № 182/СН від 04.12.2009 року, зазначена у прохальній частині позову, розрахована також, виходячи із правильного розміру 3 річних - 28 036,21 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: за договором № 178/СН від 21.09.2009 року за період з 05.11.2009 р. по 30.03.2010 р. у розмірі 101 473,89 грн. та за договором № 182/СН від 19.10.2009 року за період з 04.12.2009 р. по 30.03.2010 р. у розмірі 111 283,20 грн., а всього 212 757,09 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання також підлягають задоволенню, а саме: за договором № 178/СН від 21.09.2009 року, за період з 04.11.2009 р. по 24.04.2010 р. у розмірі 21 524,76 грн. та за договором № 182/СН від 04.12.2009 року, за період з 04.12.2009 р. по 24.04.2010 р. у розмірі 28 036,21 грн., а всього 49 560,97 грн.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 4.2 договорів № 178/СН від 21.09.2009 року та № 182/СН від 19.10.2009 року, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за даною угодою винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 4.2. договорів, позивачем була нарахована пеня за несвоєчасне виконаного грошового зобов'язання, а саме:

- за договором № 178/СН від 21.09.2009 року: за період з 04.11.2009 р. по 24.04.2010 р. у розмірі 146 798,03 грн.;

- за договором № 182/СН від 04.12.2009 року: за період з 04.12.2009 р. по 24.04.2010 р. у розмірі 183 428,38 грн., розрахунок якої також перевірений господарським судом.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення пені за договором № 178/СН від 21.09.2009 року за період з 04.11.2009 р. по 24.04.2010 р. у розмірі 146 798,03 грн. та за договором № 182/СН від 04.12.2009 року за період з 04.12.2009 р. по 24.04.2010 р. у розмірі 183 428,38 грн., а всього 330 226,41 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 232, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дніпродзержинського державного підприємства "Екоантилід" (51909, м.Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1; код ЄДРОПУ 134419120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Макбел" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 118; код ЄДРПОУ 36161929) - 3 956 683 грн. 04 коп. основного боргу, 212 757 грн. 09 коп. втрат від інфляції, 49 560 грн. 97 коп. трьох відсотків річних, 330 226 грн. 41 коп. пені, 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

СуддяІ.Ю. Дубінін