Рішення № 108206124, 04.10.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11998/18

2/760/4574/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 жовтня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

за участю секретаря - Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в травні 2018 р. звернулися до Солом`янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом до відповідача, в якому просять:

виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про батька ОСОБА_3 ;

визнати ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

внести зміни до актового запису Броварського міськрайонного відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про народження №927 від 29 серпня 2017 р., де у відомості про батька вказати батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 . Надати прізвище ОСОБА_5 та по-батькові ОСОБА_6 .

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивачі посилаються на наступне.

Так, позивач ОСОБА_1 зазначає, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_7 з 23.11.2012 р. Шлюбні стосунки не склались, і починаючи з 2013 р. вони проживали окремо, спільного господарства не вели, шлюбні стосунки не підтримували.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27.01.2017 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 розірвано.

Починаючи з 2013 р. позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходяться у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась спільна дитина, донька ОСОБА_4 , народження якої зареєстровано Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №927 від 29.08.2017 р. Проте, у відомостях про батька вказано відповідача ОСОБА_7 .

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідач не може бути батьком її дитини, оскільки починаючи з 2013 року вони проживають окремо один від одного, не спілкуються, та шлюбних відносин не підтримують.

Дитина народилась від шлюбних стосунків від позивача ОСОБА_8 .

Позивач ОСОБА_2 зазначає, що батьком дитини є саме він. Разом з позивачем ОСОБА_1 вони проживають разом як подружжя з 2013 року, ведуть спільне господарство. Від шлюбних відносин у них народилась спільна дитина, донька ОСОБА_9 . Батьком дитини записано відповідача, оскільки на момент зачаття, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем не було розірвано шлюб у законному порядку.

На підставі викладено, позивачі звернулись до суду з даним позовом, та просять його задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 07.05.2018 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В.

Ухвалою суду від 25.06.2018 р., відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Броварський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька, та призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до Розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, та відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.03.2019 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 19.03.2021 р. у справі призначено судову генетичну експертизу.

04.10.2021 матеріали цивільної справи повернуті до суду від Київського міського бюро судово-медичної експертизи з висновком експерта.

Ухвалою суду від 09.02.2022 р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 18.08.2022 р. замінено третю особу з Броварського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області на Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Представник позивача Астапенкової М.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити в повному обсязі

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Представник третьої особи Броварського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи третю особу було повідомлено належним чином. Матеріали справи містять заяву про розгляд справи без участі пердставника.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Суд, врахувавши пояснення позивача ОСОБА_2 , представника позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи‚ приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , 23.11.2012 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого повторно 31.08.2016 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис №3114.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27.01.2017 р., шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був розірваний.

З свідоцтва про народження від 29.08.2017, виданого Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, Серія НОМЕР_2 , вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_9 , актовий запис №927.

У свідоцтві про народження від 29.08.2017 батьком ОСОБА_4 вказаний ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_1 .

Позивачі, звертаючись до суду із вказаним позовом, посилаються на те, що на момент народження дитини шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був розірваний, однак органи реєстрації актів цивільного стану, керуючись вимогами закону, у актовому записі №927 від 29.08.2017 зазначили батьком ОСОБА_10 .

Позивачі в обґрунтування заявлених вимог стверджували, що відповідач не є фактичним (біологічним) батьком дитини, оскільки в момент зачаття дитини позивачі проживали разом та мали шлюбні відносини. Утримання, виховання, догляд та піклування за ОСОБА_4 з моменту її народження позивач ОСОБА_2 взяв на себе, як батько по крові.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 103-135-2021 від 13.09.2021, наданого Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи на підставі ухвали суду від 19.03.2021 р., молекулярно-генетичним дослідженням встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 , складає величину не менше ніж 99,99 %.. Таким чином, біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 практично доведено.

Будь яких доказів які б викликали сумнів у повноті, ясності, правильності дослідження, чи доказів пов`язаних з недостатньою професійною кваліфікацією експертів, сторонами надано не було, а тому суд вважає їх вірним та обґрунтованими і такими, що не суперечать матеріалам справи, поясненням сторін і можуть бути взятими до уваги судом при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до п. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. При цьому, згідно ч. 2 цієї ж статті, до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК України зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ст.ст. 145 та 147 СК України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. По батькові дитини визначається за іменем батька.

Щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України, можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Таких висновків також дійшов Верховний суд у своїй постанові від 16 травня 2018 року в справі № 61-6030св18.

У постанові Верховного Суду зазначено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їхприйняття чи відхилення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до висновку молекулярно-генетичного дослідження № 103-135-2021 від 13.09.2021, проведеного Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи, вірогідність батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_4 , складає величину не менше ніж 99,99 %.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року зауважив, що на сьогоднішній день ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту оспорювання батьківства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачі довели ті обставини на які посилаються як на підставу своїх позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 20, 125, 126, 128, 129, 130, 134, 145, 147 СК України,53 Кодексу про шлюб та сім`ю України, ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Броварський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька, визнання батьківства та про внесення змін до актового запису про народження дитини даних про батька - задовольнити.

Визнати батьківство ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Агрономія, Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Виключити із актового запису № 927 від 29 серпня 2017, що складений Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - відомості про батька дитини « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина Республіки Азербайдан».

Внести зміни до актового запису № 927, вчиненого 29 серпня 2017 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, про народження дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: записати батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Агрономія, Миколаївської області, громадянина України, змінити прізвище дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_5 » та змінити по-батькові дитини з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_6 ».

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кушнір С.І.