Ухвала суду № 108273105, 05.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.01.2023 р. Справа№914/1439/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Б.І. Яворського,

розглянув заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄАЛТРЕЙД», м. Львів,

про забезпечення позову (вх.№34/23 від 03.01.2023)

у справі №914/1439/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄАЛТРЕЙД», м.Дніпро,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+», м. Львів,

про стягнення 733'416,50 грн. заборгованості,

без повідомлення сторін.

СУД ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄАЛТРЕЙД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІОН+» про стягнення 733'416,50 грн. заборгованості за договором поставки №81 від 11.05.2020, з яких: 689'120,60 грн. основний борг, 39660,00 грн. втрат від інфляції, 4635,57 грн. 3% річних. У позовній заяві позивач також зазначив, що очікує понести витрати за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 15'000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04 липня 2022 року справу № 914/1439/22 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

03.01.2023 ТОВ «РЄАЛТРЕЙД», у порядку п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України, подано заяву про забезпечення позову, у якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТзОВ «АВІОН+» в сумі 743418,50 грн. Заява обґрунтована тим, що у період липень-грудень 2022 року Господарським судом Львівської області було відкрито провадження у десяти справах за позовами юридичних осіб до ТзОВ «АВІОН+» на загальну суму 32'679'475,26 грн., ще у трьох справах надано позивачам строк на усунення недоліків. Вказані обставини, на думку заявника, свідчить про систематичне ухилення від виконання свого обов`язку з оплати за отриманий товар, що дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.01.2023 заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її повернення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Згідно ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, заявником долучено квитанцію №0030810001 від 30.12.2022 на суму 1'342,00 грн. Однак, як вбачається із призначення платежу, у вказаному документі не зазначено, що судовий збір сплачено саме за подання заяви про забезпечення позову, адже у призначенні платежу зазначено: «за позовом».

Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 по справі № 910/4557/18 вказав, що відповідно до ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону). Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів. Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції. Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 у справі №613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №907/892/15, від 16.04.2018 у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 у справі №910/12031/17, від 21.02.2019 у справі №910/8880/18.

Відтак, неможливо достеменно встановити, що судовий збір сплачено саме за розгляд заяви про забезпечення позову, і відповідно, прийняти долучене платіжне доручення як доказ, що підтверджує сплату заявником судового збору у встановленому порядку за розгляд заяви про забезпечення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст.139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.7 ст.140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 41, 52, 53, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЄАЛТРЕЙД» (вх.№34/23 від 03.01.2023) про забезпечення позову у справі № 914/1439/22 повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Яворський Б.І.