Рішення № 10821621, 17.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/16217.06.10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний центр Голосіївський”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Салюс”, м. Київ

про стягнення 858,40 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Крупка М.П. за довіреністю б/н від 20.04.2010 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Автомобільний центр Голосіївський” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Салюс” про стягнення 858,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Салюс” своїх зобов’язань щодо оплати робіт позивача з технічного обслуговування автомобіля відповідача, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 858,40 грн. При цьому позивач зазначає, що ним на адресу відповідача направлялась вимога щодо оплати заборгованості, однак відповідач суму боргу не погасив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2010 року порушено провадження по справі призначено розгляд справи на 27.05.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників відповідача в судових засіданнях, зокрема в судовому засіданні 17.06.2010 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.06.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи на підставі нарядів –замовлення № 136892 від 17.04.2007 року та № 140335 від 08.05.2007 року відповідачем було замовлено у відповідача здійснення робіт по технічному обслуговуванню автомобілів CHEVROLET/Lacetti 1.8 номерний знак АА9158ВС та CHEVROLET/Lacetti 1.8 номерний знак АА9157ВС.

У відповідності до зазначеної домовленості позивач виконав роботи по технічному обслуговуванню зазначених автомобілів відповідача на загальну суму 3198, 24 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 136892 від 17.04.2007 року та № 140335 від 08.05.2007 року, а також довіреностями серії ЯКР № 894921 від 16.04.2007 року та серії ЯКР №894931 від 08.05.2007 року.

Згідно наявних матеріалів справи відповідачем було сплачено за зазначені роботи частково шляхом здійснення 13.04.2007 року передоплати в розмірі 2339,84 грн.

17.02.2010 року позивач направив на адресу відповідача вимогу від 16.02.2010 року, у якій вимагав сплатити заборгованість за отриманий товар у розмірі 858,40 грн.

Згідно наявних матеріалів відповідач на вимогу позивача не відповів, заборгованості не погасив.

Не містять матеріали справи і доказів погашення відповідачем заборгованості станом на день розгляду справи. Згідно довідки позивача за підписом директора та головного бухгалтера заборгованість відповідача перед позивачем складає 858,4 грн. В довідці від 04.06.2010 року ПАТ „Райфайзен Банк Аваль” підтвердив факт відсутності надходження коштів від відповідача на рахунок позивача.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 4 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважаться вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо виконання позивачем на замовлення відповідача певного комплексу робіт, та щодо прийняття зазначених робіт відповідачем та оплати їх вартості.

Таким чином між сторонами фактично було укладено договір підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В актах виконаних робіт від 17.04.2007 року та від 08.05.2007 року сторони підтвердили, що автомобілі передані замовнику без ушкоджень. Роботи виконані якісно та в повному обсязі. Замовник претензій до обсягу та якості виконаних робіт не має.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, позивач пред’явив відповідачеві вимогу про оплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 858,40 грн., яка була направлена на адресу реєстрації відповідача 17.02.2009 року.

Відповідач у встановлені законодавством України строки оплату вартості проведених робіт не здійснив.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 858,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Салюс” (01133, м. Київ, пров. Щорса, 5-а, кв. 245, ід. код 31029538 з будь - якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобільний цент Голосіївський” (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4, ід. код 14333225) 858,40 грн. (вісімсот п’ятдесят вісім гривень сорок копійок) основного боргу, а також витрати на сплату державного мита в сумі 102 (сто дві гривні) грн. та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням по справі законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                О.С. Копитова