Ухвала суду № 108350548, 11.01.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Номер провадження 1-кп/229/209/2023

ЄУН 229/3113/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 р. м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Дружківка Донецької області в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62022050010001108 від 10.11.2022 року стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Северодонецьк Луганської області, громадянина України, одруженого, з середньо - спеціальною освітою, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 402 ч. 4 КК України,

встановив:

до Дружківського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 за ст. 402 ч. 4 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у закритому судовому засіданні, посилаючись на те, що обвинувачений є військовослужбовцем, дані зазначені вобвинувальному актіможуть вумовах воєнногостану ушкодитиінтересам держави.Також просив продовжити обвинуваченому термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, оскільки, на даний час продовжують існувати ризики, що існували при обранні запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченого клопотав про повернення обвинувального акту прокурору, посилаючись на те, що обвинувальний акт не містить повний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які необхідні для кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України. З обвинувального акту вбачається, що обвинувачений є мобілізований на особливий період, проте останній проходить службу за контрактом. З реєстру матеріалів вбачається, що в матеріалах кримінального провадження є носії інформації (диски), з якими захисник та обвинувачений не ознайомлені. Отже, вважає, що обвинувальний акт складено в порушення вимог ст. 291 КПК України. Крім того, вважав, що прокурором не доведено підстав продовження тримання під вартою обвинуваченого та ризики,що зазначеніпрокурором єнеобґрунтованими.Вважав можливим застосувати альтернативний запобіжний захід, оскільки у обвинуваченого є місце постійного проживання, що підтверджується договором оренди квартири та дружина обвинуваченого - ОСОБА_6 вагітна, про що є відповідна довідка.

Обвинувачений підтримав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків в обвинувальному акті, заперечував проти клопотання прокурора про продовження йому терміну дії запобіжного заходу та просив обрати альтернативний запобіжний захід, мотивуючи тим, що дружина вагітна, ризики, що зазначені прокурором є необґрунтованими.

Прокурор заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 .

Вислухавши учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов до наступних висновків.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченомустаттями 468-475цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбаченихпунктами 4-8, 10 частини першої абочастиною другою статті 284цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цьогокодексу.

Зі змісту цієї норми закону чітко слідує, що єдиною передбаченою законом підставою для повернення обвинувального акту прокурору є невідповідність цього акту вимогам цьогокодексу.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Інших вимог до обвинувального акту, ніж перелічені вище, чиннийКПК Українине передбачає.

Підстави для повернення обвинувального акту прокурору, на які посилався захисник не можуть бути слушними, оскільки всі питання порушені захисником в клопотанні, можуть бути розглянуті під час судового засідання при розгляді кримінального провадження по суті.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення закритого судового засідання за обвинувальним актом стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений та захисник.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2022 року обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти до 07.01.2023 року, який ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 06.01.2023 р. продовжено, але не більше ніж на два місяці, відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України.

При вирішенні клопотань щодо запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії» (п. 60).

Так, відповідно до ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на суворість покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказане свідчить про наявність ризиків переховування від суду. Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли.

Таким чином, суд приходить до висновку за необхідне продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, оскільки скасування запобіжного заходу або його зміна на більш м`який запобіжний захід є недоцільним, так як не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та цього не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 .

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на альтернативний запобіжний захід необхідно, відмовити.

Керуючись ст.ст. 314-316, 372 КПК України, суд,

ухвалив:

призначити закритий судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України на 10 год. 00 хв., 20 січня 2023 року, в приміщенні Дружківського міського суду Донецької області, за адресою: Донецька область м. Дружківка вул. Енгельса, 45.

Відмовити захиснику в задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений та захисник.

Роз`яснити право учасників провадження на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто, з 11.01.2023 року по 11.03.2023 року включно.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на альтернативний запобіжний захід, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору - для відома, а також направити на гауптвахту ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого у АДРЕСА_2 - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її проголошення.

Суддя ОСОБА_1