Рішення № 10813868, 01.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.10р.Справа № 3/42-10 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Лозова

до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Вітраж", м. Дніпропетровськ

про стягнення 193 012,61 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - ОСОБА_2, дов. від 11.02.10р.

відповідача - Єфимов С.В., дов. №1 від 05.01.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 110 009,70 грн. - основного боргу, 33002,91грн. - упущеної вигоди, 50 000,00 грн. - моральної шкоди.

Відповідач позов визнав частково у розмірі 110 009,70 грн., про що зазначив у відзиві на позовну заяву. Щодо стягнення моральної шкоди та упущеної вигоди позов заперечує, посилаючись на те, що факти, зазначені у позовній заяві, зокрема про необхідності продати власний автомобіль не доведені. Також, Позивачем не доведено, що продаж автомобіля пов'язаний саме з метою погашення суми, яка була перерахована Відповідачеві. Щодо стягнення з Відповідача упущеної вигоди, Відповідач вважає, що і ця обставина Позивачем не доведена, оскільки з позову не вбачається зв'язок з перерахованими Відповідачеві коштами та прийнятими Позивачем замовленнями від клієнтів.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилається на те, що 01.01.2008р. сторонами укладено договір № 136 Д (далі Договір), за яким Постачальник продає, а Дилер купує вікна, двері та конструкції з ПВХ "КВЕ", "TROCAL" (далі Товар), на умовах передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, у рамках діючого Договору поставка Товару здійснюється партіями в кількості, асортименті, за цінами, вказаним у Специфікаціях, що складаються сторонами на кожну партію Товару.

У п. 1.3. Договору сторонами погоджено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2008р.

Автоматичного продовження строку дії Договору його умовами не передбачено.

Сторонами не надано доказів продовження строку дії Договору.

04.03.2010р. Позивачем до матеріалів справи надано копію договору № 136Д від 01.01.2009р. підписаного Позивачем, без підпису Відповідача, у відповідній графі договору є лише відбиток печатки підприємства Відповідача.

У липні-серпні 2009р. Позивачем зроблено замовлення Відповідачеві на виготовлення вікон, дверей, конструкцій з ПХВ, здійснено 100% передоплату у розмірі 157 402,40 грн. Відповідач прийняв замовлення, отримав 100 % передоплату.

Відповідач Товар Позивачеві не поставив, листом від 25.08.2009р. гарантував Позивачеві поставку замовлень в період: перша машина до 29.08.2009р., друга до 05.09.2009р., третя до 12.09.2009р., четверта до 19.09.2009р., п'ята до 26.09.2009р. включно, за замовленнями № 199, 205, 206, 208 218, 220, 222-224, 226, 227, 229, 230 Відповідач повідомив, про готовність повернути кошти у сумі 59 503,00 грн., також зазначив, що у разі невиконання зобов'язань з поставки Товару, готовий повернути кошти до 01.10.2009р.

14.09.2009р. Відповідач переказав на рахунок Позивача кошти в розмірі 10000,00грн., та вирахував борг у сумі 6 392,70 грн. на свою користь, який виник раніше, таким чином станом на 14.09.2009р., у Відповідача утворився борг, що складає: 157402,40грн. 10000,00 грн. 6 392,70 грн. = 141 009,70 грн.

За поясненнями сторін, 04.11.2009р. представник Відповідача - Садовий А. Ю. передав Позивачеві кошти готівкою в сумі 31 000,00 грн. в рахунок погашення боргу, таким чином, станом на 04.11.2009р. Відповідач не виконав замовлення Позивача і не повернув йому кошти у сумі 110 009,70 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 11 ЦК України визначено, що Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини;… завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов визнав частково - у розмірі 110 009,70 грн., про що зазначив у відзиві на позовну заяву. Щодо стягнення моральної шкоди та упущеної вигоди, заперечує, посилаючись на те, що факти, зазначені у позовній заяві, зокрема про необхідності продати власний автомобіль не доведені. Також, Позивачем не доведено, що продаж автомобіля пов'язаний саме з метою погашення суми, яка була перерахована Відповідачеві. Щодо стягнення з Відповідача упущеної вигоди, Відповідач вважає, що і ця обставина Позивачем не доведена, оскільки з позову не вбачається зв'язок з перерахованими Відповідачеві коштами та прийнятими Позивачем замовленнями від клієнтів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав часткового задоволення позовних вимог, а саме: стягненню підлягають 110 009,70 грн. залишок суми перерахованої Позивачем Відповідачеві за виготовлення Товару, на яку не було виготовлено Товар і не повернута Відповідачем Позивачеві.

Вимоги про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають, так як Позивачем не надано достатніх доказів, які б свідчили про наявність моральної шкоди, втрат Позивача немайнового характеру, того, що Відповідач навмисно не виконав зобовязань з виготовлення та поставки Товару, що саме цей Товар Позивач замовляв на підставі замовлень фізичних осіб, зазначених у талонах на замовлення. Позивач не надав доказів продажу власного автомобіля, і що цей продаж, якщо він мав місце, пов'язаний з невиконання зобовязань Відповідачем і надалі Позивачем перед своїми контрагентами.

Вимоги про стягнення упущеної вигоди також не підлягають задоволенню, оскільки поставка мала здійснюватись без укладання відповідного договору, надані Позивачем талони на замовлення не можуть свідчити про те, що ці замовлення безпосередньо повязані з відносинами Позивача з Відповідачем.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Вітраж", 49074, м. Дніпропетровськ, вул. Байкальська, 9 (ідн. код 33383351) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 64606, АДРЕСА_1 (ідн. код НОМЕР_1)110 009,70 грн. боргу, 1 100,10 грн. витрат по сплаті державного мита, 134,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Г. Юзіков

Рішення підписане_______