Рішення № 108171185, 16.11.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року Справа № 160/14379/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/14379/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122; ідентифікаційний код юридичної особи 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.08.2022 №046150010707 щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 з 17.08.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію відповідно до п. а) ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 17.08.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивач зазначає, що на момент звернення останньому виповнилося 45 років, загальний страховий стаж складав 29 років 10 місяців 15 днів, у тому числі, стаж роботи за Списком №1 09 років 07 місяців 18 днів. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.08.2022 №046150010707 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки заявник не досяг необхідного пенсійного віку. Позивач з таким рішенням відповідача не погоджується, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2022 відкрито провадження у справі та призначено останню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

04.10.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області засобами електронного зв`язку надійшов відзив на адміністративний позов (вх. №12296/22ел), в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечує, з огляду на наступне. Відповідач зазначає, що пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Вік позивачки на момент звернення 45 років. Страховий стаж ОСОБА_1 за наданими документами складає: 29 років 10 місяців 15 днів, пільговий стаж роботи за Списком №1 складає 09 років 07 місяців 18 днів. До страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності за наданими документами. Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення №046150010707 від 24.08.2022 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч.2 ст.114 Закону України №1058, у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого чинним законодавством. Щодо Рішення Конституційного Суду України, відповідач зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону №1788 з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058 з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий 50 років. Однак, на виконання вказаного рішення Верховною Радою України не внесено зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Норми статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсій страхування» є чинними та неконституційними не визнавались, а відтак, відповідач діє лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримав 06.10.2022, що підтверджується розпискою останнього, яка міститься у матеріалах справи.

Натомість, станом на 16.11.2022 відповідачем не надано до суду відзиву на адміністративний позов, як і заперечень або пояснень.

Згідно із ч. 4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

При цьому, заяв або клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду також не надходило.

02.11.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №78793/22), в якій останній заперечує проти доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, з огляду на наступне. Позивач зазначає, що в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №1, а саме: п. «а» ст. 13 Закону №1788-ХІІ в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV від 09.07.2003 в редакції Закону №2148-VІІ від 03.10.2017. Відносно позивача правила вказаних законів містять розбіжність у величині показника вікового цензу, який складає 45 років за п. «а» ст. 13 Закону №1788-ХІІ в редакції згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020, та 50 років за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VІІ. На думку позивача, у спірних відносинах перевага має бути надана найбільш сприятливому для останнього закону, а саме: положенням п. «а» ст. 13 Закону №1788-ХІІ в редакції, згідно з Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020. Щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах положень Закону №1058-ІV як такого, що є пріоритетним над іншими Законами України, позивач вважає, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, зауважує, що Закон №1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон №1058- ІV. З огляду на викладене, позивач вважає оскаржене рішення протиправним та просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

17.08.2022 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Станом на момент звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу виповнилось повних 45 років.

24.08.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності, відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 за №359/35961, винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від №046150010707, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В даному рішенні зазначено, зокрема, наступне.

Пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Вік заявника 45 років 03 місяці.

Страховий стаж ОСОБА_1 за наданими документами складає: 29 років 10 місяців 15 днів, пільговий стаж роботи за Списком №1 складає 09 років 07 місяців 18 днів.

До страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності за наданими документами.

Враховуючи вищезазначене, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 зв`язку з недосягненням пенсійного віку, передбаченого чинним законодавством.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Дана справа є типовою справою щодо зразкової справи №360/3611/20 (Пз/9901/32/20) від 21.04.2021, а тому відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи з урахуванням зміни мотивувальної частини рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021.

Згідно ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 1 частин 2 цього закону передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років з 01.10.1974 по 31.12.1975.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За конституційним поданням народних депутатів України Закон №213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти б - г статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (пункт 1 Рішення №1-р/2020).

У Рішенні від 23.01.2020 Конституційний Суд України зробив висновок щодо неконституційності підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах та визнав неконституційною, зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII (пункт 1 Рішення №1-р/2020).

У пункті третьому резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 викладена юридична позиція щодо порядку виконання цього Рішення, а саме: застосуванню підлягають положення Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах.

Також, у пункті 4.4. мотивувальної частини Рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти б-г статті 54 Закону №1788 зі змінами, внесеними Законом №213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Конституційний Суд України та практика Європейського суду з прав людини беззастережно свідчать про те, що збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від №046150010707 прийнято відповідачем без урахування Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 щодо визнання неконституційними положень щодо підвищення віку виходу на пенсію для пільгових категорій осіб.

Так, позивач станом на 17.08.2022 досягла 45-річного віку, має страховий стаж не менше 20 років (стаж позивача 29 років 10 місяців 15 днів) та пільговий стаж за Списком №1 09 років 07 місяців 18 днів, і відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» має право на пенсію, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020, справа №1-5/2018(746/15) від 23.01.2020, а відповідач, в свою чергу, не застосував більш сприятливий закон, який передбачає право позивача на обумовлену роботою пільгову пенсію, проте, застосував закон, який позбавляє позивача зазначеного права.

Суд вважає необґрунтованою позовну вимогу щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію відповідно до п. а) ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 17.08.2022, оскільки згідно з вимогами ст. 58 Закону № 1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.08.2022 про призначення пільгової пенсії, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняте обгрунтоване рішення, з урахуванням висновіків суду.

Такий спосіб захисту прав позивача матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не буде втручанням у дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом у ході розгляду справи.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява є обгрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню судом.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122; ідентифікаційний код юридичної особи 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.08.2022 №046150010707 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , з 17.08.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.08.2022 про призначення пільгової пенсії, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийняте обгрунтоване рішення, з урахуванням висновіків суду.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька обл., 84122; ідентифікаційний код юридичної особи 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 10 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 10 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 16.11.2022.

Суддя О.В. Царікова