Постанова № 10807655, 11.08.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11.08.2010 р.                                                                                 Справа № 2а-2462/10/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПрокурора Ленінського району м. Миколаєва, (вул. Південна, 52, м. Миколаїв, 54034) в інтересах держави в особіДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, (вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028) доДержавного південного виробничо-технічного підприємства, (вул. Кірова, 240-А, м. Миколаїв, 54028) простягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва пред’явлено позов про стягнення з державного південного виробничо-технічного підприємства податкової заборгованості в сумі 103 015 грн. 10 коп.

Дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 Закону України ”Про систему оподаткування” відповідач по справі є платником податків і зборів.

Так, ст. 9 Законом України «Про систему оподаткування»встановлено, що суб’єкти господарювання (платники податків) зобов’язанні подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) та мають право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок майна боржників.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач самостійно обчислив суму податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства, земельному податку, але своєчасно їх не перерахував до бюджету.

Як вбачається із матеріалів справи відповідно до уточнених позовних вимог відповідач має узгоджену але не сплачену перед бюджетом заборгованість у сумі 103 015 грн. 10 коп., з яких:

- по податку на додану вартість –83571,72 грн. (декларація за грудень 2009р.);

- податку на прибуток підприємства –16251,94 грн. (декларація за 2009 рік)

- по земельному податку - 3191,89 грн. (розрахунок земельного податку №204 від 01.02.2010р.)

Наявність вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання є узгодженим, оскільки було самостійно обчислене відповідачем у податкових деклараціях.

В порушення підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідач у добровільному порядку не платив у бюджет узгоджені податкові зобов’язання.

Згідно приписів підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України ”Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкових зобов’язань у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва відповідачу було надіслано корінець першої податкової вимоги від 26.02.2010р. №1/158 та другу податкову вимогу від 29.04.2010 р. № 2/337.

Відповідач у встановленому порядку вимоги позивача про сплату боргу не оскаржив, заборгованість не сплатив.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

          Враховуючи, що суми податкового зобов’язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженими у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного Південного виробничо-технічного підприємства (код ЄДРПОУ 14310796) заборгованість по сплаті:

-          податку на додану вартість в сумі - 83 571, 27 грн., на користь державного бюджету у Ленінському районі м. Миколаєва р/р 31118029700005,код одержувача 14010100 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013,

-          податку на прибуток підприємств в сумі - 16 251, 94 грн., р/р 31113002700005, код 11020100 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013,

-          заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в сумі - 3191, 89 грн., яка зараховується до місцевого бюджету Ленінського району м. Миколаєва р/р 33216811700005, код 13050100 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013 .

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                           І. В. Желєзний