Рішення № 10821501, 11.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/26211.08.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоДержавного науково-дослідного інституту інформації та моделювання економіки Міністерства економіки України

Простягнення 124030,93 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники:

від позивача:          Марковська В.В. –дов. № Д07/2009/12/31-13 від 31.12.09 р.

Гаркавенко С.В. – дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.10 р.                              

від відповідача:          Камінська Л.Г. –дов. № 01/084 від 10.08.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Державного науково-дослідного інституту інформації та моделювання економіки Міністерства економіки України про стягнення 113375,25 грн. основного боргу, 4584,90 грн. інфляційних нарахувань, 774,99 грн. трьох річних відсотків та 5295,79 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 520180 від 01.08.2000 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Ухвалою суду від 21.05.10 р. було порушено провадження у справі № 37/262 та призначено її розгляд на 05.07.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 05.07.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 21.05.10 р. надав витребувані документи, а також розрахунок основного боргу за теплову енергію.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 09242957 від 20.05.10 р.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати документи у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 21.05.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/262 на 11.08.10 р.

Представник позивача у судовому засіданні 11.08.10 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду розрахунок основного боргу за спожиту теплову енергію, повідомив про часткову сплату відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.08.10 р. надав суду клопотання щодо укладення мирової угоди про сплату боргу, яке судом було відхилено у зв’язку з запереченням позивача проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Державним науково-дослідним інститутом інформації та моделювання економіки Міністерства економіки України (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №520180 від 01.08.2000 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов’язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору №520180 від 01.08.2000 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору №520180 від 01.08.2000 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку –по 25 число поточного місяця, подання звіту в МРВТ-5 –не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору №520180 від 01.08.2000 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 520180 від 01.08.2000 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 1, розрахункова група, тел. 269-88-93, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. 3 вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 3.1. додатку № 4 до договору № 520180 від 01.08.2000 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору), то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Згідно з п. 3.2. додатку № 4 до договору № 520180 від 01.08.2000 р., абонентам, що не мають приладів обліку щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду; кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи телповикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії поданих Державним науково-дослідним інститутом інформації та моделювання економіки Міністерства економіки України відомостей обліку споживання теплової енергії за період з 26.01.10 р. до 22.02.10 р., з 26.12.09 р. до 25.01.10 р. та з 09.12.09 р. до 25.12.09 р.; облікові картки відповідача за період з грудня 2009 р. до березня 2010 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.09 р. до 01.04.10 р. становила 113375,25 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов’язання за договором № 520180 від 01.08.2000 р., тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати за спожиту теплову енергію належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом на 01.04.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 113375,25 грн.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом Державного науково-дослідного інституту інформації та моделювання економіки Міністерства економіки України про стягнення 113375,25 грн. основного боргу, 4584,90 грн. інфляційних нарахувань, 774,99 грн. трьох річних відсотків та 5295,79 грн. пені у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 520180 від 01.08.2000 р. на постачання теплової енергії в гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 520180 від 01.08.2000 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію не здійснив.

Позивач у судовому засіданні 11.08.10 р. надав суду розрахунок основного боргу за спожиту від АЕК «Київенерго»теплову енергію Державним науково-дослідним інститутом інформації та моделювання економіки Міністерства економіки України за період з листопада 2009 р. до липня 2010 р. на виконання зобов’язань за договором № 520180 від 01.08.2000 р., з якого вбачається, що відповідач 01.06.10 р. погасив частину заборгованості, яка виникла за період з 01.11.09 р. до 01.04.10 р., в сумі 3375,25 грн.

Відповідач у судовому засіданні 11.08.10 р. підтвердив, що ним у відповідності до платіжного доручення № 132 від 01.06.10 р. на суму 3375,25 грн. було сплачено частину заборгованості за спожиту теплову енергію у період з листопада 2009 р. до квітня 2010 р. за договором № 520180 від 01.08.2000 р., а також повідомив, що 10.08.10 р. у відповідності до платіжного доручення № 188 від 10.08.10 р. на суму 4000,00 грн. ним була сплачена ще частина заборгованості (належним чином засвідчені копії зазначених платіжних доручень додано до матеріалів справи).

Оскільки частина основного боргу в розмірі 7375,25 грн. була погашена після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 106000,00 грн. основного боргу, а відповідач в наданому суду клопотанні щодо укладення мирової угоди про сплату боргу визнав зазначену заборгованість, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Державного науково-дослідного інституту інформації та моделювання економіки Міністерства економіки України суми основного боргу за договором № 520180 від 01.08.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді у розмірі 106000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 4584,90 грн. інфляційної складової боргу та 774,99 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 520180 від 01.08.2000 р. за період з 01.11.09 р. до 01.04.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 520180 від 01.08.2000 р. станом на 01.04.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 4584,90 грн. інфляційної складової боргу та 774,99 грн. трьох відсотків річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача 5295,79 грн. пені за порушення грошового зобов’язання за договором № 520180 від 01.08.2000 р.

У відповідності до пункту 3.5 додатка № 4 до договору № 520180 від 01.08.2000 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3. цього додатку) енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня з січня 2010 р. до квітня 2010 р. за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за договором № 520180 від 01.08.2000 р. становить 5295,79 грн.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Госпкомобслуговування»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного науково-дослідного інституту інформації та моделювання економіки Міністерства економіки України (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38, код ЄДРПОУ 23395900) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 106 000 (сто шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 5 295 (п’ять тисяч двісті дев’яносто п’ять) грн. 79 коп. пені, 4 584 (чотири тисячі п’ятсот вісімдесят чотири) грн. 90 коп. інфляційних нарахувань, 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 99 коп. трьох річних процентів, 1 240 (одна тисяча двісті сорок) грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 7375,25 грн. основного боргу припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя          Гавриловська І.О.