Рішення № 10821668, 17.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/8017.08.10 За позовомДержавного управління справами До Про За зустрічним позовом До

Про 1. Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»

3. Фонду державного майна України

визнання недійсним договору оренди від 17.04.2009р.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»

1. Державного управління справами

2. Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель»

3. Фонду державного майна України

визнання відсутності права

Суддя Шевченко Е.О.

Представники: Від позивача Від відповідача 1

Від відповідача 2

Від відповідача 3Сухом'яткін К.М.

Мазур О.В.

Волкова М.Ю.

Гончаров Г.В.

Бакаянова Л.І.

Уланов І.В.- представник

- представник

- представник

- представник

- представник

- представник(дов. №01-14-0573 від 24.03.10.)

(дов. №118/11-13/01 від 21.06.10)

(дов. від 20.06.10)

(дов. від 01.07.10)

(дов. від 20.06.10)

(дов. №8 від 11.01.10) ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Державне управління справами (далі по тексту позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель»(далі по тексту відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»(далі по тексту відповідач 2), Фонду державного майна України (далі по тексту відповідач 3) про визнання недійсним Договору оренди, укладеного 17.04.2009р. між відповідачем 1 та відповідачем 2, застосування наслідків, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України щодо повернення об’єкта оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при вирішенні питання порядку розпорядження майном відповідача 1 необхідно було враховувати його особливий правових статус, зокрема, при визначенні орендаря застосовувати конкурсні процедури, як це передбачено ст. 73 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік»; при укладенні спірного Договору генеральним директором відповідача 1 було порушено вимоги ст. 91 Цивільного кодексу України, так як статутом відповідача 1 не віднесено до повноважень генерального директора укладення договорів оренди; при укладенні Договору оренди використано результати оцінки цілісного майнового комплексу, а не окремо визначеного майна відповідача 1; на момент укладення Договору оренди вартість об’єкта фактично не була визначена у встановленому порядку, що суперечить вимогам пунктів 10.8., 10.21. Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-готель», затвердженого Розпорядженням Керівника Державного управління справами від 04.03.2009р. №53; всупереч вимогам Розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання укладення деяких договорів»від 07.05.2008р. №703 спірний Договір на розгляд Кабінету Міністрів України не подавався.

Відповідач 1 надав суду письмовий відзив, згідно якого просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 2 просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує на те, що лише ЗАТ «Президент-Готель»в особі органів управління здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном відповідно до вимог чинного законодавства та статуту товариства. При цьому згідно статуту ЗАТ «Президент-Готель»погодження договору оренди наглядовою радою не потрібне. Передачу в оренду майна було правомірно оформлено розпорядчим документом керівника Державного управління справами у формі Розпорядження Керівника ДУС та на виконання п. 4 Генеральної угоди №7 від 13.01.2004р. Фонд державного майна України погодив передачу рухомого та нерухомого майна ЗАТ «Президент-Готель»в оренду ТОВ «Будівельній компанії «Квадр», про що свідчить лист №10-27-5379 від 16.04.2009р. На думку відповідача 2 Звіт про незалежну оцінку активів ЗАТ «Президент-Готель», виконаний ПП «Бюро Марксу»не піддається сумніву та позивачем не може бути оцінена його якість за відсутністю встановлених на це законом повноважень. Крім того, у зв’язку із застосуванням сторонами слова в спірному договорі «проінвестувати»при визначенні гарантії виконання орендарем зобов’язань по належному утриманню об’єкта оренди, позивач суб’єктивно трактує договір оренди як інвестиційний договір, що не підтверджується нормами діючого законодавства та не витримує жодної критики.

Згідно письмового відзиву відповідача 3, він вважає, що позовна заява Державного управління справами підлягає задоволенню в повному обсязі та вказує, що спірний Договір укладено всупереч положенням частини 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, Статуту ЗАТ «Президент-готель», Генеральної угоди про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами від 13.01.2004р. №7, Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-готель», затвердженого Розпорядженням Керівника Державного управління справами від 04.03.2009р. №53.

В судовому засіданні 09.07.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»було заявлено клопотання про залучення до справи в якості третьої особи Державного нотаріуса п’ятої київської державної нотаріальної контори Грищенко О.В., який посвідчував підпис Генерального директора ЗАТ «Президент-Готель»на спірному Договорі оренди.

У відповідності до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Таким чином, особу залучають до участі у справі в якості третьої особи в разі, якщо рішення з господарського спору може вплинути на її права або обов’язки щодо однієї з сторін.

З огляду на те, що рішення по даній справі не може вплинути на права або обов’язки Державного нотаріуса п’ятої київської державної нотаріальної контори Грищенко О.В., суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання.

09.07.2010р. через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ «БК «Квадр»про виклик в судове засідання для дачі відповідних пояснень посадових осіб та членів наглядової ради ЗАТ «Президент-Готель», з огляду на те, що позивачем ставиться під сумнів їх компетенція.

Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, не вбачаючи необхідності у виклику зазначених у клопотанні осіб.

13.07.2010р. ТОВ «БК «Квадр»було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Печерським районним судом м. Києва справи №2-5513/10 за позовом Державного управління справами до Зубця Миколи Михайловича, третя особа ЗАТ «Президент-Готель, ТОВ «Будівельна компанія «Квадр», Фонд державного майна України.

Згідно з ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Отже, на підставі наведеної норми закону провадження у справі зупиняється в разі наявності пов’язаної з даною справою іншої справи, що розглядається іншим судом, до її вирішення і при цьому дану справу неможливо вирішити до вирішення іншої справи.

Враховуючи те, що дана справа може бути вирішена без наявності винесеного рішення по справі №2-5513/10 Печерського районного суду міста Києва господарський суд відмовляє в клопотанні ТОВ «БК «Квадр»про зупинення провадження у справі.

ТОВ «КБ «Квадр»подано клопотання про залучення у якості третьої особи на стороні відповідача 1 Генерального директора ЗАТ «Президент-Готель»Зубця Миколу Михайловича.

У відповідності до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Таким чином, особу залучають до участі у справі в якості третьої особи в разі, якщо рішення з господарського спору може вплинути на її права або обов’язки щодо однієї з сторін.

З огляду на те, що рішення по даній справі не може вплинути на права або обов’язки Генерального директора ЗАТ «Президент-Готель»Зубця Миколу Михайловича, суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання.

13.07.2010р. через канцелярію суду надійшло також клопотання ТОВ «БК «Квадр»про витребування у ЗАТ «Президент-Готель»оригіналу Звіту про незалежну оцінку активів ЗАТ «Президент-Готель»(згідно інвентарного переліку) станом на 31.12.2008р., виконаний ПП «Бюро Маркус», клопотання про зобов’язання Фонду державного майна України надати в судове засідання витяг з Єдиного державного реєстру об’єктів державної власності та клопотання про витребування у членів наглядової ради, які брали участь у засіданні наглядової ради 15.04.2009р., завдання на голосування; витребувати книгу реєстрації вхідної кореспонденції Державного управління справами та Фонду державного майна України із записами за період із 17.03.2009р. по 17.04.2009р.

У відповідності до ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Суд відмовляє в задоволенні заявлених клопотань ТОВ «БК «Квадр» про витребування документів, виходячи з відсутньої необхідності у їх витребуванні. Також суд виходить з того, що витребовуваний згідно клопотання витяг з Єдиного державного реєстру об’єктів державної власності не встановлює та не змінює форму власності.

ТОВ «БК «Квадр»подано клопотання про зобов’язання Державного управління справами надати наступні документи: Свідоцтво про державну реєстрацію ЗАТ «Президент-Готель», Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; Довідку з ЄДРПОУ; Витяг з реєстру права власності, що видається КП «МБТІРПВ на ОНМ».

Суд відмовляє в даному клопотанні, з огляду на те, що Свідоцтво про державну реєстрацію ЗАТ «Президент-Готель», Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; Довідку з ЄДРПОУ надані до матеріалів справи. Щодо витягу з реєстру права власності, що видається КП «МБТІРПВ на ОНМ», то суд не вбачає необхідності в його витребуванні.

Державним управлінням справами подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої він вказує на те, що під час укладення спірного Договору оренди виконавчим органом ЗАТ «Президент-Готель»- генеральним директором, не було дотримано приписів п. 3.8. Статуту ЗАТ «Президент-Готель»; вимог органу управління державними корпоративними правами у статутному капіталі ЗАТ «Президент-Готель», а саме приписів: п. 2.7.1., 10.2. Положенням про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель», затвердженого Розпорядженням Керівника ДУС від 04.03.2009р.; пунктів 10.8., 10.21. цього Положення, п. 4.1. Генеральної угоди від 13.01.2004р. про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами ДУС; вимог закону, у тому числі Цивільного кодексу України, а саме: ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009р.»; абз. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2008р. №703 «Питання укладення деяких договорів»; ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 46 та ч. 3 ст. 47 Закону України «Про господарські товариства».

13.07.2010р. позивачем подано заяву, згідно якої він заявив про виключення з переліку підстав для визнання недійсним Договору оренди порушення приписів пунктів 10.8., 10.21. Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель».

Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Квадр»подано клопотання про припинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України з огляду на те, що, на думку заявника, дана справа за суб’єктним складом сторін та суттю спору є справою адміністративної юрисдикції.

Судом відхилено дане клопотання, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 3 Кодексу адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб’єкт владних повноважень –орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, у контексті зазначених положень ст. 3 Кодексу справою адміністративної юрисдикції, яку може бути передано на вирішення адміністративного суду, є спір, що виник між суб’єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов’язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб’єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб’єктів, а ці суб’єкти, відповідно, зобов’язані виконувати вимоги та приписи такого суб’єкта владних повноважень. У тому ж випадку, коли суб’єкт, у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, не здійснюють у спірних правовідносинах владних управлінських функцій щодо іншого суб’єкта, з яким виник спір, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції та не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Дана справа не відповідає наведеному вище нормативному визначенню адміністративної справи.

Спірні правовідносини по даній справі виникли у зв’язку з наданням Державним управлінням справами, якому Фондом державного майна України передані повноваження на управління корпоративними правами держави у ЗАТ «Президент-Готель», погодження у формі Розпорядження Керівника Державного управління справами на укладення спірного Договору оренди. В даному випадку Державне управління справами виступає не як суб’єкт, який виконує владні управлінські функції, а як особа, що за дорученням управляє корпоративними правами держави, якій належить 100% акцій підприємства ЗАТ «Президент-Готель».

До прийняття рішення по суті Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Квадр»подано зустрічну позовну заяву до Державного управління справами, Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель», Фонду державного майна України про визнання відсутності у наглядової ради ЗАТ «Президент-Готель»права на прийняття рішення та на погодження договору оренди рухомого, нерухомого майна та інших інвентарних об»єктів від 17.04.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 21/80 від 15.07.2010 р. зустрічну позовну заяву ТОВ «БК «Квадр» було прийнято до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом зазначає, що при передачі рухомого та нерухомого майна ЗАТ «Президент-Готель»в оренду, рішення наглядової ради Товариства може мати лише рекомендаційний характер, а прийняття рішення щодо розпорядження майном Товариства належить до компетенції Вищого органу Товариства –Загальних зборів акціонерів, що випливає з ст. 41 Господарського кодексу України, п. 7.3.3., п. 7.3.13. Статуту Товариства, ст. 98 Цивільного кодексу України, п. 2.5., п. 10.2., п. 10.3. Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель». У відповідності до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ «Президент-Готель»про передачу в оренду майна було правомірно оформлено розпорядчим документом керівника ДУС у формі Розпорядження Керівника ДУС. Також на виконання п. 4 Генеральної угоди №7 від 13.01.04р. Фонд державного майна України погодив передачу рухомого та нерухомого майна ЗАТ «Президент-Готель» в оренду ТОВ «Будівельна компанія «Квадр», про що свідчить лист №10-27-5379 від 16.04.09р.

В своїх письмових доповненнях до позовних вимог позивач, по зустрічній позовній заяві, просить суд заборонити Державному управлінню справами, ЗАТ «Президент –Готель»вчиняти дії, які створюють загрозу порушення права ТОВ «БК «Квадр»на проведення ремонту об’єкта оренди за договором оренди від 17.04.2009 р.

Державне управління справами надало суду відзив на зустрічний позов та просить припинити провадження у справі за зустрічним позовом на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, вказуючи на те, що ст. 12 ГПК України визначено вичерпний перелік справ, спори у яких підвідомчі господарським судам. Даний перелік не містить категорії справ щодо розгляду спору, зазначеного у зустрічній позовній заяві.

З цього приводу суд відмічає наступне.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Таким чином, враховуючи наведені вище статті, а також на підставі ст. 12 ГПК України зустрічний позов підлягає розгляду господарським судом.

Згідно відзиву на зустрічний позов Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель», товариство не погоджується з заявленим зустрічним позовом, заперечує проти нього з причин наявності повноважень наглядової ради ЗАТ «Президент-Готель»попереднього розгляду усіх питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів товариства (підпункт «а»пункту 7.4.6. статуту ЗАТ «Президент-Готель») та просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви.

Фондом державного майна не надано письмового відзиву на зустрічний позов.

20.07.2010 р. в судовому засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджекті –КА»заявив клопотання про вступ у справу № 21/80 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельної компанія «Квадр», надав суду пояснення щодо свого клопотання та обґрунтував своє клопотання тим, що у випадку прийняття Господарським судом м. Києва рішення про визнання недійсним договору оренди, укладеного 17.04.2009 р. між ЗАТ «Президент –Готель»та ТОВ «Будівельна компанія «Квадр», вплине на права та обов’язки ТОВ «Проджекті –КА», як генерального підрядника по виконанню будівельних робіт по об’єкту оренди.

Судом відхилено дане клопотання, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Таким чином, особу залучають до участі у справі в якості третьої особи в разі, якщо рішення з господарського спору може вплинути на її права або обов’язки щодо однієї з сторін.

З огляду на те, що наслідком визнання недійсним договору оренди є припинення його на майбутнє, то рішення по даній справі не може вплинути на права або обов’язки Товариства з обмеженою відповідальністю «Проджекті –КА», як підрядника по виконанню будівельних робіт, в зв’язку з чим, суд відмовляє в задоволенні заявленого клопотання.

Представником ТОВ «Будівельної компанії «Квадр»в судовому засіданні 20.07.2010р. було заявлено клопотання про забезпечення зустрічного позову по справі № 21/80 шляхом накладення арешту на грошові кошти ЗАТ «Президент –Готель», що будуть виявлені в ході виконавчого провадження, просив заборонити ЗАТ «Президент – Готель»вчиняти будь –які дії, спрямовані на отримання здійснених ТОВ «Будівельною компанією «Квадр»невід’ємних поліпшень відповідно до свідоцтва № 2600000419 про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, заборонити Державному управлінню справами, ЗАТ «Президент –Готель», Фонду державного майна України вчиняти дії, які перешкоджають ТОВ «Будівельній компанії «Квадр»проведення капітального ремонту об’єкта оренди.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь –якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 3 Роз‘яснення Вищого арбітражного суду за № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Суд зазначає, що позивачем, за зустрічним позовом, були заявлені позовні вимоги про визнання відсутності у наглядової ради ЗАТ «Президент –Готель»права на прийняття рішення та на погодження договору оренди рухомого, нерухомого майна та інших інвентарних об’єктів від 17.04.09 р.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншими особами вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Отже, підстави забезпечення позову, згадані вище, не співпадають з предметом позовних вимог ТОВ «БК «Квадр», а відповідно до доповнень до позову - спосіб забезпечення позову є позовними вимогами, тому суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.

Також, 20.07.2010 р. до канцелярії суду надійшло клопотання ТОВ «Будівельної компанії «Квадр»про зупинення провадження у справі до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 2а-10693/10/2670 за позовом ТОВ «Будівельної компанії «Квадр»до Державного управління справами про визнання не чинним та скасування Розпорядження № 166 від 16.06.2010 р. В судовому засіданні представник ТОВ «Будівельної компанії «Квадр»надав щодо свого клопотання пояснення та просив його задовольнити.

Згідно з ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

На підставі наведеної норми закону провадження у справі зупиняється в разі наявності пов’язаної з даною справою іншої справи, що розглядається іншим судом, до її вирішення і при цьому дану справу неможливо вирішити до вирішення іншої справи.

Враховуючи те, що дана справа може бути вирішена без наявності винесеного рішення по справі № 2а-10693/10/2670 Окружного адміністративного суду міста Києва, суд відмовляє в клопотанні ТОВ «Будівельній компанії «Квадр»про зупинення провадження у справі.

26.07.2010р. від представника ТОВ «БК «Квадр»надійшло клопотання про зобов’язання Фонду державного майна України надати в судове засідання витяг із Єдиного державного реєстру об’єктів державної власності, в також клопотання про витребування у Державного управління справами додатків на 24 аркушах до Розпорядження Керівника ДУС №111 від 17.04.2009р.; витребування у Державного управління справами рецензію Фонду державного майна України на звіт №99-09-0061 про незалежну оцінку активів ЗАТ «Президент-Готель»станом на 31.12.2008р., виконаний ПП «Бюро Маркус»; витребувати у Державного управління справами рецензії Фонду державного майна України на звіт про незалежну оцінку активів, що обліковуються на балансі ЗАТ «Президент-Готель», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12, виконаний суб’єктом оціночної діяльності ПП «Бюро Маркус»; витребувати у Державного управління справами лист Фонду державного майна України №10-36-3097 від 05.03.2009р.

Щодо заявлених клопотань суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні копія рецензії на звіт №99-09-0061 про незалежну оцінку активів ЗАТ «Президент-Готель»станом на 31.12.2008р., виконаний ПП «Бюро Маркус»; рецензії Фонду державного майна України на звіт про незалежну оцінку активів, що обліковуються на балансі ЗАТ «Президент-Готель»; копія листа Фонду державного майна України №10-36-3097 від 05.03.2009р.

Крім того, у відповідності до ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Суд відмовляє в задоволенні заявлених клопотань щодо витребування про зобов’язання Фонду державного майна України надати витяг із Єдиного державного реєстру об’єктів державної власності та витребування в Державного управління справами додатків на 24 аркушах до Розпорядження Керівника ДУС №111 від 17.04.2009р., виходячи з відсутньої необхідності у їх витребуванні.

26.07.2010р. від ТОВ «БК «Квадр»надійшло клопотання про визначення підстав позову Державного управління справами та зобов’язання позивача викласти у письмовому вигляді підстави позову, на які посилається позивач у тексті позовної заяви.

Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання та звертає увагу заявника на те, що підстави позову зазначені в позовній заяві та доповненнях до неї.

26.07.2010р. ТОВ «БК «Квадр»подано клопотання про призначення судової експертизи по справі №21/80, доручення її проведення Інституту держави і права ім. В.М. Корецького та винесення на її розгляд питання щодо правового статусу майна ЗАТ «Президент-Готель», а саме: чи є рухоме та нерухоме майно ЗАТ «Президент-Готель»державною власністю.

У відповідності до ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Враховуючи, що в ході розгляду справи не виникло питань, для вирішення яких необхідні спеціальні знання, суд відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ «БК «Квадр»про призначення судової експертизи.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого 14.06.1999р. Головним управлінням майна Київської державної адміністрації, серія МК №010002343, Закритому акціонерному товариству «Президент-готель»на праві колективної власності належить майновий комплекс в частині –готельний комплекс площею 33019,800 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вул. Госпітальна, будинок 12. До складу комплексу входять 4 будівель та споруд, зазначених в Додатку.

Відповідно до Додатку до зазначеного Свідоцтва до майнового комплексу входять:

1. Будівля готелю «Київська»(жилий корпус), літера А, загальною площею 18798,70 кв.м.;

2. Будівля автостоянки (автостоянка у цокольному поверсі жилого корпусу), літера А, загальною площею 2434,10 кв.м.;

3. Будівля ресторану «Київський»(блок харчування), літера Б, загальною площею 9251,40 кв.м.;

4. Будівля кіноконцертного залу (кіноконцертний зал), літера В, загальною площею 2535,60 кв.м.

16.06.1999р. майновий комплекс загальною площею 33019,8 кв.м. по вул. Госпітальна, 12, був зареєстрований за ЗАТ «Президент-готель»в Київському міському бюро технічної інвентаризації за реєстровим №256-з та записаний в реєстрову книгу №2-з-228.

Пунктами 1.2., 1.3. Статуту позивача визначено, що Закрите акціонерне товариство «Президент-готель»створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Київський»відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.09.1998р. №727-р. Засновником Товариства є держава в особі Фонду державного майна України. Засновник є єдиним акціонером Товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство –самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване не змішаній формі власності (на базі об»єднання майна різних форм власності). В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

У відповідності до ч. 1., ч. 2 ст. 79 Господарського кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об»єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника. Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб’єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а також громадяни, які не є суб’єктами господарювання.

Стаття 2 Господарського кодексу України встановлює, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб’єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб»єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Частина 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначає корпоративні права як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ч. 1-3 ст. 168 Господарського кодексу України корпоративні права держави здійснюються визначеними законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими законом центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади та уповноважені особі: здійснюють правомочності щодо участі в управління господарською організацією відповідно до частки (акцій, паїв) держави у статутному фонді цієї організації; ведуть реєстр державних корпоративних прав; проводять оцінку державних корпоративних прав; здійснюють контроль за ефективністю роботи господарської організації у частині реалізації належних державі корпоративних прав. Правомочності з управління корпоративними правами держави здійснюються безпосередньо відповідними органами виконавчої влади у разі якщо, зокрема, держава має сто відсотків часток (акцій) у статутному фонді господарської організації.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»об’єктами управління державної власності, зокрема, є корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій.

Статтею 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»визначено, що суб’єктами управління об’єктами державної власності є Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади; органи, які здійснюють управління державним майно відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об»єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; юридичні та фізичні особи, які виконуються функції з управління корпоративними правами держави; Національна академія наук України, галузеві академії наук.

У відповідності до ч. 1-3 ст.10 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»передача корпоративних прав держави в управління уповноваженим особам здійснюється з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Уповноважені особи виконують функції з управління корпоративними правами держави відповідно до договору доручення, який укладається уповноваженими органами управління або Фондом державного майна України з уповноваженою особою. Уповноважена особа здійснює функції з управління корпоративними правами держави шляхом реалізації прав акціонера (учасника) господарського товариства в межах повноважень, які надають зазначені корпоративні права держави, що передані цій особі в управління на підставі договору доручення.

13.01.2004р. між Фондом державного майна України та Державним управлінням справами було укладено Генеральну угоду №7, згідно якої Фонд державного майна України у відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України №165-р від 06.04.2000р. передав повноваження на здійснення функцій управління державними корпоративними правами у Закритому акціонерному товаристві «Президент-готель «Київський»Державному управлінню справами.

Відповідно до п. 1.2. Генеральної угоди №7 виконання повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами товариства включає:

- здійснення повноважень акціонера в межах наданих йому державних корпоративних прав згідно з чинним законодавством;

- призначення представника держави в спостережній раді товариства, відповідального за управління державними корпоративними правами, із числа працівників Державного управління справами;

- укладання за погодженням з Фондом контракту з головою правління товариства.

17.04.2009р. керівником Державного управління справами видано Розпорядження №111 «Про оренду (рухомого та нерухомого, інших інвентарних об’єктів) Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель», згідно якого погоджено умови договору оренди майна (рухомого та нерухомого, інших інвентарних об»єктів) між ЗАТ «Президент-Готель»та ТОВ «Будівельна компанія «Квадр»строком на 25 років, у тому числі розрахунок орендної плати за перший місяць оренди; генеральному директору ЗАТ «Президент-Готель»доручено укласти договір оренди між ЗАТ «Президент-Готель»і ТОВ «Будівельна компанія «Квадр»та здійснити дії щодо передачі майна (рухомого та нерухомого, інших інвентарних об’єктів) ЗАТ «Президент-Готель»в оренду ТОВ «Будівельна компанія «Квадр».

