Рішення № 10831953, 18.08.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "18" серпня 2010 р. по справі № 8/88-64

За позовом Державного підприємства “Вишняківський спиртовий завод”,

с. Вишняки Полтавської області

до відповідача Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” в особі Київської філії ПАТ “Західінкомбанк”, м. Київ

про спонукання до виконання зобов’язань за договором

                                                                       Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Чернов Д.М., довіреність від 05.07.2010 року

від відповідача: н/з.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки учасників судового процесу.

В судовому засіданні 11.08.2010 року оголошувалась перерва до 18.08.2010 року до 11 год. 00 хв.

          Суть спору: позивач – державне підприємство “Вишняківський спиртовий завод” звернувся в господарський суд з позовом до відповідача - публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” в особі Київської філії ПАТ “Західінкомбанк” про зобов’язання відповідача припинити дію з накладення мораторію на грошові кошти, що є власністю позивача; довести Київській філії ПАТ «Західінкомбанк» ліміт щодо виконання зобов’язань перед позивачем на суму не менше виставлених останнім вимог; виконати зобов’язання перед позивачем за договором банківського рахунку від 08.04.2009 року на загальну суму 134043 грн. 42 коп. шляхом перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень №№365 – 371 від 18.03.2010 року на суму 54043 грн. 42 коп. та видачі готівки на суму 80000 грн.

Відповідач у відзиві від 04.08.2010 року №3662-19 та його представник в судовому засіданні 11.08.2010 року вважає безпідставними вимоги позивача про:

- зобов’язання відповідача припинити дію з накладення мораторію на грошові кошти, що є власністю позивача, оскільки мораторій введено НБУ і не може бути припинений ПАТ «Західінкомбанк»;

- доведення Київській філії ПАТ «Західінкомбанк» ліміту щодо виконання зобов’язань перед позивачем на суму не менше виставлених останнім вимог, оскільки такий спосіб захисту не передбачений ні в законі, ні в договорі банківського рахунку від 08.04.2009 року;

- зобов’язання банку видати готівку в сумі 80000 грн., оскільки згідно «Інструкції про касові операції в банках України» готівка з каси банку видається юридичним особам за грошовими чеками. Позивачем не додано доказів того, що він звертався до банку з грошовими чеками.

Позовні вимоги в частині перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень №№365 – 371 від 18.03.2010 року на суму 54043 грн. 42 коп. відповідач не заперечує.

Позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву про зміну позовних вимог від 09.08.2010 року №1047, де просить постановити рішення про виконання відповідачем зобов’язання перед позивачем за договором банківського рахунку від 08.04.2009 року на загальну суму 134043 грн. 42 коп. шляхом перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень

№№365 – 371 від 18.03.2010 року, №1174 від 09.08.2010 року.

Зміна позовних вимог не порушує чиїх – небудь прав і охоронюваних законом інтересів, приймається судом.

Вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідем в порушення умов договору банківського рахунку від 08.04.2009 року безпідставно не виконані вимоги позивача про перерахування 134043 грн. 42 коп. шляхом перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень №№365 – 371 від 18.03.2010 року, №1174 від 09.08.2010 року.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

          в с т а н о в и в:

8 квітня 2009 року між позивачем – державним підприємством “Вишняківський спиртовий завод” та Київською філією товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Західінкомбанк”, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Західінкомбанк” згідно п. 1.1 Статуту, був укладений договір банківського рахунку (далі – договір, а. с. 7-8).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 08.04.2009 року.

Згідно п. п. 1.1.1, 2.3.1, 2.3.2 договору банк зобов’язувався відкрити клієнту (позивачу) рахунки в національній та іноземній валютах та здійснювати його розрахунково – касове обслуговування у відповідності до вимог цього договору, нормативних актів НБУ та законодавства України. Банк зобов'язаний здійснювати розрахункові операції по рахунках клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України та цього договору протягом операційного дня банку. При цьому платіжні документи та списання коштів з рахунків клієнта, які надійшли до банку протягом операційного часу виконуються в день їх надходження. У разі надходження вищезазначених платіжних документів до банку після закінчення операційного часу банк виконує їх в разі наявності технічної можливості в день надходження платіжних документів, у разі відсутності такої можливості не пізніше наступного робочого дня. Згідно п. 9.1 договору він укладений на невизначений строк, дія його припиняється за згодою сторін, або у випадках, передбачених чинним законодавством України. Докази припинення дії договору в матеріалах справи відсутні.

Стаття 1066 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

У відповідності до вимог статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

18.03.2010р. та 09.08.2010р. на підставі вищевказаного договору позивачем

було доручено відповідачу перерахувати з його рахунку грошові кошти на загальну суму 134 043 грн. 42 коп. згідно платіжних доручень №№365-371, №1174.

Однак, у здійсненні цієї операції позивачу було відмовлено у зв'язку з накладеним мораторієм на підставі постанови Правління Національного банку України від 12.02.2009 р. N 68 "Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Західінкомбанк”

(м. Луцьк), дія якого продовжена ухвалою суду від 12.02.2010 року (листи – відповіді ПАТ «Західінкомбанк» від 07.04.2010 року №1694-19, від 08.04.2010 року №287, а. с. 23-24).

Згідно статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права рівні перед законом.

Відповідно до статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління банку (ради директорів) переходить до тимчасового адміністратора.

За статтею 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 4 статті 85 Закону передбачено, що мораторій не поширюється, зокрема, на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором.

Суд вважає, що доводи відповідача про те, що сума грошового переказу позивача підпадає під дію мораторію, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, як вказано вище, постановою Правління НБУ N 308 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а позивач до таких не відноситься: виходячи з виду договірних відносин, позивач є клієнтом банку, але не кредитором у розумінні чинного законодавства.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Отже, позивач є клієнтом банку, який за визначенням у статті 2 вказаного Закону - це будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" позивач та відповідач є відповідно учасником та членом платіжної системи, та відносини між ними, як між суб'єктами переказу, регулюються на підставі договору, укладеного між ними з урахуванням вимог законодавства України.

Правовідносини між сторонами ґрунтуються на умовах договору банківського рахунку, за яким позивач є клієнтом банку.

Таке визначення його як учасника договору банківського рахунку відповідає приписам глави 72 Цивільного кодексу України. Зокрема, в статті 1066 ЦК України вказано, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 3 статті 1068 ЦК України визначено обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Однак, ці зобов'язання банком виконані не були.

Згідно статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" повноваження правління банку переходять до тимчасового адміністратора. Суду не подано доказів внесення змін до договору банківського рахунку від 08.04.2009 року в частині обмеження розпорядження коштами на рахунку позивача - клієнта банку. А стаття 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та постанова Правління НБУ N 68 від 12.02.2009 року чітко визначає, на які зобов'язання поширюється мораторій та вчинення яких дій забороняється протягом дії мораторію.

В статті 13 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" вказано, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмеження щодо цих операцій, визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України. Лист за підписом тимчасового адміністратора не відноситься до нормативно-правових актів.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, вчиняючи щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. А згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. За статтею 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом. Суду не подано доказів наявності такого судового рішення.

Таким чином, уточнені позовні вимоги позивача підставні та підлягають задоволенню.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 N 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити.

2. Публічному акціонерному товариству "Західінкомбанк", м. Луцьк,

пр. Перемоги, 15, код 19233095, виконати перед державним підприємством “Вишняківський спиртовий завод”, с. Вишняки Полтавської області,

вул. Заводська, 1, код 00374812 умови договору банківського рахунку від 08.04.2009 року на загальну суму 134043 грн. 42 коп. шляхом перерахування грошових коштів згідно платіжних доручень №№365 – 371 від 18.03.2010 року, №1174 від 09.08.2010 року.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк",

м. Луцьк, пр. Перемоги, 15, код 19233095 на користь державного підприємства “Вишняківський спиртовий завод”, с. Вишняки Полтавської області,

вул. Заводська, 1, код 00374812 85 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті держаного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 321 грн. 00 коп. триста двадцять одна грн. 00 коп.).

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 19.08.2010 року

          Суддя                                                   Кравчук А.М.