Рішення № 10822325, 09.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

09.08.10                                                                                           Справа№ 21/13 (15/31)

За позовом: ТзОВ фірми «Максрембуд», м.Львів

до відповідача-1: ТзОВ Фірма «Полюс», м.Чигирин

до відповідача-2: ТзОВ «Комільфо», м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача:           ТзОВ «Будівельна компанія «Гарант-Сервіс», м.Київ

про стягнення 181565,63 грн.

Cуддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача - Лісовська Я.Р. - представник

від відповідача-1 - н/з

від відповідача-2 – н/з

від третьої особи – н/з

Суть спору: Позовну заяву подано товариством з обмеженою відповідальністю "Максрембуд", м. Львів, до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Полюс», м. Чигирин, до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Комільфо», м. Львів, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Гарант-Сервіс", м. Київ, про стягнення 181565,63 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.02.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 17.03.2009 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 17.03.2009 р..

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.03.2009 р. у справі №15/31 позов було задоволено повністю, вирішено стягнути з ТзОВ фірма «Полюс»(м. Чигирн, вул. Енергетиків, 13/75) на користь ТзОВ «Максрембуд»(м. Львів, вул. Світла, 6/95) 180565,63 грн., а з ТзОВ фірма «Полюс»(м. Чигирн, вул. Енергетиків, 13/75) і ТзОВ "Комільфо" (м. Львів, вул. Коперніка, 11) солідарно на користь ТзОВ «Максрембуд»(м. Львів, вул. Світла, 6/95) 1000 грн.. Вирішено також стягнути з ТзОВ фірма «Полюс»(м. Чигирн, вул. Енергетиків, 13/75) на користь ТзОВ «Максрембуд»(м. Львів, вул. Світла, 6/95) 1805,66 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування процесу. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2009 р. рішення господарського суду Львівської області від 26.03.2009 р. у справі №15/31 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ "Фірма "Полюс" - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2009 р. та рішення господарського суду Львівської області від 26.03.2009 р. скасовано, у позові ТзОВ "Максрембуд" до ТзОВ "Фірма "Полюс" та ТзОВ "Комільфо" про стягнення на його користь солідарно 1000 грн. відмовлено, а справу в частині задоволення позовних вимог до ТзОВ "Фірма "Полюс" передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

При цьому, Вищий господарський суд України зобов'язав звернути увагу на те, що акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 р. на суму 197713,20 грн., на підставі якого обґрунтовувались позовні вимоги, не містить посилань на будь-який договір, однак містить посилання на учасників відносин: замовника - ТзОВ "Будівельна компанія "Гарант-сервіс", генпідрядник - ТзОВ "Полюс", субпідрядник - ТзОВ "Максрембуд". Стверджено, що судами не витребувались інші докази на підтвердження виконання зобов'язань ТзОВ "Фірма "Полюс"; що з договору уступки вимоги від 04.06.2009 р., укладеного між ТзОВ" Максрембуд" та ВАТ "Самбірський завод металооснастки" видно, що заборгованість ТзОВ "Фірма "Полюс" перед ТзОВ "Максрембуд" за договором генерального підряду від 01.12.2007 р. та договором субпідряду від 12.10.2007 р. становить 52955,38 гри., в згідно довідки ТзОВ "Максрембуд" тільки за договором від 12.10.2007 р. заборгованість становить 152594,76 грн., а тому ці обставини вимагають додаткового з'ясування та перевірки.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.03.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 08.04.2010 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 08.04.2010 р., 20.04.2010 р., 11.05.10р., 03.06.2010р.

Представнику позивача роз'яснювались права та обов”язки згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, з мотивів, зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях. Ствердив, зокрема, що 12.10.2007 р. між позивачем та відповідачем - 1 був укладений договір субпідряду, за яким відповідач - 1 зобов'язався у 10-денний строк з дня підписання сторонами довідки вартості виконаних підрядних робіт та акту виконаних робіт оплатити вартість виконаних робіт. 28.07.2008 р. відповідач - 1 підписав акт здачі-приймання виконаних робіт на суму 197713,20 гри., з яких заборгованість склала 152594,96 грн.. 10.10.2008 р. між позивачем та відповідачем - 2 був укладений договір поруки, за яким відповідач - 2 поручився перед позивачем за належне виконання своїх обов'язків за договором субпідряду від 12.10.2007 р. відповідачем - 1 на суму 1000 грн.. Однак, не зважаючи на невиконання відповідачем - 1 свого обов'язку, відповідач - 2 свого обов'язку як поручитель не виконав. В судове засідання подав заяву про зарахування зустрічних вимог в сумі 57628,74грн. основного боргу та заяву про відмову від штрафних санкцій в частині нарахованій на суму 57628,74грн. основного боргу. Просить позов задовольнити.

Відповідач - 1 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на неотримання позовних матеріалів, відсутність договірних відносин із ТзОВ "Комільфо" та правила територіальної підсудності. Подав клопотання про розгляд -справи у відсутності свого представника. На неотримання позовних матеріалів посилається також третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У відповідності до ч. З ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. З позовних матеріалів вбачається, що відповідач - 2 зареєстрований у м. Львові. Та обставина, що постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010 р. було прийнято рішення по суті спору щодо відповідача - 2, не впливає на територіальну підсудність справи. Згідно із ч. З ст. 17 ГПК України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010 р. справу в частині задоволення позовних вимог до ТзОВ "Фірма "Полюс" передано на новий розгляд саме до господарського суду Львівської області у відповідності до вказаної норми. Згідно із ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідач - 2 вимог ухвал суду не виконав, відзиву по справі не надав, участь уповноваженого представника у судових засіданнях не забезпечив.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивач, письмові пояснення відповідача-1, створивши у відповідності до ч. З ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вживши заходів до виконання обов'язкових вказівок Вищого господарського суду України, суд встановив.

01.12.2007р. між позивачем (генпідрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір генерального підряду, за яким генпідрядник зобов'язався збудувати і здати у встановлений строк (28.02.2008 р. згідно з п. 4.1.) об'єкт (виконання земляних робіт та виготовлення фундаментів) згідно проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об'єкт та оплатити його в сумі 1000000 грн. (п. 1.3.) відповідно до форми №2 протягом 5 днів після підписання цієї форми сторонами, а остаточну оплату провести протягом 5 днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт (п. 3.1.).

Вимог, пов'язаних із виконанням зазначеного договору позивач не заявляв.

12.10.2007 р. між позивачем (субпідрядник) та відповідачем -1 (генпідрядник) був укладений договір субпідряду, в копії, завіреній відповідачем - 1 за №03Б/10-2007. Так, згідно із вказаним договором субпідрядник зобов'язався виконати лише земляні роботи на будівельному об'єкті (м. Чернівці, вул. Галицький Шлях, 11), а саме: планування площ бульдозером (вертикальне планування), розроблення грунту у відвал для влаштування фундаментної підготовки, засипка траншей та котлованів бульдозером після влаштування фундаментів (п. 1.1.) на суму 1170273,60 грн. (п. 1.3.). Генпідрядник проводить попередню оплату субпідряднику в сумі 100000 грн. (п. 2.2.). Оплата вартості фактично виконаних робіт, при умові розрахунку замовника з генпідрядником, проводиться генпідрядником не пізніше 15 банківських днів з дня підписання довідки вартості виконаних робіт та акту виконаних робіт (п. 2.7.). Субпідрядник компенсує генпідряднику послуги генпідряду в розмірі 3% - 35108,19 грн. від вартості виконаних робіт в договірних цінах (п. 2.9.).

Вимог, пов'язаних із виконанням зазначеного договору позивач не заявляв.

12.10.2007 р. між тими ж сторонами був укладений договір субпідряду б/н, з подібними, але різними умовами, відповідно до якого субпідрядник зобов'язався виконати в установлений строк земляні роботи та роботи по бетонній підготовці на будівельному об'єкті (м. Чернівці, вул. Галицький Шлях, 11) відповідно до проектно-кошторисної документації, а генпідрядник зобов'язався надати субпідряднику будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти роботи та оплатити їх в строки, встановлені договором (п. п. 1.1., 1.2.) в сумі 1788078,60 грн. (п. 1.3.). У відповідності до п. 2.2. договору передбачено обов'язок відповідача- 1 протягом 10 днів з дати підписання договору сплатити позивачу аванс в розмірі 30% від вартості об'єму робіт, а саме 536423,58 грн., однак, доказів виконання цього обов'язку суду не надано. Згідно із п. 2.6. договору, субпідрядник щомісяця подає на розгляд акт виконаних робіт і довідку вартості виконаних робіт не пізніше 25 числа поточного місяця, а генпідрядник протягом п'яти днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних об'ємів робіт, або надає мотивовану відмову. Оплата вартості фактично виконаних робіт проводиться генпідрядником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника у строк не пізніше 10 банківських днів з дня підписання сторонами довідки вартості виконаних підрядних робіт та акту виконаних робіт, які підтверджують виконання субпідрядником усіх робіт згідно письмової домовленості сторін (п. 2.7.). Згідно із п. 10.5. договору за несвоєчасну оплату згідно з пунктами 2.2., 2.6. договору, при умові фінансування об'єкту замовником (ТзОВ "Будівельна компанія "Гарант-Сервіс") генпідрядник сплачує субпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несплаченої суми, але не більше 10% несплаченої суми.

Позивачем в судові засідання представлені акти приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 р. (підписаний 23.11.2007 р.) на суму 881849,17 грн. (з відповідною довідкою Ф КБ-3), за січень 2008 р. (підписаний 23.01.2008 р.) на суму 288426,79 грн. (з відповідною довідкою Ф КБ-3), за лютий 2008 р. (підписаний позивачем 31.03.2008 р., а відповідачем - 1 - 28.07.2008 р.) на суму 197713,20 грн. (з довідкою Ф КБ-3 на відповідну суму, але на виконані підрядні роботи за липень 2008 р.), усього на загальну суму 1367989,16 грн.. Дана сума підтверджена двостороннім актом звірки.

Відповідачем - 1 представлено завірені ним копії актів приймання виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. (підписаний 23.01.2008 р.) на суму 288426,79 грн.; за січень 2008 р. (підписаний 23.01.2008 р.) на суму 222647,56 грн.; за січень 2008 р. (підписаний 23.01.2008 р.) на суму 528034,78 грн., усього на загальну суму 1039109,13 грн. та відповідну довідку про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2008 р. від 30.01.2008 р., підписану тільки відповідачем - 1 і в якій, після віднімання сум відрахувань (послуги ген підряду, повернення авансу тощо) вказана сума до оплати 807935,87 грн.. Інших актів відповідач - 1 суду не надав, зазначивши у відзиві, що інші (неконкретизовані) документи у нього відсутні.

При цьому, акти, подані позивачем з позовною заявою, не містять посилань на договір, за яким виконувались ці роботи, а містять лише перелік учасників будівництва: замовник - ТзОВ "Будівельна компанія "Гарант-сервіс", генпідрядник - ТзОВ "Полюс", субпідрядник - ТзОВ "Максрембуд". Таким же чином оформлені відповідні акти, копії яких завірені відповідачем - 1. Водночас, до додаткових пояснень, поданих позивачем 23.04.2010 р. при новому розгляді справи, позивачем долучено завірені ним копії відповідних актів, але вже із позначеною на них датою укладення договору - 12.10.2007 р..

Усі роботи, зазначені у вказаних актах приймались відповідачем - 1 без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що виконані позивачем роботи оплачувались відповідачем, однак, у більшості, без посилання як на підставу платежу на конкретний договір, із посиланням лише на довідки про вартість виконаних робіт, які також не містять посилань на договір.

Платіжним дорученням №61 від 31.01.2007 р. на суму 150000 грн. відповідач - 1 провів оплату згідно довідки виконаних робіт у січні 2008 р. - 88426,79 грн. та аванс на лютий 2008 р. - 61573,21 грн. згідно договору від 01.12.2007 р.. Платіжним дорученням №92 від 03.06.2009 р. на суму 70000 грн. відповідач - 1 провів оплату за актом виконаних робіт за липень 2008 р. за договором від 01.12.2007 р.. Крім цього, відповідачем було надано платіжне доручення №26 від 16.01.2008 р. на суму 200000 грн. (аванс за будівельні роботи за договором №03/10-2007 від 12.10.2007 р.); №741 від 17.09.2008р. на суму 100000 грн. (за землерийні роботи за актом виконаних робіт у лютому 2008 р. за договором субпідряду №03Б/10-2007 від 12.10.2007р.). Однак, зазначені суми не підлягають врахуванню, оскільки вимог, які б випливали з умов договору від 01.12.2007 р. та договору №03/10-2007 від 12.10.2007 р. позивач не заявляв.

Платіжними дорученнями №56 від 23.10.2007 р. на суму 100000 грн. (аванс згідно рахунку №СФ-М000041) та №59 від 29.10.2007 р. на суму 100000 грн. (аванс згідно рахунку №СФ-М000041); №64 від 02.11.2007 р. на суму 50000 грн. (аванс згідно рахунку №СФ-М000041), відповідач - 1 провів позивачу оплату авансу згідно рахунка №СФ-М000041 від 22.10.2007 р. Також, платіжними дорученнями №97 від 21.11.2007 р. на суму 200000 грн. (аванс за договором від 12.10.2007 р.); №80 від 12.11.2007 р. на суму 100000 грн. (аванс за договором від 12.10.2007 р.) відповідач - 1 провів авансування робіт.

