Ухвала суду № 108272982, 03.01.2023, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1/23

Номер провадження 1-кс/585/8/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2023 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 про застосування підозрюваному:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, мешканцю АДРЕСА_1 , з середньою технічною освітою, працюючому робітником благоустрою Смілівського старостинського округу Хмелівської ОТГ, раніше не судимому,

запобіжного заходу - тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

03.01.2023 року до суду надійшло клопотання слідчого в якому зазначається, що СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023200470000001 від 01.01.2023 відносно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 286-1, ч. 3 ст. 135 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.01.2023 близько 04 год. 40 хв., ОСОБА_7 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ» моделі "21043» р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Соборній в межах населеного пункту в с. Сміле Роменського району, Сумської області зі сторони с. Хоружівка Роменського району в напрямку с. Хмелів Роменського р. Перебуваючи поблизу будинку № 57 по вул. Соборній в с. Сміле Роменського району, допустив наїзд на ОСОБА_8 , який перебував у вертикальному положенні в нерухомому стані на проїзній частині дороги на полосі руху водія. Після зупинки транспортного засобу, водій автомобіля та пасажир, зокрема ОСОБА_6 вийшли з автомобіля та виявили під колесами автомобіля тіло ОСОБА_8 . Після цього, близько 04 год. 45 хв. 01.01.2023, не провівши заходів деблокування пішохода з під нижньої частини вищевказаного автомобіля, ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, сів за кермо вищевказаного автомобіля, перед початком руху, не переконався в тому, що його рух буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а саме пішоходу ОСОБА_8 який перебував під колесами автомобіля, ОСОБА_6 продовжив рух в напрямку с. Хмелів Роменського району. Проїхавши близько 150 метрів у вказаному напрямку пішохід ОСОБА_8 під час руху автомобіля викотився з під його колес та залишився лежати на проїзній частині дороги, а ОСОБА_6 продовжив рух в напрямку місця проживання. В наслідок ДТП пішохід ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження від яких помер в автомобілі БІІІМД під час транспортування до лікарні. На підставі викладеного, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого. В подальшому, після переїзду пішохода ОСОБА_9 , та його волочіння під автомобілем, ОСОБА_6 усвідомлюючи і достовірно знаючи, що пішохід внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження, розуміючи, що своїми діями він сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, оскільки пішохід не подавав ознак життя, в порушення п.п. 1.10, 2.10.Г Правил, ст. 37 ЗУ «Основ законодавства України про охорону здоров`я», не вжив можливих заходів щодо надання йому першої медичної допомоги та відправлення до лікувального закладу карету швидкої допомоги не викликав, маючи реальну можливість надати потерпілому допомогу , не виконав свого обов`язку, покладеного на нього п. 2.10 Правил дорожнього руху України, не переконався, чи потребує потерпілий допомоги, діючи умисно та в нічний час доби залишив посеред дороги останнього, який в зв`язку з безпорадним станом, був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження, оскільки отримав тілесні ушкодження в результаті яких помер в автомобіля БШМД під час транспортування до лікарні. Таким чином ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть особи. 01.01.2023 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. 02.01.2023 останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 3 ст. 135 КК України. ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів передбачених за ч. 3 ст. 286-1, ч. 3 ст. 135 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КК України. При виборі запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, надано оцінку в сукупності всім обставинам, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 3 ст. 135 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а саме позбавлення волі до 10 років. Усвідомлення останнім невідворотності покарання за вчинення тяжкого злочину виключно у вигляді позбавлення волі, що дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що перебуваючи на свободі, підозрюваний ОСОБА_6 може вчиняти дії направлені на уникнення від покарання; вік підозрюваного ОСОБА_6 - 19 років, стан його здоров`я задовільний; наявність соціальних зв`язків підозрюваного ОСОБА_6 в місці його проживання; наявність у підозрюваного ОСОБА_6 офіційного місця роботи; майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 . Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, з врахуванням наслідків які настали - смерть людини має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності підозрюваного та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від органів досудового розслідування та суду. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, слідчий виходячи з встановленого КПК України порядку отримання показань зазначених осіб у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідка безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Таким чином ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків. Таким чином, ОСОБА_6 розуміючи, що йому загрожує реальне покарання може здійснювати вплив на свідків, а отже у разі застосування до нього менш суворого запобіжного заходу намагатиметься незаконно впливати на них у цьому кримінальному провадженні.Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.п. 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 не зможе запобігти ризикам, наведеним у вказаному клопотанні. Так, особисте зобов`язання та особисту поруку до підозрюваного ОСОБА_6 застосувати неможливо, оскільки він, вчинив тяжкі злочини перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, тим самим своєю поведінкою під час вчинення кримінального правопорушення продемонстрував зневагу до суспільних норм моралі, та девіантну спрямованість своєї особистості. Застава не може бути обрана, так як підозрюваний ОСОБА_6 не буде ізольований від суспільства, а тому зможе переховуватися від органів досудового розслідування та незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Домашній арешт до ОСОБА_6 застосувати не представляється за можливе оскільки, розуміючи можливість покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюваний може вільно вчиняти дії, направлені на уникнення від відповідальності та покарання, також є достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі останній, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, що ускладнить повне, всебічне та своєчасне проведення досудового розслідування. Таким чином, єдиною ефективною в даному випадку мірою запобіжного заходу є тримання під вартою, оскільки виключно така міра запобіжного заходу зможе повністю виключити ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та виключити можливість переховуватися ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих йому злочину. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити останнім дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України.

Прокурор підтримала клопотання та просила його задоволити. Підтвердила обгрунтування вказані у клопотанні. На питання суду пояснила, що при затриманні ОСОБА_6 присутньою не була і не може вказати точний час його затримання.

Слідчий в судове засідання не прибув.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою. Вважав що ризик впливу на свідків не доведений, є відеозапис з якого можна все перевірити. Доручення на надання правової допомоги він отримав о 14 годині 1 січня 2023 року.

ОСОБА_6 просив застосувати до нього домашній арешт. Суду пояснив що його затримали о 5 годині ранку, привезли на місце ДТП, потім він був у сільській раді з працівниками поліції, а потім його відвезли до відділку в м. Ромни де його допитували, брали відбитки пальців.

З витягу з ЄРДР вбачається наявність кримінального провадження № 12023200470000001 від 01.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 286-1, ч. 3 ст. 135 КК України.

Згідно протоколу затримання від 01.01.2023 року ОСОБА_6 затримано 01.01.2023 року о 12 годині 00 хвилин в порядку ст. 208 КПК України.

01.01. 2023 року ОСОБА_6 допитано в якості підозрюваного.

02.01.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1, ч. 3 ст. 135 КК України.

Крім цього, на підтвердження обставин кримінального провадження суду надано протокол огляду місця ДТП, схема огляду місця ДТП, протокол огляду місця події, лікарське свідоцтво про смерть, протоколи допиту свідків, довідка-характеристика, постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань.

Відповідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: п.4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст.286-1, ч. 3 ст. 135 КК України, які, відповідно ст. 12 КК України, віднесені до тяжких злочинів, за вчинення яких передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

З практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

На даній стадії кримінального провадження, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч.1 ст.194 КПК України. В той же час цей слідчий суддя позбавлений правових підстав встановлювати фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення в контексті доведення винуватості.

Вирішуючи питання обґрунтованості підозри, вважаю, що на даній стадії провадження суд не може давати оцінку правильності кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст.286-1, ч. 3 ст. 135 КК України, натомість наявні факти та зібрана інформація не викликають сумнівів в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити правопорушення.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, приходжу до переконання, що клопотання підлягає задоволенню.

При цьому вважаю, що маються достатні дані про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, а враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, суд приходить до переконання, що є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, і незаконно впливати на свідків.

При цьому ризик впливу на свідків слідчий суддя оцінює також і з урахуванням пред`явленої підозри, оскільки згідно з матеріалів провадження безпосередніми свідками події були 4 особи, частина з яких є свідками, і їх покази можуть мати суттєве значення для кримінального провадження, тому вплив на свідків цілком імовірний.

Заперечення з цього приводу захисника про відсутність такого ризику через наявність відеозапису суд до уваги не бере, оскільки відеозапис в засіданні не переглядався і навіть не відомо чи мається такий запис в розпорядженні слідчого. Але навіть за наявності такого відеозапису не відомо чи відображені на ньому всі суттєві деталі даної події.

З урахуванням вказаного, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тому, відносно підозрюваного ОСОБА_6 необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Згідно п. 2) ч. 4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи обставини правопорушення, які інкримінуються ОСОБА_6 та його наслідки - смерть людини, слідчий суддя вважає доцільним обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182 - 186, 193, 194,196, 197 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу - тримання під вартою задоволити.

Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід - тримання під вартою терміном на 60 діб без права внесення застави.

Строк тримання під вартою обчислювати з 5 години 00 хвилин 01 січня 2023 року.

Строк дії ухвали - до 5 години 1 березня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Вручається негайно після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 15 годині 5 січня 2023 року.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1