Рішення № 108137876, 28.12.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.12.2022Справа № 910/10712/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ"

до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС"

про стягнення 130000,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" про стягнення 130000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №2443/20-Т/Дп/01 від 23.12.2020 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 130000,00 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.10.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/10712/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

15.11.2022 відповідачем подано до суду відзив на позов.

23.11.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту серії №2443/20-Т/Дп/01 від 23.12.2020, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 від страхових ризиків, зокрема, "ДТП" (дорожньо-транспортна пригода); термін дії договору - з 23.12.2020 по 22.12.2021.

У результаті ДТП, яка відбулася 24.01.2021 було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" транспортний засіб "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 .

25.01.2021 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №2443/20-Т/Дп/01 від 23.12.2020 позивач здійснив виплату власнику пошкодженого транспортного засобу страхового відшкодування в розмірі 145154,81 грн.

Оскільки цивільна відповідальність винної у ДТП особи застрахована в Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (відповідача), позивач звернувся до відповідача з проханням виплатити страхове відшкодування у розмірі 130 000,00 грн, однак, відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Посилаючись на норми ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України, позивач заявив позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 130000,00 грн, що розрахована позивачем у межах страхової суми за шкоду майну та за вирахуванням франшизи, що встановлені полісом №АР/9225535.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що виходячи з постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 19.05.2021 у справі № 206/470/21, правила дорожнього руху порушив водій автомобіля "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Також до відповіді на відзив позивач долучив акти виконаних робіт щодо ремонту пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на такі обставини.

В довідці № 3021026457991201 від 24.01.2021 зазначено, що в діях водія ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, відповідач зазначає, з урахуванням приписів ст. 32.1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відсутні підстави для виплати суми страхового відшкодування, оскільки не настала цивільно-правова відповідальність водія застрахованого ТЗ "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідач стверджує, що позивачем не надано належних доказів про встановлення судом вини особи, відповідальність якої застрахована, у вчинені дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач визначив вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 з порушенням ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" без урахування коефіцієнта фізичного зносу.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, 24.01.2021 в м.Дніпро по вул. Гаванська,1 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 .

За наслідками вказаної ДТП на місці події складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 195240 щодо ОСОБА_2 , який керував автомобілем "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 та протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 121218 щодо ОСОБА_3 , яка керувала автомобілем "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 .

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 19.05.2021 у справі № 206/470/21 провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Позивачем 26.01.2021 було здійснено огляд пошкодженого застрахованого автомобіля (Протокол огляду транспортного засобу від 26.01.2021).

Згідно із рахунком ремонтної організації №АМ29634 від 25.01.2021 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 140691,00 грн.

Позивачем затверджено страховий акт №006.00130621-2 від 11.02.2021 відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 140691,00 грн.

Також згідно із рахунком ремонтної організації №АМ29915 від 26.02.2021 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 4 463,81 грн.

Позивачем затверджено страховий акт № 006.00130621-3 від 01.03.2021 відповідно до якого позивачем вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в сумі 4463,81 грн.

Згідно рахунків ремонтної організації вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 145154,81 грн (140691,00 грн+ 4463,81 грн).

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 145154,81 грн на рахунок ремонтної організації, що підтверджується платіжними дорученнями № 7859612 від 15.02.2021 та № 10951076 від 01.03.2021.

Як підтверджено матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/9225535 (термін дії з 18.12.2020 по 17.12.2021).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.

Листом від 25.05.2021 вих № 10511/9121 відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування .

Оскільки, відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі матеріального збитку визначеного згідно рахунками ремонтної організації, а саме у сумі 130000,00 грну, межах ліміту, визначеного Полісом № АР/9225535.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.

Законодавство в таких зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, і якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то ця презумпція є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду) лише якщо доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано належних доказів про встановлення судом вини водія транспортного засобу "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 , у вчинені дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками спірної ДТП на місці події складено протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 195240 щодо ОСОБА_2 , який керував автомобілем "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 та протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 121218 щодо ОСОБА_3 , яка керувала автомобілем "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 .

До Самарського районного суду м. Дніпропетровська передані матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 .

У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого.

Так, постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровськ від 19.05.2021 у справі № 206/470/21 провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В той же час, під час розгляду справи № 206/470/21заслухавши пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судом встановлено, що водій ОСОБА_3 перед зміною напрямку руху (повороту ліворуч) переконалась, що транспортні засоби на зустрічній полосі руху відсутні, а тому почала здійснювати маневр в той момент, коли не могла створити перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Сама локалізація місця пошкодження транспортного засобу ОСОБА_3 свідчить про те, що удар її транспортному засобу прийшовся в той момент, коли нею маневр вже був майже здійснений. Тоді, як потерпілий ОСОБА_2 перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів та виїхав на неї в той момент, коли на полосі зустрічного руху водій ОСОБА_3 закінчувала маневр (поворот ліворуч). Дані обставини підтверджуються як схемою дорожньо-транспортної пригоди так і фото із розташуванням транспортних засобів на місці події на яких видно їх місце розташування після зіткнення, при цьому сторони в судовому засіданні не оспорювали та не вказували, що хтось із водіїв з`їхав з місця дтп, так і видно локалізацію механічних ушкоджень, отриманих транспортними засобами внаслідок зіткнення. При цьому, враховуючи, що транспортний засіб марки SUBARU OUTBACK, номерний знак НОМЕР_1 фактично вдарив транспортний засіб марки Toyota, номерний знак НОМЕР_2 правою стороною, а не лівою, свідчить про те, що водій ОСОБА_2 не впевнився в безпечності маневру обгону, розпочав його по зустрічній смузі руху, саме через те, що попереду їдучий транспортний засіб зменшив швидкість,( адже для нього було чітко видно, що транспортний засіб марки Toyota, номерний знак НОМЕР_2 , має намір здійснити маневр повороту), та коли помітив транспортний засіб, що з`їжджав з дороги розпочав гальмування, та його фактично занесло на швидкості, а тому відбулось зіткнення та удар саме правою стороною фактично вже на з`їзді з проїзної частини.

Суд зазначає, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в дорожньо-транспортній пригоді може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами (правова позиція, викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 927/623/18 від 16.04.2019).

Згідно з наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 195240 щодо ОСОБА_2 , останній порушив вимоги п. 14.6 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 14.6 Правил дорожнього руху обгін заборонено: а) на перехресті; б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними; в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом; г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості; ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об`їзд; д) у тунелях; е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку; є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).

Згідно з п. 14.2. Правил дорожнього руху перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що: а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону; б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч; в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транспортному засобу, якого він обганяє, повернутися на займану смугу.

Отже, водій, який виконуючи обгін, не переконався в безпечності маневру та здійснив зіткнення з іншим ТЗ, є винним у порушенні Правил дорожнього руху.

Враховуючи наявні в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 195240, схему місця ДТП від 24.01.2021, з огляду на встановлення судом відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що водій автомобіля "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху.

Дії водія автомобіля "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 , який перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху вільна від транспортних засобів та виїхав на неї в той момент, коли на полосі зустрічного руху водій автомобіля "Toyota", номерний знак НОМЕР_2 закінчувала маневр (поворот ліворуч) були неправомірними, і такі дії водія автомобіля Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із завданою власнику автомобіля "Toyota", шкодою.

Враховуючи встановлені судом під час розгляду цієї справи обставини, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що наданими позивачем доказами підтверджується наявність вини водія автомобіля "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 у скоєнні ДТП, що мала місце 24.01.2021 у Дніпро по вул. Гаванська, 1 за участю із застрахованим позивачем автомобілем.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п.9 ч.1 ст.7).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АР/9225535 (термін дії з 18.12.2020 по 17.12.2021).

Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Subaru", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Згідно із рахунками ремонтної організації вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 становила 145154,81 грн (140691,00 грн+ 4463,81 грн).

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 №910/5092/17.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.

Згідно із п. 7.38, п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2018 рік, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років, у зв`язку із чим, при визначені вартості відновлювального ремонту коефіцієнт фізичного зносу, згідно з п.7.38 Методики, не визначається.

У пункті 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, вирахування коефіцієнту фізичного зносу при визначені вартості відновлювального ремонту "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Виплата позивачем страхового відшкодування в розмірі 145154,81 грн підтверджується платіжними дорученнями № 7859612 від 15.02.2021 та № 10951076 від 01.03.2021.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене вище, наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження автомобіля "Toyota" державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача. Розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у сумі 145154,81 грн також підтверджений матеріалами справи. Сума страхового відшкодування у розмірі 145154,81 грн визначена позивачем у відповідності до договору добровільного страхування наземного транспорту №2443/20-Т/Дп/01 від 23.12.2020.

У відповідності до п.9.1. ст.9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/9225535 передбачено, що франшиза становить 0 грн, розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну складає 130000,00 грн.

Позивачем заявлено суму страхового відшкодування у межах страхової суми за шкоду, заподіяну майну, передбаченої Полісом №АР/9225535 (130000,00 грн).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" про стягнення 130000,00 грн

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (03117, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 65, ідентифікаційний код 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ" (03056, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОРЩАГІВСЬКА, будинок 154, ідентифікаційний код 33908322) страхове відшкодування у сумі 130 000,00 грн та судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 28.12.2022.

СуддяС.О. Турчин