Рішення № 108259471, 19.12.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022 Справа № 914/1520/22

м. Львів

За позовом: Керівника Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача: Городоцької міської ради Львівської області м. Городок, Львівської області

до відповідача: Державного підприємства «Самбірське лісове господарство» Львівська область м. Самбір, Львівської області

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державна екологічна інспекція у Львівській області, м.Львів

про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища

Суддя: Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з: Маркіян-Павло ЛАБАЗ

Представники сторін:

від прокуратури: Місінська М.А. прокурор,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: Довгий Т.Я. представник.

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Керівник Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області в інтересах держави в особі позивача Городоцької міської ради Львівської області до Державного підприємства «Самбірське лісове господарство» про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 256955,72 грн.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022 року справу передано судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 15.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на11.08.2022.

26.07.2022 в системі документообігу суду за вх.№15807/22 зареєстровано пояснення у справі позивача.

08.08.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№16420/22).

10.08.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача (вх.№16874/22) про перенесення розгляду справи на іншу дату.

11.08.2022 від позивача через систему Електронний Суд надійшло клопотання (вх.№16911/22) про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

Ухвалою суду від 11.08.2022 підготовче засідання відкладено на 12.09.2022.

15.08.2022 в системі документообігу суду зареєстровано відповідь на відзив (вх.№17057/22).

Ухвалою суду від 12.09.2022 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів з 14.09.2022, підготовче засідання відкладено на 03.10.2022.

30.09.2022 в системі документообігу суду зареєстровано заперечення відповідача (вх.№20237/22).

Ухвалою суду від 03.10.2022 закрито підготовче провадження у справі № 914/1520/22 та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.10.2022.

Ухвалою суду від 24.10.2022 судове засідання відкладено на 07.11.2022.

03.11.2022 в системі документообігу суду зареєстрована заява відповідача про відкладення розгляду справи (вх№.22905/22).

Ухвалою суду від 07.11.2022 судове засідання відкладено на 28.11.2022.

Відкладене на 28.11.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з відключенням електроенергії, відтак ухвалою від 29.11.2022 року призначено судове засідання на 05.12.2022.

01.12.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про перенесення судового засідання (вх.№24728/22).

Призначене на 05.12.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою, відтак ухвалою від 06.12.2022 суд призначив судове засідання на 19.12.2022.

В судове засідання 19.12.2022 з`явився прокурор, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Позивача в судове засідання 19.12.2022 не з`явився, в клопотанні від 11.08.2022 року просив розгляд справи 914/1520/22 здійснювати за відсутності представника.

Відповідач явки повноважного представника не забезпечив, однак 19.12.2022 в системі документообігу суду зареєстровано заяву відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату (вх.№26107/22) у зв`язку з погіршенням самопочуття представника.

Представник третьої особи в судове засідання 19.12.2022 з`явився, позовні вимоги прокурора підтримав.

Суд звертає увагу, що судове засідання неодноразово відкладалося, зокрема за клопотанням відповідача, відтак враховуючи стадію судового процесу, сплив строків судового розгляду по суті суд зазначає про відсутність підстав для відкладення судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а неявка позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи прокурора

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що ДП «Самбірське лісове господарство», як постійний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, допустив, самовільну порубку, на підпорядкованій йому території, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплекс заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення. У зв`язку з наведеним прокурор вказує про наявність підстав для стягнення з ДП «Самбірське лісове господарство» шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 256 955, 72 грн.

Аргументи позивача

Позивач позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі, зазначає, що ДП «Самбірське лісове господарство» створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Відтак, на думку позивача, з відповідача слід стягнути 256 955, 72 грн шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Аргументи відповідача

Відповідач позовні вимоги прокурора вважає незаконними та необґрунтованими.

Зазначає, що ДП «Самбірський лісгосп» вчинив усі залежні від нього дії, з виявлення незаконних рубок, попередження незаконних рубок та встановленні осіб причетних до виявлених самовільних рубок (саме під час виконання лісничим ДП «Самбірський лісгосп» своїх посадових обов`язків була виявлена первинна самовільна рубка дерев, саме посадовими особами ДП «Самбірський лісгосп» з метою своєчасного виявлення можливих інших самовільних рубок і попередження інших, проведено позапланову раптову ревізію, якою виявлено самовільні рубки дерев, саме посадовими особами ДП «Самбірський лісгосп» складено польові перелікові відомість самовільної рубки дерев, тощо), належно повідомив правоохоронні органи про факт правопорушення.

Відповідач вважає, що у позові слід відмовити повністю, оскільки відсутній склад деліктного правопорушення.Відсутні такі елементи складу правопорушення: немає порушення постійним лісокористувачем ДП «Самбірський лісгосп» правил лісокористування у кварталах № 11 та № 12 Рудківського лісництва (немає протиправної поведінки), відповідно немає і причинного зв`язку з наслідками.Є лише наслідки у вигляді шкоди, які в результаті здійснення своєї діяльності у сфері захисту та охорони лісу встановив та зафіксував сам постійний лісокористувач - ДП «Самбірський лісгосп».

Позиція третьої особи

Державною екологічною інспекцією у Львівській області письмових пояснень щодо спору не подано. В судових засіданнях представник третьої особи позовні вимоги прокурора підтримав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Відповідно до Статуту Державного підприємства «Самбірське лісове господарство» (далі Підприємство, відповідач по справі) затвердженого Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №307 від 11.02.2022 року підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; одержання прибутку від комерційної діяльності.

Пунктом 3.2. Статуту встановлено зокрема, що одними з основних напрямків діяльності Підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до Акту на право користування землею від 28.10.1958 року, який видано Виконавчим комітетом Рудківської районної міської Ради депутатів трудящих, Самбірському лісгоспу Рудківського лісництва Рудківського району, Дрогобицької області, в постійне користування відведено 2552,27 гектарів землі згідно з планом і описом меж.

10.02.2022 року лісничим Рудківського лісництва складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, відповідно до якого у ДП «Самбірське ЛГ», Рудківське лісництво, урочище Гошани квартал 11 вид 9 було виявлено самовільну рубку двох дерев ясена зв., діаметр пнів 80 см і 56 см, кубомасою 4,32 м3.

Відповідно до Акту у результаті цього порушення заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 43233, 36 грн.

15.02.2022 ДП «Самбірський лісгосп» видано Наказ №34-ОСН про проведення раптової ревізії майстерської дільниці у Рудківському лісництві.

На підставі наказу (розпорядження) від 15.02.2022 р. № 34-ОСН комісією проведено раптову ревізію та складено Акт ревізії Лісового обходу (майстерської дільниці) № 4 , Рудківського лісництва, ДП «Самбірський лісгосп» від 16.02.2022 року.

Зокрема за результатами ревізії виявлено незаконну рубку 40 дерев загальною кубомасою 17,425 м3, квартал №11-28 дерев кубомасою 12,578 м3; квартал №12-12 дерев кубомасою 4,847 м3, що в загальному спричинило шкоди на суму 208 956,05 грн.

Всього у кварталах №11 та №12 було незаконно зрубано 42 дерева на загальну суму 252 189,41 грн.

Листом №146 від 17.02.2022 року директоромДП «Самбірський лісгосп» скеровано Начальнику відділення поліції №1 (м. Городок) Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області матеріали ревізій майстерських дільниць Рудківського лісництва та акт огляду місця вчинення правопорушення №1 від 10 лютого 2022 року до Городоцького відділу поліції для розгляду та вирішення питання про внесення інформації в ЄРДР та здійснення досудового розслідування.

За ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246КК України, за фактом незаконної рубки лісу у кварталах №11 та №12 Рудківського лісництва ДП «Самбірський лісгосп» у провадженні СВ ВП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження за №12022141440000025 від 19.02.2022.

05.05.2022 року прокурор Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури звертався до ДП «Самбірське лісове господарство» з Листом №14.55/04-16-2156ВИХ-22, яким зазначав, що Пустомитівською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12022141440000025 від 19.02.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, за фактом незаконної рубки лісу у кварталах №11 та №12 Рудківського лісництва ДП «Самбірський лісгосп». У зв`язку з викладеним, просив надати належним чином завірені копії документів згідно переліку та повідомити окремі обставини.

У відповідь на вказаний лист відповідачем листом №373 від 12.05.2022 року надано прокурору запитувані документи, а також зазначено, що ДП «Самбірський лісгосп» користується згаданими земельними ділянками лісо господарського призначення на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. Квартали №11 та №12 Рудківського лісництва ДП «Самбірський лісгосп» знаходяться в межах Городоцької ОТГ (поблизу села Градівка) Львівського району.Востаннє ревізія у кварталах №11 та №12 Рудківського лісництва проводилася 19.11.2021 року. В період часу між цими ревізіями і було вчинено незаконну рубку дерев, виявлену 16.02.2022 під час проведення раптової ревізії та 10.02.2022 під час склада ння акту огляду місця вчинення правопорушення.Усі наявні матеріали щодо самовільних рубок бу ло скеровано в поліцію.

05.05.2022 прокурор звертався до Державної екологічної інспекції у Львівській області з запитом, яким просив повідомити Пустомитівську окружну прокуратуру чи проводилися заходи державного нагляду (контролю) за дотримання вимог природоохоронного законодавства на вищевказаній території, виявлені порушення із наданням належним чином завірених копій матеріалів проведених заходів та вжитих заходів реагування.Крім цього, прокурор просив провести та надати розрахунок розміру шкоди, завданої незаконною порубкою дерев у кварталах №11 та №12 Рудківського лісництва ДП «Самбірський лісгосп», згідно польових відомостей.

У відповідь на вказане звернення Державною екологічною інспекцією у Львівській області скеровано на адресу Пустомитівської окружної прокуратури розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконною рубкою дерев різних порід в кварталах № 11 та № 12 Рудківського лісництва ДП «Самбірське лісове господарство» (лист №06-1588 від 19.05.2022).

Відповідно до Розрахунків наданих Державною екологічною інспекцією у Львівській області загальний розмір шкоди становить 47556,73 грн та 276141,26 грн.

Листом №14.55/04-16-2534ВИХ-22 від 23.05.2022 року прокурор Городоцького відділу Пустомитівської окружної прокуратури просив ДП «Самбірське лісове господарство» надати до Пустомитівської окружної прокуратури розрахунок розміру збитків, завданих лісовому господарству, незаконною рубкою лісу у кварталах №11 та №12 Рудківського лісництва, а також належним чином завірені копії планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, де було вчинено незаконну рубку дерев.

25.05.2022 року відповідачем у відповідь на лист прокурора від 23.05.2022 надано копії запи туваних документів.

Листом від 31.05.2022 року прокурор просив ДП «Самбірське лісове господарство» повідомити які з дерев, зазначені у польових перелікових відомостях є сироростучими, а які сухостійними.

На запит прокурора від 31.05.2022 року № 14.55/04-16-2695ВИХ-22 ДП «Самбірським ЛГ» повідомлено, що до сухостійних дерев зазначених у польовій переліковій відомості від 16.02.2022року сторінка 1 належать дерева за № 4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,20,21,22,23. До сухостійних дерев зазначених у польовій переліковій відомості від 16.02.2022року сторінка 2 належать дерева за №2,4. Всі решта дерева зазначені у польових перелікових відомостях від 16.02.2022 року належать до сироростучих (Лист №449 від 01.06.2022).

02.06.2022 прокурор повторно звертався до Державної екологічної інспекції у Львівській області з листом яким просив повідомити чи проводились заходи державного нагляду (контролю) за дотримання вимог природоохоронного законодавства на вищевказаній території, виявлені порушення із наданням належним чином завірених копій матеріалів проведених заходів та вжитих заходів реагування а також провести та надати розрахунок розміру шкоди, завданої незаконною порубкою дерев у кварталах №11 та №12 Рудківського лісництва ДП «Самбірський лісгосп», згідно польових відомостей з уточненнями які з дерев є сухостійними.

Листом №06-1845 від 08.06.2022 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області надано Розрахунок обчислення розміру шкоди заподіяної лісу незаконною рубкою 40 (сорока) дерев різних порід, виявленою при проведенні раптової ревізії лісових кварталів №11 га № 12 Рудківського лісництва ДП «Самбірське ЛГ» відповідно до якого загальний розмір шкоди становить 209398,99 грн.

Крім того 04.05.2022 прокурор звертався до Городоцької міської ради з Листом №14.55/04-16-2133ВИХ-22 яким з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в судіпросив, повідомити прокуратуру про те, чи зверталася Городоцька міська рада та чи планує звертатися з позовною заявою до ДП «Самбірський лісгосп» про стягнення 252189,41 грн. шкоди, завданої незаконною рубкою лісу в кварталі №11 та №12 Рудківського лісництва, вжиті заходи до її стягнення.

Розглянувши лист прокурора Городоцька міська рада, просила заявити позов в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області до ДП «Самбірський лісгосп» про стягнення 252189,41 грн шкоди, завданої незаконною рубкою лісу в кварталі №11 та №12 Рудківського лісництва (лист 78-1682/0/2-22 від10 05 2022).

Листом від 09.06.2022 прокурор повторно звертався до Городоцької міської ради яким з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді, просив повідомити про те, чи зверталася Городоцька міська рада та чи планує звертатися з позовною заявою до ДП «Самбірський лісгосп» про стягнення 256955 грн. 72 коп. шкоди, завданої незаконною рубкою лісу в кварталі №11 та №12 Рудківського лісництва, вжиті заходи до її стягнення.

Городоцька міська рада листом №78-2215/0/2-22 від15.06.2022просила прокурора заявити позов в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області до ДП «Самбірський лісгосп» про стягнення 256955,72 грн шкоди, завданої незаконною рубкою лісу в кварталі №11 та №12 Рудківского лісництва.

Листом №14.55/04-16-3097ВИХ-22 від 15.06.2022 відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру», повідомлено Городоцьку міську раду про те, що Пустомитівською окружною прокуратурою буде пред`явлено до Господарського суду Львівської області позовну заяву в інтересах держави в особі Городоцької міської ради, третя особа на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Львівській області, до ДП «Самбірське лісове господарство» про стягнення 256955,72 грн. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Листом від 23.06.2022 Городоцька міська рада просила прокурора заявити позов в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області до ДП «Самбірський лісгосп» про стягнення 256955,72 грн шкоди, завданої незаконною рубкою лісу в кварталі №11 та №12 Рудківского лісництва.

29.07.2022 року відповідач звертався до Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області з листом №625, яким просив повідомити про хід та результати досудового розслідування по справі про вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, номер кримінального провадження 12022141440000025, оскільки з часу повідомлення про злочин пройшло вже більше 5-ти місяців.

У відповідь на вказане звернення Пустомитівською окружною прокуратурою 05.08.2022 листом №14.55/04-16-4227ВИХ-22 повідомлено, що слідчим призначено судову інженерно-екологічну експертизу, матеріали кримінального провадження скеровані у експертну установу. Також зазначено, що про результати досудового розслідування буде повідомлено додатково СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП в Львівській області.

18.08.2022 відповідач звертався до Пустомитівської окружної прокуратури Львівської області з листом №727 яким просив повідомити чи перевірялась прокурором та слідчим за вказаними фактами можлива наявності чи відсутність службових злочинів у діях посадових осіб державної лісової охорони Рудківського лісництва ДП «Самбірський лісгосп», і якщо так, то які результати цієї перевірки а також чи скеровувалися матеріали по вказаних фактах для перевірки щодо можливої наявності чи відсутність службових злочинів у діях посадових осіб державної лісової охорони Рудківського лісництва ДП «Самбірський лісгосп» в державне бюро розслідувань і якщо так, то які результати перевірки.

Також матеріали справи містять Скаргу про недотримання розумних строків слідчим, прокурором №726 від 18.18.2022 якою відповідач просив керівника Львівської обласної прокуратури забезпечити дотримання слідчим та прокурором розумних процесуальних строків під час розслідування справи та притягнути винних службових осіб до встановленої законом відповідальності, якісне розслідування та прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі.

Листом №27-р-22 від 29.08.2022 адресованим Пустомитівській окружній прокуратурі та ДП «Самбірський лісгосп», Львівська обласна прокуратура направила звернення директора ДП «Самбірський лісгосп» яке надійшло до обласної прокуратури 26.08.2022 з оскарженням недотримання розумних строків у кримінальному провадженні, процесуального керівництва у ньому та з інших питань. Також вказаним листом роз`яснено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч.1 ст. 1 КПК України). Відповідно до положень ст.ст. 36, 37 КПК України, вирішення порушених питань у кримінальному провадженні належить до повноважень керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників. Окрім цього, вказано, що згідно з вимогами ст. ст. 303-307 КПК України рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування можуть бути оскаржені слідчому судді місцевого суду.

Зі змісту листа від 29.08.2022 року вбачається, що Пустомитівською окружною прокуратурою розглянуто зазначене вище звернення ДП «Самбірський лісгосп» та зазначено зокрема таке. З`ясовано, що в провадженні СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП в Львівській області перебувають матеріали вищевказаного кримінального провадження, у якому проводяться необхідні слідчі дії з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, особи, яка його вчинила, та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.На даний час не встановлено особу, яка вчинила вказане кримінальні правопорушення, водночас з метою встановлення суми завданих збитків слідчим призначено судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручені експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Матеріали даного кримінального провадження 24.06.2022 скеровані у вказану експертну установу. Проведення вказаної експертизи на даний час триває. Про результати досудового розслідування даного кримінального провадження буде повідомлено додатково СВ відділення поліції № Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП в Львівській області.

ОЦІНКА СУДУ

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з абз. 1-2 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини третьої ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 по справі № 924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Суд звертає увагу, що упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачем дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивачів, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання, що підтверджується матеріалами справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Прокурор зазначає, що квартали №11 та №12 Рудківського лісництва ДП «Самбірське лісове господарство» (у межах якого виявлено факти незаконної порубки деревини) перебуває у адміністративно-територіальних межах с.Градівка Городоцької ОТГ.

Таким чином, в даному випадку Городоцька міська рада є органом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів.

Враховуючи викладене, шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки деревини, завдана місцевому бюджету Городоцької міської ради, а факт невідшкодування такої призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, що порушує інтереси територіальної громади та не може залишатися без реагування органів прокуратури.

Прокурор вказує, що володіючи відповідними повноваженнями та достовірно знаючи з повідомлення прокурора про факти заподіяння шкоди, позивачем при наявності відповідних повноважень не вжито заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев.

З наведених нормативних положень та правових висновків Верховного Суду, а також з урахуванням встановлених обставин справи, вбачається, що позивач обізнаний про порушення, що свідчать про свідоме нездійснення останніми дій по захисту своїх прав та інтересів, які відповідно до обґрунтувань позовної заяви порушуються відповідачем. Доказів про наявність у позивача наміру пред`являти до відповідача позов стягнення коштів не подано.

Враховуючи наведене, в даному випадку, суд прийшов до висновку, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу.

Щодо суті позовних вимог

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до статей 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Матеріалами справи підтверджується, що Державне підприємство «Самбірське лісове господарство`користується згаданими земельними ділянками лісо господарського призначення на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування та відповідно до Акту на право користування землею від 28.10.1958 року. Квартали №11 та №12 Рудківського лісництва ДП «Самбірський лісгосп» знаходяться в межах Городоцької ОТГ Львівського району.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до пункту 5 статті 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Статтею 86 Лісового кодексу України передбачено, що організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Статтею 93 Кодексу передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Як вбачається з матеріалів справи ДП «Самбірське лісове господарство» створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; одержання прибутку від комерційної діяльності.

Пунктом 3.2. Статуту встановлено зокрема, що одними з основних напрямків діяльності Підприємства є забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що відповідач - у відповідності до вимог статті 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, на якого чинним законодавством покладено обов`язок забезпечити охорону лісів на підвідомчій лісовому господарству території.

Згідно статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.

Отже, відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Лісового кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства.

Суд вказує, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто є деліктною відповідальністю.

Частиною 1, пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди містяться у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування завданої шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

Суд звертає увагу, що нормами чинного законодавств, зокрема Лісовим кодексом та Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" унормовано, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних порубок та інших пошкоджень, покладається саме на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення достатніх дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.12.2019 № 906/133/18, від 09.08.2018 № 909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17.

Відповідно до рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.02.2021 №906/366/20 факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов`язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу. Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев.

Розмір шкоди, заподіяний лісу, визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

За зверненням прокурора, Державна екологічна інспекція у Львівській області провела розрахунок збитків, спричинених незаконною рубкою дерев. Загальна сума збитків становить 256 955,72грн.Розрахунок шкоди, завданий державі внаслідок самовільної рубки дерев, здійснено Державною екологічною інспекцією у Львівській області правомірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також суд критично оцінює твердження скаржника про те, що оскільки кримінальне провадження щодо факту незаконних порубок лісу зареєстроване за заявою останнього, тому це свідчить про вжиття усіх заходів щодо охорони лісу.

Відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубувань на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування третіми невстановленими особами.

Отже, доводи скаржника про відсутність в його діях повного складу цивільного правопорушення, а саме вини та причинно-наслідкового зв`язку, а також про недоведеність розміру збитків, спростовуються встановленими судами фактичними обставинами справи та зазначеними вище законодавчими приписами.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України). Стандарт доказування «вірогідності доказів», який на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі №904/2357/20.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак витрати прокурора по сплаті судового збору у розмірі 3854,34 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Самбірське лісове господарство» (81400, Львівська обл., місто Самбір, вул. Коновальця, будинок 15, код ЄДРПОУ 00992510) на користь Городоцької міської ради Львівської області (81500, Львівська обл., Львівський р-н, місто Городок, майдан Гайдамаків, будинок 6, код ЄДРПОУ 26269892) шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 256 955,72 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства «Самбірське лісове господарство» (81400, Львівська обл., місто Самбір, вул. Коновальця, будинок 15, код ЄДРПОУ 00992510) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, пр.Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) понесені судові витрати на сплату судового збору у сумі 3854,34 грн.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 29.12.2022.

Суддя Щигельська О.І.