Рішення № 10832089, 22.06.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.10р.Справа № 6/561-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-англійське підприємство "Агрокінт", м. Ржищів, Київська область

до Приватного підприємства "Аврора", с. Чкаловка, Криворізький район, Дніпропетровська область

про стягнення 7 398 676,14 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивач - Кириченко Я.В., довіреність б/н від 21.12.2009р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява та уточнення до позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-англійське підприємство "Агрокінт", м. Ржищів, Київська область–далі по тексту–позивача до Приватного підприємства "Аврора", с. Чкаловка, Криворізький район, Дніпропетровська область–далі по тексту–відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі п.5.3 умов договору поставки продукції № 6 від 21.04.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, пені у сумі 98004,49 грн. та за порушення грошових зобов’язань на підставі ст.625 ЦК України 49754,30 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 17594,94 грн. за період з 01.02.2008р. по 14.10.2009р.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки за даним договором по оренді 6 залізничних цистерн у сумі 37416,60 грн. та вартість послуг "Укрзалізниці" у сумі 19635,48 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по поставці обумовленого сторонами товару на адресу нерезидента України, а саме KIRTLINGTON ENTERPRISES Limited (Великобританія), з яким позивач 16.04.2008р. уклав Контракт № ЕRО 1 на поставку товару, на підставі п.7.3 даного Контракту позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь штраф у сумі 964698,90 грн. із розрахунку 0,15% від вартості продукції за кожний день прострочення, штраф у розмірі 779093,66 грн. та 5432477,76 грн. вартості упущеної вигоди.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 25500,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача та з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача без зазначення суми арешту.

Відповідач вимоги суду виконав, у судове засідання з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі посилаючись на те, що згідно умов вищеназваного договору відповідач зобов’язався поставити позивачеві олію рапсову у кількості 150 тонн по ціні 8200,00 грн/тонну та жому рапсову у кількості 200 тонн за ціною 1420,00 грн/тонну, а не 5000,00 тонн та 7000,00 тонн як стверджує позивач у позовній заяві. Крім цього постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. по справі № 41/176-09 та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010р. по справі № 41/176-09 було встановлено, що строк поставки даної продукції сторони у вищеназваному договорі не визначили. Грошових зобов’язань, за умовами вищеназваного договору, відповідач перед позивачем не має, отже незрозуміло як відповідач порушив грошові зобов’язання починаючи з 01.02.2008р., тобто до підписання даного договору. Оскільки умовами вищеназваного договору сторонами не було обумовлено строків поставки продукції, то вина відповідача в порушенні строків поставки продукції відсутня і відповідальність за порушення строків поставки продукції до відповідача за даних умов не може застосовуватись. В частині понесених позивачем збитків у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов вищеназваного договору також слід відмовити у повному обсязі, оскільки позивач документально не довів спричинення йому реальних збитків.

22.12.2009 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 26.01.2010 р., у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважним причин не надав.

26.01.2010р. на підставі ст. 69 ГПК України, за письмовим клопотанням сторін, строк вирішення спору продовжений до 30.07.2010р.

26.01.2010р. на підставі ст.79 ГПК України ухвалою господарського суду Дніпропетровської області провадження у справі було зупинено до вирішення спору по справі № 41/176-09, що розглядається Вищим господарським судом України. Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010р. по справі № 41/176-09 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2009р. залишено в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

11.03.2010р. провадження по справі було поновлено на підставі ч.3 ст.79ГПК України та призначено до розгляду в засіданні на 23.03.2010р.

23.03.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 08.04.2010р., у зв’язку з тим, що відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважним причин не надав.

08.04.2010р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні було оголошено перерву до 22.04.2010р., до 25.05.2010р. та до 17.06.2010р. для надання сторонам часу підготувати і надати суду письмові докази в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень.

17.06.2010 р. справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та залучених у копіях до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 41/176-09 від 11.09.2009р. задоволено первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-англійське підприємство "Агрокінт" до приватного підприємства "Аврора" про стягнення 833 632 грн. –суми попередньої оплати товару, який не був поставлений згідно договору № 6 від 21.04.2008р. та відмовлено приватному підприємству "Аврора" у задоволенні зустрічного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-англійське підприємство "Агрокінт" про зобов'язання ТОВ "Спільне українсько-англійське підприємство "Агрокінт" виконати зобов'язання в натурі, прийняти у приватного підприємства "Аврора" продукцію за договором № 6 від 21.04.08, а саме олію рапсову в кількості 101,6625 тн за ціною 8 200 грн. за тн з ПДВ, яке постановою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. було залишено без змін.

Відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить судові акти попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд мотивуючи неправильним застосуванням судами норм чинного законодавства, зокрема ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, та неправильною оцінкою доказів по справі.

Господарськими судами при розгляді справи встановлено, що між приватним підприємством "Аврора" (постачальник) та ТОВ "Спільне українсько-англійське підприємство "Агрокінт" (покупець) укладено договір № 6 від 21.04.08 з Додатковою угодою № 1 (специфікація № 1), Додатковою угодою № 2 від 29.12.2008р. і Додатковою угодою № 3 від 23.03.2009р., згідно п.3.2 умов якого покупець проводить 100 % передплату поставляємої партії продукції на підставі рахунків постачальника, не менш як за три дні до запланованої дати відвантаження, а п.4.1 договору передбачено, що поставка продукції проводиться при отриманні 100 % передплати за відвантажену партію продукції у строки, обумовлені в Додатковій угоді сторін на умовах франко-склад або франко-залізнична станція постачальника.

Крім цього, додатковою угодою № 2 від 29.12.08р. сторони доповнили п.8.1 договору в наступній редакції: строк дії договору продовжується до 31.12.2009р., а додатковою угодою № 3 від 23.03.2009р. сторони дійшли до згоди про уточнення кількості товару та його ціни.

Господарськими судами також було встановлено, що на виконання умов договору та на підставі виставленого приватним підприємством "Аврора" рахунку № 22 від 22.04.2008р. в період з 24.04.08 по 02.09.08 ТОВ "Спільне українсько-англійське підприємство "Агрокінт" перерахувало ПП "Аврора" 1 355 000 грн. на які відповідач по видаткових накладних від 14.08.2008р. № 164, від 19.08.2008р. № 165, від 02.09.2008р. № 166 поставив ТОВ "Спільне українсько-англійське підприємство "Агрокінт" обумовлений сторонами товар на загальну суму 483 368 грн., зазначивши найменування, кількість, якість, ціна і сума даного товару у зазначених вище накладних, тобто не допоставив позивачеві товар на загальну суму 833 632 грн. і оскільки конкретні строки поставки обумовленого сторонами товару письмово сторонами не були узгоджені позивач втратив інтерес щодо поставки продукції, 17.02.2009р. звернувся до відповідача з листом вих. № 17-ЧП, в якому просив повернути раніш перераховану передплату яку відповідач 17.02.09р. та 20.02.2009р. частково у сумі 38000,00 грн. повернув на рахунок позивача у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 833632,00 грн. яку позивач 20.05.2009р. за вих. № 20ПР вимагав від відповідачу у претензії у 7-денний термін, від дня пред'явлення вимоги, перерахувати 833 632 грн.

У відповіді на претензію ПП "Аврора" визнало претензійні вимоги у повному обсязі у сумі 833 632 грн. згідно акту взаємних розрахунків № 60 від 30.04.09 і повідомило, що будь-яких поставок продукції по договору № 6 від 21.04.07 здійснити не може, а перераховані грошові кошти поверне при першій нагоді. Також ПП "Аврора" надіслало позивачу лист, в якому повідомляє графік повернення коштів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору і Апеляційним господарським судом було встановлено, що на вимогу позивача відповідач не повернув позивачу 833 632 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки, після вступу рішення в законну силу відповідач вкотре не перерахував позивачеві грошові кошти у сумі 833632,00 грн., що становить суму основного боргу, позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить господарський суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача на підставі п.5.3 умов договору поставки продукції № 6 від 21.04.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, пеню у сумі 98004,49 грн. та за порушення грошових зобов’язань на підставі ст.625 ЦК України 49754,30 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 17594,94 грн. за період з 01.02.2008р. по 14.10.2009р.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача збитки за даним договором по оренді 6 залізничних цистерн у сумі 37416,60 грн. та вартість послуг „Укрзалізниці” у сумі 19635,48 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по поставці обумовленого сторонами товару на адресу нерезидента України, а саме KIRTLINGTON ENTERPRISES Limited (Великобританія), з яким позивач 16.04.2008р. уклав Контракт № ЕRО 1 на поставку товару, на підставі п.7.3 даного Контракту позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь штраф у сумі 964698,90 грн. із розрахунку 0,15% від вартості продукції за кожний день прострочення, штраф у розмірі 779093,66 грн. та 5432477,76 грн. вартості упущеної вигоди.

Крім цього позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 25500,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача та з метою забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача без зазначення суми арешту.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 833632,00 грн. повністю підтверджується рішенням суду, яке вступило в законну силу та визнається відповідачем у повному обсязі, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача за порушення грошових зобов’язань на підставі ст. 625 ЦК України - 49754,30 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 17594,94 грн. за період з 01.02.2008р. по 14.10.2009р., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі п.5.3 умов договору поставки продукції № 6 від 21.04.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, за порушення строків поставки продукції пені у сумі 98004,49 грн., збитків за даним договором по оренді 6 залізничних цистерн у сумі 37416,60 грн., вартості послуг „Укрзалізниці” у сумі 19635,48 грн. на підставі п.7.3 даного вищеназваного Контракту штрафу у сумі 964698,90 грн. із розрахунку 0,15% від вартості продукції за кожний день прострочення, штрафу у розмірі 779093,66 грн. та 5432477,76 грн. вартості упущеної вигоди, слід визнати необґрунтованими та документально недоведеними, оскільки сторонами не було визначено строків поставки обумовленої сторонами продукції, що підтверджується рішенням суду, яке вступило в законну силу, а отже не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 25500,00 грн. держмита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, документально частково доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню пропорційно стягнутій сумі.

Додаткові вимоги позивача про накладання арешту на майно відповідача, з метою забезпечення позову, без зазначення суми арешту та підстав накладання арешту, слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними, такими, що протирічать чинному законодавству України, а отже не підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, що дійсно, 21.04.2008р. між ПП „Аврора" та ТОВ „СУАП „Агрокінт" був укладений договір поставки № 6 (далі - Договір), згідно якого, ПП „Аврора" зобов'язувалося поставити, а ТОВ „СУАП „Агрокінт" прийняти та оплатити олію та жому рапсові в кількості, за ціною та строки, зазначені в Специфікації.

21.04.2008р. сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до даного Договору, в якій сторони визначили, що ПП „Аврора" зобов'язане було поставити позивачеві олію рапсову у кількості 150 тонн по ціні 8200,00 грн/тонну та жом рапсовий у кількості 200 тонн за ціною 1420,00 грн/тонну, а не 5000,00 тонн та 7000,00 тонн як стверджує позивач у позовній заяві, що підтверджено і постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2009 р. по справі № 41/176-09 та підтверджені постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010р. по справі № 41/176-09. Також даними судовими рішеннями було встановлено, що сторонами за договором конкретно не встановлено строк поставки, а отже посилання позивача в позові, на те, що через порушення відповідачем строків поставки товару, він зазнав збитків повністю спростовується фактами встановленими вищезазначеними судовими рішеннями.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. по справі № 41/176-09 та підтверджені постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010р. по справі № 41/176-09 мають преюдиціальне значення по даній справі і не підлягають встановленню і доказуванню заново, слід визнати обґрунтованими та документально доведеними.

Заперечення відповідача, що не підлягають задоволенню вимоги позивача, щодо стягнення з ПП "Аврора" пені за прострочення поставки продукції за період з 01.02.2009р. по 01.08.2009р. в сумі 98 004,49 грн. в зв'язку з наступним.

Так дійсно, відповідно до п. 5.3 Договору № 6 було передбачено, що за кожний день прострочення поставки Продукції Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Але, як було встановлено судовими рішеннями по справі № 41/176-09 сторонами не було узгоджено строку поставки товару і ТОВ "СУАП "Агрокінт" вимагало від ПП "Аврора" не поставку товару, а повернення попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як видно з матеріалів справи, позивач пред'являв до відповідача тільки вимогу про повернення попередньої оплати в семиденний термін з дня отримання претензії № 20ПР від 20.05.2009 р. і не пред'являв жодної вимоги про поставку продукції.

Таким чином, є очевидним факт, що оскільки Договором № 6 не було встановлено строків поставки товару, то ПП "Аврора" не повинно сплачувати пеню за непоставку товару і оскільки Договором № 6 не було встановлено строків та відповідальності ПП "Аврора" за неповернення попередньої оплати, то відповідно, ПП "Аврора" не може нести відповідальності і за неповернення попередньої оплати, слід визнати обґрунтованими та документально доведеними.

Заперечення відповідача, що також на підставі того, що сторонами в Договорі № 6 не було обумовлено строків поставки товару, не підлягають задоволенню вимоги позивача про нібито завдані йому збитки за договором оренди 6 цистерн з "Укррос-Транс" на загальну суму 37416,60 грн. та оплат послуг "Укрзалізниці2 на суму 19 635,48 грн.

