Ухвала суду № 1082833, 26.03.2007, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 22ц-596/2007 р. Головуючий у І інстанції - Шитченко Н.В.

Категорія - цивільна Доповідач - Євстафіїв О.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2007 р. Апеляційний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Лакізи Г.П., Редьки А.Г.,

при секретарі Гавриленко Ю.В.,

за участю: позивача, представника відповідача - голови

ліквідаційної комісії ВАТ „Обрій" Лященка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Чернігівського районного суду від 27.02.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства „Обрій" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

в апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати вищевказане рішення і задовільнити її вимоги.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено; з позивача стягнуто 30 грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного розгляду справи.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1. посилається на те, що:

· висновок місцевого суду про те, що вона пропустила без поважних причин строк звернення до суду, є помилковим. Його перебіг по даній категорії справ починається з наступного дня після проведення з працівником остаточного розрахунку. Роботодавець провів з нею остаточний розрахунок 27.10.2006 р. Тож перебіг даного строку по цій справі розпочався з 28.10.2006 р., а не з 12.05.2006 р., як зазначено в оскаржуваному рішенні,

· проведення виконавчих дій, пов'язаних з виконанням рішення суду про стягнення з відповідача на її користь заборгованості по зарплаті не звільняє останнього від відповідальності за затримку остаточного розрахунку при звільненні працівника.

У судовому засіданні ОСОБА_1. підтримала апеляційну скаргу.

Представник ВАТ „Обрій" апеляційну скаргу не визнав. Сенс його заперечень зводився до того, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1. без поважних причин пропущено строк звернення до суду з позовом, а також з того, що оскільки за рішенням суду від 12.05.2006 р. на її користь з відповідача вже стягнуто середньомісячний заробіток за затримку остаточного розрахунку, то спірні правовідносини регламентуються Законом України „Про виконавче провадження".

Апелююча сторона не навела аргументів, що даний висновок суду призвів до неправильного вирішення спору між сторонами. Так, по справі встановлено, що:

- ОСОБА_1. працювала у ВАТ „Обрій" і була звільнена 31.01.2006 р.,

що підтверджується витягом з її трудової книжки та копією витягу з наказу

про звільнення її з роботи (а.с. 5-6, 7),

- у день звільнення позивача з роботи відповідач не виплатив їй всіх

належних сум. Рішенням Чернігівського районного суду від 12.05.2006 р. на

користь останньої з ВАТ „Обрій" стягнуто заборгованість по оплаті праці та

середній заробіток за затримку остаточного розрахунку. Викладене

підтверджується копією виконавчого листа від 31.05.2006 р. (а.с. 8),

- виконавчий лист у повному обсязі виконано 08.11.2006 р., що

підтверджується відмітками у його копії (а.с. 8, зв.).

Наведені обставини жодним з учасників судового розгляду не заперечуються. З них випливають наступні висновки.

Рішенням Чернігівського районного суду від 12.05.2006 р. остаточно врегульовано спір між ОСОБА_1. і ВАТ „Обрій" з приводу затримки розрахунку при звільненні її з роботи. Після набрання ним законної сили і звернення до виконання правовідносини між сторонами з сфери, що регулюється трудовим законодавством, перейшли у сферу, що регламентується законодавством про виконання судових рішень. Його норми не передбачають покладення на роботодавця відповідальності у вигляді сплати працівникові середньомісячного заробітку за затримку остаточного розрахунку за період з моменту винесення судом рішення про задоволення таких вимог по дату його примусового виконання. З цих причин до спірних правовідносин не можуть бути застосовані норми ст. 117 КЗпП України, на яку посилається ОСОБА_1. як підставу для задоволення її вимог.

Жоден з доводів апеляційної скарги не дає підстав для її задоволення. Тож оскаржуване рішення належить залишити без змін.

В порядку ст. ст. 81 ч.3 п.2, 88 ЦПК України з ОСОБА_1. підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у зв'язку з відхиленням її скарги.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Чернігівського районного суду від 27.02.2007 р. залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_130 (тридцять) грн. 00 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи до державного бюджету м. Чернігова на розрахунковий рахунок № 31214259700002, код ЄДРПОУ 22825965, банк одержувача - ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.