Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 366/1863/22
Провадження № 2/366/490/22
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 листопада 2022 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого-судді Ткаченка Ю.В., при секретарі Морозовій Я.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Шурубора Вячеслава Ігоровича до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 (даліПозивач) в особі свого представника адвоката Шурубора Вячеслава Ігоровича (далі Представник позивача) звернулася до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (далі Відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Бригіда Володимир Олександрович (далі Третя особа 1), Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович (даліТретя особа2) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем був вчинений виконавчий напис за № 8009 від 27.01.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № 2001524882801 від 17.01.2020 року у сумі 31546 грн. 70 коп.
Постановою приватного виконавця Голяченка Івана Павловича від 17.02.2022 року було відкрито виконавче провадження № 68678200, а постановою від 22.02.2022 року було звернуто стягнення на доходи позивача з відрахуванням коштів на погашення заборгованості за виконавчим написом.
Позивач вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчого напису нотаріусом.
З наведених вище підстав, позивач звертається до суду для захисту своїх прав та законних інтересів та просить суд:
- Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 66150, вчинений 05.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № 2001524882801 від 17.01.2020 року у сумі 31546 грн. 70 коп;
- Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень) та сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятост дев`яносто дві гривні сорок копійок), що разом становить 10992 грн. 40 коп. (десять тисяч дев`ятост дев`яносто дві гривні сорок копійок).
Ухвалою суду від 07 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (виклику) сторін на 29 листопада 2022 року на 09 год. 30 хв. /а.с. 21-22/.
У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомленні вчасно.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шурубор В.І. звернувся до суду із заявою, в якій просить розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Представник відповідача АТ «Перший український міжнародний банк» звернулися до суду із заявою про визнання позовних вимог ОСОБА_1 в порядку ст. 206 ЦПК України та вирішити питання про стягнення судових витрат в порядку ч. 1 ст. 142 ЦПК України.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович заяв та клопотань до суду не надіслали.
Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом від жодної із сторони не надходило, сторони в поданій позовній заяві просили розглянути справу за їх відсутності, позивач позовні вимоги підтримує, відповідач позов визнав, тому суд приходить до переконання, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до вимог ч. 5ст. 279 ЦПК Українипроводиться без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено «у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідач позов визнав.
Відповідно положень до ст.ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеномуЦПК Українипорядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантованост.124 Конституції України.
Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогамист. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;як розподілити між сторонами судові витрати;чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Правиламист. 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5ст. 81 ЦПК України).
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем був вчинений виконавчий напис за № 8009 від 27.01.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № 2001524882801 від 17.01.2020 року у сумі 31546 грн. 70 коп. /а.с. 7, 8/.
Постановою приватного виконавця Голяченка Івана Павловича від 17.02.2022 року було відкрито виконавче провадження № 68678200, а постановою від 22.02.2022 року було звернуто стягнення на доходи позивача з відрахуванням коштів на погашення заборгованості за виконавчим написом /а.с. 9, 10/.
Суд приймає до уваги усі подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі регулюються положеннямиЦивільного кодексу України,Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.
Відповідно дост. 18 ЦКнотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсязаконом «Про нотаріат»та іншими актами законодавства (ч. 1ст. 39 цього закону).
Згідно зі ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 88Закону України«Про нотаріат» визначає умови вчинення виконавчих написів. Зокрема, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року(далі - Порядок).
Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихпостановою КабінетуМіністрів України№1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашений розмір заборгованості.
Тобто, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє можливість спору між сторонами щодо кредитної заборгованості, не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто перевіряє щоб документи, з яких обчислена заборгованість, не були спірні.
Із правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 14 серпня 2019 року по справі №569/8884/17, вбачається, щобезспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржникаце обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознакаминаданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до п. 2.3 вищезазначеного Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18ЦК, ст.ст. 50, 87, 88Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Таку вимогу позивач не отримував. Лише після намаганні зняти власні кошти з картки, позивачу стало відомо про існування виконавчого напису, про звернення стягнення кредитної заборгованості в сумі 31546 грн. 70 коп. (тридцять одна тисяча п`ятсот сорок шість гривень сімдесят копійок).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність визначених уст. 88 Закону України «Про нотаріат»підстав для вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису. На підставі вищевикладеного вбачається, що при вчиненні виконавчого напису було порушено вимоги щодо строків надіслання боржникові вимоги про сплату боргу та відсутність належних та допустимих доказів розміру заборгованості, а також виконавчий напис міг був вчинений лише за умови укладення нотаріально посвідченого кредитного договору, що у своїй сукупності є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Зважаючи на те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу з державного бюджету слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК Українита ч.3ст.7 Закону України «Про судовий збір.
З відповідача на користь позивача слід стягнути 50 (п`ятдесят) відсотків судових витрат, понесених нею на сплату судового збору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано Договір про надання правової допомоги №б/н від 26.09.2022 року з додатком до нього, акт №2/22 прийому передачі юридичних послуг, попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат від 26.10.2022 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 05/01-22 від 26.10.2022 року, детальний опис робіт (наданих послуг) від 26.10.2022 року з описом наданої професійної правничої допомоги із зазначенням часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, що підтверджується матеріалами справи /а.с. 11-18/.
Суд дослідивши зазначені докази, враховуючи співмірність зі складністю даної справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, виходячи з відповідають реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.18,630,638,1054,1055 ЦК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, ст.ст.12,81,141, 142, 206, 211,263-265,268,354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Шурубора Вячеслава Ігоровича до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округ Бригіда Володимир Олександрович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.
Визнати таким,що непідлягає виконаннювиконавчий напис № 8009, вчинений 27.01.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором № 2001524882801 від 17.01.2020 року у сумі 31546 грн. 70 коп;
Стягнути з Акціонерного товариства«Перший УкраїнськийМіжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місце знаходжння: 04070, м. Київ вул. Андріївська,4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень).
Стягнути з Акціонерного товариства«Перший УкраїнськийМіжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місце знаходжння: 04070, м. Київ вул. Андріївська,4) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) п`ятдесятвідсотків судовихвитрат,понесених неюна сплатусудового зборув сумі496,20грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок).
Повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету п`ятдесят відсотків судового збору в сумі 496,20грн., сплаченого нею при поданні позову, відповідно до квитанціїID транзакції 6800-7903-3218-4952 від 02.11.2022 року, проведеної АТ «Банк Траст-Капітал».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Іванківський районний суд Київської області.
Відповідно до пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1
Представник позивача: Адвокат Шурубор Вячеслав Ігорович, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2
Відповідач:Акціонерне товариство«Перший УкраїнськийМіжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, місце знаходжння: 04070, м. Київ вул. Андріївська,4
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, адреса: 02068, м. Київ проспект Григоренка,15 прим.3
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко Іван Павлович, адреса: 08130, Києво-Святошинський район с. Петропавлівська Борщагівка вул. Соборна,10-Г офіс 204
Суддя: Ю.В. Ткаченко
Судове рішення № 108106496, Іванківський районний суд Київської області було прийнято 29.11.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 366/1863/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: