Рішення № 108212437, 22.12.2022, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року Справа № 915/16/22

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

представника прокуратури: Левкович А.Є.,

представника позивача-1: не з`явився,

представника позивача-2: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури (56500, Миколаївська обл., м.Вознесенськ, пров.Костенка, буд.2, код ЄДРПОУ 02910048; E-mail: voznes@myk.gp.gov.ua),

в інтересах держави в особі:

1)Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м.Южноукраїнськ, вул.Дружби Народів, буд.48, код ЄДРПОУ 33850880; E-mail: yuzhvk@gmail.com),

2)Комунального некомерційного підприємства "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Миру, буд.3, код ЄДРПОУ 33850812),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД" (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5, код ЄДРПОУ 39787427),

про: визнання правочину недійсним в частині та стягнення коштів у сумі 28568,51 грн, -

в с т а н о в и в:

04.01.2022 Заступник керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області та Комунального некомерційного підприємства "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №53-5220вих-21 від 30.12.2021 (вх.№46/22) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД", в якій просить суд:

- визнати недійсним пункт 2.1. Договору постачання товару №18/208 від 23.03.2020 та відповідно специфікацію до вказаного договору, укладеного між КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 33850812) та ТОВ "НПМЦ "УКРТЕЛЕМЕД" (код ЄДРПОУ 39787427), в частині включення до ціни товару податку на додану вартість у сумі 28568,51 грн;

- стягнути з ТОВ "НПМЦ "УКРТЕЛЕМЕД" на користь КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради кошти в сумі 28568,51 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокуратура у позовній заяві посилається на ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає, що згідно п.4 наказу Генерального прокурора №389 від 21.08.2020 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" передбачено, що відомості щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень, окрім іншого, отримуються прокурором шляхом опрацювання публічної інформації у формі відкритих даних. Опрацюванням інформації, що оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель "ProZorro" установлено, що Комунальним некомерційним підприємством "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради 23.03.2020 оприлюднено звіт про Договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2020-03-26-000226-а. Проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель обґрунтовано придбанням товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19). Згідно оприлюдненої КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради інформації про закупівлю, лікарнею з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД" 23.03.2020 укладено Договір постачання товару №18/208 про закупівлю за рахунок коштів місцевого бюджету медичного обладнання за кодом державного класифікатора продукції та послуг ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" ДК021-2015: 33190000-8. Предметом зазначеного договору, згідно п.1.1, є товар в кількості, асортименті, за цінами та у строки, що визначені в Специфікації №1, що є додатком та невід`ємною частиною договору. Вищевказана специфікація передбачає поставку вентиляційного приладу в комплекті з сумкою та аксесуарами, зволожувача медичного "MEDICARE", контуру дихального багаторазового використання "MEDICARE" з вологозбірником в кількості 2 штук, камери зволожувача "MEDICARE" стандартної/педіатричної багаторазового використання. Відповідно до вищевказаної специфікації сума договору становила 436690,08 грн у т.ч. ПДВ у розмірі 7% у сумі 28568,51 грн. ТОВ "НПМЦ "УКРТЕЛЕМЕД" 30.06.2020 поставлено зазначений медичний товар КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000192 від 30.06.2020, №РН-0000193 від 30.06.2020, №РН-0000194 від 30.06.2020. На виконання умов договору, КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради за постачання товару на підставі платіжного доручення №542 від 24.03.2020 здійснено перерахування ТОВ "НПМЦ "УКРТЕЛЕМЕД" коштів у сумі 436690,08 грн. Прокуратура у позові зазначає, що товар, який був предметом закупівлі за Договором постачання товару №18/208 від 23.03.2020, підлягає звільненню від оподаткування податком на додану вартість. Включення до вартості закуповуваного товару згідно Договору поставки №18/208 від 23.03.2020 податку на додану вартість у розмірі 28568,51 грн та подальша його сплата постачальнику не відповідає вимогам Закону України №530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19)", опублікованого 17.03.2020, та п.71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Посилаючись на ч.1 ст.203, ч.1 ст.215, ст.217 ЦК України, на роз`яснення, наведених в Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", п.п."а" і "б" п.185.1 ст.185, ст.186, п.188.1 ст.188 ПК України прокуратура зазначає, що порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами податкового законодавства та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку. З наведеного випливає, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися на власний розсуд та за погодженням сторін. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 за наслідками розгляду справи №916/2478/20 та постанові об`єднаної палати Верховного Суду №910/12764/20 від 03.12.2021. Прокуратура посилаючись на ч.ч.1, 2 ст.1212 ЦК України вказує, що визнання судом правочину недійсним має своїм наслідком припинення існування підстави його набуття та, незалежно від того, чи відповідали дії набувача на момент отримання майна вимогам відповідного правочину, обумовлює застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст.1212 ЦК України. На справедливість такого висновку вказує і п.1 ч.3 цієї статті, яким встановлюється, що положення глави 83 (набуття, збереження без достатньої підстави) застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. При обранні зазначеного способу захисту порушених інтересів держави обласною прокуратурою також враховується стала правова позиція судів касаційних інстанцій щодо особливостей застосування кондикції, яка відображена, зокрема, у постанові Верховного суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18. З огляду на викладене, вбачаються правові підстави для стягнення із ТОВ "НПМЦ "УКРТЕЛЕМЕД" коштів у сумі 28568,51 грн. Посилаючись на ч.4 ст.13, ст.131-1 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.53 ГПК України, постанову Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" та на п.п.2-5 рішення Конституційного Суду України №3-рп/99з від 08.04.1999 прокуратура зазначає, порушення законодавства при закупівлі апаратів штучної вентиляції легенів зі сплатою податку на додану вартість не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави. Як наслідок, безпідставна сплата податку на додану вартість призводить до надмірного витрачання бюджетних коштів та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес. Вознесенська окружна прокуратура звернулася до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради, як розпорядника бюджетних коштів та КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради, як сторони договору. Отже, незважаючи на те, що прокурором було повідомлено уповноважені органи про допущені порушення при укладенні даних договорів, маючі відповідні повноваження для захисту економічних інтересів, ними ефективних заходів до захисту інтересів держави не вжито. Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави у вказаних правовідносинах. Крім того, окружною прокуратурою попередньо до пред`явлення позовної заяви до суду до Южноукраїнської міської ради та КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради на виконання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" надіслано листи, якими поінформовано про представництво прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах.

