Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2022 Справа №607/18630/22
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» про зміну формулювання причин звільнення у наказі, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення коштів на оплату лікарняних,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до відповідача Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» про визнання формулювання причини звільнення ОСОБА_1 «за власним бажанням на підставі ст.38КЗпП України» неправильним та зміну формулювання причини звільнення ОСОБА_1 у наказі Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» № 19к від 21.11.2022 року «Про припинення трудового договору контракту», зазначивши причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на ч.3 ст. 38 КЗпП України, вказавши: «за власним бажанням у зв`язку з невиконанням Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» законодавства про працю, згідно із ч. З ст. 38 КЗпП України», а також стягнення з Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь» в його користь заборгованості по заробітній платі без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України, вихідної допомоги без урахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цієї суми відповідно до законодавства України, а також коштів на оплату лікарняних листів за перші п`ять днів тимчасової непрацездатності за наступними Листками непрацездатності від 26.10.2022 року, від 28.10.2022 року, від 01.11.2022 року за період з 26.10.2022 року по 04.11.2022 року.
Оглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 не сплатила судовий збір при зверненні до суду із вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що заявлені нею вимоги не підлягають оплаті судовим збором так як є трудовим спором.
Так, згідно із пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У даному випадку позивач звернулася до суду із вимогами щодо зміни формулювання підстав звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення вихідної допомоги, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення коштів на оплату лікарняних.
Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до статті 116 Кодексу Законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до статті 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.
В постанові Великої Палати ВС від 8лютого 2022року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч.2 ст.235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.
Таким чином, оплаті судовим збором підлягає вимога немайнового характеру щодо зміни формулювання підстав звільнення та вимога майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 992,40 гривень за вимогу немайнового характеру, а також сплатити, у визначеному законом розмірі, суму судового збору за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Однак суд позбавлений можливості визначити суму судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки, у прохальній частині позову позивачем не визначена сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві повинні бути зазначені відомості про вжиття заходів забезпечення доказів. Позивачем у прохальній частині не зазначено, сум, що підлягають стягненню, в тексті позовної заяви зазначено, що ні на його лист, ні на адвокатський запит не надано відомостей та документів, які б надавали можливість здійснити розрахунок стягнення сум із відповідача, проте, суд звертає увагу на те, що такий запит був підготовлений лише 08.12.2022року та надіслано поштовою кореспонденцією, позов до суду було подано 21.12.2022року, вочевидь є не зрозумілим чи такий запит є отриманим та чи у визначений термін 5 робочих днів не надано відповідну інформації, чи така інформація є наданою, однак ще не отримана адвокатом Дяків О.Я., так як відповідь просила надіслати поштою, що і унеможливило зазначення у позовній заяві сум, що підлягають стягненню із відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільськогодержавного науково-технічногопідприємства «Промінь»про змінуформулювання причинзвільнення унаказі,стягнення заборгованостіпо заробітнійплаті,стягнення вихідноїдопомоги,стягнення середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні,стягнення коштівна оплатулікарняних залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
У випадку невиконання зазначених в ухвалі вимог позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернена.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк
Судове рішення № 108102063, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 26.12.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/18630/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.