Рішення № 10811657, 19.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.10р.Справа № 1/89-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра", м. Дніпропетровськ

до Українсько - угорського закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Веста-Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 62 701 грн. 78 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Братута С.П., дов. №2 від 01.03.10р.; Фасулакі П.Є., дов. № 1 від 01.03.10р.;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деметра" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Українсько - угорського закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Веста-Дніпро" заборгованість за проданий товар в сумі 62 701 грн. 78 коп., з яких 58 322 грн. 88 коп. –основний борг, 3 349 грн. 44 коп. –штрафу, 446 грн. 24 коп. –3% річних, 583 грн. 22 коп. –індекс інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 60 ВД-05 від 05.05.2005р. в частині своєчасної оплати за поставлену продукцію.

Відповідач позов визнав частково на суму 41659 грн. 20 коп. основного боргу, у відзиві на позов зазначив, що заборгованість за проданий товар в сумі 16663 грн. 68 коп. сплачена відповідачем на користь позивача 04.02.10р., про що свідчить підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків; нарахування штрафних санкцій позивачем за прострочення грошових зобов'язань вважає неправомірним, оскільки в рахунках-фактурах, виставлених позивачем для сплати за поставлений товар, наявне посилання на інший договір, а саме № ДГ-0000015 від 04.01.07р. Крім того, зазначає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості наданих позивачу правових послуг відповідно до умов договору про надання адвокатських (юридичних) послуг № 02-юл від 22.01.10р., оскільки розмір вартості вказаних послуг не визначений ніякими розрахунками чи критеріями, а зазначений договір укладений позивачем не з адвокатом, а із фізичною особою-підприємцем. Просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

В судове засідання 18.03.10р. представник відповідача не з'явився.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, приєднане до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України за згодою представників позивача у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд, -

встановив:

Як зазначає позивач, 05.05.2005 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 60 ВД-05 (надалі - Договір), у відповідності із умовами якого позивач зобов’язався продати, а відповідач прийняти та оплатити гофрокартон (продукцію), кількість та ціна якого вказані у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.1).

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця наступним чином: 50% вартості продукції –перераховується покупцем авансом; 50% вартості продукції –перераховується покупцем протягом 5 банківських днів з моменту поставки продукції покупцю.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору ним в жовтні 2008р. своєчасно поставлено покупцю продукцію належної якості та в замовленій кількості на загальну суму 58 322 грн. 88 коп., яка була прийнята покупцем, що підтверджується видатковими накладними № РН-0210091 від 02.10.09р., № РН-0710091 від 07.10.09р., № РН-0810091 від 08.10.09р., № РН-0910091 від 09.10.09р., № РН-1210091 від 12.10.09р., № РН-1410091 від 14.10.09р., № РН-1610091 від 16.10.09р.

Відповідач в порушення приписів п. 4.1 Договору свої зобов’язання по повній та своєчасній оплаті не здійснив, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 58322 грн. 88 коп.

На підставі п. 6.2 Договору, яким передбачено, що у випадку прострочення строків оплати вартості поставленої продукції, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 0,5% за кожен день прострочення, позивач нарахував до сплати відповідачу штраф у розмірі 3349 грн. 44 коп.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України, позивачем також нараховані 3% річних в сумі 446 грн. 24 коп. та індекс інфляції в сумі 583 грн. 22 коп.

На час розгляду справи сторонами проведено звірку взаєморозрахунків, якою встановлено, що 04.02.10р. відповідачем частково погашено заборгованість за поставлену продукцію в сумі 16663 грн. 68 коп., у зв'язку із чим станом на 15.03.10р. за відповідачем рахується основна заборгованість в сумі 41659 грн. 20 коп.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, в жовтні 2009р. позивач на підставі рахунків –фактур №СФ-0210091 від 02.10.2009р., № СФ-0710091 від 07.10.2009р., № СФ-0810091 від 08.10.2009р., № СФ-0910091 від 09.10.2009р., № СФ-1210091 від 12.10.2009р., № СФ-1410091 від 14.10.2009р., № СФ-1610091 від 16.10.2009р. здійснив постачання відповідачу гофрокартону на загальну суму 58 322 грн. 88 коп.

Виконання зобов’язання позивачем підтверджується наступними документами: видатковими накладними № РН-0210091 від 02.10.09р., № РН-0710091 від 07.10.09р., № РН-0810091 від 08.10.09р., № РН-0910091 від 09.10.09р., № РН-1210091 від 12.10.09р., № РН-1410091 від 14.10.09р., № РН-1610091 від 16.10.09р., податковими накладними, довіреністю № 1432 від 09.10.09р. на ім’я Чернявського М.Є.

Оскільки в перелічених рахунках-фактурах та видаткових накладних в графі „Замовлення” зазначений договір № ДГ-0000015 від 04.01.2007р., в той час як позивач обґрунтовує позовні вимоги умовами договору купівлі-продажу № 60 ВД-05 від 05.05.2005р., суд не може прийняти вищезазначені видаткові накладні та рахунки-фактури, як належні докази поставки продукції за договором купівлі-продажу № 60 ВД-05.

Одночасно, як встановлено судом, перелічені рахунки-фактури містять усі необхідні відомості та реквізити, в них зазначений строк їх дії, у сторін є первинні документи, які підтверджують виконання операції, а саме: видаткові накладні, документи, що підтверджують оплату, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, що дає підстави вважати, що між сторонами укладено договір у спрощеній формі.

За умовами ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні, з яких вбачається, що товар був поставлений позивачем та отриманий відповідачем, але останнім вимоги усної угоди щодо оплати не було виконано в обумовлений строк, в той час як позивач виконав взяті на себе зобов’язання в повному обсязі.

Акт звірки від 15.03.2010р., укладений сторонами, підтверджує факт часткового виконання умов договору відповідачем в частині погашення своїх грошових зобов’язань перед позивачем та визнання останнім заборгованості за поставлений товар в розмірі 41659 грн. 20 коп.

Позивачем долучено до справи копію претензії № 08/12-09 від 08.12.2009р., направленої на адресу відповідача з вимогою ТОВ „Деметра” здійснити оплату за отриману продукцію. Але зазначена претензія не може бути прийнята судом як належний доказ, оскільки позивачем не надано доказів її вручення відповідачу.

Частиною1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оскільки сторонами надані докази про оплату відповідачем заборгованості в сумі 16663 грн. 68 коп., ці його грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені Договором, майново-господарські зобов’язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 41659 грн. 20 коп. –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивач щодо стягнення з відповідача 3 349 грн. 44 коп. –штрафу, 446 грн. 24 коп. –3% річних та 583 грн. 22 коп. –індекс інфляції, оскільки позивачем не надано належних доказів звернення до відповідача із вимогою про сплату заборгованості за поставлену продукцію.

Одночасно, суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за оплату адвокатських послуг у розмірі 4000 грн. з наступних підстав.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивачем надано в матеріали справи договір про надання адвокатських (юридичних) послуг № 02-юл від 22.01.2010 р. та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 04 від 22.01.2010р. Статтею 44 Господарського процесуального кодексу передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, судові витрати підлягають оплаті лише у тому випадку, якщо вони оплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Надана квитанція до прибуткового касового ордеру № 04 від 22.01.2010р. про оплату послуг адвоката у розмірі 4000 грн. не може бути належним доказом у розумінні ст. ст. 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач повинен був надати суду платіжне доручення на перерахування коштів, засвідчене банківською установою, яке б дійсно підтверджувало оплату за послуги адвоката.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українсько - угорського закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Веста-Дніпро" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, буд. 34, код ЄДРПОУ 31950849, р/р 2600001501913 у філіалі ВАТ „Укрексімбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деметра" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, буд. 3, код ЄДРПОУ 32328876, р/р 26007050600003 в Лівобережному відділенні ЗАТ „Приватбанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 41659 грн. 20 коп. (сорок одну тисячу шістсот п'ятдесять дев'ять грн. 20 коп.) основної заборгованості, 583 грн. 23 коп. (п'ятсот вісімдесят три грн. 23 коп.) витрат по сплаті державного мита, 219 грн. 52 коп. (двісті дев'ятнадцять грн. 52 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

В частині стягнення заборгованості в сумі 16663 грн. 68 коп. провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 23.03.10р.