Рішення № 10820820, 05.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.08.10 р.                     Справа № 17/172                               

Господарський суд Донецької області в складі судді Темкіжева І.Х. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства “Фірма Азовбудматеріали”, м. Маріуполь,

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління”, смт.Новотроїцьке,

третя особа Державне підприємство “Донецька залізниця”, м. Донецьк,

про стягнення збитків в сумі 39’879,00 грн. та зобов’язання виконати певні дії.

за участю представників сторін

від позивача: Федотова О.В., довіреність №2 від 04.01.2010р. – адвокат,

Іщенко В.В., довіреність № 3 від 04.01.2010р. - гол.бухгалтер.

від відповідача: Кльоц О.В., довіреність № 1444/10 від 16.07.2010р. – нач.юр. відділу.

від третьої особи: Ігнатова Н.О. – довіреність № Н-01/548 від 24.02.2010р. –пров.юрисконс.,

Очкас О.О. – довіреність №Н01/2034 від 04.08.2010р.- нач.станції.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 28.09.2009р. у справі № 17/172 (суддя Татенко В.М.) скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 15.07.2010р. суддею Темкіжевим І.Х. справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 27.07.10р. о 10:50 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство “Фірма Азовбудматеріали” звернулось до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” про стягнення 39879грн. 00коп., з яких: 12 949,20 грн. – вартість сплаченої ТОВ “Лемтранс” плати за користування його вагонами; 7576,20грн. – вартість плати за користування вагонами, сплаченої залізниці; 19353,60грн. – вартість сплаченого залізниці збору за користування вагонами та зобов’язання відповідача у триденний термін з дня набрання законної сили судового рішення відновити обслуговування позивача за умовами договору № 411 від 27.12.2004 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №411 від 27.12.2004р., а саме, останнім без попередження позивача та без узгодження з залізницею, були розібрані під’їзні колії, у зв'язку з чим у позивача виникли незаплановані витрати, що складають прямі збитки підприємства.

Нормативно позивач посилається на Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Статут залізниць України, Правила перевезення вантажів, Правила користування вагонами і контейнерами.

Ухвалою від 09.07.2009р.господарським судом за клопотанням позивача до участі в справі в якості третьої особи, без самостійних вимог щодо предмету спорту на стороні позивача було залучено Державне підприємство “Донецька залізниця”.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.08.2010р. з 11-20 до 11-30 для підготовки вступної та резолютивної частини рішення.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що транспортне обслуговування було припинено у зв’язку із закінченням строку дії договору №411 від 27.12.2004р.

Представник ДП „Донецька залізниця” в судовому засіданні пояснив, що несвоєчасне одержання позивачем вагонів з вантажем та їх тривале простоювання на станції Велика-Анадоль у травні 2009р сталося через відмову відповідача від прийняття цих вагонів та –транспортування їх позивачу у зв’язку із тим, що частина під’їзної колії була ним розібрана. У письмових поясненнях залізниця також пояснила, що передавання вагонів під вивантаження саме для КП „Фірма „Азовбудматеріали” є можливим лише на 11 колії поста Експедиція, колії 5,6 станції Велико-Анадоль не призначені для обслуговування цього контрагента.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір № 411 від 27.12.2004р. “на залізничне обслуговування” (далі –“Договір №411”), згідно якого відповідач прийняв на себе зобов’язання здійснювати власними засобами та по власних під’їзних коліях подачу та забирання вагонів, що надходять на станцію Велико-Анадоль Донецької залізниці на адресу позивача та тих, що відправляються ним для подальшого перевезення залізницею.

У пункті 19 договору сторони передбачили, що цей договір укладений строком на один рік. Згідно п.20 даний договір вважається пролонгованим на наступний строк у випадку, якщо жодна з сторін не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії не заявить про його розірвання.

Як вбачається з матеріалів справи договір № 411 від 27.12.2004р. неодноразово автоматично пролонговувався до кінця 2008 року.

Відповідач склав, підписав та супровідним листом № 1711/10 від 17.10.2008 року направив на адресу позивача для узгодження проект угоди про розірвання Договору. Пропозиція відповідача була підписана позивачем із протоколом розбіжностей, який сторонами у встановленому порядку не розглянуто, неврегульовані розбіжності до суду передані не були.

Між Державним підприємством "Донецька залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "Новотроїцьке рудоуправління" був укладений договір № 1/30 від 27.11.2008 року "про експлуатацію залізничної під’їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Новотроїцьке рудоуправління" при станції Велико-Анадоль Донецької залізниці".

В пункті 4.5 договору встановлено, що подача вагонів на під’їзну колію і зарахування в користування власнику колії здійснюється на колії №№ 5, 6 станції Велико-Анадоль, і колії № 11.

Згідно пункту 12 зазначеного Договору на під’їзну колію на умовах цього договору подаються вагони, зокрема, КП Фірма "Азовбудматеріали" .

Також між Державним підприємством "Донецька залізниця" та Колективним підприємством "Фірма "Азовбудматеріали" було укладено договір №86 від 19.12.2007 року про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Як встановлено судом, 15.05.2009 року на адресу позивача у вагонах №№ 53530663, 56194467, 56420409, 56867872, 56958127, які належали Товариству з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”, за накладною №50412306 надійшов вантаж. Того ж дня позивач був повідомлений про прибуття вантажу та плановий час подачі вагонів під вивантаження, що підтверджується витягом з книги повідомлень про час подачі вагонів під навантаження або вивантаження станції Велико-Анадоль.

Проте, завантажені вагони під вивантаження на під’їзну колію третьою особою у призначений час не були подані, а затримані станцією, про що був складений акт загальної форми № 143 від 15.05.2009 року, підписаний представниками третьої особи та відповідача.

Відповідно до акта від 15.05.2009 року, вагони затримані станцією з вини власника під’їзної колії, вантаж на адресу позивача не поданий у зв’язку із закриттям відповідачем 11 колії.

Суд встановив, що вагони з вантажем простояли на станції Велико-Анадоль до 23.05.2009 року, що підтверджується актом загальної форми № 155 від 23.05.2009 року, який також був підписаний представниками третьої особи та відповідача, після чого були прийняті відповідачем та перевезені і передані для розвантаження позивачу.

Суд підкреслює, що вагони не передавались відповідачу, а стояли у місці загального користування на станції Велико-Анадоль. Із пояснень залізниці та наданих до матеріалів справи схем та копій „Єдиного технологічного процесу роботи під’їзної колії Відкритого акціонерного товариства „Новотроїцьке рудоуправління” та станції примикання Велико-Анадоль Донецької залізниці” слідує, що передавання вагонів під вивантаження саме для КП „Фірма „Азовбудматеріали” є можливим лише на 11 колії поста Експедиція, колії 5,6 станції Велико-Анадоль не призначені для обслуговування саме цього контрагента.

Вагони знаходились під вивантаження у зв’язку з неможливістю їх подачі на фронти завантаження-вивантаження позивача на місцях загального користування станції призначення. Таким чином, відповідальність за простоювання перед залізницею несе вантажоотримувач.

За період знаходження вагонів на станції, залізницею на позивача було нараховано плату за користування власними вагонами – 7576,20 грн. та збір за зберігання вантажу у цих вагонах – 19353,60 грн. Ці суми за відомістю плати за користування вагонами і накопичувальною карткою, були списані залізницею з особистого рахунку позивача.

Крім того, за користування цими вагонами у зазначений період, відповідно до умов договору № 136 від 20.04.2007 року про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі, позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” 12949,20 грн.

Суд, опираючись на наявні в матеріалах справи факти, встановлені судами вищої інстанції, а також рішенням адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення антимонопольного комітету України від 18.11.2009 року № 67 у справі № 01-26-53/2009, яке було залучено до матеріалів справи постановою Донецького апеляційного господарського суду, вважає, що відповідач, займаючи монопольне становище на ринку транспортних послуг протягом 2008 року, I-III кварталу 2009 року, вивівши з експлуатації під'їзні колії, з власної вини позбавив позивача можливості своєчасно здійснювати вивантаження вагонів, що надійшли 15.05.2009 року.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що позивач не прийняв належні міри для зменшення розміру збитків шляхом скорочення термінів знаходження вагонів під вивантаження у місцях загального користування так як організація вивантаження та вивозу вантажу автомобільним транспортом з місць загального користування потребує певного часу та, крім того, позивач не був належним чином повідомлений про період затримки подачі вагонів на фронти завантаження-вивантаження.

За таких обставин саме відповідач повинен нести відповідальність за спричинення збитків та витрат, понесених позивачем.

Крім того, суд зазначає, що договір №411 від 27.12.2004 року вважається продовженим, оскільки сторони не вчинили належних дій по оформленню припинення вказаного договору, а також продовжували надавати послуги до травня 2009 року, що також свідчить про його продовження.

Відповідач не повідомив сторону про припинення договірних відношень, а направив пропозицію про розірвання договору, на що позивачем був направлений протокол розбіжностей.

По закінченню терміну дії договору Відповідач продовжував здійснювати послуги по подачі вагонів на підставі данного договору, що свідчить про пролонгацію договору на новий термін.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Оскільки на даний час між сторонами укладено інший договір, то в частині вимог позивача щодо зобов’язання відповідача у триденний термін з дня набрання законної сили судового рішення відновити обслуговування позивача за умовами договору № 411 від 27.12.2004 року суд припиняє провадження на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82 –84 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” смт. Новотроїцьке Волноваського району Донецької області 39 879грн. 00коп., з яких: 12 949,20 грн. – вартість сплаченої ТОВ “Лемтранс” плати за користування його вагонами; 7576,20грн. – вартість плати за користування вагонами, сплаченої залізниці; 19353,60грн. – вартість сплаченого залізниці збору за користування вагонами задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” (85732, Донецька область, Волноваський район, смт. Новотроїцьке вул. Радянська, 85, ЄДРПОУ 00191810) на користь Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” (87538, Донецька область, м.Маріуполь, Мартенівський масив, 135, ЄДРПОУ 00290541) збитки в сумі 39 879грн. 00коп., з яких: 12 949,20 грн. – вартість сплаченої ТОВ “Лемтранс” плати за користування його вагонами; 7576,20грн. – вартість плати за користування вагонами, сплаченої залізниці; 19353,60грн. – вартість сплаченого залізниці збору за користування вагонами.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” (85732, Донецька область, Волноваський район, смт. Новотроїцьке вул. Радянська, 85, ЄДРПОУ 00191810) на користь Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” (87538, Донецька область, м.Маріуполь, Мартенівський масив, 135, ЄДРПОУ 00290541) 598грн.19коп. державного мита та 312грн.50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині зобов’язання відповідача у триденний термін з дня набрання законної сили судового рішення відновити обслуговування позивача за умовами договору № 411 від 27.12.2004 року – провадження припинити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 05.08.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 10.08.2010р.

Суддя