Рішення № 10831906, 16.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

16.08.2010Справа №2-28/2797-2010 За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6).

До відповідача – Комунального підприємства «Житловик – 5» (97401, м. Євпаторія, вул. Конституції, б. 32).

Про стягнення 365 650,15 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача – Мартинюк Ю.А. - представник, довіреність № 014-Д від 05.01.2010 р.

Від відповідача – Сковородко Т.В. – представник, довіреність № 294 від 10.06.2010р.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Комунального підприємства «Житловик-5», в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 318329,99 грн., інфляційні витрати в сумі 23941,04 грн., 3% річних в сумі 2939,54 грн., пеню в сумі 20439,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 947, згідно з умовами якого відповідач зобов’язався щомісячно та своєчасно здійснювати розрахунки за електроенергію. Однак відповідач не виконував умов договору, у зв’язку з чим за ним склалася заборгованість у розмірі 318329,99 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Відзив обґрунтовує тим, що будинки КП «Житловик-3» були передані на баланс в КП «Житловик-5» без приладів обліку, з простроченими плановими замінами і з заборгованістю по оплаті за використану електроенергію; розрахунок за використану електроенергію з моменту передачі будинків, проводяться згідно фактично встановленої потужності. Також зазначає, що акт звірки на суму 365650,15 грн. був помилково підписаний директором КП «Житловик-5» та просить розстрочити виконання рішення суду.

26 липня 2010р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 244343,09 грн., інфляційні витрати у розмірі 17800,13 грн., 3% річних у розмірі 1851,02 грн., пеню у розмірі 12648,64 грн.

09 серпня 2010р. відповідач надав суду заяву, в якій, посилаючись на ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просить провести перерахунок електричної енергії відповідно до п. 6.20 Правил користування електроенергією та надати розстрочку виконання рішення суду, у зв’язку з тяжким матеріальним становищем.

Відповідач надав заперечення (вих. № 403 від 11.08.2010р.), в яких зазначив, що позивач зробив перерахунок на суму 115799,03 грн. та різниця складає 15191,11 грн. Таким чином, відповідач визнає суму заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 229151,98 грн., але не визнає штрафні санкції у вигляді інфляційних нарахувань у розмірі 17800,13 грн., 3% річних у розмірі 1851,02 грн. та пеню у розмірі 12648,64 грн., у звязку з тим, що заборгованість склалася через несвоєчасну оплату населенням за електричну енергію.

16.08.2010р. позивач надав пояснення на заперечення відповідача, в яких, посилаючись на п. 6.20 Правил користування електричною енергією, пояснює, що енергопостачаюча организація має провести перерахунок суми якшо не з вини споживача порушено розрахунок обліку електричної енергії. Однак, позивач проводить розрахунок за активну електричну енергію відповідно встановленої потужності відповідно договорів та додатківдо нього та не йдеться про порушення приборів обліку. Також п. 6.20 передбачено, що перерахунок проводиться за місяць.

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.

У справі оголошувалася перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. №575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов’язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі – ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків.

26 квітня 2006 року між ВАТ «Крименерго» та Комунальним підприємством «Житловик-5» укладено договір про постачання електричної енергії № 947.

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує поставнику її вартість і здійснює інші платежі, відповідно до умов дійсного договору і додатків до нього, які є його невід’ємною частиною.

Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що споживач зобов’язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1 або № 4.2. «Порядок розрахунків».

Відповідно до вказаних додатків розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються відповідно до п. 6.6 ПКЕЕ. Розрахункова дата встановлюється 17 числа кожного місяця. Таким чином, розрахунковим періодом враждається з 17 числа місяця до 17 числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 5 Додатку № 4.2 до договору № 947, розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Дата оплати встановлюється до 22 числа кожного місяця (відповідно до п. 6.11 ПКЕЕ). За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії або дата внесення споживачем готівки до каси постачальника.

ВАТ «Крименерго» виставляло відповідачеві рахунки на оплату спожитої електричної енергії (а. с. 19-28). Проте вказані рахунки відповідачем були сплачені частково, у зв’язку з чим, за період з серпня 2009р. по березень 2010р. за ним склалася заборгованість у розмірі 331626,48 грн.

Позивач надав заяву, в якої зменшив суму позову та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 244343,09 грн., інфляційні витрати у розмірі 17800,13 грн., 3% річних у розмірі 1851,02 грн., пеню у розмірі 12648,64 грн.

Суд не приймає доводи відповідача відносно перерахунку електричної енергії відповідно до п. 6.20 Правил користування електроенергією, у звязку з наступним.

Відповідно до п. 6.20 Правил, у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду.

Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку).

За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку.

Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін.

У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, договору.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу за спожиту електричну енергію за період з серпня 2009р. по березень 2010р. Крім того, в матеріалах справи наявний акт звірки по розрахункам за електричну енергію з 01.08.2009р. по 01.04.2010р., який підписано директором та головним бухгалтером КП «Житловик-5» та скріплено печаткою підприємства (а. с. 18). Відповідно до даного акту заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію складає 318329,99 грн., інфляційні витрати в сумі 23941,04 грн., 3% річних в сумі 2939,54 грн., пеню в сумі 20439,58 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані 3% річних у розмірі 1851,02 грн., а також збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 17800,13 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 4.2.1 договору, за несвоєчасне внесення платежів, споживач зобов’язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Позивачем розрахована пеня за період з 21.08.2009р. по 25.03.2010р. в сумі 12648,64 грн.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсягу.

Пунктом 3 ст. 83 ГПК України встановлено, приймаючи рішення, господарський суд має право розстрочити виконання рішення.

Враховуючи те, що відповідач не представив суду докази, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у цій справі або роблять його виконання неможливим, суд не знайшов підстав для надання розстрочки виконання рішення.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, у тому числі суд приймає до уваги ту обставину, що позивачем було зменшено суму позовних вимог.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 16.08.2010р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України – 19.08.2010р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Заяву Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» від 26.07.2010р. про зменшення суми позову прийняти.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути з Комунального підприємства «Житловик – 5» (97401, м. Євпаторія, вул. Конституції, б. 32, код ЄДРПОУ 34192803) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95620, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок 260323051142, МФО 324805, код ЄДРПО України 00131400, у філії КРУ ВАТ «Ощадбанк») суму заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 244343,09 грн., інфляційні витрати у розмірі 17800,13 грн., 3% річних у розмірі 1851,02 грн., пеню у розмірі 12648,64 грн., державне мито у розмірі 2766,43 грн. та 178,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лукачов С.О.