Рішення № 10832572, 01.07.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.10р.Справа № 33/189-10 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ

до Кредитної спілки "Християнська фортеця", м. Дніпродзержинськ

про стягнення 10 160 грн. 31 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Процик І.І., довіреність № 002/15-10 від 11.06.2010 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Кредитної спілки "Християнська фортеця" про стягнення 5 862 грн. 76 коп. - основної заборгованості за договором № 370 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2005 року, 466 грн. 38 коп. - 3% річних, 3 831 грн. 17 коп. - втрат від інфляції і витрат по справі.

В судове засідання 30.06.10р. з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач не направив повноважного представника в судові засідання 09.06.2010 року, 30.06.2010 року, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2010 року, 09.06.2010 року, суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

На підстав ст.. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами справи.

В судовому засіданні 30.06.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2005 року між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (споживач) укладений № 370 про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується сплатити вартість отриманої теплової енергії за встановленими тарифами в термін, обумовлений цим Договором.

Відповідно до пункту 2.4. Договору теплопостачання здійснюється в потрібних обсягах з урахуванням нормативних витрат, в залежності від температури зовнішнього повітря та наявності палива у енергопостачальної організації. До Договору додаються Додаток № 1-1 з обсягами постачання теплової енергії споживачу та акт балансового розмежування теплових мереж між енергопостачальною організацією та споживачем, котрі є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до пункту 5.1. Договору облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом.

Згідно з пунктом 6.1. Договору тарифи на теплопостачання затверджуються рішенням Міськвиконкому, доводяться до відома споживача через засоби масової інформації, і в разі змін приймаються до виконання без додаткового узгодження.

Згідно з пунктом 6.7. Договору оплату за спожиту теплову енергію споживач виконує не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно з пунктом 11.2., договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії (п. 11.1. Договору) про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін.

Позивач свої договірні зобов’язання виконав в повному обсязі, що підтверджується актами виконання поставки теплової енергії та рахунками, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 21-25).

Відповідач за період з листопада 2006 року по березень 2007 року свої зобов’язання за спожиту теплову енергію за Договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 5 862 грн. 76 коп.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 5 862 грн. 76 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в розмірі 3 831 грн. 17 коп. та 3 % річні - 466 грн. 38 коп. відповідно до розрахунку позивача підлягають задоволенню.

Позивач просить накласти арешт на грошові суми Кредитної спілки "Християнська фортеця" з метою забезпечення виконання зобов’язання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 5 862 грн. 76 коп. - основної заборгованості за договором № 370 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.11.2005 року, 466 грн. 38 коп. - 3% річних, 3 831 грн. 17 коп. - втрат від інфляції.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки "Християнська фортеця" (51900, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. Дружби Народів, буд. 37, кв. 78, код ЄДРПОУ 25946729) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 00130820) 5 862 (п’ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 76 коп. - основної заборгованості, 466 (чотириста шістдесят шість) грн. 38 коп. - 3% річних, 3 831 (три тисячі вісімсот тридцять одна) грн. 17 коп. - втрат від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 05.07.2010 р.