Рішення № 10834459, 13.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.07.10р.Справа № 25/125-10 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Інвест", м. Марганець Дніпропетровської області

про стягнення 15814,80 грн.

Суддя Чередко А.Є.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 дов. № 1862 від 08.06.2010р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми заборгованості з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 15814,80 грн. за договором № 3/10 на постачання товарів від 27.10.2009р. та витрат на правову допомогу у розмірі 1600,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх грошових зобовязань по оплаті поставленого товару по договору № 3/10 на постачання товарів від 27.10.2009р. та ст.ст. 193, 223, 265-270 ГК України, ст.ст. 610, 611, 625, 712 ЦК України.

Відповідач не забезпечив явку представника до судового засідання, не надав витребувані судом матеріали та звернувся до суду з заявою про відкладення розгляду справи у звязку із хворобою директора. Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений судом про час та місце судового засідання у справі, що підтверджується її відповідними матеріалами, третє не зявлення представника відповідача до судового засідання, закінчення встановленого законом строку на вирішення спору у справі, можливість забезпечення явки іншого представника юридичної особи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами (ст.. 75 ГПК України), відхиливши відповідну заяву відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Покупцем - ТОВ «Система Інвест»(відповідач) та Постачальником фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач) був укладений договір на постачання товарів № 3/10 від 27 жовтня 2009р. (договір). Згідно даного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, зазначений у відповідній накладній вартістю 33970,00грн., без ПДВ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити за поставлений товар.

27 жовтня 2009р. позивач передав у власність відповідача товар (обладнання) в встановленій кількості і терміни, передбачені договором, що підтверджується накладною № РН-50 від 27.10.2009р.

Згідно пункту 3.1 розділу 3 договору, відповідач при отриманні товару сплатив частину суми у розмірі 15000,00 грн, а залишок суми у розмірі 11370,00 грн. повинен був сплачувати протягом п'яти місяців. Сума щомісячного платежу складала 3800,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, передбачений договором перший платіж замість 27 листопада 2009р. був здійснений 04 грудня 2009р. Другий платіж передбачений до 27 грудня 2009р. був здійснений 07 січня 2010 р., а наступні платежі у січні, лютому і березні 2010 р відповідачем взагалі не були здійснені.

Отже, на час розгляду справи відповідач в порушення умов договору не виконав свого обов'язку по оплаті поставленого товару, а розмір заборгованості становить 11370,00грн. (доказів оплати не надано).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором». За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Відповідно до пункту 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих чинним Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 11370,00грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В решті ж позовних вимог про стягнення штрафних санкцій суд вважає за необхідне відмовити з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пункту 5.2 розділу 5 договору, у випадку затримки оплати товару «Покупець»за вимогою «Постачальника»сплачує останньому штраф, у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Позивачем відповідно до зазначених умов договору нараховано штраф у сумі 4444,80 грн. за період прострочення оплати з 27.11.2009р. по 31.03.2010р.

Між тим, згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, чинним законодавством передбачено застосування неустойки за невиконання грошового зобовязання у вигляді пені, а не штрафу.

Окрім того, згідно з ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем нараховано відповідачеві штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому у стягненні з відповідача штрафу у розмірі 4444,80 грн. слід відмовити.

Судові витрати понесені позивачем за розгляд справи по сплаті держмита у сумі 175,00грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., а також за оплату послуг адвоката у сумі 1600,00грн., що підтверджується матеріалами справи, згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України слід віднести на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Система Інвест" (Дніпропетровська область, м. Марганец, вул. Радянська, будинок 13-а, ЄДРПОУ 32944265, п/р 26002050216704 в ЗАТ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011)основний борг у розмірі 11370,00грн., судові витрати по сплаті держмита у сумі 113,70грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 169,92грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1152,00грн.видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяА.Є. Чередко Рішення підписано 12.07.2010р.