Постанова № 10808048, 04.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 серпня 2010 року           15:03           № 2а-902/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіт-Ком»

доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

проскасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Профіт-Ком»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень №0005912302/0 від 15.09.2009р., №0005912302/1 від 25.11.2009р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що податковий орган дійшов до необґрунтованого висновку про завищення товариством податкового кредиту з ПДВ за червень 2009р. за рахунок подання у звітному періоді податкових накладних виписаних постачальниками у попередніх звітних періодах, оскільки законодавством не передбачено обов’язку платника формувати податкове зобов’язання по ПДВ в момент видачі податкових накладних. Покликається, що згідно Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), тобто встановлює момент виникнення права на податковий кредит, однак не обмежує таке право будь-яким строком давності. Тому вважає, що товариством підставно та обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту за червень 2009р. суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних у минулих податкових періодах.

В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду, а тому вважає, що товариством завищено податковий кредит з ПДВ за червень 2009р. за рахунок подання у звітному періоді податкових накладних виписаних постачальниками у попередніх звітних періодах.

Також, заступником прокурора м. Києва подано клопотання про вступ у справу. Прокурор проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

Для надання можливості сторонам подати додаткові докази, а також за клопотанням позивача розгляд справи відкладався з 02.06.2010р. на 18.06.2010р., 09.07.2010р., 04.08.2010р.

02.04.2010р. позивачем подано клопотання про уточнення позовних вимог в яких просить окрім зазначених вище податкових повідомлень-рішень скасувати також податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0005922302/2 від 02.02.2010р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 27.08.2009р. по 28.08.2009р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Профіт-Ком»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах із контрагентами за період червень 2009р.

Перевіркою встановлено, що 20.07.2009р. ТзОВ «Профіт-Ком»подало декларації з податку на додану вартість в яких при формуванні податкового кредиту за червень 2009р. включено податкові накладні виписані постачальниками у січні-березні 2009р. У зв’язку з чим податковий орган дійшов висновку про завищення задекларованих ТзОВ «Профіт-Ком» показників які підлягають оподаткуванню, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ та відповідно заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2549027 грн. за червень 2009р.

Внаслідок викладених обставин податковий орган дійшов висновку про порушення ТзОВ «Профіт-Ком»п.п. 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами перевірки ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0005912302/0 від 15.09.2009р., яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 2549027 грн. основного платежу та 764708 грн. штрафних санкцій, всього на суму 3313735 грн.

Зазначене податкове повідомлення рішення оскаржувалось ТзОВ «Профіт-Ком»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в порядку адміністративного оскарження, яка рішенням №8185/10/25-026 від 19.11.2009р. залишила скаргу без задоволення.

За результатами розгляду скарги ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0005912302/1 від 25.11.2009р., податкові зобов’язання залишились попередніми.

Зазначені рішення оскаржувались ТзОВ «Профіт-Ком»до ДПА у м. Києві.

02.02.2010р. ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0005912302/2, податкові зобов’язання залишились попередніми.

З наявних у справі доказів судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Ельдорадо Інвест»(перейменовано на ТОВ «Профіт - Ком») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07 по 30.09.08, про що було складено Акт перевірки №358/23-02/33695027 від 04.03.2009р. Перевіркою встановлено відповідність показників відображених ТОВ «Ельдорадо Іивест»у деклараціях з податку на додану вартість реєстрам отриманих податкових накладних. Надані до перевірки податкові накладні відповідають реєстрам отриманих податкових накладних. А інші документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання за період 01.10.07 по 30.09.08 відсутні.

