ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.06.10р.Справа № 33/105-10 За позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська
до Виробничого підприємства "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації
товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України, м. Дніпропетровськ
про визнання незаконним самовільне заняття земельної ділянки
за зустрічною позовною заявою Виробничого підприємства "Самара" Дніпропетровської
гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України,
м. Дніпропетровськ
до Міністерства оборони України, м. Київ
Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок,
м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
Від прокуратури: Рогуля О.В., довіреність № 1771 вих. від 06.07.2009 року
Від позивача-1: Цибульська Т.М., довіреність № 2201981 д від 18.01.2010 року
Від позивача-2: Цибульська Т.М., довіреність № 1676 від 31.12.2009 року
Від відповідача: Самойленко Т.В., довіреність б/н від 23.03.2010 року , Білецький В.М., наказ № 39 від 20.08.2008 р.(директор)
СУТЬ СПОРУ:
Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виробничого підприємства "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України про визнання незаконним самовільне заняття земельної ділянки площею 0,042 га за адресою: Новомосковський район, с. Андріївка, вул. Кооперативна, 125, яка належить на праві постійного користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпропетровська; визнати незаконним самовільне будівництво об'єктів містобудування - вольєру перетримки парнокопитних, фазанарію та улаштування загорожі для вигулу парнокопитної худоби за адресою: Новомосковський район, с. Андріївна, вул. Кооперативна, 125; зобов'язати Виробниче підприємство "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України привести самовільно зайняту земельну ділянку у попередній стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд вольєру перетримки парнокопитних, фазанарію та улаштування загорожі для вигулу парнокопитної худоби за адресою : Новомосковський район, с. Андріївка, вул. Кооперативна, 125.
08.04.2010 року представником відповідача наданий відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що доводи, зазначені в позові, не підтверджують факт порушення Виробничим підприємством "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України інтересів держави в особі Міністерства оборони України та не узгоджуються зі змістом актів самого Міністерства оборони України; у відповідача на законних підставах в користуванні знаходиться земельна ділянка площею 44,0 тис. га, розташована в межах Новомосковського району; відповідач не здійснював незаконного самовільного будівництва об'єктів містобудування - вольєру перетримки парнокопитних, фазанарію та улаштуванням загорожі для вигулу парнокопитної худоби за адресою: Новомосковський район, с. Андріївка, вул. Кооперативна, 125; позивачами не підтверджені факти, зазначені в позові, жодними доказами.
23.04.2010 року прокурором надана заява про уточнення позовних вимог, де останній просить визнати незаконним самовільне заняття Виробничим підприємством "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України земельної ділянки площею 0,042 га за адресою: Новомосковський район, с. Андріївка, вул. Кооперативна, 125-А, яка належить на праві постійного користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпропетровська; визнати незаконним самовільне будівництво об'єктів містобудування - вольєру перетримки парнокопитних, фазанарію та улаштування загорожі для вигулу парнокопитної худоби за адресою: Новомосковський район, с. Андріївна, вул. Кооперативна, 125-А; зобов'язати -Виробниче підприємство "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України привести самовільно зайняту земельну ділянку у попередній стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд вольєру перетримки парнокопитних, фазанарію та улаштування загорожі для вигулу парнокопитної худоби за адресою : Новомосковський район, с. Андріївка, вул. Кооперативна, 125-А.
Ухвалою в.о. голови господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2010 року продовжений строк вирішення спору у справі № 33/105-10 до 11.06.2010 року.
11.05.2010 року Виробничим підприємством "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України наданий зустрічний позов до Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок про визнання за Виробничим підприємством "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України права власності на будівлі вольєру перетримки парнокопитних та фазанарію, що розташовані за адресою : Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Андріївна, вул. Кооперативна, 125 "А".
08.06.2010 року прокуратурою та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська надані відзиви на зустрічний позов, де просять в задоволенні зустрічних позовних вимог Виробничого підприємства "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що законні підстави для набуття права на спірну земельну ділянку у Виробничого підприємства "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України відсутні, будівлі, на які відповідач за первісним позовом бажає визнати право власності можливо було будувати лише за погодженням КЕВ м. Дніпропетровська, як належного землекористувача спірної земельної ділянки, але цей дозвіл у відповідача відсутній.
В судове засідання 08.06.2010 року з'явились прокурор та представники сторін.
В судовому засіданні 08.06.2010 року за згодою прокурора та представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши прокурора та представників позивачів 1,2, відповідача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
По первісному позову:
22 лютого 2010 року головним державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Виробничим підприємством "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України, за результатами якої складений акт та встановлено, Виробниче підприємство "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України самовільно зайняло землі Дніпропетровської квартирно-експлуатаційної частини району, а саме земельну ділянку загальною площею 0,042 за адресою: Новомосковський район, с. Андріївна, вул. Кооперативна, 125А та використовується вказаним підприємством під улаштування вольєру перетримки парнокопитних площею 0,0129 га, фазанарію площею 0,0036 га та улаштовано загорожу для вигулу парнокопитної худоби.
В 1988 році виконавчим комітетом Новомосковської районної Ради депутатів трудящих Дніпропетровській квартирно-експлуатаційній частині району виданий Державний акт Б № 020061 на право користування землею у Новомосковському районі площею 20 447 га (а.с. 5-7).
