Постанова № 10807673, 21.07.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2010 р. 15:00Справа № 2а - 4263/09/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. при секретарі судового засідання Мотельчук А.В. у відкритому судовому засіданні розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ”Алга”,

вул. Першотравнева, 7, с. Рибаківка, Березанського району, Миколаївської області, 57460 доДержавної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області,

вул. Леніна, 80, смт. Березанка, Березанського району, Миколаївської області, 57400 проскасування рішення від 21.07.2009 р. №0000632303, за участю представників: від позивача: Щавінська Л. І., директор;

від відповідача: Кандрацький В. В., довіреність № 2/8/10-014/г, від 12.01.10;

від позивача: Горбунова Н. В., довіреність б/н, від 14.06.10;

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним дій ДПА у Миколаївській області по проведенню перевірки, та скасування рішення ДПІ у Березанському районі Миколаївської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000632303 від 21.07.09 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дане рішення прийняте з порушенням закону оскільки ДПА у Миколаївській області порушено порядок проведення перевірки, товар був облікований на підставі накладних на його придбання, а готівкові кошти на місці проведення розрахунків відповідали сумі коштів за розрахунковими квитанціями. Таким чином позивач вважає, що він не порушував законодавства щодо застосування РРО.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що перевірка була здійснена відповідно до вимог діючого законодавства, не ведення позивачем обліку товарів полягає в тому, що накладні на товар мають бути на місці реалізації товару, не використання розрахункової книжки та книги ОРО, та невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за розрахунковими квитанціями. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

Представник відповідача підтримав заперечення проти позову.

У звязку з необхідністю надання сторонами додаткових пояснень розгляд справи було відкладено на 21.07.10 р.

У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, заслухавши пояснення сторін суд,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ ”Алга” зареєстровано як юридичну особу 23.05.95 р. Березанською районною державною адміністрацією №15061200000000399, позивач є платником податків.

8.07.09 р. ДПА у Миколаївській області проведено планову перевірку позивача з питань додержання вимог Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №265/95-ВР від 6.07.95 р. (далі Закон №265), на підставі плану проведення перевірок на липень 2009 р.

8.07.09 р. за результатами перевірки було складено акт № 0702/14/00/23/22443577.

21.07.09 р. на підставі даного акту ДПІ у Березанському районі було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000632303 за порушення п.5,12,13 ст.3 Закону №265, та на підставі п.3 ст.17, ст.21,22 нарахуванні штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 9947,50 грн.

Не погодившись з прийнятим рішення позивач звернувся до суду і зазначає, що відповідно до Постанова №502 органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності до 31.12.10 р. тимчасово припинити проведення планових перевірок субєктів господарювання.

У відповідності до положень ст.11-1 Закону №509 плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обовязкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Відповідно до Закону №877, Методичних рекомендаціях затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України №355 від 27.05.08 р. (далі Методичні рекомендації) законодавець зобовязує податковий орган направляти повідомлення про проведення планової перевірки за 10 днів тільки у випадку, коли здійснюється планова виїзна перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

У даному випадку здійснювалась перевірка відповідно до Закону №265 про дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, така перевірка вважається позаплановою перевіркою і не передбачає повідомлення про її проведення за 10 днів.

Відповідно до п.п.3.1-3.2 Методичних рекомендацій працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.

Таким чином неповідомлення позивача про проведення перевірки за 10 днів не може бути підставою для визнання незаконними дій відповідача щодо проведення перевірки.

Правове регулювання контролю за дотриманням податкового законодавства здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, Законом №509. А тому, норми Постанова №502, якою установлені обмеження щодо проведення перевірок органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Таким чином перевірка була здійснена відповідно до плану. Тобто дії ДПА у Миколаївській області щодо проведення перевірки є законними.

Відповідно до п.5 ст.3 Закону №265 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Згідно п.3 ст.17 Закону №265 у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій передбачена санкція двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).

За невикористання позивачем розрахункової книжки при продажу товару відповідачем правомірно застосована санкція в сумі 340 грн., оскільки не була виписана квитанція на отримані кошти.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону №265 субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно ст.22 Закону №265 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до субєктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

За дане порушення відповідачем правомірно застосована санкція в сумі (107,80х5) 537,50 грн., оскільки перевіряючими при перевірці був встановлений факт невідповідності.

Відповідно до ст.6 Закону №265 облік товарних запасів фізичною особою - субєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно ст.21 Закону №265 до субєктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1ст.9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.99 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Пунктом 3.1 в Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів затверджених Наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.07р. передбачено, що надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обовязкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами. Таким документом є накладна.

Позивач вів облік товару на підставі накладних, копії яких додав до матеріалів справи. Оригінали накладних були оглянуті судом у судовому засіданні і встановлено, що весь товар зазначений в опису (додаток до акту перевірки), відповідає по найменуванню та кількості товару вказаному в накладних.

Діюче законодавство не передбачає обовязку підприємства вести облік товарів саме за місцем реалізації та зберігання.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Березанському районі Миколаївської області №0000632303 від 21.07.09 р., підлягає скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача в частині задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000632303 від 21.07.09 р.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Алга” судові витрати у розмірі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

4. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар

Повний текст рішення складений відповідно

до ч.3 ст. 160 КАС України та підписаний суддею 26.07.2010 р.