Згідно протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2022 автоматизований розподіл справи №915/16/22 не відбувся (не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи).

Відповідно до розпорядження В.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №16 та 04.01.2022, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ткаченка О.В. та відпусткою до 06.01.2022 решти суддів Господарського суду Миколаївської області, що унеможливлює визначення серед них головуючого судді для розгляду справи, автоматизований розподіл судової справи, зазначеної у пункті 1 цього розпорядження, здійснити 10.01.2022 або у будь-який інший робочий день після 10.01.2022 за умови виходу на роботу будь-кого із суддів Господарського суду Миколаївської області.

На підставі розпорядження В.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №16 від 04.01.2022 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/16/22.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022, - справу №915/16/22 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 17.01.2022 даний позов залишено без руху та встановлено прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

24.01.2022 від Заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури на адресу суду надійшла заява №53-400вих-22 від 20.01.2022 (вх.№1100/22) про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 17.01.2022.

Ухвалою суду від 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.03.2022.

09.03.2022 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ.

Відповідно до положень частини 7 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи, зокрема, неможливість Господарським судом Миколаївської області здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 №12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 №41 з 26 липня 2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою суду від 28.10.2022 призначено підготовче засідання у справі на 22.11.2022.

22.11.2022 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 22.12.2022.

Ухвали суду від 07.02.2022, 28.10.2022 та 22.11.2022 по даній справі були надіслані судом на юридичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД" повернуто підприємством зв`язку з приміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За таких обставин враховуючі приписи п.5) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи прокуратури не спростував.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представників позивачів та представника відповідача.

У судовому засіданні 22.12.2022 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника прокуратури, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках та порядку, встановлених законом.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно ч.3 ст.4 та ч.ч.4, 5 ст.53 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" та відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99с інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Згідно ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вжити (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Прокуратурою у позові зазначено, що порушення законодавства при закупівлі апаратів штучної вентиляції легенів зі сплатою податку на додану вартість не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави.

Як наслідок, безпідставна сплата податку на додану вартість призводить до надмірного витрачання бюджетних коштів та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Вознесенська окружна прокуратура звернулася до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради, як розпорядника бюджетних коштів та Комунального некомерційного підприємства "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради, як сторони договору з наступних підстав.

Відповідно до Статуту Комунального некомерційного підприємства "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради (надалі-Статут), затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради №507 від 23.06.2021, Комунальне некомерційне підприємство "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради (надалі-Підприємство) є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, створеним шляхом реорганізації (перетворення) Комунального закладу "Южноукраїнська міська лікарня" у Комунальне некомерційне підприємство "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради. Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального закладу "Южноукраїнська міська лікарня".

Уповноваженим органом управління Підприємства є Управління охорони здоров`я Южноукраїнської міської ради (далі - Уповноважений орган управління), що є головним розпорядником бюджетних коштів (п.1.7. Статуту).

Відповідно до п.5.1. Статуту майно Підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Майном Підприємства є: необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому Засновником (Южноукраїнська міська рада), вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

У відповідності до п.п.5.3.1., 5.3.2. п.5.3. Статуту джерелами формування майна та коштів Підприємства є, зокрема, комунальне майно, передане Підприємству відповідно до рішення про його створення та кошти місцевого бюджету (бюджетні кошти), кошти медичної субвенції.

Отже, позивач-1 - Южноукраїнська міська рада здійснює контроль за діяльністю позивача-2 - Комунального некомерційного підприємства "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради, у тому числі за ефективним використанням останнім фінансових ресурсів.

З матеріалів справи, вбачається, що 14.12.2021 позивач-1 - Южноукраїнська міська рада на запит прокурора щодо вжиття заходів, повідомила, що не має фінансової можливості для звернення до суду з позовними заявами про визнання недійсними положень договорів закупівлі. Разом з тим, висловила прохання про здійснення окружною прокуратурою представництва її інтересів у суді.

В свою чергу 10.12.2021 позивач-2 - Комунальне некомерційне підприємство "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради на запит прокурора щодо вжиття заходів до стягнення безпідставно сплачених коштів, повідомив про направлення листа на адресу відповідача щодо повернення ПДВ. Однак, відповіді не отримало, звернутися до суду не має фінансової можливості.

Незважаючи на те, що прокурором було повідомлено уповноважені органи про допущені порушення при укладенні даних договорів, маючи відповідні повноваження для захисту економічних інтересів, ними ефективних заходів до захисту інтересів держави не вжито.

Прокуратурою у позові зазначено, що наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави у вказаних правовідносинах.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідно позову, враховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

Враховуючи, що виконання оспорюваного Договору здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, порушення, допущені при його укладенні, призводять до порушення майнових прав територіальної громади Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, за рахунок якої останній і формується.

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

У відповідності до п.п.2) п.а) ч.1 ст.27 цього ж Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Южноукраїнська міська рада Миколаївської області, будучи наділена повноваженнями щодо контролю за ефективним та цільовим використанням коштів місцевого бюджету будь-яких заходів щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД" грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, не вжила.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 15.10.2019 по справі №903/129/18 встановила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси, свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.

Крім того, окружною прокуратурою попередньо до пред`явлення позовної заяви до суду до Южноукраїнської міської ради та КНП "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради на виконання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" надіслано листи, якими поінформовано про представництво прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах.

З огляду на наведене, Заступник керівника Вознесенської окружної прокуратури звернувся до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Южноукраїнської міської ради Миколаївської області та Комунального некомерційного підприємства "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради.

Згідно п.4 наказу Генерального прокурора №389 від 21.08.2020 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" передбачено, що відомості щодо наявності підстав для застосування представницьких повноважень, окрім іншого, отримуються прокурором шляхом опрацювання публічної інформації у формі відкритих даних.

Опрацюванням інформації, що оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель "ProZorro" установлено, що Комунальним некомерційним підприємством "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради 23.03.2020 оприлюднено звіт про Договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2020-03-26-000226-а.

Проведення закупівлі без використання електронної системи закупівель обґрунтовано придбанням товарів, необхідних для використання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Згідно оприлюдненої Комунальним некомерційним підприємством "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради інформації про закупівлю, лікарнею з Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД" 23.03.2020 укладено Договір постачання товару №18/208 про закупівлю за рахунок коштів місцевого бюджету медичного обладнання за кодом державного класифікатора продукції та послуг ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" ДК021-2015: 33190000-8.

23.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД" (постачальник, відповідач у справі) та Комунальним некомерційним підприємством "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради (покупець, позивач-2 у справі) було укладено Договір постачання товару №18/208 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1., якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов`язався поставляти покупцеві товар, в кількості, асортименті, за цінами та у строки, що визначаються окремими Специфікаціями - додатками до Договору, які є його невід`ємною частиною, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором та окремими Специфікаціями, зобов`язався приймати та оплачувати його.

Згідно п.2.1. Договору ціна Договору формується виходячи із окремих Специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору.

У відповідності до п.2.2. Договору покупець проводить оплату товару кожної партії товару у порядку встановленому в окремих Специфікаціях.

Відповідно до п.2.3. Договору сторони підтверджують, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною та в строки, передбачені специфікаціями, що додаються до даного Договору.

Згідно п.п.5.3.1. Договору покупець приймає на себе обов`язок своєчасно здійснювати оплату товару умов даного Договору.

Відповідно до п.6.3. Договору датою поставки товару необхідно вважати дату, зафіксовану уповноваженими представниками сторін у видатковій накладній.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2020 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за порушення його умов, які сталися під час його дії (п.11.1. Договору).

Відповідно до Специфікації №1 (Додаток 1 до Договору) відповідач зобов`язався поставити позивачу-2 товар: 1. WM 27970 VENTllogіc LS Вентиляційний прилад в комплекті з сумкою та аксесуарами, кількість - 1 шт., ціна за од. без ПДВ - 314773,90 грн, сума без ПДВ - 314773,90 грн; 2. Зволожувач медичний "MEDICARE" (VH-3000), кількість - 1 шт., ціна за од. без ПДВ - 65186,92 грн, сума без ПДВ - 65186,92 грн; 3. Контур дихальний багаторазового використання "MEDICARE" (з вологозбірником), кількість - 2 шт., ціна за од. без ПДВ - 10169,16 грн, сума без ПДВ - 20338,32 грн; 4. Камера зволожувача "MEDICARE" стандартна/педіатрична, багаторазового використання, кількість - 1 шт., ціна за од. без ПДВ - 7822,43 грн, сума без ПДВ - 7822,43 грн.

Загальна вартість товару: 436690,08 грн, в тому числі ПДВ 7% - 28568,51 грн.

Порядок розрахунків: 100% попередня оплата.

Строк постачання: 25-60 робочих днів з дня отримання 100% передоплати.

Відповідачем було виставлено для оплати позивачу-2 рахунок-фактури №СФ-0000198 від 23.03.2020 на загальну суму 436690,08 грн.

24.03.2020 на виконання умов Договору та на підставі вищевказаного рахунка-фактури позивачем-2 було здійснено 100% оплату за вищезазначеною Специфікацією №1 на загальну суму 436690,08 грн, що підтверджується платіжним дорученням №542 від 24.03.2020 на вказану суму.

В подальшому 30.06.2020 між відповідачем та позивачем-2 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №18/208 від 23.03.2020 (надалі - Додаткова угода), за умовами п.1, якої сторони домовились внести зміни до Додатку №1 (Специфікація №1) до Договору поставки №18/208 від 23.03.2020, виклавши його у наступній редакції:

"1. Апарат штучної вентиляції легень: WM 27970 VENTllogіc LS Вентиляційний прилад в комплекті з сумкою та аксесуарами, кількість - 1 шт., ціна за од. без ПДВ - 314773,90 грн, сума без ПДВ - 314773,90 грн; 2. Зволожувач медичний "MEDICARE" (VH-3000), кількість - 1 шт., ціна за од. без ПДВ - 65186,92 грн, сума без ПДВ - 65186,92 грн; 3. Контур дихальний багаторазового використання "MEDICARE" (з вологозбірником), кількість - 2 шт., ціна за од. без ПДВ - 10169,16 грн, сума без ПДВ - 20338,32 грн; 4. Камера зволожувача "MEDICARE" стандартна/педіатрична, багаторазового використання, кількість - 1 шт., ціна за од. без ПДВ - 7822,43 грн, сума без ПДВ - 7822,43 грн.

Загальна вартість товару: 414655,91 грн, в тому числі ПДВ 7% - 6534,34 грн.

Порядок розрахунків: 100% попередня оплата.

Строк постачання: 25-60 робочих днів з дня отримання 100% передоплати.".

30.06.2020 відповідачем було поставлено товар позивачу-2 відповідно до Договору з урахуванням Додаткової угоди №1, що підтверджується видатковими накладними:

- №РН-0000192 від 30.06.2020 на поставку: 1. Контур дихальний багаторазового використання "MEDICARE" (з вологозбірником), кількість - 2 шт., ціна за од. без ПДВ - 10169,16 грн, сума без ПДВ - 20338,32 грн; 2. Камера зволожувача "MEDICARE" стандартна/педіатрична, багаторазового використання, кількість - 1 шт., ціна за од. без ПДВ - 7822,43 грн, сума без ПДВ - 7822,43 грн. Разом без ПДВ - 28160,75 грн. ПДВ: 1971,25 грн. Всього з ПДВ: 30132,0 грн;

- №РН-0000193 від 30.06.2020 на поставку: 1. Зволожувач медичний "MEDICARE" (VH-3000), кількість - 1 шт., ціна за од. без ПДВ - 65186,92 грн, сума без ПДВ - 65186,92 грн. Разом без ПДВ: 65186,92 грн. ПДВ: 4563,08 грн. Всього з ПДВ: 69750,0 грн;

- №РН-0000194 від 30.06.2020 на поставку: 1. Апарат штучної вентиляції легень: WM 27970 VENTllogіc LS Вентиляційний прилад в комплекті з сумкою та аксесуарами, кількість - 1 шт., ціна за од. без ПДВ - 314773,90 грн, сума без ПДВ - 314773,90 грн. Всього: 314773,90 грн.

Підпунктом 5) пункту 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020, введеного в дію Указом Президента України №87/2020 від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", передбачено розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо непоширення дії названого Закону на випадки, якщо предметом закупівлі є засоби медичного призначення та спеціалізоване медичне обладнання для надання допомоги хворим на COVID-19.

На виконання рішення РНБО України 17 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України №530-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", що цього ж дня набрав чинності, згідно якого розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" доповнено пунктом 3-1, яким установлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи чи послуги, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перелік таких товарів, робіт чи послуг та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пунктом 4 розділу І цього ж Закону підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 71, за змістом якого тимчасово, для здійснення заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID - 19)" пункт 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

При цьому норми пункту 71 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовуються до операцій, здійснених в період, починаючи з 17 березня 2020 року і до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" встановлено карантин на всій території України, дія якого продовжувалася відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

З наведеного вбачається, що включення до вартості закуповуваного товару згідно Договору постачання товару №18/208 від 23.03.2020 податку на додану вартість у розмірі 28568,51 грн та подальша його сплата постачальнику не відповідає вимогам пункту 71 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та постанові Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України №224 від 20.03.2020 затверджено перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що товар, який є предметом Договору постачання товару №18/208 від 23.03.2020, вимогами законодавства, чинного на момент укладення цього договору та здійснення оплати за ним, віднесено до товарів, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

У відповідності до ч.1 ст.215 ЦК України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 217 ЦК України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до роз`яснень, наведених в Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" під час розгляду справ про визнання угоди (правочину) недійсною господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Також відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Підпунктами а) та б) п.п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України.

Відповідно до п.п.188.1. ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами податкового законодавства та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

З наведеного випливає, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися на власний розсуд та за погодженням сторін.

Приймаючи до уваги, що грошовий вираз податку на додану вартість не є договірною ціною в розумінні статті 632 ЦК України, а отже і істотною умовою договору, його наявність чи відсутність не впливає на чинність і дійсність решти умов договору, та не може розцінюватися обставиною, що має вирішальне значення для укладення такого договору.

За таких обставин, недотримання при укладенні Договору постачання товару №18/208 від 23.03.2020 вимог податкового законодавства, зумовлює існування підстав для визнання такого договору недійсним в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору.

У відповідності до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Визнання правочину недійсним має своїм наслідком припинення існування підстави його набуття та, незалежно від того, чи відповідали дії набувача на момент отримання майна вимогам відповідного правочину, обумовлює застосування до спірних правовідносин положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

На справедливість такого висновку вказує і пункт 1 частини третьої цієї ж статті, яким встановлюється, що положення глави 83 (набуття, збереження без достатньої правової підстави) застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Враховуючи вищевикладене, суд також задовольняє позовні вимоги щодо повернення позивачу-2 сплаченого податку на додану вартість у розмірі 28568,51 грн.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позов прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, витрати прокуратури на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 4540,0 грн належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним пункт 2.1. Договору постачання товару №18/208 від 23.03.2020 та відповідно специфікацію до вказаного договору, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 33850812) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД" (код ЄДРПОУ 39787427), в частині включення до ціни товару податку на додану вартість у сумі 28568,51 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД" (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5, код ЄДРПОУ 39787427) на користь Комунального некомерційного підприємства "Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня" Южноукраїнської міської ради (55001, Миколаївська обл., м.Южноукраїнськ, вул.Миру, буд.3, код ЄДРПОУ 33850812) кошти в сумі 28568,51 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-практичний медичний центр "УКРТЕЛЕМЕД" (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, буд.5, код ЄДРПОУ 39787427) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54030, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.28, код ЄДРПОУ 02910048) 4540,0 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 30.12.2022 року.

Суддя М.В. Мавродієва