З 31.08.2005 року на виконання Директиви Міністра оборони України від 30 червня 2005 року № Д-322/1/014 та у зв'язку з проведенням організаційно-мобілізаційних заходів у Міністерстві оборони України Дніпропетровська квартирно-експлуатаційна частина району перейменована у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська.
Рішенням Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005 пункт 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, а також пункт 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військовий частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Цільове призначення земель оборони та виконання ними специфічних соціально-економічних функцій обумовлює їх перебування тільки у державній та комунальній власності (ч.З ст. 84 Земельного кодексу України). У приватну власність землі оборони передаватися в жодному разі не можуть (ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України).
Статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
Згідно ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони", військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Дана стаття встановлює вичерпний перелік випадків використання земель оборони у господарських цілях.
Порядок набуття права на будівництво, реконструкцію, тощо об'єктів містобудування на набуття права на початок виконання будівельних робіт визначений положеннями Закону України "Про планування і забудову території" та "Про основи містобудування".
Відповідно до ч. 16 статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цією мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
У разі відсутності доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить до земель оборони, в порядку, визначеному статтею 20 ЗК України, така ділянка не може використовуватись у господарських цілях, в тому числі для житлової забудови.
Суд відхиляє доводи відповідача за первісним позовом, зазначені у відзиві, з посиланням на те, що 18.04.1997 року рішенням Дніпропетровської обласної ради народних депутатів № 60-6/ХХІІ останньому надано в користування на 15 років мисливські угіддя площею 44 га в межах Новомосковського району, оскільки зазначеним рішенням передбачено надання відповідачу мисливських угідь для ведення мисливського господарства.
В статті 126 Земельного кодексу України чітко визначені документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку (державний акт, цивільно-правова угода, свідоцтво про право на спадщину, договір оренди). Відповідачем не надано суду жодного документу, який свідчив би про наявність у нього права власності на спірну земельну ділянку.
Крім того, згідно з довідкою начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська від 01.03.2010 року за № 187 земельна ділянка площею 0,042 га Виробничому підприємству "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України не передавалась та дозволів на її забудову не надавалось.
Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів. Як вбачається з матеріалів справи, такого дозволу Виробничому підприємству "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України не надавалось. Посилання відповідача за первісним позовом щодо дозволу начальника Черкаського гарнізону (лист за вих. № 4 від 16.02.2010 року) суд вважає безпідставними, оскільки в зазначеному листі стоїть лише резолюція, що не є належним дозволом.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
По зустрічному позову:
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог Виробничого підприємства "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України про визнання за останнім права власності на будівлі вольєру перетримки парнокопитних та фазанарію, що розташовані за адресою : Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Андріївна, вул. Кооперативна, 125 "А" в повному обсязі з огляду на вищезазначене та наступне.
Частиною 5 статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено, що для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власника або користувача земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власника або користувачів земельних ділянок.
Таким чином, будівлі вольєру перетримки парнокопитних та фазанарію, що розташовані за адресою : Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Андріївна, вул. Кооперативна, 125 "А" можливо було будувати лише за погодженням КЕВ м. Дніпропетровська, як належного землекористувача, але, як було вже встановлено судом, даний дозвіл у Виробничого підприємства "Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України відсутній.
Відповідно до ч. 2 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Військовим прокурором Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на позивача по зустрічній позовній заяві.
Керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
Первісний позов задовольнити.
1. Визнати незаконним самовільне зайняття виробничим підприємством
Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України, м. Дніпропетровськ земельної ділянки площею 0,042 га за адресою : Новомосковський район, с. Андріївка, вул. Кооперативна, 125-А, яка належить на праві постійного користування Квартирно-експлуатаційному відділу М.Дніпропетровська.
2. Визнати незаконним самовільне будівництво об"єктів містобудування -вольєру перетримки парнокопитних, фазанарію та улаштування загорожі для вигулу парнокопитної худоби за адресою : Новомосковський район, с. Андріївка, вул. Кооперативна, 125-А.
3. Зобов'язати виробниче підприємство Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України, м. Дніпропетровськ привести самовільно зайняту земельну ділянку у попередній стан шляхом знесення самовільно збудованих споруд вольєру перетримки парнокопитних, фазанарію та улаштування загорожі для вигулу парнокопитної худоби за адресою : Новомосковський район, с. Андріївка, вул. Кооперативна, 125-А.
Стягнути з виробничого підприємства Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України, м. Дніпропетровськ в доход Державного бюджету України в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) 85 грн. - державного мита.
Стягнути з виробничого підприємства Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України, м. Дніпропетровськ в доход Державного бюджету в особі Управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного державного казначейства у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7; рахунок № 31211259700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, ЗКПО 24246786, МФО 805012, призначення платежу: ККД 22050000 оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах) 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
В задоволенні зустрічного позову виробничого підприємства Самара" Дніпропетровської гарнізонної організації товариства військових мисливців і рибалок Збройних Сил України, м. Дніпропетровськ про визнання права власності на будівлі вольєру перетримки парнокопитних, фазанарію та улаштування загорожі для вигулу парнокопитної худоби за адресою : Новомосковський район, с. Андріївка, вул. Кооперативна, 125-А-відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А.Рудовська
Рішення підписано 09.07.2010 року
Судове рішення № 10832063, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 21.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 33/105-10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: