Рішення № 10822075, 05.08.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.10                                                                                 Справа № 14/224

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід спецкомплект”, м.Луганськ

до Приватного підприємства „Луганьбудсервіс”, м.Луганськ

про стягнення 400177 грн.

Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від позивача – Шилін І.Ю., наказ №15 від 08.07.2008; Хоменко Т.С., довіреність № 5 від 20.05.10.

від відповідача –Душкін Р.В., довіреність № 581 від 16.04.10.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за фактично надані послуги з технічного обслуговування ліфтів у сумі 400177 грн.

Відповідач відзивом на позовну заяву проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач, згідно із договорами №113 від 13.02.2007 та №163/08-001 від 26.03.2008, укладеними із виконкомом Луганської міської ради здійснює балансоутримування майна, переданого йому в управління (ведення бухгалтерії, статистичної звітності, здійснення розрахунків коштів необхідних на його утримання), укладає договори на виконання окремих житлово–комунальних послуг, а також зобов’язаний здійснювати утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які здійснюються ним за тарифом виконкому, а також послуг, які не увійшли до складових вказаного тарифу.

Відповідно до положень ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Отже, відповідач є одночасно балансоутримувачем та виконавцем послуг для мешканців багатоквартирних будинків Жовтневого району м.Луганська перелічених у додатку до договорів №113 від 13.02.2007 та №163/08-001 від 26.03.2008.

Відповідач, як особа що здійснює послуги з управління будинком (балансоутримання), підписав з позивачем договори на технічне обслуговування ліфтів і диспетчерських систем в будинках, що знаходяться у нього на балансі (в управлінні), а саме: договір № 9-ТО від 01.03.2007 і договір № 10-ТО від 05.08.2008.

Сторони керувались даними договорами, позивач здійснював технічне обслуговування ліфтів, сторонами складались акти приймання виконаних робіт, відповідач оплачував послуги.

У зв’язку з неоплатою наданих послуг позивач направив відповідачу претензію № 1-17 від 19.03.09 з вимогою оплатити надані послуги у сумі 426438 грн. 37 коп.

Відповідач листом № 625 від 15.04.09 частково визнав претензію на суму 88679 грн. 61 коп. та запропонував позивачу графік погашення боргу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.04.10 № 19/99 встановлено, що договори № 9-ТО від 01.03.2007 і № 10-ТО від 05.08.2008 є неукладеними.

Борг сплачений не був.

Позивач звернувся з позовом та просить стягнути борг 400177 грн.

Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Фактично сторони вступили у правовідношення, згідно якого відповідач взяв на себе зобов’язання оплатити отримані послуги.

Позивач надав відповідачу послуги на суму, що заявлена до стягнення, що підтверджується підписаними без зауважень актами виконаних робіт та не спростовано відповідачем. На підписи особи, що підписала акти зі сторони відповідача, проставлені печатки підприємства, які проставляються на підпис повноважної особи.

Твердження відповідача, що акти підписані неповноважною особою, а тому не підлягають оплаті, оцінюються судом критично.

По-перше, суду не надано доказів того, що відповідач будь-яким чином інформував позивача про існуючі обмеження щодо представництва підприємства, які існують у Приватного підприємства „Луганьбудсервіс” відповідно до ст.92 ЦК України, по друге, у актах здійснювалось корегування суми, що підлягала оплаті і дане корегування відображувалось відповідачем по бухгалтерії.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Конкретний строк оплати наданих послуг не встановлено, оскільки договори є неукладеними.

Отже, зобов'язання відповідача сплатити належну плату за надані послуги наступило після отримання претензії з вимогою про оплату боргу (отримана відповідачем 23.03.09 вхідний № 366).

Таким чином, прострочення виконання зобовязання має місце з 31.03.09.

У встановлений семиденний строк кошти перераховані не були. Тому позовні вимоги про стягнення боргу 263701 грн. 04 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зайве сплачене держмито у сумі 23 коп. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Луганьбудсервіс”, м. Луганськ, вул.50 лєт образованія СССР, 24, місцезнаходження –м.Луганськ, квартал Норинського, 4 “А”, ідентифікаційний код 34720986 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід спецкомплект”, м.Луганськ, вул.16 Лінія, б.3 кв.83, ідентифікаційний код 32202018 борг 400177 грн., витрати на сплачене держмито 4001 грн. 77 коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Схід спецкомплект”, м.Луганськ, вул.16 Лінія, б.3 кв.83, ідентифікаційний код 32202018 зайве сплачене держмито у сумі 23 коп. за платіжним дорученням № 190 від 21.05.10 через ЛОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль». Підставою для повернення є дане рішення скріплене печаткою суду.

У судовому засіданні 05.08.10 було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення. Дане рішення набирає законної сили через десять днів з дня підписання рішення, виготовленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.

Дата підписання рішення 09.08.10.

Суддя Є.А.Лісовицький