Крім того, платіжними дорученнями №13 від 11.01.2008 р. на суму 165394 грн. (за землерийні роботи згідно акту виконаних робіт в жовтні 2007 р.); №115 від 15.02.2008 р. на суму 116762 грн. (згідно довідки про вартість виконаних робіт від 23.01.2008 р.); №100 від 12.02.2008 р. на суму 250000 грн. (згідно довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 23.01.2008 р.); №170 від 26.12.2007 р. на суму 206000 грн. (за землерийні роботи за актом виконаних робіт за жовтень 2007 р.); № №109 від 26.11.2007 р. на суму 200000 грн. (за землерийні роботи за актом виконаних робіт за жовтень 2007 р.) відповідач - 1 проводив відповідні оплати.

Відповідачем –1 заперечується виконання робіт згідно актів виконаних робіт від 29.02.2008р. на суму 24742,62грн. та від 29.02.2008р. на суму 169 254,41грн., оскільки ним такі не відображені в акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2009р. Позивач стверджує, що ним дані суми до загальної суми заборгованості заявленої у позові не включені.

В судове засідання позивач надав заяву, якою повідомив суд, що ним заборгованість перед відповідачем-1 в сумі 26455,47грн. та 31 173,26грн. за генпослуги зарахована в рахунок погашення заборгованості відповідача-1 перед позивачем. Відповідно до вимог ст. 601 ЦК України зобов”язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимог. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Тому в частині стягнення 57628,73грн. основного боргу провадження у справі слід припинити.

Враховуючи наведене, сума заборгованості відповідача-1 перед позивачем становить 94966,22грн.

Посилання на договір уступки вимоги (цесії) №1 від 04.06.2009 р., укладений між ТзОВ "Максрембуд" та ВАТ "Самбірський завод метало оснастки" про уступку вимоги до відповідача - 1 на суму боргу 52955,38 грн. станом на 04.06.2009          р., не приймається до уваги, оскільки, як вбачається з додаткової угоди від 05.06.2009 р. про розірвання договору уступки вимоги (цесії) №1, зобов'язання сторін за цим договором сторонами не виконувались. Окрім того, як вбачається з договору цесії, він був підписаний від імені обох сторін Рибаком М.В. (як директором ТзОВ "Максрембуд" та водночас головою правління ВАТ "Самбірський завод металооснастки").

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. За змістом ст. 92 ЦК України, зокрема, ч. 4 члени органу юридичної особи виступають від імені юридичної особи та несуть обов'язки щодо представництва інтересів юридичної особи і, таким чином, є її представниками. Згідно із ч. ч. 1,3 ст. 237 ЦК України, представництвом є право відношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити право чин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі, зокрема, закону, акту органу юридичної особи. Відповідно до ч. З ст. 238 ЦК України, представник не може вчиняти право чин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України. У відповідності до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний право чин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідно, зазначений договір не породжував правових наслідків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з розрахунку, розмір 3% річних становить 1116,18 грн., сума пені за прострочку виконання грошового зобов'язання становить 11250,64          грн., а сума інфляційних втрат становить 6077,84 грн. (з врахуванням заяви про відмову від нарахованих штрафних санкцій на суму 57628,74грн.). Відповідач –1 правильність такого розрахунку не заперечував.

Належних доказів зворотнього суду не надано. Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача - 1, судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України не залежно від результатів вирішення спору покладаються на відповідача –1 пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.193 ГК України ст. ст.92, 203,215,237,238,509,526,629,625 ЦК України, ст. 33, 35, 43, 75, 78,80,82, 84 ГПК України, суд

вирішив:

1.          Позов задоволити частково.

2.          В частині стягнення 57628,73грн. основного боргу, 3688,24грн. інфляційних втрат, 677,33грн. 3% річних та 6160,44грн. пені - провадження у справі припинити.

3. Стягнути з ТзОВ фірма «Полюс»(20901, Черкаська область, м.Чигирин, вул.Енергетиків, 13/75, код ЄДРПОУ 20642156) на користь ТзОВ «Максрембуд»(79000, м.Львів, вул.Світла, 6/95, код ЄДРПОУ 33981381) - 94966,22 грн. боргу, 11250,64 грн. пені, 1116,18 грн. 3% річних, 6077,84 грн. інфляційних втрат, 1134,10 грн. державного мита та 74,10 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя