Рішення № 10821708, 11.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/22311.08.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоНаціонального ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук України

Простягнення 1574450,32 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники:

від позивача:          Півень Д.О. – дов. № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.10 р.

Марковська В.В. –дов. № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.09 р.

Гаркавенко С.В. – дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.10 р.                              

від відповідача:          Подлящук О.П. –дов. № 112/8-244 від 03.06.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук України про стягнення 1480922,60 грн. основного боргу, 38892,80 грн. інфляційних нарахувань, 6974,67 грн. трьох річних відсотків та 47660,25 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 521216 від 01.10.2003 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Ухвалою суду від 29.04.10 р. було порушено провадження у справі № 37/223 та призначено її розгляд на 07.06.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

29.04.10 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшли письмові пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні 07.06.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 29.04.10 р. надав витребувані документи та оригінали документів для огляду у судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.06.10 р. надав суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому просив відмовити у позові в частині стягнення штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи № 37/223, судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 05.07.10 р. з метою витребування у відповідача додаткових доказів у справі, зокрема доказів скрутного фінансового стану.

У судовому засіданні 05.07.10 р. представник позивача надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від АЕК «Київенерго»теплоенергію Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка НАН України.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.07.10 р. надав суду клопотання про відкладення розгляду справи № 37/223 для надання йому можливості погасити борг.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що представник позивача не заперечив проти задоволення даного клопотання, суд його задовольнив та оголосив перерву у судовому засіданні до 09.08.10 р.

У судовому засіданні 09.08.10 р. представник позивача надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від АЕК «Київенерго»теплоенергію Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка НАН України.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.08.10 р. надав суду клопотання про залучення до матеріалів справи № 37/223 документів, які підтверджують відсутність боргу.

Дослідивши матеріали справи, суд оголосив перерву у судовому засіданні 09.08.10 р. до 11.08.10 р та зобов’язує сторін надати суду додаткову угоду, зазначену у платіжному дорученні № 31 від 27.07.10 р., згідно з якою було пролонговано строк дій договору № 521216 від 01.10.2003 р. та погашено заборгованість за договором № 521216 від 01.10.2003 р.

У судовому засіданні 11.08.10 р. представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.10 р. надав суду доповнення до заперечень на позовну заяву та копію додаткової угоди, а також просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка Національної академії наук України (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №521216 від 01.10.2003 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов’язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору №521216 від 01.10.2003 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору №521216 від 01.10.2003 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку –по 25 число поточного місяця, подання звіту в МРВТ-5 –не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору №521216 від 01.10.2003 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 521216 від 01.10.2003 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 1, розрахункова група, тел. 269-88-93, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.1. додатку № 4 до договору № 521216 від 01.10.2003 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору), то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Згідно з п. 3.2. додатку № 4 до договору № 521216 від 01.10.2003 р., абонентам, що не мають приладів обліку щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи телповикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії поданих Національним ботанічним садом ім. М.М. Гришка Національної академії наук України відомостей обліку споживання теплової енергії за період з 26.12.09 р. до 25.01.10 р., з 26.11.09 р. до 25.12.09 р. та з 26.10.07 р. до 25.11.07 р.; облікові картки відповідача за період з листопада 2009 р. до січня 2010 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.09 р. до 01.02.10 р. становила 1480922,60 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов’язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р., тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати за спожиту теплову енергію належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 01.02.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 1480922,60 грн.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка Національної академії наук України про стягнення 1480922,60 грн. основного боргу, 38892,80 грн. інфляційних нарахувань, 6974,67 грн. трьох річних відсотків та 47660,25 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 521216 від 01.10.2003 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 521216 від 01.10.2003 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.

Відповідач у судовому засіданні 09.08.10 р. надав суду платіжне доручення № 31 від 27.07.10 р. (проведене банком 29.07.10 р.), з якого вбачається, що відповідач погасив заборгованість за спожиту від АЕК «Київенерго»теплоенергію, в сумі 2500000,00 грн.

Позивач у судовому засіданні 11.08.10 р. підтвердив сплату відповідачем основного боргу у відповідності до платіжного доручення № 31 від 27.07.10 р. за спожиту теплову енергію у період з листопада 2009 р. до лютого 2010 р. за договором № 521216 від 01.10.2003 р. та додатковою угодою до нього від 26.07.10 р. (належним чином засвідчена копія зазначеного платіжного доручення додана до матеріалів справи).

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки основний борг в розмірі 1480922,60 грн. був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 38892,80 грн. інфляційної складової боргу та 6974,67 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р. за період з 01.11.09 р. до 01.02.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р. станом на 01.02.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 38892,80 грн. інфляційної складової боргу та 6974,67 грн. трьох відсотків річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 47660,25 грн. пені за порушення грошового зобов’язання за договором № 521216 від 01.10.2003 р.

Відповідно до пункту 3.5 додатка № 4 до договору № 521216 від 01.10.2003 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3. цього додатку) енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, арбітражний суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Розглянувши даний спір, суд дійшов висновку про винятковість порушення відповідачем грошового зобов’язання перед позивачем, оскільки Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка Національної академії наук України є державною, бюджетною, неприбутковою, науково-дослідною установою Національної академії наук України, яке фінансується з державного бюджету, крім того, судом приймається до уваги той факт, що відповідач повністю погасив основний борг перед позивачем до прийняття рішення у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго», до 476,60 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості по сплаті за спожиту теплову енергію.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 230, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка Національної академії наук України (01014, м. Київ, вул. Тимірязєва, 1, код ЄДРПОУ 05417228) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305), 38 892 (тридцять вісім тисяч вісімсот дев’яносто дві) грн. 80 коп. інфляційної складової боргу, 6 974 (шість тисяч дев’ятсот сімдесят чотири) грн. 67 коп. трьох річних процентів, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 60 коп. пені, 15744 (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1480922,60 грн. основного боргу припинити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя           Гавриловська І.О.