Ухвала суду № 10808613, 16.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

УХВАЛА

16.08.2010Справа №2-32/3202-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК+» ( 65026, м. Одеса, вул.. Польська, 3, кв. 24 ідентифікаційний код 30389880

До відповідача Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Агрофірми «Крим» (98433, АР Крим, с. Віліно, вул.. Леніна, 128, 95047, м. Сімферополь, вул.. Вузлова, 7 ідентифікаційний код 03759754)

Про стягнення 53180, 15 грн.

Суддя ГС АР Крим Барсукова А.М.

представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Титаренко Н.Г., довіреність № 21 від 26.08.2009р. у справі.

Обставинисправи: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК+» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства Агрофірми «Крим» про стягнення 53 180, 15 грн. заборгованості, у тому числі 33025, 00 грн. суми основного боргу, 3642, 70 грн. – пені, 1981, 45 грн. -3% річних, 7926, 00 грн. – інфляційних втрат, 6605, 00 грн. штрафу, а також просить суд покласти на відповідача 3000,00 грн. витрат на юридичне обслуговування та судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 22.06.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 05.07.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем обов’язків за договором поставки № 08/3 від 01.01.2008 року в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 33025, 00 грн., що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом про стягнення вказаної заборгованості у примусовому порядку.

Зазначеною ухвалою від 22.06.2010р. суд зокрема зобов’язав позивача надати оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; документи, що підтверджують юридичний статус (оригінали для огляду у судовому засіданні та належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи); власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду, або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів по даному спору; детальний обгрунтований розрахунок стягуваної суми; довідку Головного управління статистики про включення позивача та відповідача до ЄДРПО України на день розгляду справи; документальне та нормативне обгрунтування позовних вимог відповідно до спеціальних норм Господарського кодексу України та, у випадку необхідності, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., положення яких підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.

Явка сторін у судове засідання була визнана обов’язковою.

Проте у судове засіданні позивач явку представника не забезпечив, вимоги суду не виконав витребувані судом документи не надав. Надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, в якій повідомив про те, що документи будуть надіслані поштою. Проте витребувані від позивача документів до господарського суду не надійшли.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 05.07.2010р., розгляд справи відкладено на 13.07.2010р., про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

13.07.2010р. представник позивача у судове засідання з’явився. Проте виконав вимоги суду лише частково. Повторно не надав суду документальне та нормативне обгрунтування позовних вимог відповідно до спеціальних норм Господарського кодексу України та, у випадку необхідності, Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р., положення яких підлягають застосуванню до спірних відносин сторін. У зв’язку із чим у судовому засіданні оголошено перерву. На позивача покладений обов’язок надати документальне обгрунтування позовних вимог, а саме: докази часткової оплати по накладним, відповідно до п. 3.1 договору від 01.01.2008р. № 08/3 оригінали та належним чином засвідчені копії заявок на товар, довіреності на отримання товару, докази отримання юридичних послуг.

Проте у судове засідання 21.07.2010р. представник позивача витребувані судом двічі документи повторно не надав. У зв’язку із необхідністю витребування з позивача документів, у судовому засіданні 21.07.2010р. оголошено перерву.

16.08.2010р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від позивача надійшла телеграма, в якій він просить суд відкласти розгляд справи. Витребувані судом документи позивачем знов надіслані не були.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 7 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Документи, необхідні для розгляду справи, запитувались в ухвалі Господарського суду АР Крим, та у судових засіданнях, в яких оголошувалась перерва, явка представників була визнана обовязковою.

Так, як стверджує позивач, на виконання умов Договору позивачем був поставлений відповідачу, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 38458, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 54 від 15.05.2008р. та який частково був оплачений відповідачем в розмірі 5433, 00 грн.

Доказів часткової оплати відповідачем заборгованості позивачем не надано, отже суд позбавлений можливості перевірити факт оплати та визначити період утворення заборгованості.

Крім того, позивачем до матеріалів справи були надані накладні № 2 від 09.01.2008р. на суму 13839, 00 грн., № 23 від 03.03.2008р. на суму 20629, 00 грн., № 42 від 15.04.2008р. на суму 19404, 00 грн. та виписки банку на загальну суму 36250, 00 грн. Проте у зазначених виписках банку відсутнє будь-яке зазначення того, за який період, за якими накладними була здійснена оплата, а отже невиконання позивачем вимог суду щодо надання первинних бухгалтерських документів, позбавляє суд можливості пов’язати оплати відповідача із накладною № 54 від 15.05.2008р. на суму 38458, 00 грн., на яку позивач посилається, як на підставу виникнення заборгованості.

Пунктом 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до положень статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Ненадання позивачем первинної бухгалтерської документації позбавляє суд можливості вивчити всі обставини справи, зробити оцінку взаємовідносинам сторін.

Пунктом 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Неодноразове невиконання позивачем покладених на нього судом обов’язків надання документального обґрунтування є перешкодою для додержання судом вимог вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Позивачем вказані вимоги закону та суду були проігноровані.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неоднаразове відкладення розгляду справи, та передбачений 69 Господарського процесуального кодексу України двухмісячний строк, в який спір має бути вирішено господарським судом, та який спливає 18.08. 2010 року, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання позивачем доказів, якими він без поважних причин не скористався, у в зв’язку із чим суд вважає неможливим розгляд справи позовнї заяви за наявними у справі матеріалами і документами.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нимдо господарського суду в загальному порядку. (частина 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись пунктом 5 частиною 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                    УХВАЛИВ:

Залишити позов без розгляду.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.