Рішення № 10823065, 04.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2010 р. Справа № 63/202-09

вх. № 8345/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Краснопір В.М., довіреність № 1343 від 02.01.2009 року; відповідача - Циганенко І.О., довіреність від 20.11.2007 року,

розглянувши справу за позовом Науково-виробничого підприємства "Фероліт", м. Комсомольськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА - Україна", м. Харків

про стягнення 5507,56 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача замінити дефектний вентилятор радіального типу ВРАН6-12, 5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 на аналогічний товар належної якості. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки, понесені позивачем в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 26/09-08 від 26.09.2008 року в сумі 1440,00 грн. - вартість товарної експертизи та штраф в розмірі 20% від вартості неякісного товару в сумі 4067,56 грн. Позов обґрунтовано статтями 216, -218, 224-226, 230, 231, 269 ГК України та статтями 611, 623, 624, 678 ЦК України. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до господарського суду 02.11.2009 року. Зокрема посилається на те, що виявлені ушкодження вентилятора були викликані надмірним налипанням пилу в процесі експлуатації вентилятору, так як остання виконувалась позивачем в порушення вимог, передбачених керівництвом з експлуатації. Крім того, зазначає, що вентилятор був змонтований та введений в експлуатацію у травні 2009 року підрядною організацією "Спецпром", але представник відповідача не запрошувався при здійсненні монтажу обладнання та введення його в експлуатацію.

Ухвалою господарського суду від 02.12.2009 року провадження у справі було зупинено та по справі була призначена судова технічна експертиза на вирішення якої було поставлено запитання: "Чи мають пошкодження вентилятору радіального типу ВРАН-12,5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 виробничий характер або виникли в результаті будь-яких пошкоджень при транспортуванні, установці чи експлуатації?". Обов'язок оплати рахунку за проведення експертизи був покладений судом на відповідача.

Проте, в порушення вимог ухвали господарського суду від 02.12.2009 року, відповідачем проведення експертизи оплачене не було, внаслідок чого справу було повернуто до господарського суду 09.07.2010 року без надання експертного висновку.

Ухвалою господарського суду від 12.07.2010 року провадження у справі було поновлено та справу призначено до розгляду.

29.07.2010 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши надане клопотання, долучає його до матеріалів справи.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 02.08.2010 року до 11 години 00 хвилин 04.08.2010 року.

В судовому засіданні 02.08.2010 року представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та наполягає на розгляді справи за наявними в ній матеріалами. Проведення експертизи оплачувати відмовився, посилаючись на наявність в матеріалах справи акту експертизи № В-249 Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати від 04.08.2009 року.

В судовому засіданні 02.08.2010 року представник відповідача проти позову заперечує в повному обсязі, оплачувати проведення експертизи відмовився, посилаючись на те, що на підприємстві відповідача відсутні на це кошти.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи відмову відповідача від оплати проведення експертизи та вимоги статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, вважає клопотання позивача про розгляд справи за наявними в ній матеріалами обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

26 вересня 2008 року між сторонами був укладений договір № 26/09-08, відповідно до умов якого продавець (відповідач по справі) продає, а покупець (позивач по справі) покупає обладнання за номенклатурою та ціною згідно специфікації (додаток № 1 до договору), що є невід'ємною його частиною, а саме: вентилятори радіального типу ВРАН6-12, 5-1-ЛО-37х1000-220/380-О-У2 у кількості 4 штук, загальною вартістю 81351,12 грн. (аркуші справи 11-14).

Позивач на виконання умов договору та на підставі виставленого відповідачем раухунку-фактури № ВУ-1422 від 01.10.2008 року, платіжними дорученнями № 3383 від 06.10.2008 року на суму 40675,56 грн. та № 3882 від 13.11.2008 року на суму 40675,56 грн. перерахував відповідачу грошові кошти за придбане обладнання (аркуші справи 15-17).

Факт поставки обладнання підтверджується довіреністю серії ЯПО № 201864/65 від 19.11.2008 року та видатковою накладною № ВК-1618 від 20.11.2008 року (аркуші справи 45-46).

Відповідно до пункту 6.1 договору гарантійний строк експлуатації встановлюється відповідно до паспорту на виріб, але не менш ніж 12 місяців після вводу в експлуатацію На протязі гарантійного строку неполадки, що виникли з вини продавця, усуваються за рахунок продавця.

Відповідно до акту огляду вентилятора радіального типу ВРАН-6-12,5-1ЛО(37/1000) від 20.07.2009 року, проведеному комісією у складі: головного інженера НВП "Фероліт" Бондаренко С.Н., головного енергетика НВП "Фероліт" Байдуж С.Н., інженера-конструктора ТОВ "ВЕЗА-Україна" Массалітіна І.С., було оглянуто вентилятор радіального типу ВРАН-6-12,5-1ЛО(37/1000), заводський номер 767, виготовлений ТОВ "ВЕЗА-Україна" 17.11.2008 року у відповідності з ТУ У 29.2-316324010-005;2007, поставлений по договору № 26/09-08 від 26.09.2008 року по накладній № ВУ/1618 від 20.11.2008 року, змонтований ПП "Спецпром", відповідно до акту прийому-передачі робіт № 5 за квітень 2009 року. Згідно паспортних даних, виробник - ТОВ "ВЕЗА-Україна" прийняло на себе гарантійні зобов'язання на вентилятор з моменту вводу його в експлуатацію у травні 2009 року з їх закінченням у квітні 2010 року.

