Рішення № 10822159, 03.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.10                                                                                 Справа № 5/2

За позовом Прокурора міста Алчевська в інтересах держави в особі Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м.Алчевськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк” в особі Луганської філії публічного акціонерного товариства комерційного банку “Приватбанк”, м. Луганськ

про стягнення 93415 грн. 14 коп.

Суддя Васильченко Т.В.

представники сторін:

від позивача - Підскальний Д.О., довіреність № 6/01-03-1229 від 02.04.2010,

від відповідача –не прибув

від заявника –Шидлаускас П.В. посв. №126 від 09.10.2006

Суть спору: Прокурором міста Алчевська в інтересах держави в особі Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за неналежне виконання умов договору оренди нерухомого майна №391 від 16.09.2007 в сумі 90640 грн. 91 коп. та пені в сумі 2774 грн. 23 коп.

22.07.2010р. представником позивача подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 90640 грн. 91 коп. основного боргу, в зв’язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку сплачено дану суму після подачі позову прокурором.

Крім того, 22.07.2010р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої, просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1558,13 грн. та 3% річних в сумі 228 грн. 02 коп.

Подана заява, відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому прийнята судом. Розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Відповідач у справі в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, що про свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та прокурора, оцінивши подані докази, в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

16 вересня 2007 між сторонами у справі був укладений договір оренди нерухомого майна №391 (далі за текстом –договір оренди), у відповідності з умовами якого Орендодавець (позивач у справі) передав, а Орендар (відповідач у справі) прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежилу двоповерхову будівлю з підвалом загальною площею 651,1 м.кв., асфальтове покриття загальною площею 599 м.кв. та залізобетонна огорожа загальною площею 651,1 м.кв, яке розташоване за адресою м.Алчевськ, вул.Ленінградська, 64 і знаходиться на балансі Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради.

Умовами пункту 11.1 договору сторони встановили строк його дії –з 16.09.2007 до 31.12.2008.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання –передачі в оренду нерухомого майна, від 16.09.2007р., який підписаний обома сторонами без заперечень (а.с. 17).

Відповідно до пункту 3.2 договору та додатку №3 договору орендна плата за базовий місяць оренди (серпень) склала 19111,55 з ПДВ. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за останній місяць перед розрахунковим (п. 3.3).

Перераховувати орендну плату відповідач (орендар) повинен був своєчасно та в повному обсязі на розрахунковий рахунок позивача до останнього числа поточного місяця (п.3.4).

Додатковою угодою № 2 від 30.12.2008 до договору № 391 від 16.09.2007 (а.с. 12) сторони продовжили строк дії договору до 16.08.2010.

09.07.2010 додатковою угодою №5 до договору №391 від 16.09.2007 сторони за взаємною згодою розірвали договір з 10.07.2010р., в зв’язку з чим відповідач на підставі акту приймання-передачі від 09.07.2010р. передав, а позивач прийняв об’єкт оренди.

Втім, за період з березня по травень 2010 року включно (період коли договір ще діяв) відповідач орендну плату позивачу не сплачував, в зв’язку з чим, у відповідача виник борг по орендній платі в сумі 90640,91 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов’язанням у відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 90640,91 грн. основного боргу.

Втім, оскільки під час розгляду справи, позивачем подано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу, в зв’язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем в добровільному порядку сплачено дану суму боргу, що підтверджується копією банківської виписки від 13.07.2010р., провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В пункті 3.7 договору сторони передбачили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі 0,1 відсоток від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Однак, в статті 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому на підставі п. 3.7 договору та з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»щодо розміру пені, нарахована та заявлена до стягнення пеня, яка з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, складає 1558 грн. 13 коп.

Розрахунок пені є таким, що відповідає наведеним приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано відповідачу 3 % річних на суму несвоєчасно сплаченої орендної плати у загальному розмірі 228,02 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд дійшов висновку що він здійснений у відповідності з приписами чинного законодавства, відповідає фактичним обставинам справи та є обґрунтованим, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати у справі в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

У судовому засіданні за згодою представника позивача та прокурора відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»в особі Луганської філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», вул. Челюскінців, б.14 м. Луганськ, код 20178026 на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, вул.Леніна, 48 м.Алчевськ, Луганської області, код 20185674, пеню в сумі 1558 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 228 грн. 02 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 924 грн. 27 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

3. В частині стягнення 90640 грн. 91 коп. боргу провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення –05.08.2010.

Суддя                                                                                 Т.В. Васильченко