Ухвала суду № 108126181, 27.12.2022, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1891/19

Провадження №1-кс/713/423/22

УХВАЛА

іменем України

27.12.2022 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця заяву потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019260060000310 від 30.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 246 ч.3 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Вижницького районного суду знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019260060000310 від 30.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 246 ч.3 КК України.

Під час судового розгляду кримінального провадження потерпілий ОСОБА_4 повторно звернувся в суд із заявою про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду вказаного кримінального провадження на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

У заяві вказував, що 12.10.2022 року подав заяву про відвід судді ОСОБА_6 , у задоволенні якої ухвалою суду від 20.10.2022 року відмовлено. 07.11.2022 року подав заяву, у якій просив суддю ОСОБА_6 заявити самовідвід, однак своєю ухвалою від 07.11.2022 року йому відмовлено за безпідставністю. Після цього, 07.11.2022 року подав заяву про відвід судді, проте ухвалою суду від 11.11.2022 року відмовлено у її задоволенні.

Про розгляд справи 05.12.2022 року його не повідомили, тому вважає, що розгляд справи мають намір провести без нього, а це свідчить про порушення суддею ОСОБА_6 . Бангалорських принципів поведінки судді.

Вважає, що з урахуванням позиції Верховного Суду по справі №277/599/15-к від 17.09.2019 року, судді ОСОБА_6 доцільно було ще до винесення ухвал 20.10.2022 року та 11.11.2022 року заявити самовідвід.

Стверджує, що суддя ОСОБА_6 не хоче сприймати позицію Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 року, заява №23465/03).

Зазначив, що категорично проти того, щоб суддя ОСОБА_6 продовжував таємно від нього та без його відома чинити правосуддя.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 заяву про відвід судді підтримав.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію потерпілого.

У судове засідання обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 не з`явилися, причини неявки не повідомили.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав, що підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді немає.

Суд, заслухавши потерпілого ОСОБА_4 , представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_3 , вивчивши заяву про відвід судді, дійшов до такого висновку.

Вичерпний перелік обставин, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст.75 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, на який посилається потерпілий, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

За змістом ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Аналізуючи наведені у заяві потерпілого обставини, суд приходить до висновку, що вони зводяться з особистою неприязню потерпілого та не можуть свідчити про упередженість та заінтересованість судді у розгляді даного кримінального провадження, а тому і не є підставою для відводу судді в розумінні п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Задоволення відводу з наведених підстав призведе до необґрунтованого усунення головуючого від здійснення правосуддя у кримінальному провадженні та безпідставного затягування судового процесу з розгляду кримінального провадження.

Крім того, суд вважає, що повторно подана заява про відвід фактично є скаргою на дії судді та зводиться до незгоди заявника з його процесуальними діями під час розгляду кримінального провадження.

Зважаючи на вищезазначені положення закону та наведені судом обставини, суд дійшов висновку про помилковість підстав для відводу судді ОСОБА_6 , неспроможність доводів, приведених в їх обґрунтування, а тому в задоволенні заяви потерпілого необхідно відмовити.

Суд звертає увагу, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81, 82 КПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019260060000310 від 30.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.186 ч.2, 246 ч.3 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_9