Рішення № 10834009, 08.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.10р.Справа № 7/82-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКОМ-Лізинг", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія "Валган", м. Дніпропетровськ

про стягнення 742 311, 05 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник за довіреністю № 02/04-10 від 09.04.2010р.- Мухін С.О.;

від відповідача: представник за довіреністю № 20 від 07.06.2010р. - Вербова Е.В.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКОМ-Лізинг" (м. Одеса) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельної компанії "Валган" (м. Дніпропетровськ) про стягнення з останнього на свою користь основного боргу з урахуванням індексу інфляції за договором фінансового лізингу обладнання № 09/01/08 від 05.02.2008р. у розмірі 655 426, 86 грн., пені за час прострочення оплати основного боргу за період прострочення з 06.03.2009р. по 11.05.2010р. у розмірі 75 997, 94 грн., процентів за користування чужими грошовими коштами за період прострочення виконання грошового зобов’язання з 06.03.2009р. по 11.05.2010р. у розмірі 10 886, 25 грн., що загалом становить суму 742 311, 05 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань за договором фінансового лізингу обладнання № 09/01/08 від 05.02.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, щодо своєчасної оплати лізингових платежів у строки, встановлені договором та відповідно до графіку лізингових платежів. За доводами позивача, неоплаченими є лізингові платежі, починаючи з березня 2009 року. Відповідальність за несвоєчасне внесення лізингових платежів у вигляді пені передбачена умовами договору. Борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, які належать відповідачу.

Відповідач не заперечує обставини неоплати лізингових платежів, починаючи з лізингового платежу за березень 2009 року, однак не вбачає своєї вини в невиконанні договірних зобов’язань. Відповідач зазначає, що його основним видом діяльності є будівельна діяльність. Отриманий відповідачем від позивача за договором фінансового лізингу кран баштовий використовується при будівництві багатоповерхових будівель, якою, зокрема, є житлово-будівельний комплекс у м. Трускавці по вул. Воробкевича, 17. Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" встановлює правові засади залучення коштів фізичних та юридичних осіб з метою фінансування будівництва житла та загальні принципи створення Фонду фінансування будівництва житла. Для будівництва об’єкту у м. Трускавці фонд фінансування було створено за участю ТОВ "Укрпромбанк", який здійснював фінансування будівництва об’єкта за рахунок довірителів-учасників (фізичних та юридичних осіб) будівництва цього об’єкта. Фінансування будівництва мало здійснюватися банком згідно графіку. За графіком станом на 01.06.2010р. на рахунок забудовника –відповідача мало бути перераховано 60 784 462, 98 грн., однак фактично надійшло лише 5 014 000, 00 грн. Також, у зв’язку з припиненням іпотечного кредитування фізичних та юридичних осіб продаж об’єктів нерухомості припинився, у тому числі об’єктів, які побудовано або мали бути побудовані відповідачем. Фінансово-економічна криза призвела до руйнування механізму фінансування будівництва як взагалі, так і по об’єкту в м. Трускавець. Фінансово-економічна криза і спричинила неможливість виконання відповідачем договірних зобов’язань перед позивачем, який раніше належним чином виконував свої грошові зобов’язання. Оскільки відповідач не вбачає своєї вини в невиконанні договірних зобов’язань, він вважає, що вимоги щодо стягнення з нього пені є неправомірними та просить відмовити в їх задоволенні.

Розгляд справи відкладався з 17.06.2010р. на 01.07.2010р.

В судовому засіданні 01.07.2010р. оголошено перерву на 05.07.2010р.

В судовому засіданні 05.07.2010р. за погодженням представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКОМ-Лізинг" (м. Одеса), як лізингодавець, та Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельна компанія "Валган" (м. Дніпропетровськ), як лізингоодержувач, уклали договір фінансового лізингу обладнання № 09/01/08 (далі –Договір), за умовами якого лізингодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу у фінансовий лізинг майно, вказане в специфікації (додаток № 1 до Договору) з наступною передачею права власності на це майно лізингоодержувачу в порядку, передбаченому Договором (п. 1.1. Договору).

Термін дії Договору обмежений строком лізингу, а в частині взаєморозрахунків –строком їхнього повного здійснення (п. 16.3. Договору).

Об’єктом лізингу є кран баштовий FO/23С (виробник –"Sichuan Construction Machinery" (Group) Co., LTD, КНР), що надається в лізинг згідно Договору (детальна характеристика об’єкта лізингу вказана в додатку № 1 до Договору). Об’єкт лізингу придбавається у ТОВ "Альфатех" (продавець) (п. 1.2. Договору).

Додатком № 1 до Договору є специфікація, яка містить опис об’єкта лізингу.

Загальна договірна вартість об’єкта лізингу складає 1 454 400, 00 грн., в тому числі ПДВ 20% 242 400, 00 грн. (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.5. Договору строк лізингу складає 48 місяців. Перебіг строку лізингу починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі.

На весь період дії Договору об’єкт лізингу є власністю лізингодавця (п. 1.6. Договору).

Відповідно до п. 1.7. Договору об’єкт лізингу передається лізингоодержувачу в лізинг для здійснення своєї господарської діяльності.

За актом приймання-передачі від 03.03.2008р. позивач передав, а відповідач прийняв об’єкт лізингу з зазначенням його комплектації та вартості.

Пункт 3.1.3. Договору встановлює обов’язок відповідача вчасно і у повному обсязі оплачувати лізингові платежі та будь-які витрати лізингоодержувача, пов’язані з об’єктом лізингу, які виникають протягом дії Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору суми, порядок і строки оплати лізингових платежів, встановлюються Договором і додатками та доповненнями до нього, які є його невід'ємною частиною.

Суми й період оплати лізингових платежів встановлюються відповідно до графіка лізингових платежів (додаток № 2 до Договору) (п.5.6. Договору).

Додатком № 2 до Договору є графік оплати лізингових платежів.

Додатковою угодою № 2 від 29.12.2008р. до Договору додаток № 2 до Договору - графік оплати лізингових платежів викладено в новій редакцій.

Графік оплати лізингових платежів встановлює період оплати –передплата та оплата за кожен місяць з березня 2008 року по лютий 2012 року включно, загальну суму лізингових платежів з розбивкою по кожному місяцю, її складові по кожному місяцю –погашення вартості об’єкта лізингу та погашення лізингового відсотка.

Строки оплати лізингових платежів передбачені п. 5.8. Договору:

-          авансовий платіж оплачується протягом 5 банківських днів з моменту підписання Договору у розмірі 221 432, 40 грн., в тому числі ПДВ 20% у розмірі 36 905, 40 грн. (підпункт 5.8.1. пункту п. 5.8. Договору);

-          планові лізингові платежі за Договором оплачуються лізингоодержувачем щомісяця, не пізніше п’ятого числа поточного місяця, відповідно до графіку лізингових платежів (підпункт 5.8.2. пункту п. 5.8. Договору).

Позивач посилається на наявність боргу відповідача у зв’язку з несплатою лізингових платежів за березень 2009 року –травень 2010 року включно у загальному розмірі 612 579, 81 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Обов’язок лізингоодержувача своєчасно оплачувати лізингові платежі встановлений Законом України "Про фінансовий лізинг" (п. 3 ч. 2 ст. 11).

З огляду на умови Договору, графік сплати лізингових платежів, строк оплати лізингових платежів за березень 2009 року –травень 2010 року включно у загальному розмірі 612 579, 81 грн. є таким, що настав.

Доказів оплати спірної суми та за спірний період відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за лізинговими платежами не спростував.

Станом на 07.06.2010р. позивач та відповідач склали акт звірки взаєморозрахунків, яким підтвердили наявність боргу відповідача перед позивачем, що виник у зв’язку з несплатою лізингових платежів у період березень 2009 року - травень 2010 року, у розмірі 612 579, 81 грн.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за лізинговими платежами за березень 2009 року –травень 2010 року включно у загальній сумі 612 579, 81 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Відповідно до п. 11.2. Договору за несвоєчасне внесення лізингових платежів лізингоодержувач зобов’язаний сплачувати лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від непогашеної заборгованості за лізинговим платежами за кожен день прострочення.

Позивач визначив розмір пені з урахуванням періоду прострочення оплати лізингових платежів з 06.03.2009р. по 11.05.2010р. у розмірі 75 997, 94 грн.

Між тим, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (спеціальна позовна давність) (ст. 258 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

Відповідач подав письмову заяву про застосування позовної давності.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Враховуючи дату звернення позивача з позовом до суду –19.05.2010р., в межах позовної давності є пеня, розрахована за період прострочення за платежами, строк оплати яких сплив після 19.05.2009р. (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Також, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При розрахунку пені положення наведеної норми позивач не застосував.

Окрім того, при розрахунку пені позивач не врахував зменшення облікової ставки НБУ з 15.06.2009р. та з 12.08.2009р.

Пеня, розрахована в межах позовної давності, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та відповідно до облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, становить:

з 06.06.2009р. по 05.07.2009р. від суми боргу 44 352, 83 грн. –823, 87 грн.;

з 06.07.2009р. по 05.08.2009р. від суми боргу 87 808, 34 грн. –1 640, 69 грн.;

з 06.08.2009р. по 05.09.2009р. від суми боргу 131 252, 65 грн. –2 317, 60 грн.;

з 06.09.2009р. по 05.10.2009р. від суми боргу 173 828, 95 грн. –2 928, 90 грн.;

з 06.10.2009р. по 05.11.2009р. від суми боргу 216 364, 74 грн. –3 767, 12 грн.;

з 06.11.2009р. по 05.12.2009р. від суми боргу 258 446, 27 грн. –4 354, 64 грн.;

з 06.12.2009р. по 05.01.2010р. від суми боргу 255 350, 92 грн. –4 445, 90 грн.;

з 06.01.2010р. по 05.02.2010р. від суми боргу 253 068, 42 грн. –4 406, 16 грн.;

з 06.02.2010р. по 05.03.2010р. від суми боргу 250 002, 38 грн. –3 931, 54 грн.;

з 06.03.2010р. по 05.04.2010р. від суми боргу 248 091, 34 грн. –4 319, 51 грн.;

з 06.04.2010р. по 05.05.2010р. від суми боргу 245 766, 55 грн. –4 141, 00 грн.;

з 06.05.2010р. по 11.05.2010р. від суми боргу 242 513, 41 грн. –817, 24 грн.

Всього: 37 894, 17 грн.

Оскільки порушення строку оплати лізингових платежів за березень 2009 року –травень 2010 року включно має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за час прострочення оплати лізингових платежів з 06.06.2009р. по 11.05.2010р. у загальній сумі 37 894, 17 грн.

В решті вимог щодо стягнення пені позов задоволенню не підлягає, оскільки при розрахунку пені позивач не застосував положення ч. 6 ст. 232 ГК України, допустив помилку в розрахунку, а саме не застосував зменшення облікової ставки НБУ з 15.06.2009р. та з 12.08.2009р., а також заявив вимоги про стягнення пені за межами спеціальної позовної давності.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період прострочення з 06.03.2009р. по 11.05.2010р. у сумі 10 886, 25 грн., суми від інфляції, розрахованої з застосуванням індексів інфляції за березень 2009 року –квітень 2010 року, у розмірі 42 847, 05 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо неправомірності вимог про стягнення з нього пені.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Між тим, щодо спірних правовідносин суд не вбачає підстав вважати, що у невиконанні договірних зобов’язань відсутня вина відповідача. Відповідач не надав жодних доказів в підтвердження того, які заходи ним вжиті щодо належного виконання зобов’язання, в тому числі щодо отримання від ТОВ "Укрпромбанк" (учасника фонду фінансування будівництва) коштів відповідно до погодженого графіку. Відповідач послався лише на обставини світової економічної кризи, кризове становище будівельної галузі. Такі посилання є досить загальними. А світова економічна криза в рівній мірі відноситься як до позивача, так і відповідача, позивач і відповідач знаходяться в рівних економічних умовах.

Окрім того, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Враховуючи доводи відповідача, суд не вбачає підстав для звільнення його від відповідальності.

Суд не вбачає підстав і для зменшення розміру пені як в силу ч. 1 ст. 233 ГК України, так п. 3 ст. 83 ГПК України.

Розмір пені, який підлягає стягненню, є цілком співмірним з сумою невиконаного зобов’язання.

Суд не вбачає підстав для забезпечення позову та задоволення відповідного клопотання позивача з огляду на положення ст. 66 ГПК України.

Окрім того, відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Позивач просить забезпечити позовом шляхом як накладення арешту на все майно відповідача, так і шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що суперечить змісту 67 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-будівельної компанії "Валган" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, буд. 36, кв. 69, адреса для листування: 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Якова Самарського, 6/1, ідентифікаційний код 31271578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКОМ-Лізинг" (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, 54а, адреса для листування: 65029, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1, ідентифікаційний код 33509465) основний борг у розмірі 612 579 (шістсот дванадцять тисяч п’ятсот сімдесят дев'ять) грн. 81 коп., пеню у розмірі 37 894 (тридцять сім тисяч вісімсот дев’яносто чотири) грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 10 886 (десять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 25 коп., суму від інфляції у розмірі 42 847 (сорок дві тисячі вісімсот сорок сім) грн. 05 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 7 042 (сім тисяч сорок дві) грн. 07 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 223 (двісті двадцять три) грн. 89 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя Л.А.Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 08.07.2010р.