17.04.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Президент-Готель»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»укладено Договір оренди.

Відповідно до цього Договору об’єктом оренди стало рухоме та нерухоме майно та інші інвентарні об’єкти, розташовані за адресою: 01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, будівлі якого мають загальну площу 33019,800 кв.м.

Статтею 1 Договору встановлено, що предметом Договору є надання позивачем та прийняття відповідачем 2 в строкове оплатне користування об’єкта оренди з усіма його при належностями та сплата відповідачем 2 орендної плати. Метою укладення даного Договору є оновлення та модернізація об’єкту оренди.

Згідно з ст. 1 Договору балансова вартість об’єкта оренди з урахуванням індексації складає 102726445,71 грн. Вартість об’єкта оренди для цілей цього Договору оренди визначена згідно зі звітом про оцінку, проведеною суб’єктом оціночної діяльності на 31.12.2008р., становить за незалежною (експертною) оцінкою 127255797,63 грн.

У відповідності до п. 4, п. 5 ст. 2 спірного Договору орендна плата за перший місяць оренди складає 1337135,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Розмір орендної плати переглядається у разі збільшення ринкових цін на аналогічні послуги. У випадку зміни державним органом розміру оплати за землю, позивач має право поставити питання про зміну розміру орендної плати відповідно на розмір змінено ставки. При цьому позивач зобов’язаний надати відповідачеві 2 підтверджуючий документ, що свідчить про внесення змін відповідним державним органом до розміру оплати за землю.

Позивач у позовній заяві ставить питання про недійсність цього Договору оренди посилаючись на те, що під час укладення спірного Договору оренди виконавчим органом ЗАТ «Президент-Готель»- генеральним директором, не було дотримано приписів п. 3.8. Статуту ЗАТ «Президент-Готель»; вимог органу управління державними корпоративними правами у статутному капіталі ЗАТ «Президент-Готель», а саме приписів: п. 2.7.1., 10.2. Положенням про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель», затвердженого Розпорядженням Керівника ДУС від 04.03.2009р.; п. 4.1. Генеральної угоди від 13.01.2004р. про передачу повноважень на здійснення функцій управління державними корпоративними правами ДУС; вимог закону, у тому числі Цивільного кодексу України, а саме: ст. 73 Закону України «Про державний бюджет України на 2009р.»; абз. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2008р. №703 «Питання укладення деяких договорів»; ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 46 та ч. 3 ст. 47 Закону України «Про господарські товариства».

При цьому судом встановлено наступне.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об’єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об’єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб’єктам господарювання.

Наказом Фонду державного майна України від 20.02.2007р. №299 затверджено Примірне положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ВАТ. Листом від 20.03.2007р. №10-27-4348 на адресу позивача за первісним позовом Фонд державного майна України висунув вимогу включити до порядку денного наступних зборів акціонерів позивача за первісним позовом питання щодо затвердження Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна товариства, використавши Примірне положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ВАТ. Пунктом 10.17. Примірного положення передбачено при передачі в оренду структурних одиниць (підрозділів) або нерухомого майна визначати орендаря на конкурентних засадах (тендері), при цьому умовами визначення переможця конкурсу (тендеру) є запропонований більший розмір орендної плати.

21.01.2009р. Керівником Державного управління справами видано Розпорядження №17 «Про затвердження Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель», відповідно до якого затверджено Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель».

Пунктом 10.17. цього Положення було передбачено, що якщо в оренду передаються структурні одиниці (підрозділи) або нерухоме майно, орендар визначається на конкурентних засадах (тендері), у такому випадку умовами визначення переможця конкурсу (тендеру) є запропонований більший розмір орендної плати.

Розпорядженням Керівника Державного управління справами №53 від 04.03.2009р. «Про затвердження Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель»затверджено погоджене Фондом державного майна України Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель»; визнано таким, що втратило чинність, Розпорядження Керівника Державного управління справами від 21.01.2009р. №17.

Розпорядженням №53 від 04.03.2009р., яке діяло на момент укладення спірного Договору, не передбачено укладення договору оренди майна ЗАТ «Президент-Готель»на конкурсних засадах.

У відповідності до ст. 73 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік»у 2009 році передача в оренду державного майна повинна була здійснюватися виключено на конкурсних засадах. З огляду на те, що майно, яке передано в оренду згідно спірного Договору оренди, належить, як встановлено вище, ЗАТ «Президент-Готель»на праві колективної власності посилання позивача за первісним позовом на ст. 73 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік»є неправомірним.

Частина 1 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлює, що юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені зобов’язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Як вбачається з Договору оренди, від імені позивача він укладений та підписаний Генеральним директором Зубцем Миколою Михайловичем.

Частина 1 ст. 89 Господарського кодексу України передбачає, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках –учасники товариства.

