Рішення № 10813696, 31.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.10р.Справа № 8/23-10

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг)

до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції банка (м. Кривий Ріг)

про стягнення 35 997,09 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_4 –представник (дов. № 1737 від 15.05.06 р.)

від відповідача: Калинич Л.В. –гол. юрисконсульт (дов. № 1029 від 06.11.09 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення з останнього 35 997,09 грн. пені за несвоєчасну видачу кредитних ресурсів згідно п. 10.1. Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р., укладеної між сторонами.

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав:

10.12.08 р. на адресу Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської ОД «Райффайзен Банк Аваль» надійшла заява Позивача про надання йому кредитних коштів в сумі 150 тис. грн. згідно Генеральній кредитній угоді № 014/03-03/896 від 23.10.07 р.

Листом за вих. № 2842 від 25.12.08 р. Банк відмовив Позивачу у видачі кредиту, посилаючись на обмеження, встановлені нормативними документами НБУ.

Станом на момент звернення Позивача до Банку із заявою про надання кредиту існувало декілька нормативних документів НБУ, які свідчили про погіршення ліквідності банківської сфери.

По-перше, це постанова правління НБУ від 04.12.08 р. № 413, якою НБУ зобов'язав банки забезпечувати суворий контроль за дотриманням розроблених графіків щодо приведення рівнів невідповідностей активів та пасивів за строками погашення до прийнятих розмірів, здійснити перегляд вартості отриманого в заставу майна з метою врахування його під час розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за ринковою вартістю. НБУ рекомендував банкам у разі погіршення ліквідності відмовитися від укладання договорів про відкриття кредитних ліній і надання інших безумовних кредитних зобов'язань.

Листом від 15.12.08 р. НБУ зобов'язував банки, які звертаються за підтриманням ліквідності через різні інструменти рефінансування, для більш детального та оперативного аналізу їх ліквідності надавати до НБУ довідки про причини втрати ліквідності.

Листом НБУ від 23.12.08 р. був затверджений Графік проведення в 2009 році тендерів з підтримки ліквідності банків відповідно до Положення про регулювання НБУ ліквідності банків України.

Постановою правління НБУ від 25.12.08 р. № 459 «Про затвердження тимчасового положення про надання кредитів Національним банком України для підтримки ліквідності банків у разі реальної загрози стабільності банківської системи» визначався порядок надання кредитів банкам в умовах нестабільності та падіння курсу гривні, іншими обставинами, які викликали суттєве зниження платоспроможності значної частини банків або позичальників банків.

Таким чином, відмова Банку у видачі Позивачу траншу кредиту була обумовлена об'єктивними причинами, наявність яких не залежала від бажання працівників Банку.

Крім цього, після отримання відмови Банку у видачу кредиту, Позивач надавав Банку заяву про відстрочку платежу по кредитним договорам № 014/03-03/01/157 від 28.02.07 р. та № 014/03-03/897 від 24.10.07 р. у зв'язку з виникненням тимчасових фінансових труднощів, а також про проведення реструктуризації по кредитах, шляхом відстрочення сплати відсотків та тіла кредитів до 01.07.09 р.

З квітня 2009 р. Позивач припинив сплачувати кредитні платежі та проценти за своїми договірними зобов'язаннями.

15.10.09 р. надійшла письмова відмова Позивача від проведення реструктуризації за умов зменшення ліміту кредитування, а також незгода Позивача з іншими окремим умовами.

14.12.09 р. до Банку надійшло рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.09 р., яким позов ОСОБА_1 до «Райффайзен Бив Аваль» було задоволено та зобов'язано Банк вчинити певні дії по виконанню забов'язання з видачі кредитних ресурсів СПД ОСОБА_1 згідно кредитному договору № S010/03-03/148 від 19.03 08 р.

Згідно п. 1.5.1.5 частини другої кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р., у разі кредитування траншами /частинами/, при наданні кожного наступного траншу підписується позичальником та Банком новий графік повернення кредиту і сплати процентів.

За п. 6.3 частини другої вищевказаного кредитного договору, всі зміни та доповнення до цього Договору повинні бути складені у письмовій формі та пидписані Сторонами. Такі зміни додаються до цього Договору та складають його невід'ємну частину.

П. 1.7.1 частини другої кредитного договору передбачено, що Банк здійснює видачу кредиту однією сумою або траншами згідно з кредитною заявкою Позичальника. Кредит надається однією сумою або траншами шляхом перерахування кредитних коштів в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника.

Таким чином, для видачі кредитних коштів Позивачу відповідно до рішення суду, Позивач та Відповідач зобов'язані були підписати відповідні документи, які передбачені діючим законодавством та умовами кредитного договору, а саме - додаткову угоду до кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.2008 року та Графік погашення кредиту у новій редакції. Тільки після підписання цих документів Відповідач має право перерахувати кредитні кошти з позичкового рахунку на поточний рахунок Позивача.

Таким чином, враховуючи суть судового рішення та визначений договором порядок видачі кредитних коштів 17.12.09 р. Багком на адресу Позивача було направлено лист, в якому Банк пропонував Позивачу підписати додаткову угоду до кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 року та Графік погашення кредиту в новій редакції (з урахуванням видачі кредитних коштів згідно рішення суду).

Цей лист Позивач отримав 25.12.09 р., що підтверджується поштовим повідомленням, але відмовився підписувати запропоновану Банком додаткову угоду та Графік погашення кредиту у новій редакції, направивши 05.01.10 р. на адресу Банка лист з пропозиціями внести зміни до кредитного договору, які не стосуються безпосередньо видачі кредитних коштів, та направив судовий наказ, виданий на підставі рішення господарського суду від 26.11.09 р., до державної виконавчої служби для примусового виконання.

03.01.10 р. Саксаганським відділом Криворізького міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження по виконанню судового наказу, виданого господарським судом Дніпропетровської області 08.12.09 р. про зобов'язання «Райффайзен Банк Аваль» вчинити певні дії по виконанню зобов'язання з видачі кредитних ресурсів СПД ОСОБА_1

Судовий наказ виконаний не був знову ж таки внаслідок того, що Позивач відмовився підписувати документи для видачі кредиту, мотивуючи це тим, що в рішенні господарського суду не передбачено які саме документи він повинен підписувати щоб отримати кредит.

04.02.10 р. державним виконавцем Ткаченко А.В., за участю Позивача та Відповідача, було складено акт, яким підтверджено, що «Райффайзен Банк Аваль» готовий виконати рішення суду та видати кредитні кошти ОСОБА_1 після підписання ним додаткової угоди до кредитного договору та Графіку погашення кредиту у новій редакції.

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Банка пені є безпідставними, оскільки Банк неодноразово намагався вирішити питання про надання кредиту Позивачу, пропонував йому різні варіанти вирішення спору, але сам Позивач відмовлявся підписувати будь-які додаткові угоди на запропонованих Банком умовах, як до рішення суду від 26.11.09 р., так і після нього, фактично умисно ухиляючись від отримання кредиту.

Ухвалою голови господарського суду від 16.02.10 р. строк вирішення спору було продовжено по 12.04.10 р. включно.

По справі оголошувалась перерва з 19.03.10 р. по 31.03.10 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Дніпропетровської області було прийнято рішення від 26.11.09 р. у справі № 25/234-09, яким було задоволено позов Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції банка про зобов'язання відповідача вчинити певні дії по виконанню зобов'язання з видачі кредитних ресурсів СПД ОСОБА_1 згідно кредитному договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р.

Вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області набрало законної сили, не змінене та не скасоване у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки у цій справі беруть участь ті самі сторони, що і у справі № 25/234-09, факти, встановлені рішенням господарського суду у справі № 25/234-09, не підлягають доведенню у цій справі.

