Рішення № 108187550, 12.12.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2022 р. Справа № 911/1224/22

За позовом Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України, 01011, місто Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок 4-А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сейл", 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Чорновола, будинок 54, офіс 3

про стягнення 123 957,40 грн за договором № 75 від 17.03.2021

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: Мицак А.М. (дов. № 26/479 від 27.07.2022);

від відповідача: Гуназа Ю.Є. (посв. №000170 від 16.06.2017, дов. б/н від 05.05.2022).

суть спору:

Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сейл" стягнення 123 957,40 грн заборгованості за договором № 75 від 17.03.2021, з яких: 70 936,80 грн вартість бензину, який не було отримано позивачем за вказаним договором; 6 860,46 грн пеня за прострочення термінів передачі бензину зі зберігання; 4965,58 грн штраф за прострочення понад 30 днів терміну передачі бензину зі зберігання; 14 187,36 грн штраф за неналежне виконання зобов`язань щодо якості наданого товару; 27 007,20 грн збитки у зв`язку із неналежним виконанням умов договору № 75 та судові витрати у вигляді судового збору.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що стягувана сума сформувалася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за вищевказаним договором, щодо поставки (відпуску) оплаченого товару у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання на 01.09.2022.

В судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви, про що присутні в засіданнях представники позивача та відповідача були ознайомлені шляхом проставлення підписів на відповідних довідках про оголошення перерви.

23 серпня 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сейл" надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. Відповідач вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення основного боргу є передчасними, оскільки часткове порушення умов Договору з боку постачальника (відповідача) викликано обставинами, які не залежали від відповідача: збройною агресією російської федерації проти України, фізичним знищенням нафтопродуктів відповідача, що знаходились на нафтобазі ТОВ "Алуім-Пром". Відповідач не ухиляється від виконання умов Договору, проте виконання цих умов підлягає відтермінуванню на час дії форс-мажорних обставин. Також відповідач зазначив про відсутність підстав для застосування до нього відповідальності у зв`язку з відсутністю його вини у невиконанні зобов`язання.

29 серпня 2022 року від Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України надійшла відповідь на відзив, у якій позивач навів доводи на спростування тверджень відповідача.

Також, 29.08.2022 від відповідача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких відповідач зауважив щодо необґрунтованості заявленої позивачем вимоги про стягнення штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо якості наданого товару у розмірі 20% від вартості неякісного товару.

25 жовтня 2022 року від позивача надійшла заява про зменшення на 14 187,36 грн позовних вимог, що становило розмір штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо якості наданого товару у розмірі 20% від вартості неякісного товару, та додаткові пояснення по справі №911/1224/22.

Суд протокольною ухвалою від 03.11.2022 залишив без задоволення заяву позивача про зменшення позовних вимог, оскільки, відповідно до положень чинного господарського процесуального законодавства зазначена заява може бути подана позивачем до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України). Перше судове засідання у цій справі ухвалою суду від 03.08.2022 було призначено на 01.09.2022, тоді як заява подана позивачем 25.10.2022.

Відповідно до частини першої статті 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

В судовому засіданні 12.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

17 березня 2021 року між Державним науково-дослідним інститутом Міністерства внутрішніх справ України (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Сейл" (Постачальник) укладено договір № 75.

Договір № 75 від 17.03.2021 укладено за результатами проведеної спрощеної закупівлі, оголошеної Державним науково-дослідним інститутом Міністерства внутрішніх справ України в системі закупівель "Prozorro" UA-2021-02-25-009211-а за кодом ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти.

Відповідно до пункт 1.1 Договору постачальник зобов`язується передати у встановлений цим договором строк бензин марки А-95 (за скетч-картками та/або талонами), за кодом ДК 021:2015:09130000-9 "Нафта і дистиляти" у власність покупця (далі товар) згідно зі Специфікацією (Додаток 1 до Договору), а покупець прийняти і оплатити переданий товар на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2 Договору визначено найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару: бензин марки А-95 у кількості 7000 л.

Згідно із пунктом 1.3 Договору передача товару від постачальника покупцеві засвідчується видатковою накладною або актом приймання-передачі товару. При цьому товар залишається в резервуарах АЗС постачальника.

Пунктом 1.4 Договору визначено, що постачальник зобов`язується безоплатно зберігати придбаний покупцем у постачальника товар до його відвантаження покупцеві в повному обсязі.

Відповідно до пункту1.5 Договору прийняття постачальником товару на зберігання підтверджується актом приймання-передачі товару на безоплатне відповідальне зберігання та видачею постачальником покупцеві скретч-карток та/або талонів (активованих відпускних облікових карток) номіналом 10 та 20 літрів для отримання пального на АЗС постачальника, вказаних у Додатку № 2 до цього Договору.

Термін дії скретч-карток та/або талонів (активованих відпускних облікових карток) за цим договором становить не менше 12 місяців із дати їх отримання та не залежить від терміну дії цього договору (пункт 1.6 Договору).

У разі закінчення терміну дії невикористаних скретч-карток та/або талонів (активованих відпускних облікових карток) постачальник повинен забезпечити безоплатну їх заміну, в тому числі після закінчення терміну (пункт 1.7 Договору).

Згідно із умовами пунктів 3.1, 3.2 Договору вартість товару за цим Договором згідно зі Специфікацією (Додатком № 1 до цього Договору) становить 188 090,00 грн з ПДВ; ціна за одиницю товару за даним Договором визначена у Специфікацією (Додатком № 1 до цього Договору), яка є невід`ємною частиною цього Договору та становить 26,87 грн за 1 літр з ПДВ.

Як визначено пунктом 3.3 Договору, ціна за одиницю товару та загальна ціна товару за Договором визначені з урахуванням витрат постачальника на пакування, маркування, доставку товару (завантаження, розвантаження), сплату митних тарифів, транспортних витрат до місця поставки, податків і зборів, зберігання та інших витрат, які понесе постачальник у зв`язку з виконанням договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору покупець проводить оплату вартості товару, поставленого на підставі видаткової накладної (акта приймання-передачі товару) в строк протягом 10 (десяти) робочих днів із моменту поставки товару покупцю.

Пунктами 5.1-5.16 Договору визначено:

5.1. Строк поставки товару: до 31 грудня 2021 року (включно);

5.2. Місце передачі товару: за місцем знаходження АЗС постачальника;

5.3. Передача постачальником товару покупцеві здійснюється за видатковою накладною або актом приймання-передачі товару. При цьому товар залишається в резервуарах АЗС постачальника;

5.4. З метою зберігання постачальником товару у день підписання видаткової накладної (акту приймання-передачі товару) сторони підписують акт приймання-передачі товару на безоплатне відповідальне зберігання, після чого постачальник зобов`язаний видати уповноваженому представнику покупця скретч-картки та/або талон (активовані відпускні облікові картки) для отримання пального на АЗС постачальника на кількість товару, переданого на зберігання. Прийняття постачальником товару на зберігання підтверджується актом приймання-передачі товару на безоплатне відповідальне зберігання та виданими покупцеві скретч-картками та/або талонами (активованими відпускними обліковими картками);

5.5. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товарy залишається за постачальником як зберігачем;

5.6. Перехід права власності на товар відбувається з моменту прийняття покупцем товару, що засвідчується підписом уповноваженої особи покупця у видатковій накладній або акті приймання-передачі товару;

5.7. У разі, якщо постачальник планує змінити скретч-картки та/або талони (відпускні облікові картки) на інші (за формою, зовнішнім виглядом тощо), що буде тягнути за собою відмову заправляти на АЗС, зазначених у додатку № 2 до цього Договору, автотранспорт покупця, за виданими постачальником скретч-картками та/або талонами (відпускними обліковими картками), постачальник зобов`язаний за сім робочих днів до запланованої заміни скретч-карток та/або талонів сповістити покупця про таку заміну та провести безкоштовний обмін невикористаних покупцем скретч-карток та/або талонів (відпускних облікових карткок) старого зразка на скретч-картки та/або талони (відпускні облікові картки) нового зразка за тим же номіналом, на невідвантажену кількість товару;

5.8. 3 моменту підписання сторонами акта приймання-передачі товару на безоплатне відповідальне зберігання постачальник відповідає за втрату (нестачу) товару до його відвантаження покупцеві зі зберігання в повному обсязі;

5.9. Покупець звільняється від відшкодування здійснених постачальником витрат, пов`язаних із безоплатним зберіганням товару;

5.10. Товар передається постачальником покупцеві зі зберігання шляхом заправки автомобілів покупця на АЗС, зазначених в Додатку № 2 до цього Договору, після пред`явлення уповноваженою покупцем особою скретч-карти та/або талона (відпускної облікової картки);

5.11. Постачальник гарантує можливість відвантаження товару на АЗС, зазначених у Додатку № 2 до цього Договору, в автомобілі покупця бензину марки А-95;

5.12. Після передачі представником покупця скретч-карти та/або талона (відпускної облікової картки) співробітнику АЗС та отримання відповідної кількості товару, всі обов`язки сторін з надання товару із зберігання за відповідною скретч-карткою та/або талоном (відпускними обліковими картками) вважаються виконаними, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем із моменту фактичної заправки автомобіля покупця певною кількістю товару, яка (кількість) зазначається в скретч-картках та/або талонах (відпускними обліковими картками). При цьому постачальник передає покупцю товар відповідного виду та в кількості, зазначених у скретч-картках та/або талонах (відпускних облікових картках);

5.13. Видача (передача) товарів зі зберігання покупцю підтверджується фактом отоварення скретч-картки та/або талона (відпускної облікової картки), тобто повернення постачальнику скретч-картки та/або талона (облікової картки) в обмін на виданий (переданий) ним товар зі зберігання), що підтверджується касовими чеками, чеками POS- терміналів автозаправних станцій (POS-термінал - електронне обладнання, призначене для здійснення операцій відпуску товарів (послуг) шляхом використання скретч-картки та/або талона (облікової картки);

5.14. Обов`язок постачальника передати товар покупцеві зі зберігання (виконання постачальником Договору) вважається виконаним після заправки автомобілів покупця на підставі скретч-карток та/або талонів (активованих відпускних облікових карток) у повному обсязі;

5.15. Відвантаження товару зі зберігання в автотранспорт покупця здійснюється цілодобово, в тому числі у вихідні, святкові та неробочі дні на АЗС, зазначених у Додатку № 2 до цього Договору, по всій території України. Автотранспортні засоби заправляються паливом на АЗС постачальника через паливо-роздавальні колонки в порядку черги;

5.16. Пошкоджені та прострочені скретч-картки та/або талони (облікової картки) підлягають заміні протягом 3 (трьох) робочих днів після одержання постачальником письмової вимоги покупця. Письмову вимогу до постачальника покупець зобов`язаний подати протягом 30 (тридцяти) календарних днів із моменту пошкодження чи спливу строку (терміну) скретч-картки та/або талона (облікової картки). Видача нових скретч-карток та/або талонів (облікової картки) замість пошкоджених відбувається при можливості його ідентифікації. При втраті скретч-картки та/або талона (облікової картки) покупцем можлива повторна його видача лише після закінчення терміну дії втраченої скретч-картки та/або талона (облікової картки) і при умові, що скретч-картка та/або талон (облікова картка) не був отоварений (тобто повернутий постачальнику обмін на виданий (переданий) ним товар зі зберігання).

Відповідно до пунктів 6.3.2, 6.3.3, 6.3.5, та 6.3.7 Договору постачальник зобов`язувався: забезпечити передачу товару у строки, встановлені цим Договором; забезпечити можливість заправлення автомобілів покупця бензином А-95 на будь-якій автозаправній станції, зазначеній в переліку АЗС (Додаток № 2 до цього Договору) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами"; забезпечити зберігання Товару; у разі невиконання зобов`язань за Договором та/або дострокового розірвання цього Договору повернути кошти покупцю за невикористану частину поставленого товару (за частину товару, що не було фактично отримано покупцем на АЗС постачальника) та отримати від покупця скретч- картки та/або талони відповідно.

Договором № 75 від 17.03.2021 передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та законодавством України.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти, у тому числі прострочення термінів передачі товару або відвантаженні товару зі зберігання, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період порушення зобов`язання за Договором, від загальної вартості товару з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, включаючи день виконання простроченого зобов`язання, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Пунктом 7.3 Договору передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань щодо якості наданого товару, у зв`язку із чим постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% вартості неякісно наданого товару.

Як передбачено пунктом 7.5 Договору, з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі товару на безоплатне відповідальне зберігання постачальник відповідає за втрату (нестачу) товару до його відвантаження покупцеві зі зберігання в повному обсязі.

Цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами, скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 (включно), а в частині виконання зобов`язань до повного їх виконання (пункт 11.1 Договору).

Згідно із пунктом 13.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є: Додаток № 1 Специфікація товару та Додаток № 2 Перелік АЗС, на яких здійснюється відпуск палива за скретч- картками та/або талонами.

На виконання умов Договору між позивачем та відповідачем 17.03.2021 підписано видаткову накладну № ЦОГС-0004002, відповідно до якої відповідач передав позивачу бензин марки А-95 по талонам номіналом 10 та 20 літрів у кількості 7000 літрів за ціною 26,87 грн за літр на загальну суму 188 090,00 грн. у цій видатковій накладній зазначено, що строк дії талонів становить 1 (один) рік з моменту видачі.

Згідно із підписаним між позивачем та відповідачем актом приймання-передачі товару на безоплатне відповідальне зберігання від 17.03.2021 у відповідності до Договору № 75 від 17.03.2021 та видаткової накладної № ЦОГС-0004002 від 17.03.2021 покупець (позивач) передав, а постачальник (відповідач) прийняв на безоплатне відповідальне зберігання бензин А-95 (скретч- картки та/або талони) у кількості 7000 літрів на загальну вартість 188 090,00 грн. Пунктом 2 акта приймання-передачі товару на безоплатне відповідальне зберігання передбачено, що постачальник зобов`язується безоплатно зберігати придбаний покупцем у постачальника товар до його відвантаження покупцеві в повному обсязі.

Зазначений товар оплачений позивачем у повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 93 від 18.03.2021 на суму 188 090,00 грн.

На виконання умов Договору позивач звертався до відповідача із листом від 18.02.2022 №26/166 з вимогою безоплатно продовжити термін дії невикористаних талонів на придбання бензину марки А-95 в кількості 143 шт. на 2150 літрів на три місяці, до 17.06.2022, оскільки термін їх дії спливав 17.03.2022.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Сейл" задовольнило вимогу позивача щодо продовження терміну дії неотоварених талонів у кількості 143 шт. на 2150 літрів.

Позивач у позові зазначив, що станом на 28.02.2022 ним отримано зі зберігання 4360 літрів бензину марки А-95, при цьому використано 115 талонів номіналом 20 літрів та 206 талонів номіналом 10 літрів.

Починаючи з березня 2022 року з АЗС, що обслуговують талони постачальника, відпуск товару не здійснювався, позивачеві відмовляли у відпуску товару, не пояснюючи причини такої відмови. На підтвердження вказаних обставин позивачем до позову долучено нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_1 (водій відділу матеріального забезпечення; витяг з наказу № 79о/с від 07.11.2015), ОСОБА_2 (заступник начальника відділу матеріального забезпечення; витяг з наказу № 56о/с від 10.07.2020), Мацак Анни Миколаївни (завідувач сектору юридичного забезпечення).

З огляду на вказане, вартість недоотриманого позивачем товару становить 70 936,80 грн за 2640 літрів бензину марки А-95, доказом чого є 179 талонів в оригіналі, що залишились у позивача.

В той же час, умовами Договору, а саме пунктом 5.13 Договору, визначено, що видача (передача) товарів зі зберігання покупцю підтверджується фактом отоварення скретч-картки та/або талона (відпускної облікової картки), тобто повернення постачальнику скретч-картки та/або талона (облікової картки) в обмін на виданий (переданий) ним товар зі зберігання), що підтверджується касовими чеками, чеками POS- терміналів автозаправних станцій (POS-термінал - електронне обладнання, призначене для здійснення операцій відпуску товарів (послуг) шляхом використання скретч-картки та/або талона (облікової картки).

Позивачем було надіслано на адресу відповідача листи від 21.04.2022 вих№ 26/217 "Про виконання зобов`язань за договором", від 13.05.2022 вих№ 26/260 "Про повернення грошових коштів за невикористані талони", від 23.05.2022 вих№ 26/271 "Про направлення акта звірки надходження, використання та залишку бензину А-95 відповідно до Договору від 17.03.2021 № 75", від 13.06.2022 вих№ 26/330 "Про заміну заблокованих талонів та надання інформації щодо причин відмови у заправці транспортних засобів в мережі A3C KLO", від 14.06.2022 вих№ 26/336 "Про надання інформації щодо причин відмови у заправці транспортних засобів у мережі АЗС KLO", однак відповідачем так і не було виконано зобов`язання ані щодо передачі позивачу 2640 літрів бензину марки А-95 із зберігання в обмін на неотоварені талони, ані заміни заблокованих талонів, ані повернення коштів на суму неотоварених талонів.

Пізніше, 16.06.2022 позивач отримав від ТОВ "Глобал Сейл" повідомлення щодо неможливості виконання зобов`язань, в якому останнє посилалося на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення військової агресії російської федерації проти України форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), який адресовано ТПП України "всім кого це стосується", як на підставу неможливості виконання взятих на себе зобов`язань.

30 червня 2022 року позивач отримав від ТОВ "Глобал Сейл" лист від 29.06.2022 № 29/06/22/1, в якому зазначив, що грошові кошти, сплачені позивачем у якості передоплати за договором будуть повернені у міру можливості.

Таким чином, позивач зазначає, що оскільки він не мав можливості отримати товар, придбаний у відповідача, оскільки останній відмовився його передавати (здійснювати відпуск товару) в строки, визначені в Договорі, і вказаний товар станом на день подання цієї позовної заяви втратив свою актуальність для позивача, останній звернувся до суду з цим позовом та просить, зокрема, стягнути з відповідача вартість бензину, який не було отримано позивачем на суму 70 936,80 грн.

Крім того, позивач на підставі пунктів 7.2, 7.3 Договору просить стягнути з відповідача 6 860,46 грн пені за прострочення термінів передачі бензину зі зберігання, 4965,58 грн штрафу за прострочення понад 30 днів терміну передачі бензину зі зберігання та 14 187,36 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо якості наданого товару.

Також, враховуючи необґрунтовану відмову відповідача здійснювати відпуск оплаченого товару, позивач з метою забезпечення функціонування юридичної особи (заправляння транспортних засобів), вимушений був купувати пальне у інших постачальників, зокрема 25.04.2022 між позивачем та ТОВ "Лівайн Торг" було укладено договір № 154 про постачання бензину А-95 на загальну вартість 148 400,00 грн у кількості 4000 літрів по ціні 37,10 грн за 1 літр з ПДВ. Таким чином, позивачем було здійснено переплату за 2640 літрів, які мав би отримати у відповідача за меншою ціною, на 27 007,20 грн через різницю в ціні.

У зв`язку із чим позивачем також заявлено до стягнення суму збитків, яка завдана позивачу невиконанням відповідачем зобов`язання з відпуску пального та визначається різницею між вартістю товару, придбаного позивачем у інших постачальників, та вартістю товару, визначеною у Договорі, що становить 27 007,20 грн.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позов зазначив, що на виконання умов Договору відповідач передав, а позивач сплатив та отримав 100% замовленого товару.

Також, відповідач зазначив, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, що стала підставою введення воєнного стану в Україні, та фізичне знищення нафтопродуктів постачальника (відповідача) та нафтопродуктів покупця (позивача), що були оплачені та передані на безоплатне відповідальне зберігання відповідачу, призвели до неможливості виконання обов`язків за Договором № 75 від 17.03.2021. Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України. На виконання вимог пунктів 8.1, 8.2 Договору та роз`яснень ТПП України відповідач повідомив позивача при першій же можливості про неможливість виконання зобов`язань, шляхом надсилання листа № 01/03/22 від 01.03.2022 на електронну адресу позивача з подальшим направленням поштою. Враховуючи, що лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин з відповідними роз`ясненнями був розміщений на офіційній сторінці ТПП України, позивач також мав доступ до його ознайомлення, а тому позиція позивача щодо несвоєчасного повідомлення відповідачем про настання форс-мажорних обставин є безпідставною.

Відповідач зазначив, що він не ухиляється від виконання умов Договору та керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації" вживає відповідні дії.

Щодо стягнення пені та штрафу за прострочення понад 30 днів терміну передачі бензину відповідач зазначив про відсутність підстав для застосування до нього відповідальності у зв`язку з відсутністю його вини у невиконанні зобов`язання. Неможливість виконання зобов`язання сталась через дію форс-мажорних обставин у зв`язку із військовою агресією проти України.

Вимоги позивача щодо стягнення 14 187,36 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо якості наданого товару у розмірі 20% від вартості неякісного товару, відповідач вважає взагалі безпідставними, оскільки матеріали позову не містять жодних доказів щодо поставки товару неналежної якості. Окрім того, в додаткових поясненнях до відзиву відповідач зазначив, що відповідно до положень ДСТУ 7687:2015 "Бензини автомобільні Євро. Технічні умови" визначено гарантійний термін зберігання бензинів становить 6 місяців від дати виготовлення. Таким чином, враховуючи, що такий строк сплив 17.09.2021 у відповідача відсутній був обов`язок передавати позивачу товар, якість якого відповідає умовам ДСТУ 7687:2015 "Бензини автомобільні Євро. Технічні умови", що передбачено пунктом 2.1 Договору, а відповідно вимоги позивача про стягнення штрафу штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо якості наданого товару є безпідставними.

Стосовно заявленої вимоги про стягнення збитків, відповідач зазначив, що дійсно позивачем понесено збитки, але не з вини відповідача, оскільки за договору № 154 від 25.04.2022, що був укладений між ТОВ "Лівайн Торг" та позивачем, останнім придбано бензин за завищеними цінами (на 3 грн вище за максимально допустимі ціни).

З урахуванням викладених у відзиві обставин позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що твердження відповідача з приводу виконання ним своїх зобов`язань по Договору № 75 в повному обсязі є такими, що не відповідають дійсності, та є необґрунтованими. Відповідачем не підтверджено належними доказами наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором № 75 у зв`язку із тим, що таке порушення сталося внаслідок форс-мажорних обставин. Окрім того, позивач зазначив, що відповідач ухилявся від досудового врегулювання спору, оскільки не надавав жодної відповіді на численні звернення позивача, а також позивачу стало відомо, що відповідач уклав значну кількість договорів по поставці аналогічного товару в умовах воєнного стану, зокрема згідно даних із сайту "Prozorro" між відповідачем та ГУ Пенсійного фонду в Київській області 23.08.2022 укладено договір № 207/112-106 на поставку бензину А-95 по талонах, 04.08.2022 укладено договір № 04/08-1 із КП "Київміськсвітло", 29.08.2022 укладено договір № 33 із Управлінням соціального захисту населення Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та ін.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов таких висновків.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, судом встановлено, що між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного Договору № 75 від 17.03.2021, на підставі якого позивачем придбано у відповідача товар на умовах попередньої оплати, який своєчасно та в повному обсязі не був наданий позивачу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання вищевказаного договору, суд зазначає, що такий за своєю правовою природою є договором поставки.

Як передбачено статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із положеннями статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач встановлений договором обов`язок покупця повністю оплатити товар виконав належним чином, що підтверджується платіжним дорученням №93 від 18.03.2021.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

З огляду на умови Договору відпуск пального по талонам мав здійснюватись протягом строку, визначеного Договором, за умови пред`явлення уповноваженою покупцем особою скретч-карти та/або талона (відпускної облікової картки). Згідно із пунктами 5.10, 6.3.3 Договору товар передається постачальником покупцеві зі зберігання шляхом заправки автомобілів покупця на АЗС, зазначених в Додатку № 2 до цього Договору; постачальник зобов`язувався забезпечити можливість заправлення автомобілів покупця бензином А-95 на будь-якій автозаправній станції, зазначеній в переліку АЗС.

Однак, відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань із відпуску товару в повному обсязі придбаного позивачем за Договором № 75 від 17.03.2021, внаслідок чого позивачем недоотримано товар (бензин марки А-95) в кількості 2640 літрів на суму 70 936,80 грн.

Приписами частини другої статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами щодо забезпечення виконання зобов`язань за Договором № 75 від 17.03.2021 про надання бензину із зберігання та вимогами про повернення коштів за не отоварені талони на бензин марки А-95 у кількості 2640 літрів.

Проте, позивач так і не отримав ні товар, придбаний у відповідача, ні кошти за недоотриманий товар, ні відповіді на вимоги.

Про неможливість відпуску товару через військові дії відповідач сам повідомляв своїх клієнтів у загальному листі, який надсилався всім контагентам, та в якому відповідач також зазначав про повернення коштів по мірі можливості.

Посилання відповідача на відсутність його вини у порушенні зобов`язання та вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, суд зазначає про недоведеність обставин, на які посилається відповідач та причинного зв`язку між конкретними обставинами та неможливістю виконання зобов`язання.

Так частиною першою статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (частина перша статті 617 Цивільного кодексу України).

Статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 913/785/17 викладено висновок, відповідно до якого форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Таким чином, доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідачем відповідних доказів не надано, пояснення стосовно форс-мажорних обставин містять загальну інформацію про обставини, які виникли по всій території України після 24.02.2022. Посилання відповідача на фізичне знищення паливно-мастильних матеріалів постачальника (відповідача), які перебували на зберіганні на нафтосховищі, розташованому за адресою: Київська обл., с. Крячки не доводять обставин неможливості виконання зобов`язань останнього за Договором № 75 перед позивачем, враховуючи що товар (бензин марки А-95) є річчю, що має лише родові ознаки, та є замінною. Відповідно, відповідач зобов`язаний передати товар покупцеві зі зберігання в повному обсязі. При цьому, відповідачем не зазначено та не надано доказів руйнування саме його АЗС чи перебування їх на території, де існувала реальна небезпека.

Таким чином, враховуючи, що позивач не мав можливості отримати товар, придбаний у відповідача, в строки, визначені в Договорі, і вказаний товар станом на день подання позовної заяви втратив свою актуальність для позивача, вимоги позивача про стягнення 70 936,80 грн сплачених коштів, на які товар не відпущено, є обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.

Також судом не беруться до уваги твердження відповідача, що ним виконано умови Договору в повному обсязі, оскільки підписавши видаткову накладну № ЦОГС-0004002 від 17.03.2021 відповідач передав, а позивач сплатив та отримав 100% замовленого товару, тому що факт підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі скетч-карток (талонів) на товар, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти, у тому числі прострочення термінів передачі товару або відвантаженні товару зі зберігання, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період порушення зобов`язання за Договором, від загальної вартості товару з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, включаючи день виконання простроченого зобов`язання, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Позивачем у позовній заяві нараховано та заявлено до стягнення 6 860,46 грн пені за прострочення термінів передачі бензину зі зберігання за період з 05.05.2022 по 31.07.2022 та 4965,58 грн штрафу за прострочення понад 30 днів терміну передачі бензину зі зберігання у розмірі 75 від вартості не отоварених талонів.

Господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем допущено порушення виконання зобов`язань в частині термінів передачі бензину зі зберігання понад 30 днів та не доведено обставин відсутності його вини у порушенні своїх зобов`язання, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача суми пені та штрафу.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені та штрафу за прострочення понад 30 днів терміну передачі бензину зі зберігання на предмет правильності та обґрунтованості судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, та у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону.

Стосовно заявленої позивачем суми штрафу за неналежне виконання зобов`язань щодо якості наданого товару у розмірі 14 187,36 грн, суд зазначає, що в задоволенні такої вимоги слід відмовити, оскільки доказів неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором № 75 від 17.03.2021 щодо якості наданого товару матеріали справи не містять. Відповідно заявлена вимога позивача є недоведеною.

Щодо заявленої суми збитків:

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Враховуючи необґрунтовану відмову відповідача здійснювати відпуск оплаченого позивачем товару позивач з метою забезпечення функціонування Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України (заправляння транспортних засобів) вимушений був купувати пальне у інших постачальників.

Зокрема, 25.04.2022 між позивачем та ТОВ "Лівайн Торг" було укладено договір № 154 про постачання бензину А-95 на загальну вартість 148 400,00 грн у кількості 4000 літрів по ціні 37,10 грн за 1 літр з ПДВ.

З огляду на що, позивач твердить, що йому було завдано збитки на суму 27 007,20 грн в розмірі різниці вартості товару, який позивач мав би отримати у відповідача за меншою ціною, проте довелося купувати у інших постачальників по збільшеній ціні.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми збитків у вигляді різниці вартості товару, який позивачу довелося купувати у інших постачальників є правомірними.

Однак щодо розміру таких збитків суд встановив наступне.

Як встановлено частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Станом на 22.04.2022 відповідно до вимог пункту 414 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на підставі розрахунків акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (лист № 16/2-71-22 від 21.04.2022) визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm, яка становить 33,66 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm, яка становить 29,55 гривень. (https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id-effelacc-899c-49e6-b108- 38264409ab22&title-Scredniavartist-LitraDizelnogoPalivat/sd10- Ppm TaBenziniv AvtomobilnikhGasoline10-Ppm-stanomNa21-04-2022-Roku-).

Постановою №140 від 09.02.2022 "Про внесення змін до пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236" було внесено зміни в частині граничного рівня торговельної надбавки а саме: "Внести зміни до пункту 41 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 14, № 40, ст. 2386, N 46, ст. 2848; 2022 р., № 5, ст. 304, № 7, ст. 364), виклавши абзаци третій і четвертий в такій редакції: "не більше 5 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 4,55 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних".

Тобто, станом на 25.04.2022 в Україні діяло державне регулювання цін на роздрібну торгівлю нафтопродуктами та були встановленні максимально допустимі ціни на бензини та дизельне пальне, вартість бензину марки А-95 максимально могла коштувати: 29,55 гривень (середня вартість 1 літра) + 4,55 гривні (граничний рівень торговельної надбавки) = 34,10 гривень за 1 літр

Відповідно до укладеного позивачем з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" Договору № 154 від 25.04.2022, позивачем було придбано 4000 літрів бензину марки А-95 по ціні 37,10 грн за 1 літр з ПДВ, тобто на 3 гривні вище за максимально допустимі ціни.

А тому суд вважає, що відшкодуванню підлягають збитки у сумі 19 087,20грн ((34,10 26,87) х 2 640).

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що відповідні збитки підлягають відшкодуванню ним позивачу, саме як особою, яка безпосередньо порушила конкретне господарське зобов`язання. В той же час, , відшкодувала збитки, набуває права регресу до дійсно винної перед нею особи - російської федерації відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню: 70 936,80 грн вартість бензину, який не було отримано позивачем за договором; 6 860,46 грн пені за прострочення термінів передачі бензину зі зберігання; 4965,58 грн штрафу за прострочення понад 30 днів терміну передачі бензину зі зберігання та 19 087,20 грн збитків.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами частин першої та третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Сейл" (08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Чорновола, будинок 54, офіс 3, код ЄДРПОУ 41915030) на користь Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ України (01011, місто Київ, провулок Євгена Гуцала, будинок 4-А, код ЄДРПОУ 34045600) заборгованість у розмірі 101 850 (сто одну тисячу вісімсот п`ятдесят) грн 04 коп. (з яких: 70 936,80 грн вартість бензину, який не було отримано позивачем за договором; 6 860,46 грн пеня за прострочення термінів передачі бензину зі зберігання; 4 965,58 грн штраф за прострочення понад 30 днів терміну передачі бензину зі зберігання; 19 087,20 грн збитки) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 26.12.2022