Рішення № 108116183, 23.12.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/827/21

№ 2/183/739/22

23 грудня 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Новомосковської міської ради, комунальне підприємство «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» про припинення права на частку у спільній частковій власності,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом, який в подальшому неодноразово уточнювали. Згідно останньої редакції позовної заяви просили припинити право власності відповідачів на 8/31 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності, по 1/2 частині зазначеного цілого домоволодіння, за кожною.

В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що на підставі свідоцтва про на спадщину після смерті ОСОБА_5 вони є власниками 23/31 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інвентаризаційної справи, станом на 29.12.2012 власниками домоволодіння за вказаною адресою, що складалося з двох житлових будинків «А» та ОСОБА_6 були: 23/31 частини ОСОБА_5 , 8/62 частин ОСОБА_3 , 8/62 частин ОСОБА_4 . До складу належних ОСОБА_5 23/31 частин домоволодіння входив будинок ОСОБА_7 з будівлями та спорудами. До складу 8/62 частин домоволодіння, збудованого ОСОБА_8 , входив будинок ОСОБА_6 з будівлями та спорудами, який в подальшому після смерті останнього неодноразово змінював власника та був знесений. Так, ОСОБА_9 набув право власності на 8/62 частин домоволодіння на підставі договору дарування від 10.10.2007 №4312. Решта 8/62 частин домоволодіння зареєстровано за померлою ОСОБА_10 , та на підставі рішення суду від 14.09.2007 право власності на цю частину домоволодіння визнано право власності за ОСОБА_4 . Після того, як будинок ОСОБА_6 знесений, який складав 8/31 частин домоволодіння, на його місці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 самочинно розпочали будівництво будинку ОСОБА_11 . Новозбудованому ОСОБА_3 будинку «П-2» рішенням Новомосковської міської ради від 27.04.2016 залишено адресу: АДРЕСА_1 . Після знесення будинку та виділення будівель і споруд, належних ОСОБА_3 в окрему адресу: АДРЕСА_1 , на території домоволодіння АДРЕСА_1 не залишилось належного ОСОБА_3 нерухомого майна. Проте, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності ОСОБА_3 на 8/62 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , власниками якого є тільки позивачі, що грубо порушує їх право власності.

Ухвалою судді від 12.03.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23.11.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче провадження завершено.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник третьої особи КП «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради» у судовому засіданні просила позов задовольнити. Вказала, що фактично будинки за адресою: АДРЕСА_1 вводились в експлуатацію окремо різними власниками. Будинок літ. «А» , який вводився в експлуатацію ОСОБА_5 не зазнав змін. Перебудов, змін власників зазнав лише будинок, який вводився в експлуатацію ОСОБА_8 . Після присвоєння адреси домоволодінню ОСОБА_3 : АДРЕСА_1 , за ним залишилося зареєстрованим право власності на 8/62 домоволодіння АДРЕСА_1 , що порушує права позивачів.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував. Зазначив, що після присвоєння належним йому об`єктам нерухомості поштової адреси: АДРЕСА_1 , у нього фактично не залишилось у власності нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності позивачів на цілу частину домоволодіння АДРЕСА_1 він не оспорює.

Відповідач ОСОБА_4 надала заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення позову не заперечує.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Новомосковської міської ради у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

З досліджених матеріалів інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_2 та наданого третьою особою звіту-витягу з інвентаризаційної справи стосовно виникнення та переходів права власності на домоволодіння станом на 01.01.2013 встановлено наступне.

На підставі акту від 12.05.1986 про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію, затвердженого рішенням №597/2 виконком Новомосковської міської ради від 14.11.1986 був прийнятий в експлуатацію самочинно побудований ОСОБА_8 будинок під літ. «Б» (а.с.199)

На підставі акту від 15.11.1983, затвердженого рішенням виконкому Новомосковської міської ради №597/2 від 14.11.1986, введено в експлуатацію житловий будинок, самочинно побудований ОСОБА_5 під літ. «А». У цьому акті зазначено, про те, що будинок розташований на ділянці АДРЕСА_1 (а.с.204-205).

На підставі цих актів та рішень, 12.12.1986 видано свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на 8/31 частину на ім`я ОСОБА_8 ; на 23/31 частину на ім`я ОСОБА_5 (а.с.206).

Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 січня 2015 року, позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 1/2 частині спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 , що складається з 23/31 частин домоволодіння, що в цілому складається з: житлового будинку А, житловою площею 34 кв.м., загальною площею 55,7 кв.м. та житлового будинку Б, з господарськими будівлями та спорудами: сарай Д, вбиральня В, гараж Ж, сараї Е,З, спорудження №1-6; 23/31 частин домоволодіння складають: житловий будинок А, господарські будівлі та споруди: літня кухня Д, сарай Е, гараж Ж, вбиральня Г, колодязь к, дворове покриття №1, огорожа №4-5, ворота №6, хвіртка №7, що знаходяться в АДРЕСА_1 , належні померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого 12 грудня 1986 року згідно з рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 14.11.1986 року за №597/2 (а.с.9).

Право власності позивачів, кожної окремо, на 23/62 частин цього об`єкта нерухомого майна підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2015 (а.с.10) .

Належні ОСОБА_8 8/31 частин домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті власника успадкували в рівних частинах дружина ОСОБА_10 , донька ОСОБА_12 та донька ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за законом від 20.05.1987 №1438 (а.с.218 ).

ОСОБА_12 та ОСОБА_4 подарували належні їм частки домоволодіння ОСОБА_10 , що підтверджується договором дарування, посвідченого 04.05.1988 Першою дніпропетровської держнотконторою за р.№1074, зареєстрованого в БТІ 11.05.1988 за р.№2885-20, Д4 стор.93 (а.с.220-222).

Таким чином, ОСОБА_10 стала власником 8/31 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , до складу яких входив будинок літ. «Б», введений в експлуатацію ОСОБА_8 .

Після смерті ОСОБА_10 , належні їй 8/31 частин домоволодіння (частка відповідає житловому будинку літ.Б) успадковані наступним чином:

8/62 частки ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.05.2007 Новомосковською державною нотаріальною конторою за р.№2-3466, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.08.2007 за р.№18841225 (стор.146-147 інв.справи); Цю частину домоволодіння ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв у дар 8/62 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування №976090 від 10 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Куліш Ю.О. Як зазначено у договорі дарування, ці 8/62 частини житлового будинку належать дарителю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Новомосковською держнотконторою 30.05.2007 року за №2-7466. Право власності відповідача ОСОБА_3 на 8/62 частин спірного домоволодіння на підставі вказаного договору зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.64,135).

8/62 частки заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2007 року у справі №2-3729/07 визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину від 8/31 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_13 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.223-224). Зазначену цивільну справу оглянуто у судовому засіданні за клопотанням представника позивача. Проте ОСОБА_4 своє право власності на цю частину не зареєструвала, станом на 16.11.2022 право власності на 8/62 частини домоволодіння зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за померлою ОСОБА_10 (а.с. 196-197).

Сторонами суду надано копію рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.12.2007 (а.с.133) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно (а.с.133). Проте, згідно доповідної, складеної архіваріусом суду, за 2007 рік цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, не обліковується (а.с.190).

Під час поточної технічної інвентаризації від 12.10.2007 спеціалістом БТІ зафіксовано знесення будинку літ. Б, у зв`язку з чим був складений Акт про технічний стан для анулювання правовстановлювальних документів на житловий будинок літ.Б (а.с.219).

Згідно звіту-витягу з інвентаризаційної справи (а.с.а.с.225-237), станом на 01.01.2013 право власності зареєстроване наступним чином:

- Будинок літ.А (23/31 частки домоволодіння). Власник - ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про право власності від 12.12.1986, виданого згідно з рішенням виконкому Новомосковської міської ради №597/2 від 14.11.1986, зареєстрованого в БТІ 12.12.1986 за р.№2885-20;

- Будинок літ. «Б» знесений. Рішення виконкому Новомосковської міської ради про анулювання правовстановлювальних документів відсутнє.

Тому право встановлювальні документи не були анульовані, а в Реєстрі прав власності на нерухоме майно все ще існують записи про зареєстроване право власності за

- ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого 10.10.2007 приватним нотаріусом Новомосковського МНО Куліш Ю.О. за р.№4312, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.10.2007 за р.№18841225 на 8/62 частки домоволодіння (відповідають ? част.знесеного Будинку Б)

- ОСОБА_10 на підставі дублікату свідоцтва про право на спадщину, виданого 28.03.2007 Державним нотаріальним архівом Дніпропетровської області за р.№1-208, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 14.05.2007 за р.№18841225 на 8/62 частки домоволодіння (відповідають ? част.знесеного Будинку Б) .

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 16.11.2022 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано наступним чином: 23/62 частин за ОСОБА_1 , 23/62 частин за ОСОБА_2 , 8/62 частин за ОСОБА_3 , 8/62 частин за померлою ОСОБА_10 (а.с.196-197)

Листом Виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 16.04.2019 представнику позивача повідомлено, що згідно заяви громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_15 про присвоєння поштової адреси житловим будинкам, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , акту конкретного користування об`єкту нерухомого майна між співвласниками від 30.03.2016 №1, висновку щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухомого майна в окремі господарства, виконавчим комітетом Новомосковської міської ради було прийнято рішення від 27.04.2016 №211, відповідно до якого житловому будинку ОСОБА_3 , загальною площею 59,3 кв.м., житловою площею 35,8 кв.м. залишена адреса: АДРЕСА_2 , та житловому будинку громадянина ОСОБА_15 загальною площею 88,1 кв.м., житловою площею 55,8 кв.м. присвоєна адреса: АДРЕСА_1 (а.с.34).

Так, рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради №211 від 27.04.2016 на підсаві акту конкретного користування , висновку щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухомого майна в окремі господарства, житловому будинку ОСОБА_3 літ. «З-1» присвоєно адресу: АДРЕСА_2 ; присвоєно адресу житловому будинку ОСОБА_15 літ. «П-1» адресу: АДРЕСА_1 (а.с.174-177).

На підставі зазначеного рішення відповідач ОСОБА_3 зареєстрував право власності на виділений об`єкт нерухомості(а.с.132).

Після знесення житлового будинку за літ. «Б», який складав 8/31 частини домоволодіння, та після присвоєння належному ОСОБА_3 будинку адреси: АДРЕСА_3 , належний ОСОБА_5 та успадкований позивачами, становив 1 цілу частину домоволодіння АДРЕСА_3 , оскільки будинки вводилися в експлуатацію окремо та індивідуально.

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у ст. 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.ст.316, 317, 319 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним.

Як визначено у ч.1,2 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до ст.329 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України, захист цивільних прав шляхом визнання права власності належить судам. Одним із способів захисту цивільних прав, згідно ч.2 ст. 16 ЦК України, є визнання права.

Як встановлено у п.4 ч.1 ст.346 ЦК України, право власності припиняється у разі знищення майна.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 та померла ОСОБА_10 набули право власності на 8/31 частин домоволодіння АДРЕСА_3 , ці 8/31 частин складались із будинку літ. «Б», який у подальшому було знесено, зазначене право власності у них припинилося в силу п.4 ч.1 ст.346 ЦК України. Тому позовні вимоги про припинення права власності обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на домоволодіння АДРЕСА_3 - на 8/62 частин за відповідачем ОСОБА_3 та 8/62 частин за померлою ОСОБА_10 , які успадкувала, проте не зареєструвала ОСОБА_4 порушує права власників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що після знесення будинку літ. «Б», присвоєння належному ОСОБА_3 будинку нової адреси, позивачі стали власниками єдиного і цілого домоволодіння у рівних частках по ? частині кожна. За таких обставин, позовні вимоги про визнання права власності за позивачами на ціле домоволодіння обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Припинити право власності на 8/62 частин у домоволодінні АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_3 .

Припинити право власності на 8/62 частин у домоволодінні АДРЕСА_1 , зареєстроване за померлою ОСОБА_10 , яке у порядку спадкування перейшло до ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину від цілого домоволодіння АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину від цілого домоволодіння АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

відповідач ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ;

третя особа КП «Новомосковське міське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради», код ЄДРПОУ 302863, адреса: Дніпропетровська область, м.Новомоскоськ, вул.Гетьманська,18 оф.203:

третя особа Виконавчий комітет Новомосковської міської ради, код ЄДРПОУ 04052206, адреса: Дніпропетровська область, м.Новомоскоськ, вул.Гетьманська,14.

Повне судове рішення складено і підписано 27 грудня 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.