ТзОВ «Профіт - Ком»до складу податкового кредиту червня 2009 року віднесено податкові накладні виписані постачальниками у наступних звітних періодах: за березень 2009р. на суму 221,39 грн. по постачальнику ТзОВ «Юг-контракт»; за березень 2009р. на суму 13 721,02 грн. по постачальнику ТзОВ «Лвіто Бренд компані»; за березень 2009р. на суму 6,21 грн. по постачальнику ТзОВ «Український папір»; за лютий 2009р. на суму 29640,38 грн. по постачальнику ТзОВ «Юг-контракт»; за березень 2009р. на суму 625,6 грн. по постачальнику ТзОВ «Армор»; за січень 2009р. на суму 28,95 грн. по постачальнику ДП «Донецька залізниця»; за лютий 2009р. на суму 266,41 грн. по постачальнику ДТГО «ПЗЗ»; за березень 2009р. на суму 14829,75 грн. по постачальнику ПП «Астелком»; за лютий 2009р. на суму 75 грн. по постачальнику ТзОВ «Хутір»; за лютий 2009 року на суму 1144 гри. по постачальнику ЇОВ «Паперовий змій - опт»; за січень 2009р. на суму 133,28 грн. по постачальнику ДТГО «ПЗЗ»; за березень 2009р. на суму 327,94 грн. по постачальнику ДТГО «ПЗЗ»; за березень 2009р. на суму 51178,86 грн. по постачальнику ТзОВ «Електродизайн»; за березень 2009р. на суму 466666,67 грн. по постачальнику ТзОВ «Ельдорадо - Схід»; за лютий 2009р. на суму 505 грн. по постачальнику ТзОВ «Голден-телеком»; за березень 2009р. на суму 423,12 грн. по постачальнику ТзОВ «Голден-телеком»; за лютий 2009р. на суму 23212,46 грн. по постачальнику ТзОВ «Ельдорадо лізинг»; за березень 2009р. на суму 45865 грн. по постачальнику ТзОВ «Т.Д.К.»; за березень 2009р. на суму 189,14 грн. по постачальнику ПП «РА «Мармелад»; за березень 2009р. на суму 1512,1 грн. по постачальнику ПП «Авант-Т»; за лютий 2009р. на суму 35,94 грн. по постачальнику ДП «Придніпровська залізниця»»; за березень 2009р. на суму 416666,66 грн. по постачальнику ТзОВ «Ельдорадо-Південь»; за лютий 2009 року на суму 583333,33 грн. по постачальнику ТзОВ «Ельдорадо - Схід»; за березень 2009р. на суму 893569,79 грн. по постачальнику ПОГ «Ренесанс-К»; за лютий 2009р. на суму 1666,67 грн. по постачальнику ТзОВ «Салон зв'язку «Ельдорадо Південь»; за березень 2009р. на суму 1347,33 грн. по постачальнику ТзОВ «Імко ЛТД»; за лютий 2009р. на суму 1835,17 грн. по постачальнику СП «Інтеркар».

В акті перевірки вчинено запис, що у складі розшифровки податкового кредиту в розрізі контрагентів до звітної податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ «Профіт-Ком»за червень 2009 року встановлено завищення задекларованих показників у рядку 10.1 Декларацій «придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та 0%» всього на загальну суму - 2549027,17 грн.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»7.2.3. податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для, робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. (п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що:

якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вищенаведеними нормами Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Проте, позивач не надав доказів звернення до податкового органу зі скаргою на постачальників щодо невидачі податкових накладних, а наддав лише копії чеків та розрахункових документів.

Крім цього, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»із змінами та доповненнями якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Проте такого уточнюючого розрахунку позивачем подано не було.

Як встановлено перевіркою, та не спростовується сторонами, податкові накладні були отримані позивачем своєчасно, на підставі них своєчасно було сформовано податковий кредит.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується при зменшенні суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, зазначеними правовими нормами встановлено, що відшкодування та сплата сум податку визначаються саме щодо конкретного податкового періоду, а не здійснюються загальним підсумком обліку податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4 вищезазначеного Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Суд доходить висновків, що даною правовою нормою визначено порядок дій платника податку з моменту виникнення права на відшкодування, зокрема обов’язок (а не право) платника при прийнятті рішення про повернення, на подання заяви про відшкодування. Судом вбачається, що виникнення такого обов’язку передбачено нормами Закону України «Про податок на додану вартість», обумовлено виникненням права на відшкодування, тобто періодом виникнення права на податковий кредит, або наступним податковим періодом.

Такі висновки суд мотивує тим, що Законом України «Про податок на додану вартість»встановлюється збалансована система, якою визначається момент виникнення права на податковий кредит, дана система співвідноситься з системою виникнення податкових зобов’язань, в свою чергу виникнення права на бюджетне відшкодування та період такого виникнення, повинно відповідати виникненню обов’язку зі сплати, зокрема, періоду сплати.

Оскільки вищезазначений Закон, згідно з його преамбулою, є спеціальним Законом, який визначає порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, то судом вбачаються неправомірними дії позивача щодо зміни раніше визначеного напрямку бюджетного відшкодування, оскільки такого нормами Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачено.

Згідно з пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

З огляду на викладене суд погоджується із висновком податкового органу, що позивачем безпідставно включено при формуванні податкового кредиту за червень 2009р. податкові накладні, які виписані постачальниками у попередніх звітних періодах, оскільки позивач не скористався цим правом на момент виникнення права на податковий кредит.

Крім цього, відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та пп.6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р., передбачено, що у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З огляду на викладене суд не знайшов підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Д.О. Баранов