ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
_____________01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
Іменем України
“10” липня 2007 р. Справа № 29/29 к/с № К-11990/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Голубєвої Г.К.
Суддів Брайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Ликовій В.Б.,
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
на постанову Київськогоапеляційного господарського суду від 31.05.2005 року
та рішенняГосподарського суду м. Києва від 11.02.2005 року
у справі№ 29/29
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промекспорт»
доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
В грудні 2004 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Промекспорт» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 19.10.2004 року № 0000562301/0-864-23-306-31955391/13860.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року, позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва від 19.10.2004 року № 0000562301/0-864-23-306-31955391/13860; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що матеріалами справи не підтверджуються встановлені відповідачем порушення податкового законодавства з боку позивача, що свідчить про відсутність підстав для нарахування позивачу податкових зобов’язань та фінансових (штрафних) санкцій.
В касаційній скарзі ДПІ у Подільському районі м. Києва просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року та рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2005 року у справі № 29/29 й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом порушено норми матеріального права, а саме: пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.
Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що зарезультатами перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва проведено комплексну документальну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Промекспорт" за період з 18.03.2002 року по 30.06.2003 року, за результатами якої складено акт перевірки від 15.10.2004 року № 429/23-306.
Перевіркою встановлено безпідставність застосування позивачем нульової ставки по експортним операціям за І півріччя 2003 року на суму 6151262,00 грн. з компанією «ЕVERGREENFINANSIALLIMITED».
Крім того, в акті перевірки зазначено, що відповідно до актів прийому-передачі за період з 07.03.2003 року по 03.04.2003 року позивачем передано ТОВ «Укртатнафта-Центр» мазут в кількості 126182,1 тон відповідно до договору комісії від 06.03.2003 року за № 12. ТОВ "Укртатнафта-Центр" (Україна) було, зокрема, укладено контракт від 31.01.2003 року № 2 з компанією «ЕVERGREENFINANSIALLIMITED», на виконання якого було здійснено експорт мазуту в кількості 57656,100 тон згідно ВМД на суму 30756312,01 грн.
Відповідно до запиту від 07.06.2004 року № 2960/9/23-308 до Національного Центрального бюро Інтерпол з питання надання інформації по нерезиденту-покупцю Компанії «ЕVERGREENFINANSIALLIMITED»отримано відповідь від 25.06.2004 року, згідно з якою Компанія «ЕVERGREENFINANSIALLIMITED» ліквідована 31.12.1990 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2004 року № 0000562301/0-864-23-306-31955391/13860, яким позивачу на підставі пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», пп. 17.1.3, пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12302524,00 грн., з яких 6151262,00 грн. - основний платіж та 6151262,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Відповідачем зроблено висновок, що ТОВ «Промекспорт» не підтверджено нульову ставку при експорті товарів на загальну суму 30756312,01 грн. та донараховано податкові зобов'язання на загальну суму 6151262,00 грн.
Судами також було встановлено, що між позивачем (Комітент) та ТОВ «Укртатнафта-Центр» (Комісіонер) було укладено Договір комісії № 12 від 06.03.2003 року, згідно з яким Комітент доручив, а Комісіонер зобов'язався від свого імені та за рахунок Комітента продати нафтопродукти. Комісіонер уклав контракт купівлі-продажу № 2 від 31.03.2003 року з Компанією «ЕVERGREENFINANSIALLIMITED»,згідно з яким Комісіонером було реалізовано на експорт товар Комітента на загальну суму 30756312,01 грн.
Відповідно до умов Договору комісії від 06.03.2003 року № 12 після виконання доручення Комісіонером було надано Комітенту відповідний звіт, а також вантажні митні декларації з особистими номерними печатками інспектора митниці, що здійснював митне оформлення товару із позначками: "Задекларовані в цій ВМД товари вивезені за межі митної території України в обсязі (кількість тон)", кількість експортованого товару відповідає даним, отриманим на запит від 31.03.2004 року № 4356/10/23-308 від Центральної енергетичної митниці з питання підтвердження проведення експортних операцій з Компанією «ЕVERGREENFINANSIALLIMITED».Позивач відобразив операції із продажу товару у книгах обліку продажу та в деклараціях із податку на додану вартість на підставі отриманих від Комісіонера документів.
Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" податок на додану вартість обчислюється за нульовою ставкою щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажною митноюдекларацією.
Тобто, податкові зобов'язання по ПДВ за нульовою ставкою виникають на дату фактичного вивезення продукції за межі митної території України платником податку, що підтверджене належним чином оформленою ВМД. Умовою застосування нульової ставки є наявність відповідних документів та виконання платником податківумов поставки, визначених згідно з правилами Інкотермс, які є обов'язковими до виконання.
Відповідно зі ст. 2, 6, 8 "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року, вантажна митна декларація - заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і мету їх переміщення через митний кордон України, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. ВМД застосовується під час декларування суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності товарів та інших предметів, що перевозяться через митний кордон України. У разі прийняття ВМД для оформлення їй присвоюється реєстраційний номер та проводиться реєстрація в журналі обліку ВМД. ВМД вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах і особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.
В матеріалах справи наявні вантажно-митні декларації, надані позивачем, якими підтверджується вивезення (експорт) товару, вони мають особисту номерну печатку інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару, країну призначення, найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні. В графі 18 та 21 ВМД (транспортний засіб відправлення та транспортний засіб на кордоні) визначені номер транспортного засобу, що здійснював перевезення вантажу, в графі 44 визначений перелік додатків до ВМД, транспортний засіб відправлення.
За таких обставин судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що позивачем були дотримані всі необхідні умови, визначені законодавством, для застосування нульової ставки оподаткування податком на додану вартість, а у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування позивачуподаткових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Касаційна інстанція приймає до уваги встановлені судами попередніх інстанцій наступні обставини справи.
Компанія «ЕVERGREENFINANSIALLIMITED»була заснована 17.01.1997 року, про що свідчить її статут, свідоцтво про належний юридичний статус та фінансове становище вказаної компанії, що спростовує доводи відповідача про її ліквідацію в 1990 році.
Кошти за експортований товар від Компанії «ЕVERGREENFINANSIALLIMITED».надійшли на рахунок Комісіонера, який, в свою чергу, перерахував їх на рахунок позивача, що підтверджується виписками банку про рух коштів та звітом комісіонера - ТОВ "Укртатнафта-Центр".
Окрім того, відповідно до довідки від 18.11.2003 року за № 191-23-504-31955391, що була складена при проведенні планової документальної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства позивача за період з 18.03.2002 року по 01.09.2003 року, відповідачем не було виявлено ніяких порушень валютного законодавства України, а навпаки, було встановлено, що за експортовану продукцію від нерезидента Компанії «ЕVERGREENFINANSIALLIMITED» на валютний рахунок ТОВ "Укртатнафта-Центр" (Комісіонер) надійшли валютні кошти в сумі 5765610,00 дол. США. ТОВ "Укртатнафта-Центр" перерахувало виручку по даній операції на користь позивачу (Комітенту) в сумі 30756312,01 грн., при опрацюванні інформації, доведеної АРМ "Митниця" та в порівнянні з наданими підприємством експортними ВМД розбіжностей не встановлено.
Відповідачем також була проведена позапланова зустрічна перевірка Комітента (ТОВ "Укртатнафта-Центр") з питань взаємовідносин з Компанією«ЕVERGREENFINANSIALLIMITED» по договору комісії № 12 від 06.03.2003 року, за результатами якої порушень не було встановлено.
Таким чином, не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що позивач мав відносини з нерезидентом, який у момент здійснення вказаних операцій був нелегітимним.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.
Отже,постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року та рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2005 року у справі № 29/29 прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, суд дав правильну оцінку обставинам справи, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись ст.ст. 160, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення, апостанову Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2005 року та рішення Господарського суду м. Києва від 11.02.2005 року у справі № 29/29 - без змін.
Справу № 29/29 повернути до Господарського суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
підписГолубєва Г.К.Судді
підписБрайко А.І.
підписКарась О.В.
підпис
Рибченко А.О.
підписФедоров М.О.
З оригіналом згідно
Суддя Голубєва Г.К.
Судове рішення № 1083463, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 10.07.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-11990/06. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: