Рішення № 10815440, 07.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.04.10р.Справа № 35/71-10 За позовом Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Металургремонт-2",

м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод

ім. Петровського",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 33 056,03 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від позивача: представник Донець С.О., дов. №1 від 07.05.2009р.

Від відповідача: представник Корнєв М.Ю., дов. № 250/2-61 від 21.12.09р.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 23.03.до 01.04.2010р.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача борг за виконані підрядні роботи з ремонту вагонів - 30058,80 грн, інфляційні витрати - 2194,29 грн, 3% річних - 802,94 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань за договором № KV81-07 від 06.02.2007р., акти виконаних робіт №1/86 та №1/87 за 30.09.2008р., та обґрунтовуючи тим, що представниками позивача безпідставно застосовані понижуючі коефіцієнти при розрахунку вартості виконаних робіт, що суперечить локальному кошторису, узгодженому відповідачем, та призвело до зменшення вартості робіт у підписаних сторонами актах. Вказує, що надіслав відповідачу нові акти про виконані роботи, які останній відмовився підписати, що і стало підставою позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити .

Відповідач вимоги визнає частково в сумі 8811,89 грн боргу, посилаючись на те, що відповідно до умов договору остаточна вартість робіт узгоджується сторонами в актах приймання-передачі виконаних робіт, які підписані сторонами на суму по 6600 грн кожний, та позивач безпідставно в односторонньому порядку змінює вартість виконаних робіт. В частині інфляційних втрат та річних вважає, що позивачем надано невірний розрахунок.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Між Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" - замовник (надалі позивач) та Дніпропетровським закритим акціонерним товариством "Металургремонт-2" –виконавець (надалі відповідач) було укладено договір із додатками № KV81-07 від 06.02.2007р. строком дії до 31.12.2007р., який за погодженням сторін був пролонгований до 31.12.2008р. (додаткова угода №2 від 30.08.2008р.)

Предметом цього договору є виконання позивачем за замовленням відповідача капітального ремонту вагонів заводського парку відповідно до уточненої відомості дефектів, складеної при розбиранні кожного вагону в межах кошторисів, затверджених замовником та зазначених в Специфікації №1 (додаток №1 до договору). Роботи виконуються із матеріалів замовника, загальна вартість договору уточняється актами приймання-передачі виконаних робіт, які складаються на підставі відомостей дефектів та затверджуються технічних директором замовника. (п. 1.1 – 1.4, 3.2. договору).

Сторонами була підписана Специфікація до договору, де визначено перелік вагонів, що підлягають ремонту, та вартість ремонту, зокрема, напіввагонів та платформ в сумі 6600 грн з ПДВ за одну одиницю.

Про виконання робіт сторонами складено, підписано та скріплено печатками акт №1/86 виконаних робіт по капітальному ремонту за 30.09.2008р. щодо ремонту платформи №5707 на суму 6600,00 грн та акт №1/87 виконаних робіт по капітальному ремонту за 30.09.2008р. щодо ремонту напіввагону №5276 на суму 6600,00 грн.

Вважаючи, що в цих актах працівники позивача безпідставно застосували понижуючі коефіцієнти, позивач склав нові акти №1/86 за 30.09.2008р. на суму 17496,00 грн та №1/87 за 30.09.2008р. на суму 13882,80 грн та направив їх замовнику листом (без номера та дати), який був отриманий відповідачем 21.12.2009р., з пропозицією підписати ці акти та сплатити визначену в них суму.

Відповідач вказані акти не підписав, обґрунтовуючи тим, що в попередніх актах сторонами визначена вірно вартість виконаних робіт відповідно до досягнутих сторонами домовленостей. Не погоджуючись з доводами відповідача позивач звернувся до суду.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами (ст. 843 ЦК України).

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ст. 844 ЦК України).

В спірному договорі підряду сторони обумовили загальну вартість договору (п. 3.1 договору) та визначили, що роботи підрядником виконуються в межах кошторисів, затверджених замовником і зазначених в Специфікації №1, остаточна вартість договору уточняється на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт, які є підставою для оплати виконаних робіт (п. п.1.1, 3.2, 5.1 договору).

Як було встановлено вище, сторонами була узгоджена Специфікація №1 із зазначенням вартості робіт та підписані без зауважень акти приймання-передачі виконаних робіт, вартість в яких відповідає умовам, визначеним у Специфікації. Отже, позивач безпідставно в односторонньому порядку змінив вартість виконаних робіт та просить стягнути цю вартість з відповідача.

Посилання позивача на те, що ціна була встановлена в Договірній ціні №415 та №414 та локальних кошторисах до неї суд вважає таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки зазначені документи, на відміну від Специфікації та актів виконаних робіт, не містять посилання на договір, до якого вони відносяться, складені відповідачем в односторонньому порядку, визначена в них вартість робіт не відповідає тій, яку вказує позивач в знову складених актах, та була обоюдно узгоджена сторонами.

Таким чином, позивач виконав робіт за спірними актами на суму 13200,00 грн та за умовами п. 5.1. договору відповідач повинен провести оплату за ці роботи на підставі підписаних актів виконаних робіт.

Відповідач за виконані роботи розрахувався частково 27.02.2009р. в сумі 1320,00 грн та під час слухання справи направив позивачу заяву від 23.02.2010р. про залік однорідних вимог на суму 3068,11 грн, проти проведення якого не заперечує позивач. В частині стягнення 3068,11 грн провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору на час розгляду справи. Заборгованість становить 8811,89 грн, що не заперечується відповідачем. В решті вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 21246,91 грн задоволенню не підлягають з вище наведених підстав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Доказів сплати цього боргу суду не надано та в цій частині вимоги позивача обґрунтовані.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за березень –грудень 2009р. (за розрахунком позивача, що не суперечить умовам договору) становлять 894,76 грн, 3% річних за прострочення платежу з 28.02.2009р. по 18.01.2010р. (325 днів) –317,34 грн. В решті вимоги про стягнення річних в сумі 485,60 грн та інфляційних втрат в сумі 1299,53 грн задоволенню не підлягають, оскільки розраховані позивачем, виходячи із суми боргу за складеними в односторонньому порядку актами виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків.

Відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов’язання перед позивачем з оплати виконаних на його замовлення робіт, чим порушив умови укладеного з позивачем договору та вище наведені приписи законодавства.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 8811,89 грн, інфляційних втрат – 894,76 грн, 3% річних –317,34 грн.

В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В частині стягнення 3 068 грн провадження у справі припинити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський

металургійний завод ім. Петровського" –49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського,3, код ЄДРПОУ 05393056 (п/р 26000010004566 в філії ТОВ «УниКредитБанк», МФО 300744) на користь Дніпропетровського закритого акціонерного товариства "Металургремонт-2" –49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червоногвардійська, 1б. код ЄДРПОУ 00192005 (п/р 26007120474051 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) борг –8811,89 грн (вісім тисяч вісімсот одинадцять грн 89 коп), інфляційні втрати –894,76 грн (вісімсот дев`яносто чотири грн 76 коп), 3% річних –317,34 грн (триста сімнадцять грн тридцять чотири коп), витрати по сплаті держмита – 130,92 грн (сто тридцять грн 92 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –93,46 грн (дев`яносто три грн 46 коп).

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЛ.П. Широбокова Рішення підписано 06.04.2010р.