Крім того, не можуть братися судом до уваги і аргументи позивача, щодо того, що ним були орендовані у ТОВ "Укррос-Транс" цистерни, які направлялися на адресу ПП "Аврора" 04.08.2008р. та 09.08.2008р., нібито, для завантаження саме олії рапсової, оскільки, якщо навіть припустити, що позивач дійсно направляв на адресу ПП "Аврора" дані цистерни, то позивачем, по-перше, не надано жодного повідомлення від ПП "Аврора" (як того вимагають умови поставки ЕХW та FСА Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інкотермс-2000) щодо того, що саме в даний строк продукція була готова для завантаження. Також позивачем не надано суду жодного доказу того, що відповідач знав про наміри позивача направити на його адресу цистерни для поставки олії рапсової.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, а відсутність в матеріалах справи доказів, що дані витрати взагалі були пов'язані з виконанням позивачем вимог Договору № 6 та обізнаності в його діях з боку ПП "Аврора", повністю виключає безпосередню вину ПП "Аврора", а отже і зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу зазначені витрати, слід визнати обґрунтованими та документально доведеними.

Заперечення відповідача, що не підлягають задоволенню і вимоги позивача про відшкодування нібито понесених ним збитків в зв'язку з невиконанням ним Контракту № ЕRО 1 від 16.04.2008р., укладеним між ТОВ "СУАП "Агрокінт" та Компанією KIRTLINGTON ENTERPRISES Limited (Великобританія), в результаті чого позивач нібито зазнав збитків за курсовою різницею в сумі 964 698,90 грн., штрафних санкцій в сумі 779 093,66 грн. та недоотримав вигоду в сумі 5 432 477,76 грн., що загалом становить 7 176 270,32 грн.

По-перше, позивач в своєму позові стверджує, що нібито Договір № 6 між ним та ПП "Аврора" було укладено на виконання вищезазначеного Контракту, але ні в самому Договорі № 6, ні в додаткових угодах до нього жодним чином не зазначено, що даний Договір № 6 укладено на виконання Контракту № ЕRО 1 від 16.04.2008р. чи отримувачем товару є Компанія KIRTLINGTON ENTERPRISES Limited.

По-друге, обсяг товару законтрактований позивачем з нерезидентом в Контракті набагато більший, ніж той обсяг, який був погоджений сторонами у Додатковій угоді № 1 до Договору № 6.

Крім того, ПП „Аврора" не є стороною в міжнародному контракті № ЕRО 1 від 16.04.2008 р. і ні яких зобов'язань ні перед позивачем, ні перед KIRTLINGTON ENTERPRISES Limited, щодо поставки 5000 тн. олії рапсової на себе не брало, а отже даний Контракт, а також експертні висновки, щодо якості поставленого жому рапсового, взагалі не мають ніякого відношення до даної справи, оскільки якість продукції та поставки за вищеназваним Контрактом немає жодного відношення до тієї продукції, яку поставляло ПП "Аврора". Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Однак на обґрунтування вищезазначених розмірів збитків позивачем не додано жодного підтверджуючого документу, який не тільки не підтверджував би обґрунтованість розміру збитків в сумі 7176270,32 грн., а і взагалі, що ним здійснювалися будь-які обґрунтовані платежі за даним Контрактом.

Крім цього, позивачем не додано рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, яке підтверджувало б факт порушення позивачем своїх контрактних зобов'язань перед нерезидентом, докази виконання даного судового рішення з боку позивача та взаємозв'язок понесених ним збитків з наявністю в цьому вини ПП "Аврора", слід визнати обґрунтованими та документально доведеними.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Аврора" (53030, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Чкаловка, вул. Чкалова, буд. 85, код ЄДРПОУ 20226723, р/р 26000151543001 КФ "Приватбанк", МФО 305750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-англійське підприємство "Агрокінт" (09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Шевченка, буд. 68-Б, код ЄДРПОУ 30255760, р/р 26004300049327 в АКБ "Форум" м. Київ, МФО 322948) 49754,30 грн. (сорок дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят чотири гривні 30 коп.) - інфляційних, 17594,94 грн. (сімнадцять тисяч п’ятсот дев`яносто чотири гривні 94 коп.) -3% річних, 673,49 грн. (шістсот сімдесят три гривні 49 коп.) - держмита, 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.О. Коваленко Рішення підписано 22.06.2010р.