У відповідності до ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органи управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

На підставі ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Таким чином, якщо в товаристві законом передбачено створення органів управління, то їх структура, відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України має обов’язково складатися із загальних зборів учасників та виконавчого органу. У випадках, передбачених законом, є можливою інша обов’язкова структура органів управління. Стаття 160 Цивільного кодексу України допускає встановлення законом вимоги про обов’язкове створення в акціонерному товаристві, крім зазначених вище органів, ще й наглядової ради.

Так, відповідно до ст. 159 Цивільного кодексу України вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів.

Згідно з ч. 1 ст. 160 Цивільного кодексу України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про господарські товариства»на наглядову раду статутом товариства або за рішенням загальних зборів може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

У відповідності до ст. 161 Цивільного кодексу України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом.

У відповідності до п. 7.1. Статуту позивача за первісним позовом управління товариством здійснюють: загальні збори акціонерів –вищий орган управління товариства; наглядова рада товариства –орган, який представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної цим Статутом, контролює і регулює діяльність генерального директора; генеральний директор –виконавчий орган товариства; ревізійна комісія товариства –орган, що здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу товариства.

Пунктом 7.5. Статуту позивача за первісним позовом передбачено повноваження Генерального директора щодо укладення без погодження з вищим органом управління товариства або з наглядовою радою товариства договорів (угод) щодо застави нерухомого майна товариства, договорів (угод) на закупівлю товариством товарів, робіт і послуг, а також щодо отримання товариством кредитів у грошовій та/або матеріальній формі, сума яких у національній валюті України чи іншій валюті складає до 1% розміру статутного капіталу товариства на дату погодження; будь-яких інших договорів товариства, сума яких в національній валюті України чи іншій валюті не перевищує 1% розміру статутного капіталу.

Таким чином, при укладенні Генеральним директором договору, сума якого перевищує 1%, такий договір має бути погодженим.

Згідно з п. 3.8. Статуту здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів, а також нерухоме майно незалежно від його вартості і розміру площ товариство має право лише за погодженням з наглядовою радою товариства.

Отже, на підставі п. 3.8. Статуту для передачі в оренду нерухомо майна незалежно від його вартості і розміру необхідне погодження наглядової ради ЗАТ «Президент-Готель».

Згідно з підпунктом 2.7.1. п. 2.7. ст. 2 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель»до повноважень наглядової ради товариства віднесено прийняття рішень щодо передачі в оренду нерухомого майна, площа якого перевищує 200 кв.м.

Відповідно до п. 10.2. ст. 10 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель»здавати в оренду рухоме та нерухоме майно, площа якого перевищує 200 кв.м., та інші інвентарні об’єкти, цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів, товариство має право лише за рішенням наглядової ради товариства та за погодженням з Фондом державного майна України і Вищим органом товариства.

На підставі підпункту 2.7.1. п.2.7. ст. 2, пункту 10.2. ст. 10 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель»при передачі рухомого та нерухомого майна, площа якого перевищує 200 кв.м. необхідне рішення наглядової ради та погодження Фонду державного майна і Загальних зборів акціонерів.

Пункт 10.5. Положення встановлює, що рішення щодо передачі майна в оренду оформлюється відповідним протоколом наглядової ради товариства або наказом виконавчого органу товариства на підставі таких документів: погодження передачі майна в оренду, наданого відповідними органами управління, у випадках, передбачених цим Положенням; переліку майна, що підлягає передачі в оренду; інформації щодо намірів передачі майна в оренду з обґрунтуванням доцільності; бізнес-плану, який повинен містити техніко-економічне обґрунтування доцільності передачі майна в оренду, розрахунок прогнозованого економічного ефекту; документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, яке надається в оренду; акту інвентаризації майна, яке передається в оренду; актів технічного стану об»єктів оренди; інформації про відсутність обмежень щодо розпорядження майном, яке надається в оренду; проекту договору оренди, погодженого зі сторонами договору; завданням на голосування наданим вищим органом товариства, погодженим з Фондом державного майна України; відповідного дозволу органу Антимонопольного комітету України, у випадках, передбачених законодавством України про захист економічної конкуренції; розрахунок орендної плати.

Також, відповідно до п. 4.1. Генеральної угоди №7 від 13.01.2004р. Державне управління справами погоджує з Фондом доручення (та завдання до нього) його представнику на загальні збори акціонерів товариства, в тому числі з питання погодження умов договору оренди.

Таким чином, Статутом позивача, Положенням про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель», Генеральною угодою визначена певна процедура погодження та прийняття відповідних рішень, яка передує укладенню договору оренди, та підготовку відповідних документів.

Судом встановлено, що процедура погодження укладення спірного Договору оренди та прийняття відповідних рішень не була дотримана.

Так, всупереч п.3.8. Статуту, підпункту 2.7.1. п. 2.7. ст.2, п. 10.2. ст. 10 Положення про порядок розгляду питань щодо розпорядження та використання майна ЗАТ «Президент-Готель»передача в оренду майна згідно спірного Договору відбулася без погодження з наглядовою радою позивача та прийняття нею відповідного рішення.

Протокол №3 засідання наглядової ради позивача за первісним позовом від 15.04.2009р. не можна приймати до уваги як доказ погодження, так як згідно цього Протоколу наглядова ради лише прийняла до відома інформацію та пропозиції направити їх загальним зборам товариства для прийняття рішення щодо передачі майна позивача за первісним позовом в оренду відповідачеві 2 за первісним позовом за умови погодження з загальними зборами товариства та Фондом державного майна України.

Отже, наглядова рада позивача за первісним позовом не приймала рішення про передачу майна в оренду, що є свідченням підписання спірного Договору оренди керівником відповідачем 2 за первісним позовом з перевищенням повноважень, встановлених Статутом відповідача 2 за первісним позовом.

Також, наведене вище, спростовує доводи позивача за зустрічним позовом про наявність підстав для визнання відсутності у наглядової ради ЗАТ «Президент-Готель»права на прийняття рішення та на погодження Договору оренди, з огляду на що суд вважає зустрічні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»функції з управління корпоративними правами держави виконуються відповідно до цього Закону безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, уповноваженими органами управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100 відсотків у статутному фонду господарської організації.

Як встановлено судом вище, 17.04.2009р. керівником Державного управління справами, яке є уповноваженим органом управління корпоративними правами ЗАТ «Президент-Готель», видано Розпорядження №111 «Про оренду (рухомого та нерухомого, інших інвентарних об’єктів) Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель», згідно якого погоджено умови договору оренди майна (рухомого та нерухомого, інших інвентарних об»єктів) між ЗАТ «Президент-Готель»та ТОВ «Будівельна компанія «Квадр»строком на 25 років.

Листом від 15.04.2009р. №01-09/2-0825 позивач звернувся до відповідача 3 стосовно погодження проекту розпорядження керівника позивача щодо договору оренди та погодження умов договору оренди, розрахунку орендної плати за перший місяць.

Листом від 16.04.2009р. №10-27-5379 відповідач 3 повідомив, що погоджує передачу рухомого та нерухомого майна в оренду на зазначених умовах.

При цьому суд відмічає, що із листа Фонду державного майна України не вбачається, на яких істотних умовах ним погоджено Договір.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи те, що спірний Договір підписаний Генеральним директором позивача з перевищенням повноважень, що є порушенням ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, без отримання відповідних погоджень, передбачених п. 3.8. Статуту відповідача 2 за первісним позовом, підпункту 2.7.1. п. 2.7. ст.2, п. 10.2. ст. 10 Положенням про порядок розгляду питань щодо розпорядженням та використанням майна ЗАТ «Президент-Готель»Договір оренди у відповідності ч. 1 ст. 215 є недійсним.

Крім того слід зазначити, що Розпорядженням Керівника Державного управління справами від 16.06.2010р. №166 «Про скасування Розпорядження Керівника Державного управління справами від 17.04.2009р. №111»скасовано Розпорядження Керівника Державного управління справами від 17.04.2009р. №111 «Про оренду майна (рухомого та нерухомого, інших інвентарних об’єктів»Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель».

Виходячи з наведеного суд задовольняє вимоги та визнає Договір оренди від 17.04.2009р. недійсним, а тому зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 3.2. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними»за загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє.

Таким чином, Договір оренди від 17.04.2009р. у зв’язку з визнанням його недійсним вважається недійсним та припиняється на майбутнє з моменту набрання даним рішенням законної сили та підлягає поверненню від відповідача 2 до відповідача 1 передане згідно нього майно, а саме: рухоме та нерухоме майно та інші інвентарні об’єкти, розташовані за адресою: 01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, будівлі якого мають загальну площу 33019,800 кв. м.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір оренди, укладений 17.04.2009р. між Закритим акціонерним товариством «Президент-Готель»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр», з моменту набрання даним рішенням законної сили.

3. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»(01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, код ЄДРПОУ 35929323) повернути Закритому акціонерному товариству «Президент-Готель»(01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, код ЄДРПОУ 30058128) рухоме та нерухоме майно та інші інвентарні об’єкти, розташовані за адресою: 01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, будівлі якого мають загальну площу 33019,800 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квадр»(01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, код ЄДРПОУ 35929323) на користь Державного управління справами (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11, код ЄДРПОУ 00037256) 42,50 (сорок дві грн. 50 коп.) витрат по сплаті державного мита; 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Президент-Готель»(01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, код ЄДРПОУ 30058128) на користь Державного управління справами (01220, м. Київ, вул. Банкова, 11, код ЄДРПОУ 00037256) 42,50 (сорок дві грн. 50 коп.) витрат по сплаті державного мита; 118,00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

7. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Е.О. Шевченко