Рішення № 108199004, 16.09.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/9159/21

Провадження № 2а/932/142/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі - Коваленко А.Д.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Дніпрі впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін адміністративнусправу запозовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Ротенко Карини Андріївни, третя особа - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання постанови протиправною, її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2021 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Парохненко С.Є. звернувся до суду із адміністративним позовом, В якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №576264 від 16 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою відповідача серії БАА №576264 від 16.10.2021 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. Зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки позивач за кермом автомобіля не знаходився, за кермом транспортного засобу знаходилась дружина позивача і це факт можуть підтвердити свідки. Притягнення позивача до адміністративної відповідальності вважає безпідставним та необґрунтованим, а дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству України, дана постанова є незаконною і необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубими порушеннями чинного законодавства, у зв`язку з чим звернулись до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.11.2021 року зазначена адміністративна справа передана в провадження судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцевій Т.О.

Ухвалою судді від 02.11.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу інспектору Ротенко К.А. копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією адміністративного позову наплавлено. Своїм правом на надання відзиву не скористався.

11.01.2022року наадресу судувід представникатретьої особиУправління патрульноїполіції вДніпропетровській областінадійшли поясненняна адміністративнийпозов,в якомупредставник просиввідмовити взадоволенні позовнихвимог вповному обсязі.В поясненняхпредставник третьоїособи,окрім посиланняна нормиКУпАП,КАС України,Закону України«Про Національнуполіцію»,зазначено,що 16.10.2021року поліцейськимУПП винесенопостанову посправі проадміністративне правопорушенняза ч.4ст.126КУпАП пропритягнення позивачадо адміністративноївідповідальності увигляді штрафув розмірі20400грн.,в якійзазначено проте,що останній,керував транспортнимзасобом VolkswagenPassat,д.н.з. НОМЕР_1 ,в м.Дніпрі,по вул.Кедріна,в районібудинку 53А,без правакерування транспортнимизасобами,а самебув позбавленийправа керуванняКрасногвардійським районнимсудом 27.02.2019року строкомна 36місяців,чим порушивп.2.1«а» ПДРУкраїни.Цього ждня напозивача булоскладено протоколза ст.124КУпАП.Вказана постановаповністю відповідаєвимогам,встановленим п.5Розділу 4Інструкції зоформлення поліцейськимиматеріалів проадміністративні правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксовані нев автоматичномурежимі,затвердженої наказомМВС України№1395від 07.11.2015року.Працівник поліції,виявивши транспортнийзасіб,в діяхводія якогомістяться ознакипорушення вимогчинного законодавствав сферізабезпечення безпекидорожнього руху,а самепорушення ПДРУкраїни,за вчиненняякого ч.4ст.126КУпАП передбаченоадміністративну відповідальністьу виглядіштрафу,враховуючи тойфакт,що такадія буласкоєна водіємв присутностіполіцейського іостанній бачивїї вчиненняна власніочі,останнім булоприйнято рішенняпро зупинкутакого транспортногозасобу напідставі ст.35Закону України«Про Національнуполіцію»,та вподальшому розпочаторозгляд справипро адміністративне правопорушення.Жодних переконливихдоводів своєїневинуватості позивачемна місцірозгляду справине надано.Тож,пояснення позивача,викладені впозовній заяві,щодо відсутностів йогодіях складуадміністративного правопорушенняє лишеспробою уникнутивстановленої закономвідповідальності,що єнеприпустимим.Факт вчиненняпозивачем адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.126КУпАП підтверджуєтьсяпоказаннями поліцейських,які безпосередньобачили фактпорушення позивачемвимог Правилдорожнього рухуУкраїни іє особами,незацікавленими врезультатах розглядусправи проадміністративне правопорушення,віднесеному доїх компетенції,та увстановлений законодавствомспосіб відреагувалина виявленеправопорушення.Крім того,згідно постановиКрасногвардійського районногосуду м.Дніпропетровська від27.02.2019року посправі №204/1085/19позивача булопозбавлено правакерування терміномна 3роки.Постановою Дніпровськогоапеляційного судувід 25.04.2019року посправі №204/1085/19апеляційну скаргуна постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27.02.2019 року було залишено без задоволення. Отже 16.10.2021 року позивач керував транспортним засобом, будучи позбавленим правом керування. Процедура розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення була зафіксована на нагрудний відеореєстратор відповідача, але відеозапису з дня правопорушення не було збережено у зв`язку з закінченням термінів зберігання відеозаписів у відповідному підрозділі УПП згідно внутрішніх нормативних документів та технічної можливості відео. Обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Вважає, що за вказаних обставин немає жодних підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Ухвалою судді від 24.06.2022 року здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та його представник в судовому засідання позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. В подальшому представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши докази у справі, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що 16.10.2021 року інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Ротенко К.А. складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №576264 від 16.10.2021 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено на позивача штраф у розмірі 20400 грн. 00 коп.

