Рішення № 10814026, 01.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.10р.Справа № 33/57-10

За позовом Приватного підприємства "Олеандр", м. Севастополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базавлук", с. Шолохове, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про стягнення 8 616 грн. 54 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: Кучер О.С., довіреність б/н від 19.03.2010 року; Іващенко В.В,, довіреність б/н від 19.03.2010 року

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Олеандр" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базавлук" про стягнення 5 090 грн. 40 коп. - основної заборгованості, 1 096 грн. 33 коп. - пені, 954 грн. 45 коп. - штрафу, 782 грн. 65 коп. - інфляційних втрат, 692 грн. 71 коп. - 15% річних і витрат по справі.

          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача договірних зобов’язань в частині оплати за товар.

          24.03.2010 року представником відповідача надано заперечення на позов, де останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 10.09.2009 року платіжним дорученням № 179 ТОВ "Базавлук" намагалося здійснити оплату існуючої заборгованості, однак, зазначене платіжне доручення не було прийняте банком до виконання у зв’язку з тим, що МФО 324195, банку отримувача грошових коштів, не приймало участі у системі електронних платежів, про що свідчить відмітка банку на платіжному дорученні. Крім того, відповідачем зазначено, що основний борг в розмірі 5 090 грн. 40 коп. самостійно сплачений відповідачем 24.02.2010 року.

          В судове засідання 29.03.2010 року з'явились представники відповідача. Позивач не забезпечив явку повноважнного представника в судове засідання 28.03.2010 року.

          В судовому засіданні 29.03.2010 року за згодою представників відповідача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

          14 травня 2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № Ол-04-0013 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов’язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити засоби захисту рослин (далі –товар). Строк поставки –до 20.05.2008 року.

          Відповідно до пункту 1.2. Договору загальна вартість товару (ціна договору) складає 6 363 грн. 00 коп.

          Відповідно до пункту 2.1. Договору покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в пункті 1.2. даного договору з урахуванням положень п. 1.3. Договору, в наступні строки:

-          не пізніше 20 травня 2008 року –1 272 грн. 60 коп.;

-          не пізніше 10 липня 2008 року –1 908 грн. 90 коп.;

-          не пізніше 01 жовтня 2008 року –3 181 грн. 50 коп.

Відповідно до пункту 3.3. Договору поставка товару здійснюється продавцем на умовах СРТ (перевезення до місця призначення за рахунок продавця). За згодою сторін поставка товару може бути здійснена на умовах EXW (склад продавця).

Позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 6 363 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № Ол-04-0007 від 14.05.2008 року та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯОШ № 583591 від 14.05.2008 року, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 16,17).

Відповідач свої зобов’язання за Договором в частині оплати за товар, виконав частково, сплативши позивачу 1 272 грн. 60 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с. 18).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи відповідачем сплачена заборгованість у розмірі 5 090 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 31 від 24.02.2010 р. за поставлений товар по Договору.

В частині стягнення заборгованості в розмірі 5 090 грн. 00 коп. суд вважає за необхідне провадження по справі припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 0 грн. 40 коп. і підлягає задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення пункту 2.1. даного договору) відповідно до діючого законодавства України й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 096 грн. 33 коп., яка підлягає частковому задоволенню в сумі 715 грн. 44 коп. в силу наступного.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4 Договору передбачено , що у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених пунктами 2.1. даного договору більше, ніж 30 днів, покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі 15% від ціни договору, штраф складає 954 грн. 45 коп. та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 5.5. Договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України і встановлюють її в розмірі п’ятнадцяти відсотків, інфляційні втрати в розмірі 782 грн. 65 коп. та 15% річних –692 грн. 71 коп. підлягають задоволенню.          

Доводи відповідача про те, що ТОВ "Базавлук" намагалося здійснити оплату існуючої заборгованості судом відхиляються, оскільки, як вбачається з наданого відповідачем платіжного доручення № 179 останній намагався 10 вересня 2009 року перерахувати позивачу заборгованість в розмірі 5 090 грн. 40 коп., тоді як за Договором вищезазначена сума повинна бути сплачена поетапно, а саме: 1 908 грн. 90 коп. –не пізніше 10.07.2008 року та 3 181 грн. 50 коп. –не пізніше 01.10.2008 року.          

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі – 0 грн. 40 коп. - основної заборгованості, 715 грн. 44 коп. - пені, 954 грн. 45 коп. - штрафу, 782 грн. 65 коп. - інфляційних втрат, 692 грн. 71 коп. - 15% річних.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, п. 1-1 ст.80, ст. ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення 5 090 грн. 00 коп. відповідно до п. 1.-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базавлук" (53254, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Шолохове, вул. Кооперативна, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 32328703) на користь Приватного підприємства "Олеандр" (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, 2, код ЄДРПОУ 32265811) 0 грн. 40 коп. - основної заборгованості, 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 44 коп. - пені, 954 (дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 45 коп. - штрафу, 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 65 коп. - інфляційних втрат, 692 (шістсот дев’яносто дві) грн. 71 коп. - 15% річних, 97 (дев’яносто сім) грн. 48 коп. –державного мита та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 54 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення підписано 09.04.2010 р.