Станом на 20.07.2010 року виявлені наступні недоліки та ушкодження:

підмоторна плита має численні подовжні та поперечні тріщини, без слідів пластичної деформації; тріщина на задньому диску та ступиці робочого колеса; ушкоджений колектор вентилятора; на поверхні робочого колеса є налипання пилу товщиною від 1 до 5 мм.

Згідно з висновками комісії технічний стан вентилятора не допускає його подальшу експлуатацію, ремонт вентилятора не місці не можливий, пропозиції з ремонту вентилятора ТОВ "ВЕЗА-Україна" зобов'язується направити на протязі п"яти календарних днів.

Листом № 1709 від 20.07.2009 року відповідач повідомив позивача про те, що вентилятор гарантійному ремонту не підлягає, оскільки експлуатувався неправильно.

На замовлення позивача, Кременчуцьким відділенням Полтавської торгово-промислової палати була проведена експертиза вентилятора ВРАН6-12,5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2, відповідно до висновків якої, пред'явлений вентилятор ВРАН6-12,5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 заводський номер 767, що вийшов зі строю в період гарантійного строку експлуатації, має механічні ушкодження. За технічним станом к експлуатації не здатний та підлягає гарантійному ремонту, відповідно до умов договору № 26/09-08 від 26.09.2008 року.

Крім того, висновок експерта містить в собі примітку в якій зазначено, що позивачем, відповідно до договору № 26/09-08 від 26.09.2008 року від відповідача отримані вентилятори у кількості 4 штук, які введені в експлуатацію в один й той же час, працюють в однакових умовах, з яких 3 штуки - в робочому стані та 1 вентилятор, пред'явлений на експертизу, вийшов зі строю в період гарантійного строку експлуатації.

Також в акті є зазначення експерта про те, що експлуатація вентилятора проводилась відповідно вимогам п. 1 "Призначення виробу" Керівництва з експлуатації ВРАН-00 РЕ, ПС, де концентрація викидів суспензірованих твердих часток, яке відходить від даного вентилятора (№ 0003 джерело викидів) складає 86,7 мг на метр куб., що менше 100 мг. на метр куб., відповідно до Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на території НВП "Фероліт" від 30.06.2008 року, яке проводив МКП "Екогаз" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Гранична межа норми налипу пилу на робочому колесі вентилятора у Керівництві з експлуатації ВРАН-00 РЕ, ПС не оговорено та не має попередження про те, що налип пилу може вивести вентилятор зі строю. При технічному обслуговуванні вентилятора, відповідно до Керівництва з експлуатації ВРАН-00 РЕ, ПС не передбачена перевірка налипання пилу на робочому колесі та обов'язкове його очищення.

14.08.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію (вих. номер 1004) в якій звернувся до відповідача з проханням замінити неякісний вентилятор, відшкодувати понесені збитки та сплатити штраф, відповідно до умов договору.

Проте, відповідач відповіді не надав.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно чатини 1 статті 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 2 статті 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до статті 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд, вислухавши представників сторін, ретельно дослідивши подані ними докази в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти них, дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про зобов'язання відповідача замінити дефектний вентилятор радіального типу ВРАН6-12,5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 на аналогічний товар належної якості.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 1440,00 грн. - вартість проведеної експертизи Кременчуцький відділенням Полтавської торгово-промислової палати України та штраф у розмірі 4067,56 грн.

Відповідно до пункту 7.3 договору, у разі поставки товару, який за своєю якістю не відповідає паспорту або умовам договору, а також якщо поставлений некомплектний товар, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного або некомплектного товару.

Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Порядок відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди визначені в статті 22 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Господарським кодексом України також передбачено такий вид відповідальності за порушення господарських зобов’язань як відшкодування збитків. Так, відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати зроблені управленою стороною, страта або пошкодження майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення відповідно статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Як вже було зазначено вище, позивач вимушений був замовити проведення експертизи вентилятора за власні кошти, у зв’язку з невиконанням відповідачем свого обов’язку, передбаченого умовами договору щодо якості поставленого обладнання, в чому вбачається протиправна та винна поведінка відповідача. Розмір витрат на проведення експертизи підтверджується матеріалами справи та знаходиться в прямому причинному зв’язку з протиправною поведінкою відповідача.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1440,00 грн. понесених за проведення експертизи та 4067,56 грн. штрафу обґрунтовані, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 549, 655, 673, 675, 678, 679 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 179, 224, 225, 230 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-Україна" (611017, м. Харків, вул. Котлова, 183, код ЄДРПОУ 31632410) замінити дефектний вентилятор радіальний типу ВРАН-12,5-1-ЛО-37х1000-220/380-У2 на аналогічний товар належної якості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-Україна" (611017, м. Харків, вул. Котлова, 183, код ЄДРПОУ 31632410) на користь Науково-виробничого підприємства "Фероліт" (39800, Полтавська область, м. Комсомольськ,вул. Будівельників, 66, код ЄДРПОУ 31103705) - 1440,00 грн. збитків, 4067,56 грн. штрафу, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписане 04 серпня 2010 року