У постанові зазначено, що позивач 16.10.2021 року о 11 год. 15 хв. в м. Дніпрі по вул. Кедріна, 53А, керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , без права керування транспортними засобами, а саме був позбавлений права керування Красногвардійським районним судом 27.02.2019 року строком на 36 місяців, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 cт. 126 КУпАП.

Окрім того, 16.10.2021 року інспектором поліції відносно позивача було також складено адміністративний протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 204/8261/21 від 17.11.2021 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається зі змісту згаданої постанови від 17.11.2021 року у справі №204/8261/21,яка вступила в законну силу, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 16.10.2021 року о 11 год. 15 хв. в м. Дніпрі по вул. Кедріна, 53А, не керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , і відповідно до вимог ст. 78 КАС України ця обставина не підлягає доказуванню при розгляді даної справи..

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою п. 1) ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Пунктом 1.9. Розділу 1 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.

Приписами ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).

Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/855/17 роз`яснив, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Як зазначено вище, постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська у справі №204/8261/21 від 17.11.2021 року встановлено, що позивач ОСОБА_1 16.10.2021 року о 11 год. 15 хв. в м. Дніпрі по вул. Кедріна, 53А, не керував транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 .

Даний факт також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.

Так, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 16.10.2021 року вона разом із чоловіком йшла до подруги та стала свідком сварки між двома чоловіками. Вони стояли біля автомобіля та голосно сварились. В якийсь момент один з чоловіків вдарив кулаком по капоту автомобіля і після удару з машини з водійської сторони вийшла дівчина.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 підтвердила, що саме вона 16.10.2021 року була за кермом автомобіля коли її чоловік ОСОБА_1 сварився із сусідом. Вони разом йшли до паркінгу за автомобілем та на шляху до паркінгу у чоловіка стався конфлікт із сусідом через його собаку, вона пішла до автомобіля сама та коли виїжджала з паркінгу побачила, що сусід стоїть на шляху та не дає можливості проїхати. Після чого сусід вдарив кулаком по капоту автомобіля та викликав поліцію і сказав що вони його збили.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтвердив конфлікт між позивачем та ще одним чоловіком, який він побачив 16.10.2021 року під час прогулянки по вул. Кедріна. Інший чоловік після сварки з позивачем вдарив кулаком по капоту автомобіля.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи те, що відповідачем не підтверджено правомірність винесеної ним постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 6-11, 77, 121-123, 143, 243-246, 250-251, 286, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 доІнспектора взводу№1роти №2батальйону №2Управління патрульноїполіції вДніпропетровській областілейтенанта поліціїРотенко КариниАндріївни,третя особа-Управління патрульноїполіції вДніпропетровській області,про визнанняпостанови протиправною,її скасуваннята закриттясправи проадміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАА №576264 від 16 жовтня 2021 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Провадження у справі про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду згідно з вимогами ч. 4 ст. 286 КАС України протягом десяти днів із дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні протягом десяти днів зо дня отримання ними його копії.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів із дня його проголошення, або десяти днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя Т.О. Кудрявцева