Ухвала суду № 108191193, 29.12.2022, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальнийномер 448/1747/22

Провадження № 2/448/558/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29.12.2022 Мостиський районний суд Львівської області в особі судді Гіряк С.І., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях175і177Цивільного процесуальногокодексу України у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

у с т а н о в и в :

1.Позивачка ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому просить:

- визнати об`єктом права спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, площею 0,08, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та розташований на ній незавершений будівництвом житловий будинок;

-поділити майно, набуте за час шлюбу між нею та відповідачем, із подальшим визнанням права власності за кожним із них, згідно запропонованого нею порядку.

2.Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, та підлягає залишенню без руху з наступних підстава.

3.Згідно вимог пункту 3 частини третьоїстатті 175 ЦПКпозовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

4.Згідно із п.п.2, 9, 10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а якщо позов складається з кількох самостійних вимог, як в даному випадку, ціна позову визначається сумою всіх вимог.

5.Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

6.Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №916/1220/17.

7.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну.

8.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

9.Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).

10.Згідност. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

11.Дійсна вартість майна визначається згідно вимогЗакону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною (стаття 12 Закону).

12.Згідно з ч.1ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, який підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

13.За приписами абз.3 п.1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженогонаказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.

14.Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості

15.Із прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати об`єктом права спільної сумісної власності нерухоме майно та поділити майно, а саме: квартиру, земельну ділянку, незавершений будівництвом житловий будинок, набуте за час шлюбу між нею та відповідачем, із визнанням права власності за кожним із них, згідно запропонованого нею порядку.

16.Однак, сторона позивача в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не надала належних та допустимих доказів (звіт про оцінку майна із висновком про його вартість, тощо) вартості всього спірного майна, а саме земельної ділянки площею та незавершеного будівництвом житлового будинку. До позовної заяви долучений витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням кадастрового номеру та дати форматування витягу, водночас, позивачкою долучена інформація державного земельного кадастру про право власності та речові права на спірну земельну ділянку, де вказано, що відомості про нормативно грошову оцінку ділянки відсутні.

17.Крім того, всупереч наведеним законодавчим приписам, ціну позову позивачка зазначила, виходячи із вартості тільки квартири в розмірі 358554,00 грн., а не загальної суми всіх вимог дійсної вартості нерухомого майна.

18.З викладеного вище встановлено, що позивачу слід надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість нерухомого майна, земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку на день звернення до суду та зазначити реальну ціну позову, виходячи з вартості такого.

19.Оскільки, додані позивачем документи унеможливлюють визначити правильність сплати нею судового збору.

20.Суд зазначає, що за наявності перешкод у отриманні витягу з нормативної грошової оцінки нерухомого майна, позивач не позбавлена можливості замовити експертну грошову оцінку майна з метою визначення його вартості.

21.Також, суд розяснює позивачеві, що вартість станом на час звернення до суду, яка буде визначена за результатами проведення експертної грошової оцінки, земельної ділянки становитиме ціну позову.

22.Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

23.Крім того, відповідно до ч.4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

24.Як вбачається з матеріалів позову, позивачем заявлено вимогу майнового характеру та зазначено, що ціна позову становить 358554,00 грн. і сплачено судовий збір у розмірі 3846,00 грн.

25.У зв`язку із невизначенням дійсної (реальної) вартості спірного майна, суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого позивачем судового збору.

26.Частиною 4 статті 177ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

27.Відповідно до ст.4 ЗУ «Про судовий збір» сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачеві за вимогу майнового характеру становить 1% ціни позову, але на менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

28.Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

29.Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2022 з 01 січня встановлений у розмірі 2481,00 грн.

30.Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 992,40 грн. та не більше 12 405,00 грн.

31.Крім того, із прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач заявляє вимогу немайнового характеру та просить визнати об`єктом права спільної сумісної власності нерухоме майно та поділити майно, набуте за час шлюбу між нею та відповідачем, із визнанням права власності за кожним із них, згідно запропонованого нею порядку.

32.Так, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

33.З огляду на вищенаведене, позивачка повинна сплатити судовий збір у відповідності до положеньЗакону України «Про судовий збір», надавши до суду квитанцію про сплату судового збору, а згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судовогозбору заподання фізичноюособою позовноїзаяви немайновогохарактеру становить0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб(щостаном на01.01.2022року становить992грн.40коп.).

34.Також,зі змісту позовних вимог встановлено, що в прохальній частині позовної заяви, позивач, звертаючись із позовними вимогами, одночасно просить призначити по справі експертизу.

35.Як встановлено у п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

36.Проте, прохальна частина позовної заяви, поряд з позовною вимогою до відповідача, містить клопотання про призначення експертизи, нормами цивільного законодавства передбачено, що у прохальній частині позову викладаються позовні вимоги та виключно надається право заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно вимог ч. 2 ст. 276 ЦПК України, якщо такий розгляд допускається, викладення інших клопотань та заяв у прохальній частині не передбачено.

37.Крім того, із змісту позовної заяви встановлено, що позивачка просить відступити від принципу рівності часток подружжя і виділити їй 2/3 частини квартири, водночас, в прохальній частині позовної заяви позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру вцілому. Наведені обставини свідчать про наявність суперечностей позовних вимог, які не узгоджуються між собою.

38.Отже, позивачу необхідно привести прохальну частину позовної заяви у відповідність до змісту позовної заяви та вимогам ст. 175 ЦПК, а також, позивач має право подати до суду окремо оформлене клопотання передбачене нормами процесуального законодавства.

39.Згідно до ч.5ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

40.Відповідно до ч. 5ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

41.Звертаючись до суду із позовом про поділ нерухомого майна подружжя з подальшим визнанням права власності на нього за кожним з них, позивачкою не додано доказів щодо приналежності даного майна колишньому подружжю, взагалі не зазначено хто є власником власника нерухомого майна, яке підлягатиме поділу, що унеможливлює суд визначити учасників спору.

42.Крім того, в позовній заяві позивачка зазначає, що правовстановлюючі документи на спірні квартиру та земельну ділянку знаходяться у відповідача.

43.Суд звертаєувагу,що згідно із до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначених у частинах другій та третій ст. 83 ЦПК України. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

44.Враховуючи вищевикладене, з урахуванням ст. 84, 116 ЦПК України позивач, має право подати до суду окремо оформлене клопотання про забезпечення (витребування) доказів.

45.Встановлено, що позивачем, не вказані здійснені нею заходи для отримання копії правовстановлюючих документів самостійно та не зазначені причини неможливості їх отримання, не долучено до позовної заяви клопотання про забезпечення (витребування) таких доказів.

46.Дотримання вимог ст.175,177ЦПК України при пред`явленні позовної заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення справи (позову) до розгляду з наявними недотриманнями вимог закону.

47.Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

48.Відповідно до частини першоїстатті 185 ЦПКсуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

49.Враховуючи наведені норми закону та дослідивши зміст позовної заяви та долучені до неї докази, приходжу до переконання, що позовна заява підлягає залишенню без руху.

50.В даній ситуації суддя звертає увагу, що вирішуване питання про відкриття провадження по справі охоплюється змістомстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

51.Так, стосовно питання доступу до суду Європейський Суд з прав людини в своїй прецедент ній практиці звертає увагу на те, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Європейський Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року).

52.А тому, встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до позовної заяви і залишення поданого позивачем позову до суду без руху, у зв`язку із його невідповідністю вимогам, передбачених законом, ґрунтується на нормах закону і слугує меті здійснення правосуддя, що в цілому не являється обмеженням доступу позивача до суду.

53.У зв`язку із наведеним, враховуючи, що позовна заява подана без додержання вказаних вище вимог, її необхідно залишити без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями175-177,185,260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

п о с т а н о в и в :

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху.

2.Запропонувати позивачці ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху привести позовну заяву у відповідність з вимогамистатті 175 Цивільного процесуального кодексу України, шляхом усунення вищевказаних недоліків.

3.Роз`яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

4.Якщо позивачем не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

5.Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Ухвала суду підписана 29.12.2022.

Суддя Світлана ГІРЯК