Ухвала суду № 108348530, 11.01.2023, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/4/23

Провадження №2/181/39/23

УХ ВА ЛА

"11" січня 2023 р. смт Межова

Суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області Філь О.Є.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рябенко Віктор Васильович, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Межівської селищної ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Райська Тетяна Максимівна про визнання торгів недійсними та договору купівлі-продажу недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Межівської селищної ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Райська Тетяна Максимівна про визнання торгів недійсними та договору купівлі-продажу недійсним.

10 січня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 07 лютого 2023 року.

11 січня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рябенко Віктор Васильович, про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Межівської селищної ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Райська Тетяна Максимівна про визнання торгів недійсними та договору купівлі-продажу недійсним.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що 21 лютого 2019 року виконавчим комітетом Межівської селищної ради Дніпропетровської області Рішенням № 65 «Про погодження розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності», яким надано попереднє погодження на розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , рекомендовано оформити паспорти прив`язки ТС у 3-х місячний термін. На замовлення ОСОБА_1 ПП «Прект-Агро» виготовлено паспорт прив`язки ТС за адресою: АДРЕСА_1 . 04.08.2020 року між Межівською селищною радою та ОСОБА_1 укладено Договір строкового сервітуту, за яким встановлено особистий сервітут ОСОБА_1 відносно земельної ділянки 1222655100:04:064:0023 на право розміщення ТС загальною площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Згідно Рішення Межівської селищної ради від 30 листопада 2022 року за № 1393-2/УІІІ «Про затвердження порядку демонтажу тимчасових споруд та тимчасових конструкцій для провадження підприємницької діяльності на території Межівської селищної територіальної громади», яке було прийнято до проведення аукціону з продажу земельних ділянок та він, як позивач, не був ознайомлений з цим рішенням, так як таке рішення має ознаки регуляторного акту, і який повинен пройти на території Межівської об`єднаної територіальної громади громадські обговорення та надані пропозиції населення, бізнесу щодо його прийняття. Таким чином була порушена процедура прийняття регуляторного акту Межівською селищною радою.

Цей акт обстеження не був вручений особі під особистий підпис, якій належить тимчасова споруда, Межівській селищній раді було достеменно відомо, так як вона надавала рішення щодо розміщення тимчасової споруди, щодо погодження розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 21 лютого 2019 року за № 65 та від 25 червня 2019 року за № 158, який порушує права позивача як особи, яка займається підприємницькою діяльністю.

Рішенням виконавчого комітету Межівської селищної ради за № 65 від 21 лютого 2019 року було погодження тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , орієнтованою площею 30 м2 відповідно до наданих картографічних матеріалів.

Позивач вважає, що у Межівської селищної ради наразі відсутнє право приймати відповідне рішення щодо примусового демонтажу тимчасової споруди так як їй достеменно відомо, що земельна ділянка, на якій розташована тимчасова споруда (торгівельний павільйон) належить на праві власності іншій особі (відповідач № 2), щодо якої є цивільно-правовий спір і подана позовна заява щодо визнання земельних торгів недійсними та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Враховуючи вищенаведене, позивач вважає, що Межівська селищна рада діє протиправно в цьому випадку, а тому необхідно накласти заборону щодо вчинення певних дій, а саме: заборонити Межівській селищній раді вчиняти примусовий демонтаж тимчасової споруди (торгівельного павільйону), яка розташована на земельній ділянці площею 0,0040 га, кадастровий номер: 1222655100:04:064:0023, за адресою: АДРЕСА_2 .

Розглянувши заяву, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Частина 2 ст. 149 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в третіх осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, в тому числі й на стадії апеляційного провадження, якщо заява про це надійшла до суду апеляційної інстанції або її не вирішив суд першої інстанції. Питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Крім того, в пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК України, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали, суд розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вивчення матеріалів справи дає підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд враховує, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову, обсяг позовних вимог відповідає виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Виходячи з наведеного, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний судовий захист.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260, 353-354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Рябенко Віктор Васильович, про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Межівській селищній раді Синельниківського району Дніпропетровської області проводити в примусовому порядку демонтаж тимчасової споруди (торгівельного павільйону), який належить ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на земельній ділянці кадастровий номер: 1222655100:04:064:0023, площею 0,0040 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію ухвали невідкладно направити Межівській селищній раді для виконання, позивачу для відома.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Є. Філь