Постанова № 10808034, 06.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2010 року 11:48 № 2а-10617/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом ДПІ у Дніпровському районі міста Києва доФізичної особи підприємця ОСОБА_1 простягнення заборгованості У судовому засіданні 6 серпня 2010 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И ДПІ у Дніпровському районі міста Києва (надалі також «Позивач») звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі також «Відповідач») про стягнення на користь Держави (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077906, Банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) заборгованість з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, в розмірі 3525,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час розгляду адміністративної справи Відповідач має заборгованість в розмірі 3525,00 грн.

Як вказала представник Позивача, 25 листопада 2009 року працівниками ДПІ у Дніпровському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податків Відповідачем, за результатами якої встановлено, що при розрахунках з покупцями Відповідач проводив за готівкові кошти без застосування книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, чим порушив вимоги підпункту 1 пункту 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого Позивачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій на суму 3525,00 грн.

Відповідач Фізична особа підприємець ОСОБА_1, явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив про відсутність в його діях ознак порушень чинного законодавства та просив розглядати справу без його участі.

Керуючись вимогами частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1, є субєктом підприємницької діяльності та здійснює підприємницьку діяльність на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 13 квітня 2004 року.

Згідно Довідки ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 22 лютого 2010 року Відповідача взято на облік, як платника податків.

25 листопада 2009 року працівниками ДПІ у Дніпровському районі міста Києва було проведено документальну невиїзну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податків СПД ОСОБА_1 за період з 1 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року.

За результатами проведеної перевірки Позивачем складено Акт № 3828/17-2351305331 від 25 листопада 2009 року.

Перевіркою встановлено, що Відповідач здійснював діяльність за загальною системою оподаткування у сфері роздрібної торгівлі ягодами, грибами, рибою. Розрахунки з покупцями Відповідач проводив за готівкові кошти без застосування книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення Відповідачем вимог підпункту 1 пункту 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в результаті чого Позивачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій на суму 3525,00 грн.

3 грудня 2009 року Позивачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0028701740, яким визначено суму штрафних санкцій, застосованих до Позивача, в розмірі 3525, 00 грн.

Як випливає зі змісту Додатку № 1 до Акту перевірки, податковий період, в якому Позивачем встановлено порушення Відповідачем вимог чинного податкового законодавства України, становить 2006-2009 рік.

Штрафна (фінансова) санкція у розмірі 3525, 00 грн., застосована Позивачем на підставі рішення № 0028701740 від 3 грудня 2009 року за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не визначена законодавством як податок або збір (обов'язковий платіж), тому до даних правовідносин не застосовуються норми визначені Законом №2181-ІІІ.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, зокрема статтею 239 Господарського кодексу України, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно зі статтею 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у субєкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до статті 41 Конституції України можливе лише за рішенням суду. Враховуючи наведене, звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення сум адміністративних санкцій, в разі відмови субєкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку, повинно бути здійснене в межах строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, порушення Відповідачем правил здійснення господарювання мало місце у період з 1 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, що встановлено актом перевірки Позивача, а з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва Позивач звернувся 15 липня 2010 року.

А, відтак, застосування до Відповідача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафних санкцій після закінчення одного року з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності є, на думку Суду, неправомірним.

Таким чином, Суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська

Дата складення постанови в повному обсязі 9 серпня 2010 року.