Рішенням господарського суду від 26.11.09 р. у справі № 25/234-09 було встановлено:

23 жовтня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством “Райффазен Банк Аваль” в особі керуючого Криворізької філії “Райффазен Банк Аваль” Онищенко Олени Володимирівни (Кредитор) та громадянином України ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) була укладена Генеральна кредитна угода № 014/03-03/896, яка регулює відносини, пов'язані з наданням та сплатою кредитних коштів відповідно до цієї угоди та кредитних договорів, укладених на підставі цієї угоди, які є її невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1. Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р., “Кредитор” зобов'язався на умовах цієї угоди відкривати “Позичальнику” позичкові та відсоткові рахунки згідно умовам укладених сторонами кредитних договорів, у відповідності до загальних умов кредитування, визначених у пунктах 1, 2 цієї угоди, та надавати “Позичальнику” кошти в межах розмірів кредитів, визначених в кожному окремому кредитному договорі.

17 березня 2008 р., з метою надання кредитних коштів та укладання нового кредитного договору, ВАТ “Райффазен Банк Аваль”та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р., згідно якій були внесені зміни до розділу 1 предмету Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р. в частині збільшення розміру коштів за кредитними договорами відповідно до Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р. до 4 418 100,00 грн. (чотири мільйони чотириста вісімнадцять тисяч сто гривень).

19 березня 2008 р., на підставі зміненої Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р., між ВАТ “Райффазен Банк Аваль” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № S010/03-03/148, згідно якому банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти у сумі 1 455 000,00 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят п'ять тисяч гривень) та визначено остаточну дату повернення коштів “Позичальником” - 23.10.17 р.

Укладаючи кредитний договір № S010/03-03/148 від 19.03.08 р., “Кредитор” зобов'язався надавати кредитні кошти “Позичальнику” шляхом перерахування кредитних коштів у безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок “Позичальника”.

На виконання зобов'язань “Позичальником”, відповідно до ч. 1 кредитного договору №S010/03-03/148 від 19.03.08 р., яка визначає базові умови кредитного договору, були сплачені на користь банка грошові кошти (комісія) у розмірі, який становить 14 400,50 грн., за видачу кредитних ресурсів, що відповідає розміру комісії за видачу кредитних ресурсів у сумі 1 455 000,00 грн., згідно умовам кредитного договору.

Отже, після виконання позивачем умов кредитного договору, у банка виникли зобов'язання перед “Позичальником” по видачі кредитних ресурсів згідно умовам кредитного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, в період дії кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р. банком частково виконувались зобов'язання та надавалися кредитні ресурси “Позичальнику” в порядку, визначеному законодавством України та умовами кредитного договору.

Але, звернувшись до банку за отриманням чергового траншу кредитних ресурсів, позивач отримав відмову в отриманні чергового траншу з посиланням на погіршення фінансового становища банку та неможливості виконання своїх зобов'язань, взятих банком перед позивачем згідно умовам Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р. та кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р.

З метою врегулювання відносин між “Кредитором” та “Позичальником”, останній в порядку, визначеному п. 5.1. кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р., яким встановлено, що спори та розбіжності, що виникають з цього договору, підлягають вирішенню шляхом проведення переговорів, звернувся із заявою, в якій перед банком ставилося питання про повернення коштів, сплачених позивачем на користь банка як комісія, та сплати неустойки, передбаченої умовами Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р.

25.12.08 р., листом начальника Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ “Райффазен Банк Аваль” Пляшко В.В. № 2842, на адресу позивача було підтверджено відмову у видачі кредитних ресурсів в розмірі 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень) в межах кредитного ліміту, встановленого кредитним договором № S010/03-03/148 від 19.03.08 р., з посиланням на наступні обставини –обмеження, встановлені нормативними документами НБУ, криза ліквідності, значне зростання вартості кредитних ресурсів, зниження вартості майна, що є предметом забезпечення, відсутність діючого договору страхування, які, на думку банка, створили об'єктивні передумови в обмеженні доступу до кредитних ресурсів та погіршення фінансового стану позичальників банку, у зв'язку з чим банк відкликав свої зобов'язання по наданню чергових траншів кредиту.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, станом на 25.12.08 р. Національним банком України не було прийнято жодного нормативно-правового акту, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, який би встановлював заборону на виконання зобов'язань банком перед позичальниками в частині видачі кредитних ресурсів.

Посилання ж банку на обставини, пов'язані зі зменшенням розміру активів банку для забезпечення виконання зобов'язань за кредитними угодами, як на підставу для відмови у виконанні зобов'язань за кредитним договором № S010/03-03/148 від 19.03.08 р., суперечить вимогам, встановленим п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, згідно якій не вважаються такими обставинами, які звільняють боржника від виконання своїх зобов'язань, відсутність у боржника необхідних коштів для виконання взятих ним зобов'язань.

Не є такою обставиною і зменшення вартості об'єкта іпотеки. До того ж, що вартість майна, переданого позивачем в іпотеку згідно договору іпотеки № S014/03-03/896/1 від 19.03.08 р., не зменшилась, а збільшилась, що підтверджується відповідним документом незалежного експерта-оцінювача з нерухомого майна, зважаючи на збільшення вартості нерухомого майна, пов'язаного зі зміною факторів, які безпосередньо впливають на вартість майна.

Відносно договору страхування майна слід зазначити, що з моменту укладання Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р. та кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р., майно, передане позивачем в іпотеку, було застраховане від ризиків, узгоджених з банком, і на момент звернення до суду відповідний договір страхування є діючим і умови його були погоджені з банком.

На момент звернення позивача до господарського суду з цим позовом відповідачем не виконано свого зобов’язання, передбаченого кредитним договором № S010/03-03/148 від 19.03.08 р. щодо надання позивачеві чергового траншу кредиту у розмірі 1 455 000,00 грн., що відповідачем не заперечується.

Під час розгляду даної справи, враховуючи відповідні пропозиції банку щодо добровільного виконання зобов'язань за кредитним договором, що є предметом спору у справі, позивач в порядку, визначеному кредитним договором, та з документами, необхідними для отримання кредитних коштів у розмірі 309 550,00 грн., звернувся 03.11.09 р. до ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” для отримання кредитних коштів. В заявці, оформленій з дотриманням вимог внутрішніх банківських документів, позивачем була чітко обумовлена ціль використання кредитних ресурсів, яка відповідає умовам визначеним кредитним договором, та надані документи, які підтверджують необхідність використання коштів у розмірі 309 550,00 грн. станом на 03.11.09 р. Подаючи заявку, позивач запропонував банку здійснити видачу кредитних ресурсів 04.11.09 р.

Однак, всупереч документам, наданим банком суду про можливість добровільного виконання зобов'язань банком перед “Позичальником”, банк не видав позивачу кредитних коштів, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку, відкритому ВАТ “Райффазен Банк Аваль” суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 для перерахування кредитних коштів, та не заперечується відповідачем.

На звернення позивача банком була надана відповідь за № 3438 від 04.11.09 р., де зокрема зазначається, що протоколом кредитного комітету від 29.10.09 р. прийнято рішення про надання позивачу траншу кредиту за кредитним договором № S010/03-03/148 від 19.03.08 р. у розмірі 309550,00 грн. з цільовим призначенням: погашення прострочених відсотків за наступними кредитними договорами: № 014/03-03/897 від 24.10.07 р., № 5010/03-03/148 від 19.03.08 р., валюти МВРУ для погашення прострочених відсотків за кредитними договорами № 014/03-03/1476 від 29.03.06 р. та по № 014/03-03/04/157 від 27.02.07 р.

Також, 06.11.09 р. Криворізьким регіональним відділенням Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” підготовлена відповідь про розгляд заяви суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 03.11.09 р., з якою останній звернувся до ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” для видачі кредитних коштів у розмірі 309 550,00 грн. згідно кредитному договору № 3010/03-03/148 від 19.03.08 р.

Як свідчить ця відповідь - 29.10.09 р. банком, згідно рішенню кредитного комітету, прийнято рішення про використання кредитних коштів всупереч умовам кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р. - для погашення зобов'язань за іншими кредитними договорами і пропонується позичальнику їх отримати для цієї мети.

Між тим, кредитним договором № S010/03-03/148 від 19.03.08 р. не встановлено такого цільового призначення кредитних коштів, як погашення відсотків (заборгованості) за іншими угодами (п. 2 ч. 1 базові умови кредитування кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р.)

Пунктом же 4.1.2. кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р. встановлено, що за нецільове використання кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 25% (двадцять п'ять відсотків) від суми кредитних коштів, використаних не за цільовим призначенням. Вказаний штраф сплачується додатково до інших сум, що підлягають сплаті згідно цьому договору.

Таким чином, на час розгляду справи відповідачем не надано належних доказів на підтвердження виконання своїх зобов’язань перед позивачем по наданню кредитних коштів за заявкою позивача у відповідності до умов кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені в ст. 193 Господарського кодексу України, згідно якій суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання згідно ст. 15 Цивільного кодексу України.

Захист цивільних прав та інтересів здійснюється шляхом звернення особи до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема - шляхом примусового виконання обов’язку в натурі.

Викладене стало підставою для задоволення позову Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції банка про зобов'язання відповідача вчинити певні дії по виконанню зобов'язання з видачі кредитних ресурсів СПД ОСОБА_1 згідно кредитному договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р.

Таким чином, рішенням господарського суду від 26.11.09 р. у справі № 25/234-09 було встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції банка було безпідставно та необґрунтовано відмовлено Суб'єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_1 у видачі кредитних коштів в межах кредитного ліміту, встановленого кредитним договором № S010/03-03/148 від 19.03.08 р. з посиланням на підстави обмеження у видачі цих коштів зважаючи на нормативні документи НБУ, що було спростовано судом з посиланням на те, що жодного нормативно-правового акту зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, який би встановлював заборону на виконання зобов'язань банком перед позичальником в частині видачі кредитних ресурсів не існує.

Судом було встановлено, що на момент звернення СПД ОСОБА_1 до суду з позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції банка свого зобов'язання по виплаті чергового траншу кредиту виконано не було, що не заперечувалось відповідачем.

При цьому судом було встановлено, що всі необхідні дії для отримання цих коштів СПД ОСОБА_1 були виконаної, а саме - до банку була подана заявка від 03.11.09 р. про видачу кредитних коштів у розмірі 309 550,00 грн., яка була оформлена з дотриманням вимог внутрішніх банківських документів і в якій чітко була обумовлена ціль використання кредитних ресурсів відповідно до умов кредитного договору, та надані документи, які підтверджують необхідність використання коштів у розмірі 309 550,00 грн.

Подаючи вказану заявку, позивач запропонував банку здійснити видачу кредитних ресурсів 04.11.09 р., однак, всупереч документам, наданим банком суду про можливість добровільного виконання зобов'язань банком перед СПД ОСОБА_1, банк-відповідач не видав позивачу кредитних коштів.

Вказані факти, встановлені рішенням господарського суду у справі № 25/234-09, не підлягають доведенню у цій справі.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи також з наступного:

Згідно розділу 1.7. "Порядок надання Кредиту" кредитного договору № S010/03-03/148 від 19.03.08 р., укладеного між сторонами, Банк здійснює видачу Кредиту Позичальнику однією сумою чи Траншами згідно з Кредитною/ними заявкою/ами позичальника. Кредит надається однією сумою чи Траншами шляхом перерахування кредитних коштів в безготівковій формі з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника. Перший транш надається у термін до 2 (двох) місяців з дати укладення цього Договору. Кожний наступний Транш надається Позичальнику за умови підтвердження ним цільового використання кожного попереднього Траншу. До подачі Кредитної заявки на видачу чергового Траншу (у разі надання Кредиту Траншами) Позичальник зобов'язаний надати звіт про цільове використання попереднього Траншу, з доданням підтверджуючих документів. Після подання Банку Кредитної заявки (у разі надання Кредиту Траншами), Позичальник зобов'язаний прийняти суму Траншу, згідно такої Кредитної заявки. У випадку необхідності суми окремих Траншів можуть бути змінені Позичальником за письмовим погодженням з Банком. У разі надання Кредиту Траншами, перед наданням чергового Траншу, в разі зменшення ринкової вартості Предмету іпотеки, що є забезпеченням по Кредиту на понад 30% (тридцять відсотків), Банк може вимагати від Позичальника оформлення додаткового забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором. Банк має право відмовити Позичальнику в наданні чергового Траншу в разі невиконання Позичальником умов цього Договору та / або і договорів, що пов'язані з цим Договором.

Рішенням господарського суду від 26.11.09 р. у справі № 25/234-09 було встановлено, що Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції банка було безпідставно та необґрунтовано відмовлено Суб'єкту підприємницької діяльності –фізичній особі ОСОБА_1 у видачі кредитних коштів в межах кредитного ліміту, встановленого кредитним договором № S010/03-03/148 від 19.03.08 р. з посиланням на підстави обмеження у видачі цих коштів зважаючи на нормативні документи НБУ, що було спростовано судом з посиланням на те, що жодного нормативно-правового акту зареєстрованого в Міністерстві юстиції України, який би встановлював заборону на виконання зобов'язань банком перед позичальником в частині видачі кредитних ресурсів не існує.

Судом було встановлено, що на момент звернення СПД ОСОБА_1 до суду з позовом ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції банка свого зобов'язання по виплаті чергового траншу кредиту виконано не було, що не заперечувалось відповідачем.

При цьому судом було встановлено, що всі необхідні дії для отримання цих коштів СПД ОСОБА_1 були виконаної, а саме - до банку була подана заявка від 03.11.09 р. про видачу кредитних коштів у розмірі 309 550,00 грн., яка була оформлена з дотриманням вимог внутрішніх банківських документів і в якій чітко була обумовлена ціль використання кредитних ресурсів відповідно до умов кредитного договору, та надані документи, які підтверджують необхідність використання коштів у розмірі 309 550,00 грн.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для відмови позивачу у видачі чергового траншу кредиту в сумі 309 550,00 грн.

Господарським судом також встановлено:

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантiєю, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства. Розмiр неустойки, встановлений законом, може бути збiльшений у договорi (ст.ст. 546, 549, 551 ЦК України).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звiльняється вiд вiдповiдальностi за неможливiсть виконання ним грошового зобов'язання.

За невидачу кредитних коштів відповідач несе відповідальність перед позивачем згідно п. 10.1. Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р., яким встановлено, що за порушення строків надання кредиту банк-відповідач сплачує на користь позивача-позичальника пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення видачі кредиту.

На підставі вказаного п. 10.1. Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р. Позивачем була нарахована відповідачу пеня на суму невиданих кредитних ресурсів - 309550,00 грн. за період з 10.12.08 р. по 22.12.09 р. у розмірі 35 997,09 грн.

Як встановлено матеріалами справи позивачем була подана до банку заявка від 03.11.09 р. про видачу кредитних коштів у розмірі 309 550,00 грн.

Подаючи вказану заявку, позивач запропонував банку здійснити видачу кредитних ресурсів 04.11.09 р., однак банк-відповідач не видав позивачу кредитних коштів.

За таких обставин нарахуванню підлягає пеня, передбачена п. 10.1. Генеральної кредитної угоди № 014/03-03/896 від 23.10.07 р., за період з 04.11.09 р. по 22.12.09 р., оскільки зобов'язання відповідача з видачі позивачу траншу кредита виникло саме з 04.11.09 р., а не з 10.12.08 р., як зазначив позивач.

Після перерахунку суми пені судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 4 259,49 грн., з урахуванням рівня облікової ставки НБУ 10,25% з 12.08.09 р.

В решті позову слід відмовити.

Станом на момент розгляду справи відповідач доказів сплати пені суду не надав.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 33-35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Криворізького регіонального відділення Дніпропетровської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (вул. Волгоградська, 1д, м. Кривий Ріг, 50069, код 19358201, к/р 39004008000100 в «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 50007, код НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія ВО2 НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в КРВ ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 305653) - 4 259,49 грн. пені, 42,58 грн. витрат на держмито, 27,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видавши наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя І.Ю. Дубінін