Рішення № 10811670, 22.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.10р.Справа № 18/276-09(38/206-08) За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1,

м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємця ОСОБА_2,

м. Дніпропетровськ

третя особа: Новоолександрівська сільська рада, Дніпропетровський район,

Дніпропетровська область

за участю прокуратури Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ

про визнання договору дійсним та визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від прокуратури: Кріпак Н.В. посв.№ 180

від позивача: ОСОБА_1, ПП

від відповідача: ОСОБА_4 дов. від 11.07.08р.

від третьої особи: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

У липні 2008 року приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з вимогою визнати дійсною угоду щодо купівлі-продажу капітальних нежитлових приміщень, у тому числі окремо розташованого нежитлового будинку, господарських будівель, комор у кількості 7 шт., навіс -1 шт., металевих контейнерів у кількості 13 шт., рік забудови яких - 2001, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3, укладену від 20.11.03 року між приватним підприємцем ОСОБА_2 та приватним підприємцем ОСОБА_1 та визнати за приватним підприємцем ОСОБА_1 право власності на капітальні нежитлові приміщення, господарські будівлі, у тому числі окремо розташований нежитловий будинок, комори у кількості 7 шт., металеві контейнери у кількості 13 шт., рік забудови яких - 2001, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3, без додаткового акту вводу в експлуатацію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2008 року позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2008 року у справі №38/206-08 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Розпорядженням голови суду Паруснікова Ю.Б. від 18.11.2009 року справу передано на розгляд судді Петровій В.І. Ухвалою від 19.11.2009 року справу прийнято до провадження з присвоєнням номеру справи - №18/276-09 (38/206-08).

02 березня 2010 року позивач подав до суду заяву про зміну (уточнення) позовних вимог, в якій просив визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.11.2003 року, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 та приватним підприємцем ОСОБА_1 та визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, отримане за договором купівлі-продажу з приватним підприємцем ОСОБА_2, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_3, а саме: рибацький будинок - нежитловий будинок (літ. А, Е), склад для зберігання моторів (7 комор) - господарська будівля (літ. Б.), склад для зберігання засобів лову - господарські будівлі (літ. В, Г), приймальний пункт - господарська будівля (літ. Д), навіс - літ. Ж, металеві контейнери (13 штук, рік забудови 2001) - контейнери №№ 1-13. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до технічної документації, виданої БТІ, придбані за договором об"єкти мають інші характеристики.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечувала, зазначила, що спірне нерухоме майно - нежитловий будинок та господарські будівлі вона не будувала. Нежитловий будинок та господарські будівлі збудовані у 1950 - 1973 роки колгоспом “Червоний рибак” (колективне сільськогосподарське підприємство), який було сформовано у 1940-х роках. ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_7 були членами колгоспу “Червоний рибак”, майно якого було в 2000 році розпайоване відповідно до законодавства України та Статуту колгоспу. Вона та її чоловік (після припинення членства в колгоспі) отримали спірну нерухомість як пай (частку). На підтвердження чого надала письмові докази.

Представник прокуратури проти позову заперечувала з посиланням на відсутність у відповідача правовстановлювальних документів на нерухоме майно та посилалась на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2008 року у справі №25/223-07, в якій зазначено самочинність будівництва спірного нерухомого майна, і, відповідно, відсутність у відповідача права на його продаж.

Третя особа, без самостійних вимог Новоолександрівська сільська рада Дніпропетровського району Дніпропетровської області просила розглянути справу без участі її представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2003 р. за договором купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (покупець) продавець передав, а покупець прийняв у власність капітальні нежитлові приміщення, у тому числі: окремо розташований цегляний нежитловий будинок, господарські будівлі, шлакоблочні комори у кількості 7 шт., навіс, металеві контейнери у кількості 13 шт. (2001 року забудови), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3

Приймання-передача майна відбулася в день підписання цього договору за актом приймання-передачі, який є невід"ємною частиною цього договору (а.с. 9).

Відповідно до ст. 224 ЦК України 1993 року, який діяв на момент укладання договору купівлі-продажу, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. За загальним правилом, право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не встановлено законом або договором (ч. 1 ст. 128 ЦК України 1963 р.). Враховуючи норми закону та умови договору купівлі-продажу, право власності у відповідача на майно, визначене у договорі купівлі-продажу від 20.11.2003 р., виникло з моменту його передачі - 20.11.2003 року.

Згідно з п. 3 договору продавець повинен у строк до 31.12.2007 р. надати покупцю належним чином зареєстровані правовстановлювальні документи та технічну документацію, необхідні для реєстрації за покупцем права власності на майно. Про готовність документів продавець зобов'язаний письмово повідомити покупця за його адресою.

Відповідно до п. 6 договору в день підписання цього договору покупець сплатив готівкою, а продавець отримав завдаток у сумі 1 500,00 грн. Остаточний розрахунок із продавцем за придбане покупцем майно здійснюється за першою письмовою вимогою (не пізніше трьох діб із моменту її отримання) продавця, але не пізніше 01.11.2008 р., у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у сумі 133 500,00 грн. на банківський рахунок, вказаний покупцем у своїй вимозі.

Згідно з п. 10 договору строк дії цього договору: з моменту підписання сторонами договору та акта приймання-передачі і до 31.12.2008 р.; строк дії цього договору може бути змінений шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

За п. 11 договору продавець має право з моменту укладення договору та до закінчення строку дії цього договору використовувати майно для зберігання своїх речей, забезпечуючи при цьому схоронність майна, з платою за користування - 120,00 грн. за кожен рік. Підписання договору свідчить про фактичне отримання майна у користування; після 01.11.2008 р. продавець зобов'язаний повністю звільнити майно, що належить покупцю, від своїх речей та підписати акт повернення майна з користування.

20.06.2008 р. позивач звернувся до ОСОБА_2 з вимогою з'явитись 25.06.2008 р. з документами, необхідними для нотаріального посвідчення до говору купівлі-продажу нерухомості, розташованої за адресою: АДРЕСА_3, придбаної позивачем за договором купівлі-продажу від 20.11.2003 р., за адресою приватного нотаріу са. 11.07.2008 р. виконуючи умови спірного договору щодо оплати за придбане майно, позивач платіжним дорученням № 20 перерахував на поточний рахунок відповідача 133 500,00 грн. (а.с. 16).

31.07.2008 р. відповідач надіслав позивачу лист, в якому повідомив про неможливість надати документи, необхідні для реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно, придбане за договором купівлі-продажу від 20.11.2003 р., та відсутність необхідності нотаріально посвідчувати вище вказану угоду, оскільки вона була укладена ще в 2003 році.

Вважаючи, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за спірним договором щодо надання правовстановлюючих документів та техні чної документації, необхідної для реєстрації права власності на спірне неру хоме майно, та ухилення від нотаріального посвідчення договору, враховуючи порушене право покупця на реєстрацію права власності на придбане нерухоме майно та розпорядження придбаною нерухомістю, ПП ОСОБА_1 звернувся до гос подарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПП ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Новоолександрівська сільська рада, про визнання дійсною угоди щодо купівлі-продажу капітальних нежитлових приміщень, у т.ч. окремо розташованого нежитлового будинку, господарських будівель, комор у кількості 7 шт., наві су - 1 шт., металевих контейнерів у кількості 13 шт., рік забудови яких - 2001, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, укладену 20.11.2003 р. між ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_1; визнання права власності за ПП ОСОБА_1 на вказані нежитлові приміщення, без додаткового акта вводу в експлуатацію на підста ві ст. 328, ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2008 року позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.09.2009 року рішення господарського суду від 01.08.2008 року у справі № 38/206-09 скасовано, справу направлено на новий розгляд.

У постанові від 17.09.2009 року Вищий господарський суд України зазначив, що висновки господарського суду не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права та всебічному повному та об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено ст. 43 ГПК України, оскільки при розгляді даного спору суд не встановив чи набув відповідач (продавець за договором) у встановленому законом порядку право власності на об"єкт купівлі-продажу, і, відповідно, право продажу вказаного об"єкта, тому що за доводами заступника прокурора Дніпропетровської області спірне майно є самочинним будівництвом і права власності на це майно у продавця не було.

Згідно ч.1 ст. 11112 ГПК України під час нового розгляду справи вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи було встановлено.

13 лютого 1997 року розпорядженням Голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №115/5-р зареєстровано Статут риболовецького колгоспу “Червоний рибак”. За статутом риболовецький колгосп “Червоний Рибак” мав колективну форму власності та знаходився за адресою: 320118, м.Дніпропетровськ, Самарський район, вул.Чаплінська, 6.

Відповідно до інвентаризаційного опису основних засобів Риболовецького колгоспу “Червоний Рибак”в с.Старі Кодаки знаходилися обєкти нерухомого майна: склад для зберігання моторів (рік вводу 1959); склад для зберігання засобів ловлі (рік вводу 1973); причал (рік вводу 1973); сторожова будка (рік вводу 1985); навіс для зберігання моторів (рік вводу 1990); рибацький будинок (рік вводу 1950); приймальний пункт (рік вводу 1973) (том 2, а.с.21).

Згідно статті 24 Закону України "Про власність" (в редакції, яка діяла з 07.02.1991 по 27.04.2007 року) "Об"єкти права власності кооперативу (колгоспу)" об"єктами права власності кооперативу (колгоспу) є будівлі, споруди, грошові та інші майнові внески його членів; виготовлена ним продукція; доходи, одержані від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу (колгоспу), а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Кожен член кооперативу (колгоспу) має право на частку доходу, одержану на його пай. У майні, що належить кооперативу (колгоспу) визначаються частки членів цього кооперативу (колгоспу). В разі добровільного виходу з кооперативу (колгоспу) громадянин має право на виділення належної йому частки в майні кооперативу (колгоспу) в натурі, грошах або цінних паперах. При ліквідації кооперативу (колгоспу) майно, що залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється між членами кооперативу (колгоспу).

Частинами 2 та 3 статті 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначено, що пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

04.04.2000 року загальними зборами членів риболовецького колгоспу “Червоний рибак” було прийнято рішення про розпаювання майна колгоспу (том 2, а.с.24).

На підставі вказаного рішення відповідач отримала Свідоцтво про право на майновий пай №14 від 16.06.2000 року. Свідоцтво про право на майновий пай від 16.06.2000 року № 1 отримав ОСОБА_7 (чоловік ОСОБА_2 з 12.12.1992 року відповідно до Свідоцтва про шлюб, виданого повторно 26.02.2008 року Самарським відділом РАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції) та громадяни ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - №№ 11, 15, 18 відповідно.

За накладними №14 та №1 від 14.02.2001 року відповідач та її чоловік отримали на свій пай в натурі у (спільну часткову) власність будівлю приймального пункту. За накладними №1/2 та №11 від 14.02.2001 року ОСОБА_7 (чоловік ОСОБА_2.) отримав також у (спільну часткову) власність з ОСОБА_9 рибацький будинок. За накладною №15 від 14.02.2001 року ОСОБА_10 отримав у (спільну часткову) власність склад для зберігання моторів. За накладною №18 від 14.02.2001 року ОСОБА_11 отримав у (спільну часткову) власність склад для зберігання засобів лову (том 2, а.с.9 -19).

12.06.2003 року відповідач та гр.ОСОБА_9 уклали договір купівлі-продажу майнового паю, за яким відповідач (покупець) отримала у власність виділений в натурі майновий пай, які належали гр.ОСОБА_9 на підставі рішення загальних зборів членів риболовецького колгоспу “Червоний рибак” від 04.04.2000 року, Свідоцтва про право на майновий пай №11 від 16.06.2000 року та накладної №11 від 14.02.2001 року (том 2, а.с.20).

Отже, із наданих документів вбачається, що на момент продажу майна за договором від 20.11.2003 року продавець - ПП ОСОБА_2 правомірно була власником майна, проданого за договором.

Відповідно до Витягу з ЄДРПОУ від 16.08.2007 р. за №18/13-1820 АСРПТЗТ “Червоний рибак” (ідентифікаційний код 02796799; 49118, м.Дніпропетровськ, Самарський район, вул.Чаплінська, 6) вилучено у зв"язку з припиненням юридичної особи 06 грудня 2006 року (том 2 а.с. 22).

Згідно технічного паспорту на комплекс нежитлових будівель, виготовленого для відповідача Комунальним підприємством Дніпропетровського району “Бюро технічної інвентаризації” 22.07.2008 року, в Дніпропетровському районі, с. Старі Кодаки по вул. Рибальська, 1б розташовані: нежитловий будинок (літера по плану А), господарські будівлі (літери по плану Б, В, Г, Д, Е), контейнери (№1-13 по плану), навіс (літера по плану Ж).

За матеріалами технічної інвентаризації рибацький будинок - згідно документів риболовецького колгоспу “Червоний рибак” це нежитловий будинок і господарська будівля (літ. А, Е), склад для зберігання моторів (7 комор) відповідно - господарська будівля (літ. Б), склад для зберігання засобів ловлі - господарські будівлі (літ. В, Г), приймальний пункт - господарська будівля (літ. Д), що також підтверджується доданими Планом-схемою розташування будівель та споруд на дільниці с. Старі Кодаки рибколгоспу “Червоний рибак”, технічним паспортом від 22.07.2008 року (План земельної ділянки та Експлікація земельної ділянки) та висновком Придніпровської державної академії будівництва та архітектури від 30.07.2008 року з фотографіями цих будівель (том 1, а.с.25 -43, 46-70; том 2 а.с. 61-62).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, оскільки право власності на майно, яке було продано позивачу за договором купівлі-продажу від 20.11.2003 року в силу ст. 41 Конституції України, ст.ст. 224, 128 ЦК України 1993 року, Закону України "Про власність" та умов договору виникло 20.11.2003 року.

Враховуючи, що позивач та відповідач не підтвердили право власності на металеві контейнери, на склад для зберігання матеріалів та на склад для зберігання засобів ловлі, навіс, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

До того ж, слід зазначити, що доводи прокурора про самочинне будівництво спірного майна в Дніпропетровському районі, с. Старі Кодаки по вул. Рибальська, 1б спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-86 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати право власності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на нерухоме майно, отримане за договором з приватним підприємцем ОСОБА_2 (Ідентифікаційний номер НОМЕР_2), яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Рибальська,1«Б», а саме: Рибацький будинок (нежитловий будинок, літ. А, господарська будівля, літ.Е) та Приймальний пункт (господарська будівля, літ. Д).

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (49127, АДРЕСА_1, КБ "Приватбанк", р/р НОМЕР_4, МФО 305299, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49104, АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_3 в КБ Приватбанк, МФО 305299, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 42,50 (сорок дві грн. 50 коп.) державного мита та 59,00 (п"ятдесят дев"ять) грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова Рішення підписано 26.03.2010 р.