Рішення № 10808678, 02.03.2009, Шевченківський районний суд міста Києва

Цивільна справа № 2-1689/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Волошина В.О.

при секретарях: Тімановській О.М., Романовій В.В.

з участю представника позивача: Король Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Український мобільний зв'язок» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

В липні 2008р. позивач ЗАТ «Український мобільний зв'язок» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 1513, 84 грн., а також понесених позивачем судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23 серпня 2006р. між сторонами були укладені договори про надання послуг стільникового зв'язку № 3013649/1.11484536 на номер телефону НОМЕР_1; № 3013645/1.11484536 на номер телефону НОМЕР_3, № 3013641/1.11484536 на номер телефону НОМЕР_2 на підставі чого відповідачці було надано особистий рахунок НОМЕР_4. Відповідно до умов даних договорів, позивач надає послуги стільникового зв'язку, а відповідачка зобов'язана своєчасно сплачувати рахунки за надані їй послуги, авансові внески та плату за утримання номеру в межах стільникового радіотелефонного зв'язку, плата за утримання номеру в межах стільникового радіотелефонного зв'язку вноситься і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою відповідача. Крім того, між сторонами було укладено також додаткові угоди до вищезазначених договорів, відповідно до яких при достроковому припиненні основних договорів з ініціативи позивача у випадках невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, згідно з основними договорами, відповідач сплачує штраф за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії основних Договорів.

08 серпня 2007р. на адресу відповідачки було надіслано претензію № С1, 11484536/11, яка залишились без відповіді, і заборгованість перед позивачем станом на цю дату разом із штрафними санкціями складає 1513, 84 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримана в повному обсязі і просила суд його задовольнити, а також просила стягнути з відповідачки на користь позивача, понесенні ним судові витрати.

Відповідачка заявлені позовні вимоги визнала частково, зазначала, що після укладання договорів в неї було викрадено мобільний телефон і вона була позбавлена можливості користуватися послугами позивача, не заперечувала проти заборгованості за послуги зв'язку, проте наголошувала, що позивачем завищена сума договірної санкції, просила суд врахувати її матеріальний стан, що вона є матір'ю - одиначкою і перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом. 23 серпня 2006р. позивач уклав з відповідачкою договори: № 3013649/1.11484536 на номер телефону НОМЕР_1; № 3013645/1.11484536 на номер телефону НОМЕР_3, № 3013641/1.11484536 на номер телефону НОМЕР_2 на підставі чого відповідачці було надано особистий рахунок НОМЕР_4, з метою здійснення розрахунків за послуги зв'язку відповідачці було надано особистий рахунок НОМЕР_5 (а.с.7-15).

Відповідно до умов даних договорів, позивач надає послуги стільникового зв'язку, а відповідачка зобов'язана своєчасно сплачувати рахунки за надані їй послуги, авансові внески та плату за утримання номеру в межах стільникового радіотелефонного зв'язку по всіх телефонах, особисто зареєстрованих на рахунку абонента, тобто відповідачки.

Відповідно до п. 2.3.4 договорів Абонент має право відмовитись від послуг та припинити дію договору шляхом його розірвання після повного використання первинного авансу, внесеного Абонентом згідно з п. 1.3. цього договору, письмово попередивши про це UMC за 5 днів до припинення користування послугами. Для розірвання договору за своєю ініціативою Абоненту необхідно особисто або через уповноваженого представника оформити заяву про розірвання договору.

Пунктом 2.4.2 договорів передбачено, що Абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на його особовому рахунку (плата за утримання номера в мережі сплачується і в тому разі, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою Абонента).

08 серпня 2007 р. відповідачці була надіслана претензія № С1, 11484536/11 з розрахунком існуючої заборгованості та штрафних санкцій, яка залишилась без відповіді, і заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 08 серпня 2007р. разом із штрафними санкціями складає 1513, 84 грн. (а.с. 18, 19).

Вказана заборгованість відповідачки станом на 08 серпня 2007р. складається з: вартості наданих та несплачених послуг, включаючи плату за утримання номеру в мережі, внесків до Пенсійного фонду на загальну суму 297, 28 грн. по всім трьом договорам та суми нарахованих штрафних санкцій в розмірі 1216, 56 грн. (а.с. 6).

Оскільки відповідачка не зверталася до позивача з заявою про розірвання, укладеного між сторонами договору, то договір продовжував діяти.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Крім вищезазначених договорів, між сторонами було також укладено Додаткові угоди (а.с. 9, 12. 15), відповідно до п. І.І. яких основний договір укладено терміном на 365 календарних днів, починаючи з дати підписання Абонент не має права відмовитись від Основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії за Основним договором, а надання послуг, передбачених Основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією Додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініцціативою UMC з підстав, обумовлених Основним договором, або за заявою Абонента в період строку, встаноленого цим пунктом вказаний строк продовжується на весь період протягом якого надання послуг було призупинено.

А п. 1.З. цих Додаткових угод було визначено, що забезпеченням виконання зобов'язання Абонента перед UMC не відмовлятись від Основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за Основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 ЦК України. В разі, якщо Абонент відмовляється від Основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема від послуг голосової телефонії, до закінчення строку втсановленого п. І.І. цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання UMC своїх зобовязань згідно з Основним договором), або коли дія Основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2. Основного договору, в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку. Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь UMC договірної санкції в розмірі 2.74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку, встаноленого п. 1.1 цієї додаткової угоди починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі ст. 259 ЦК України строк позовної давності до вимоги про стягнення догвірної санкції встанолюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається, згідно з цивільним законодавством України.

Пунктом 1.5. Додаткових угод визначено, що припинення дії Основного договору не звільняє сторони від належного виконання своїх зобов'язань, що виникли до його припинення.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума. її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

У відповідності з ч.3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 2 ст. 653 цього Кодексу передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Судом достовірно встановлено, що станом на 29 липня 2007р. позивач припинив дію укладених між сторонами договорів.

Пунктом 1.7 Додаткової угоди визначено, що ця угода набирає чинності з дати її підписання; діє протягом всього терміну дії Основного договору та скасовує дію тих його положень, які суперечать цій додатковій угоді.

З урахуванням викладеного суд вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по несплачених відповідачкою послуг, включаючи плату за утримання номеру в мережі, внесків до Пенсійного фонду на загальну суму 297.28 грн. по всім трьом договорам, стосовно нарахованої неустойки у розмірі 1216, 56 грн., то суд вважає, що вказаний розмір неустойки підлягає зменшенню до розміру збитків 297, 28 грн., відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, при цьому судом враховано матеріальний і фінансовий стан відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 51, 0 грн. та збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи - 30, 0 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218. 223, 294 ЦПК України; ст. 525, 526, 549, 551, 610, 651, 653 ЦК України; ст. 68 Закону України «Про телекомунікації», суд-

вирішив:

Позов Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2. зареєстрованої за адресою: м. Київ. АДРЕСА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, р/р 26008526 в АППБ АВАЛЬ м. Києва. ЄДРПОУ 14333937, МФО 300335) 297 /двісті дев'яносто сім/ грн. 28 коп. - заборгованість за надані послуги зв'язку; 297 /двісті дев'яносто сім/ грн. 28 коп. - неустойки за невиконання умов договорів; 51, 0 /п'ятдесят одну/ грн. - судового збору. 30, 0 /тридцять/ грн. збір за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього підлягає стягненню 675 /шістсот сімдесят п'ять/ грн. 56 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя: